Постанова № 28904202, 19.12.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/6381/12

категорія 8.2.1

19 грудня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Савич Д.В.,

за участю:

представників позивача: Дигодюка В.П. (за довіреністю від 19.12.2012 р.) та Грибана С.В. (Генеральний директор);

представника відповідача - Шафранського Д.С. (за довіреністю від 20.03.2012 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою:10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс Полісся" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000742200 від 13.09.2012 р.,-

встановив:

У вересні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіс Полісся" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000742200 від 13.09.2012 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 28644 грн., з яких: 19096 грн. - основний платіж; 9548 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність донарахування податковим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням №0000742200 від 13.09.2012 р.

Вказане рішення прийняте на підставі акта позапланової виїзної перевірки від 31.08.2012р. №1673/22-00/32085237 з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо достовірності визначення податкового кредиту та фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Домєн" (код ЄДРПОУ 23739044) за серпень 2011 року, яким зафіксовано порушення товариством п. 198.3, ст. 198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 665, 656 Цивільного кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту за серпень 2011 року на 19096 грн. Перевіркою встановлено, що правочин укладений між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домєн" не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю "Домєн".

Позивач вважає правомірним включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту за спірний період, оскільки факт виконання правочину укладеного з ТОВ "Домєн" підтверджено документально, а податковий орган безпідставно збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 19096 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000742200 від 13.09.2012 р.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0000742200 від 13.09.2012 р. прийняте у зв'язку з порушенням позивачем ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 665, 656 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесено податок на додану вартість до складу податкового кредиту, по суті суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже згідно з ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.

В результаті укладення нікчемного правочину позивачем також порушено п.198.3, ст. 198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого завищено суму податкового кредиту у сумі розміром 19096 грн. за серпень 2011 року. Посилаючись на зазначені обставини представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тіс Полісся" (далі - ТОВ "Тіс Полісся") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32085237, перебуває на податковому обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області (далі - Бердичівська ОДПІ).

Відповідачем здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо достовірності визначення податкового кредиту та фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Домєн" (код ЄДРПОУ 23739044) за серпень 2011 року, за наслідками якої складено акт № 1673/22-00/32085237 від 31.08.2012 року (далі - акт перевірки).

Зазначеним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 198.3, ст. 198, п.201.4, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України та ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 665, 656 Цивільного кодексу України в частині здійснення правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, в результаті чого ТОВ "Тіс Полісся" завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму розміром 19096 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000742200 від 13.09.2012 р., яким товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 28644 грн., у тому числі 19096 грн. - за основним платежем та 9548 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Такі висновки були зроблені податковим органом, виходячи з виявлення ознак нікчемності угоди укладеної між позивачем та ТОВ "Домен".

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Домєн".

Судом встановлено, що між позивачем ("Покупець") та ТОВ "Домєн" ("Продавець") укладено договір купівлі-продажу №03/05/2010 від 20.01.2010 р. (далі - Договір), відповідно до умов якого "Продавець" зобов'язується передати товар у власність "Покупця", а "Покупець" зобов'язується прийняти та оплатити цей товар. Найменування, асотримант, кількість та ціна товару узгоджуються сторонами на зазначаються в Специфікації на кожну окрему поставку, яка є невід'ємною частиною Договору. Загальна сума Договору визначається сумою специфікацій, доданих до даного Договору, яка є невід¦ємною його частиною. Оплата за товар проводиться шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок "Продавця", згідно виставленого рахунку.

Відповідно до специфікації №07 від 26.08.2011 року до договору №03/05-2010 від 20.01.2010 року сума договору становить 114576 грн. в тому числі: 19096 грн. податок на додану вартість.

Судом встановлено, що фактично умови Договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Домєн", виконані сторонами.

На виконання умов Договору ТОВ "Домєн" виписано позивачу видаткову накладну №РН-0000113 від 30.08.2011 року та податкову накладну №23 від 29.08.2011 року на поставку модифікатора KANE PA-600.

Факт виконання договору за вказаний період підтверджуються, податковою та видатковою накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортною накладною, доказами подальшого використання позивачем, придбаних товарно-матеріальних цінностей, у господарській діяльності.

Оплата вартості товару позивачем на користь ТОВ "Домєн" здійснено шляхом безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжним дорученням №1745 від 29.08.2011 року та виписками з банківських рахунків.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього ж кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на податковий кредит.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність зменшення позивачу розміру від'ємного значення з податку на додану вартість.

На виконання умов Договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Домєн", останнім виписано видаткову та податкову накладні та надано товарно-транспортну накладну.

Крім того, частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні у позивача первинні документи, а саме: податкова накладна, видаткова накладна, договір купівлі - продажу, платіжне доручення, підтверджують фактичне виконання вищевказаного договору, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про неправомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ "Домєн".

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт здійснення господарських операцій з купівлі у ТОВ "Домєн" товарно-матеріальних цінностей, а отже і правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту зазначених сум.

Для ефективного, повного, всебічного розгляду справи, в судовому засіданні допитано свідків: ОСОБА_4 (паспорт серії СН НОМЕР_1); ОСОБА_5 (паспорт серії ВР НОМЕР_2); ОСОБА_6 (паспорт серії НОМЕР_3); ОСОБА_7 (паспорт серії ВН НОМЕР_4). В судовому засіданні свідки підтвердили виконання правочину.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається з матеріалів справи посадові особи підприємства позивача не були визнанні винними вироком суду, щодо проведення безтоварних фінансово-господарських операцій із суб'єктами господарювання та в намірі порушити публічний порядок.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання відповідача на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Проте в судовому засіданні була доведена дійсність вищезазначеної угоди, виходячи з фактичного її виконання.

За таких обставин, зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0000742200 від 13.09.2012 р. підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс Полісся" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000742200 від 13.09.2012 р., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0000742200 від 13.09.2012 р.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тіс Полісся" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 286 (двісті вісімдесят шість) грн. 44 (сорок чотири) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 19 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Cуддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено: 24 грудня 2012 р.