Постанова № 28908253, 25.12.2012, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 1402/34/12

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2012 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого -судді Муругова В.В, при секретарі Рижньовій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баштанка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора ДПС УДАІ УМВС України Миколаївській області лейтенанта міліції Гоманюка Євгена Григоровича та Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови старшого інспектора ДПС УДАІ УМВС України Миколаївській області лейтенанта міліції Гоманюка Є.Г. по накладенню на нього адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП.

Посилаючись на неправомірність дій працівника ДПС щодо доведення доказами наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, щодо дослідження усіх істотних обставин справи, позивач просив скасувати постанову серії АО1 №076951 від 22.11.2012 року. Позивач, при цьому, заперечив вчинення з його боку правопорушення 22.11.2012 року та вказав на незаконність складення інспектором постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки інспектор не долучив до постанови доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення та не дослідив всіх суттєвих обставин справи, в тому числі, не опитав заявлених позивачем свідків, а позивач вказав, що не порушував ПДР, оскільки проїхав перехрестя на дозволяючий зелений сигнал світлофора.

Позивач при розгляді справи в суді позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач - інспектор ДПС Гоманюк Є.Г. в судовому засіданні позов не визнав, вказавши, що винесена ним постанова є законною та обґрунтованою. Протокол про адміністративне правопорушення був складений на підставі зафіксованого відеокамерою порушення, проте, відповідачем на розгляд суду даний відеозапис не надано, інших доказів на спростування пояснень особи, що притягувалась до адміністративної відповідальності, не здобувалось.

Відповідач - УДАІ УМВС України в Миколаївській області не забезпечив явку свого представника до суду. Про день, час та місце розгляду повідомлений вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Від відповідача не надійшло заперечень на позов.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача Гоманюка Є.Г., свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи (протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 №818658 від 22.11.2012 року; постанову серії АО1 №076951 по справі про адміністративне правопорушення від 22.11.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП), суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов. Це означає, що ч.2 ст. 71 КАС України встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.

Крім того, ч.4 ст. 71 КАС України зобов'язує суб'єкта владних повноважень надати всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду та неодноразово адресовані до ВДАІ, яке суду надало лише протокол про адміністративне правопорушення та постанову по справі.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що 22 листопада 2012 року позивач був зупинений відповідачем -інспектором ДПС, який відносно позивача склав протокол про адміністративне правопорушення, за порушення, на думку інспектора, позивачем ПДР. Після цього інспектор виніс відносно нього постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП. В тексті постанови інспектор вказав, що 22.11.2012 року об 11.35 год. ОСОБА_1, керував автомобілем «Део Ланос»(н.з.НОМЕР_1) в м. Миколаєві по вул. Херсонське шосе -вул. Інгульська не зупинив транспортний засіб перед дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки», який знаходиться по ходу його руху, проїхав перехрестя на забороняючий сигнал світлофора червоного кольору, чим порушив п.16.3, 8.10 ПДР.

У зв'язку з вказаним інспектор призначив позивачу адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

При цьому, позивач повідомив, що не вчиняв викладеного в постанові правопорушення, та при складенні протоколу про адміністративне правопорушення інспектором свідки не залучались та інші докази не досліджувались, а він проїхав перехрестя на дозволяючий зелений сигнал світлофора.

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснили, що 22.11.2012 року перебували в якості пасажирів в автомобілі, яким керував ОСОБА_1 Коли вони рухалися по вулиці Херсонське шосе м. Миколаєва й проїхали перехрестя з вулицею Інгульською в потоці інших машин на дозволяючий зелений сигнал світлофору, то їх зупинили працівники ДАІ, й інспектор ДАІ повідомив, що ОСОБА_1 проїхав перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофору. При цьому, інспектор ДАІ не зважав на пояснення ОСОБА_1 про те, що останній проїхав перехрестя на зелений світлофору. Крім того, на вимогу ОСОБА_1 інспектор ДПС не надав ніяких даних (показів технічних приладів фіксації), які б підтверджували, що ОСОБА_1 проїхав перехрестя на червоний сигнал світлофора. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, в момент фіксації руху через перехрестя та зупинки автомобіля позивача інспектором ДАІ будь-яких сторонніх осіб (свідків), які б могли безпосередньо сприймати факт даної події, - не було. Їх же в якості свідків, незважаючи на вимогу про це ОСОБА_1, інспектор не опитував.

Покази вказаних вище свідків в частині того, що ОСОБА_1, не зважаючи на його неодноразові вимоги, відео його порушення інспектор не продемонстрував, підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Тобто, пояснення позивача, надані ним в тексті позову та в судовому засіданні, підтверджуються його письмовими поясненнями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення та свідченнями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, згідно з якими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності інспектором ДАІ не було надано ніяких доказів про те, що позивач проїхав перехрестя на забороняючий червоний сигнал світлофору.

Окрім цього, інспектором ДПС при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності позивача не були залучені поняті та зібрані інші належні та допустимі докази, які б могли підтвердити факт порушення позивачем правил дорожнього руху та невідповідність його пояснень дійсним обставинам справи.

Тобто, на підтвердження дійсної наявності фактів, викладених в постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачами на розгляд суду (незважаючи на відповідну вимогу суду) не було надано жодних доказів, натомість, навпаки, при розгляді справи в суді встановлено, що позивач діяв правомірно, оскільки рухався на дозволяючий сигнал світлофора, що підтверджено свідками та відповідачами не спростовано.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За таких обставин, оскільки відеозапис, про який веде мову відповідач та про який є згадування в протоколі про адміністративне правопорушення, - жодним чином не зафіксований на матеріальних носіях та не задокументований у присутності свідків (що не дозволяє неодноразово чи повторно сприйняти такий відеозапис особою, що розглядає справу чи переглядає її в порядку оскарження) - такий відеозапис не є доказом в контексті ст. 251 КУпАП.

Натомість, з тексту протоколу слідує, що позивач записав в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (фактично тим самим заявив перед інспектором клопотання про дослідження наданих ним доказів - їх опитування), але в наданих ДАІ матеріалах відсутні будь-які відомості про дослідження інспектором альтернативних запропонованих особою, що притягується до адміністративної відповідальності, доказів та відсутнє обґрунтування неприйняття їх до уваги при винесенні постанови та нерозгляд подібного клопотання особи, що притягується до адміністративної відповідальності, що є порушенням вимог ст. 258 КУпАП, при цьому, інспектор, без будь-якого обґрунтування (оскільки свідченнями свідка ОСОБА_4 спростовано пояснення інспектора ДАІ про те, що в нього не було документів, що посвідчували б його особу як свідка) проігнорував свідків особи, що притягається до адміністративної відповідальності, допустивши односторонність розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Оскільки згідно зі ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідачів, які в даному випадку (проігнорувавши вимогу ухвали суду про надання матеріалів) не надали до суду допустимих та достатніх фактичних даних (пояснень свідків, понятих, пояснень особи, якій, на думку інспектора, позивач не надав переваги в русі на переході, фіксація спеціальними засобами, які були б зафіксовані на матеріальних носіях та могли б бути відтворені або неодноразово сприйняті візуально та ін.) на підтвердження правомірності дій, які оскаржуються фізичною особою, тому протокол та сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є достатньою підставою для притягнення водія до адмінвідповідальності і доказом вини позивача, оскільки цей висновок не підтверджується сукупністю достатніх допустимих доказів, а навпаки спростовується поясненнями позивача та свідченнями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, а, отже, не відповідає вимозі їхньої достатності, що свідчить про недоведеність складу адміністративного правопорушення, інкримінованого позивачеві.

Вказане відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, дії посадової особи УДАІ УМВС України в Миколаївській області по притягнення до адміністративної відповідальності позивача не відповідають вимогам законодавства щодо обґрунтованості притягнення особи до відповідальності і доведеності суб'єктом владних повноважень правомірності вчинених дій, що є підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 70-73, 86, 159-161, 163, 167 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АО1 №076951 від 22.11.2012 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч.2 КУпАП -закрити.

Відповідно до ч.2 ст. 171-2 КАС України постанова місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: