Ухвала суду № 28903961, 14.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10055/12/0170/18

14.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Курапової З.І.

секретар судового засідання Даніліна К.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт"- Горохова Анна Костянтинівна, довіреність № б/н від 04.01.13

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт" та Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Панов О.І., суддів: Кірєєв Д.В, Сидоренко Д.В, ) від 02.10.12 у справі № 2а-10055/12/0170/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт" (вул. Київська, буд.5, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

до Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ 1, Україна, 04655)

Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними дії та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.10.2012 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт" до Державної податкової служби України, Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, - задоволено частково.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити в картці особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт" з податку на додану вартість показники, зазначені в його декларації з податку на додану вартість за липень 2012 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 16,10 грн.

Не погодившись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також, не погодившись з рішенням суду, представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Враховуючи, що апеляційні скарги стосуються одного й того ж рішення суду першої інстанції, судова колегія з метою повного, всебічного та своєчасного розгляду справи вважає можливим об'єднати апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт" та Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби в одне провадження для спільного апеляційного розгляду.

Апеляційні скарги мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 14.01.13 позивач підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній, проти задоволення апеляційної скарги відповідача заперечував.

Представники відповідачів не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ника-ОПТ" (ЄДРПОУ 34582394) зареєстровано 21.09.2006 р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим за адресою місцезнаходження: 95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, буд. 5.

Згідно з довідкою відповідача, ТОВ "Ника-ОПТ" взято на облік платників податків 27.09.2006 р. за № 5183.

09.08.2007 р. ТОВ "Ника-ОПТ" отримало свідоцтво платника податку на додану вартість № 100057995 НБ № 049904.

Судом встановлено, що 17.08.2012 р. ТОВ "Ника-ОПТ" подало до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС податкову декларацію за липень 2012 року з ПДВ, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія квитанції № 1 з Інформаційного порталу органів ДПС України про доставлення документу до центрального рівня Державної податкової адміністрації України 17.08.2012 р. (а.с. 7)

Відповідно до вищезазначеної квитанції, декларацію за липень 2012 року з ПДВ ТОВ "Ника-ОПТ" не прийнято у зв'язку з тим, що у період липень 2012 року ТОВ "Ника-ОПТ" не було платником ПДВ; дата анулювання свідоцтва платника ПДВ 24.06.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що актом № 338/15-2 від 29.06.11 р. ДПІ у м. Сімферополі АР Крим оформлене рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Ника-ОПТ", що було визнано протиправним і скасовано постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.11.2011 р. у справі № 2а-8137/11/0170/25 за позовом ТОВ "Ника-ОПТ" до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, ДПА України про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, яке ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.01.12р. залишено без змін.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків, визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Порядок заповнення податкової декларації із ПДВ визначений наказом ДПА України № 41 від 25.01.11 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за N 197/18935 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", яким відповідно до пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" затверджено форми та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг"№ 851 від 22.05.2003 р., відправлення та передавання електронних документів здійснюються автором або посередником в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем або шляхом відправлення електронних носіїв, на яких записано цей документ.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначаються Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 р. N 233, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 р. за N 320/15011 (далі -Інструкція №233).

Відповідно до абз. 8 п. 1 Інструкції №233, подання податкових документів в електронному вигляді - подання податкових документів до органів ДПС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІ Інструкції № 233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

В матеріалах справи міститься копія договору № 8115 про визнання електронних документів від 27.07.2011 р., укладеного між ДПІ в м. Сімферополі АР Крим та ТОВ "НИКА-ОПТ", згідно з п. 1 якого, предметом договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС - ДПІ в м. Сімферополі засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях як оригіналу.

Згідно розділу 2 вказаного Договору, подання платником податку податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до органу ДПС здійснюється відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронний цифровий підпис", постанов Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 680 "Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу", від 28.10.2004 р. № 1452 "Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності", та Інструкції з підготовки і подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 р. № 320/15011.

Відповідно до п. 4 Розділу ІІ Інструкції № 233, податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Електронним документом, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді, є квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді, про що зазначено в абз. 4 Розділу І Інструкції № 233.

Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Інструкції № 233, податкові документи в електронному вигляді можуть бути надіслані до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

Відповідно до п. 7.3 Інструкції № 233, після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту).

Згідно з п. 7.4, 7.5, 7.6, 7.7 Інструкції № 233, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність.

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки Електронного цифрового підпису (далі: ЕЦП), інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби, відповідно до пункту 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України.

Під час прийняття податкової декларації, уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п.п.49.9.1 п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою;

Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті, посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за N 1400/18695. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Ника-ОПТ", оформлене актом № 338/15-2 від 29.06.2011 р., набрало законної сили 25.01.2012 р.

Судова колегія зазначає, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, як про те вказано в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. № 1172/11/13-10.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання декларації за липень 2012 року з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року N 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за N 843/11123 (далі -Інструкція № 276), якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції № 276, у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здійснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до п.4.1 Інструкції № 276, нарахуванню в особових рахунках платників підлягають в тому числі податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником.

Відомості зазначені у декларацій з ПДВ за липень 2012р. та подані позивачем до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС підлягають відображенню в картці особового рахунку позивача з податку на додану вартість, яка ведеться ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, оскільки позивач об'єктивно має матеріальний інтерес в тому, що відомості зазначеного особового рахунку відображали дійсний і правильний стан його розрахунків з Державою з податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що з боку платника податків виконаний обов'язок щодо надання звітності до контролюючого органу у спосіб і порядок подання податкових документів в електронному вигляді, передбачений чинним законодавством. В матеріалах справи відсутні заперечення відповідача щодо форми, змісту або порядку надання звітності.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що позовні вимоги ТОВ "Ника-ОПТ" щодо зобов'язання Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби відобразити показники податкової декларації за липень 2012 року із ПДВ у картці особового рахунку із ПДВ відповідають вимогам чинного законодавства.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним дії ДПС України щодо неприйняття як податковий звіт податкової декларації ТОВ «Ника-ОПТ» за липень 2012 р. по ПДВ, судова колегія зазначає наступне.

ДПС України не є контролюючим органом, до якого подається звітність, не є органом державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, ДПС України не відображує показники діяльності позивача в картках особових рахунків, тобто не є учасником спірних правовідносин.

Квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (діла - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді, що встановлено п. 1 Розділу І Інструкції про подання електронної податкової звітності, затвердженої наказом ДПІ України від 10.04.2008 р. № 233.

В матеріалах справи міститься квитанція № 1, яка не є документом, що підтверджує неприйняття податкового документа в електронному вигляді до бази даних органів ДПС.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази здійснення ДПС України дій по неприйняттю податкових звітів позивача в електронній формі.

З огляду на вищевикладене, колегія судів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ника-опт" та Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 02.10.12 у справі № 2а-10055/12/0170/18 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 січня 2013 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва