Ухвала суду № 28903363, 29.01.2013, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

Іменем України

29.01.2013 року суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Блага І.С., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

В провадженні Червонозаводського районного суду м.Харкова знаходиться вищевказана цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 27663 грн.52 коп. за кредитним договором.

Позивачем також було подано заяву про забезпечення позову в якій він просить:

- накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належит відповідачу шляхом заборони будь-яким яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацю, здійснювати його відчуження;

- обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань;

- заборонити відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Червонозаводського РВ УМВС України в Харківській області видачу відповідачу паспорту/проїзного документу;

- Адміністрації Державної прикордонної служби вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів/проїзних документів, обмежити особу (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов'язань.

Заява обгрунтована тим, що позивач вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможлививм виконання рішення суду.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У ч.1 ст. 152 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, який не є вичерпним; одним із видів забезпечення позову є накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

Частиною 3 цієї статті визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Позивачем не надано доказів наявності у відповідача певного майна та грошових коштів, які можуть бути об'єктом забезпечення позову.

Крім того, заява позивача про забезпечення позову є необгрунтованою, оскільки позивачем не зазначено обставин, які б підтверджували існування реальної загрози того, що невжиття таких заходів забезпечення позову може у подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.не містить жодного аргументу на підтвердження наявності реальної загрози того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим рішення суду.

У заяві вказано неконкретний спосіб запезпечення позову -арешт або заборона вчиняти певні дії (у даному випадку -заборону будь-яким особам укладати угоди щодо майна відповідача, відчужувати його, реєструвати або перереєстровувати). Так, згідно зі ст. ЦПК України арешт майна та заборона вчиняти певні дії є самостійними способами забезпечення позову.

Крім того, позивачем не зазначено, у межах якої саме суми він вважає за необхідне накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача.

Не містит заява про забезпечення позову і посилань на дійсні обставини, які вказують на наміри відповідача виїхати за межі України з метою уникнути виконання зобов'язання, а також не зазначено, який саме паспорт (внутрішній чи для виїзду за кордон) позивач просить заборонити видавати відповідачу.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Разом з тим, особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів (ст.133 ЦПК України).

Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати

обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60, 151 -153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І.С.Блага