Постанова № 28904079, 18.12.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/6223/12

категорія 8.2.6

18 грудня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Савич Д.В.,

за участю:

представників позивача: Романюка М.М. (за довіреністю від 07.08.2012 р.) та Музичук І.В.

(за довіреністю від 07.08.2012 р.);

представників відповідача: Клімчук Л.В. (за довіреністю від 26.09.2012 р.) та Пузирьової

О.С. (за довіреністю від 19.09.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинськсільмаш" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000352200 від 30.03.2012 р.,-

встановив:

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Новоград-Волинськсільмаш" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000352200 від 30.03.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі розміром 164720 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність визначення податковим органом податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств податковим повідомленням-рішенням №0000352200 від 30.03.2012 року на суму розміром 164720 грн., зазначає, що висновки відповідача, які зазначені в акті перевірки за №1/22-00/00238167 від 19.03.2012 року про порушення ПАТ "Новоград-Волинськсільмаш" п.п. 136.1.1 п.136.1 ст. 136, п.138.2 та п.138.8 ст. 138, п.144.1 ст.144, п.п.145.1.2 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України є безпідставними.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000352200 від 30.03.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 164720грн.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. Зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0000352200 від 30.03.2012 року прийняте у зв'язку з порушенням підприємством п.п. 136.1.1 п.136.1 ст. 136, п.138.2 та п.138.8 ст. 138, п.144.1 ст.144, п.п.145.1.2 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 164720 грн.

У судовому засіданні представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство "Новоград-Волинськсільмаш" (далі - ПАТ "Новоград-Волинськсільмаш") є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 00238167, перебуває на податковому обліку в Новоград-Волинській об'єднаній державній податковій інспекції Житомирської області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ).

Службовими особами Новоград-Волинської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Новоград-Волинськсільмаш" з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт №1/22-00/11238167 від 19.03.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ "Новоград-Волинськсільмаш" вимог п.п.136.1.1 п.136.1 ст. 136, п.138.2 та п.138.8 ст. 138, п.144.1 ст.144, п.п.145.1.2 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за III - IV квартал 2011 року на суму 164720 грн.

На підставі акта перевірки Новоград-Волинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення за №0000352200 від 30.03.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі розміром 164720грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати його таким, що узгоджується з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Так, згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Податковим кодексом України.

В акті перевірки зазначено, що ПАТ "Новоград-Волинськсільмаш", в порушення п.п.136.1.1 п.136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, занизило дохід від реалізації готової продукції на суму від'ємного значення, отриманого при визначенні розміру попередньої оплати на загальну суму 33563 грн.

Згідно із п.14.1.56 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами;

Відповідно до п.п.136.1.1 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Положеннями п. 5.2 розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. №984, визначено, що будь-яке виявлене під час перевірки порушення має обґрунтовуватись посиланнями на первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші докази, що достовірно підтверджують факти порушення.

Всупереч зазначеному, з акту перевірки не вбачається за якими саме господарськими операціями (в розрізі товарів, контрагентів, дат здійснення операцій), на думку податкового органу, позивачем було занижено дохід від реалізації готової продукції на суму від'ємного значення, отриманого при визначенні розміру попередньої оплати на загальну суму 33563 грн.

Таким чином, висновок перевіряючих про заниження ПАТ "Новоград-Волинськсільмаш" доходів на суму 33563 грн. є безпідставним та таким, що порушує п. 5.2. розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Окрім того, в акті перевірки зазначено, що ПАТ "Новоград-Волинськсільмаш" було завищено витрати за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року. Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що за перевіряємий період позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "Транс Агенство Сервіс".

Судом встановлено, що між позивачем ("Покупець") та ТОВ "Транс Агенство Сервіс" ("Постачальник") 04.08.2011 року укладено договір поставки №041201 (далі - Договір), на виконання умов якого "Постачальник" зобов'язується поставити, а "Покупець" прийняти та оплатити металопродукцію (далі - Товар). Асортимент, кількість, якість та ціна якого вказані у рахунку-фактурі або у Специфікаціях. "Постачальник" відвантажує Товар "Покупцю" на умовах самовивозу зі складу "Постачальника". "Постачальник" зобов'язаний відвантажити Товар на транспортний засіб "Покупця" протягом 10 календарних днів з дня отримання грошових коштів від "Покупця", а "Покупець" прийняти та вивезти зі складу Товар протягом 10 календарних днів з моменту отримання повідомлення від "Постачальник" про готовність відвантажити Товар. Оплата Товару здійснюється шляхом 100 % попередньої оплати. Датою оплати усієї партії Товару є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок "Постачальника".

Судом встановлено, що фактично умови договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Транс Агенство Сервіс" виконувалися сторонами у спірному періоді.

На виконання умов договорів ТОВ "Транс Агенство Сервіс" виписано позивачу видаткові накладні та податкові накладні на поставку товарно-матеріальних цінностей.

Факт виконання договору за вказаний період підтверджуються, податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, доказами подальшої реалізації позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей.

Підпунктом 14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В даному випадку сума сплаченого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу валових витрат.

Суд зазначає, що факт незнаходження підприємств-контрагентів за юридичними адресами жодним чином не свідчить про нездійснення господарських операцій.

Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Проте в судовому засіданні була доведена дійсність вищезазначеної угоди, виходячи з фактичного її виконання.

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств.

Крім того, частина 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні у позивача первинні документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, докази подальшої реалізації позивачем придбаних товарно-матеріальних цінностей, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про неправомірність включення до складу валових витрат зазначених сум.

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ "Транс Агенство Сервіс" товарно-матеріальних цінностей, а отже і правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат зазначених сум.

Відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржувані рішення про визначення податкових зобов'язань були прийняті законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається з матеріалів справи посадові особи підприємства позивача не були визнанні винними вироком суду, щодо проведення безтоварних фінансово-господарських операцій із суб'єктами господарювання та в намірі порушити публічний порядок.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання відповідача на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Проте в судовому засіданні була доведена дійсність вищезазначеної угоди, виходячи з фактичного її виконання.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0000352200 від 30.03.2012 року, підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинськсільмаш" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000352200 від 30.03.2012 р., - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області №0000352200 від 30.03.2012 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинськсільмаш" судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 1647 (одна тисяча шістсот сорок сім) грн. 20 (двадцять) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 18 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено: 24 грудня 2012 р.