Ухвала суду № 28903931, 14.01.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3600/12/0170/17

14.01.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Курапової З.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Папуша О.В. ) від 15.05.12 у справі № 2а-3600/12/0170/17

за позовом Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко, 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі" (вул. Години 2 в,Керч,Автономна Республіка Крим,98303)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.12 позовні вимоги - задоволені частково.

Стягнуто з рахунків Кримського республіканського підприємства " Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі", ідентифікаційний код юридичної особи 19195199, у банках його обслуговуючих, в дохід державного бюджету у м. Керчі, податковий борг сумою 352 670,00 грн. що підлягає зарахуванню на р/р 31118029700019 в ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код платежу 1401010, код в ЄДРПОУ 37978388.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.12 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код 19195199, діє на підставі статуту, перебуває на податковому обліку у м. Керчі з 10.09.95р., згідно положень статті 16 Податкового кодексу України узгодив з податковим органом податкові зобов'язання по податку на додану вартість, поданою податковою декларацію за січень 2012 року № 9006972294 на загальну суму 352 670,00 грн. (а.с.5-9,10-14,15,16-20,21,34).

Вимогою про сплату податку на додану вартість від 12.03.12р. № 496/10/19-00 повідомлено платника податків про наявність новоутвореного податкового боргу, що рахується за ним станом на 06.03.12р., сумою 352 670,00 грн.

Внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань у відповідача перед бюджетом рахується податковий борг в зазначеній вище сумі.

Зі змісту п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України вбачається, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами статті 57 ПК України, положеннями якої визначено строки сплати податкового зобов'язання, зокрема пункту 57.1, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

На вимогу норм пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Так, виконанням податкового обов'язку, за правилами пункту 38.1 статті 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, є податковим боргом.

Заходи впливу контролюючого органу на платника податків, що не виконує приписи податкового законодавства, кореспондовані з положень статті 67 Конституції України, визначено положеннями п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, відповідно до яких, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може не надсилатися, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів погашення у повному обсязі податкового боргу за вимогою про сплату податку на додану вартість від 12.03.12р. № 496/10/19-00, у зв'язку з чим податкові зобов'язання підлягають стягненню.

Положеннями пп. 95.1, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, органу державної податкової служби надано право здійснення за платника податків і на користь держави заходів щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

За приписами п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Положеннями вказаної статті Податкового кодексу України визначено вичерпний перелік способів та порядку стягнення з юридичних осіб - платників податків сум податкового боргу. Положення статті 95 ПК України не передбачають можливість стягнення готівкових коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до положень статті 20, податковому органу не надано повноважень на стягнення готівкових коштів з платників податків.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про стягнення податкового боргу підлягають задоволенню у порядку та способом, визначеним діючим податковим законодавством.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.05.12 у справі № 2а-3600/12/0170/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис З.І.Курапова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва