Рішення № 28902078, 12.12.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р. Справа № 14/113-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Жигадло І. Б. (довіреність № 119/10 від 26.12.2011 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірнього компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", м. Київ

до Приватного комунально-побутового підприємства „Теплокомунсервіс", м. Буча

про стягнення 5 915, 30 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПКПП „Теплокомунсервіс" про стягнення 5 293, 13 грн. основної заборгованості, 399, 31 грн. пені, 52, 93 грн. інфляційних збитків, 170, 23 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за поставлений позивачем природний газ згідно договору № 06/11-1083БО-17 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2012 р. порушено провадження у справі № 14/113-12 за позовом ДК „Газ України" НАК „Нафтогаз України" до ПКПП „Теплокомунсервіс" про стягнення 5 915, 30 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 05.12.2012 р.

05.12.2012 р. у судовому засіданні представник відповідача надав документи, витребувані судом, та відзив № 412 від 05.12.2012 р. на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, у зв'язку із тим, що заявлена позивачем заборгованість була погашена відповідачем ще до моменту звернення позивача із даним позовом в господарський суд Київської області.

05.12.2012 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 12.12.2012 р.

12.12.2012 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 06/11-1083БО-17 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 1.2. цього договору.

Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.

Згідно п. 1.2. договору постачальник передає покупцю в період з 06.08.2011 р. по 30.09.2011 р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 1 723, 0 тис. куб.м.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 3 023, 50 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою 0 %.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 285, 00 грн., крім того ПДВ - 20 %.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 368, 97 грн., крім того ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 3 425, 97 грн.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що оплата за природний газ з врахуванням вартості транспортування газу територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку:

за серпень 2011 року - протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору;

за вересень 2011 року:

- оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- оплати в розмірі по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що строк поставки газу: з 06 серпня 2011 р. по 30 вересня 2011 р.

Згідно п. 9.3. договору строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту з претензією або позовом.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склались між сторонами з 06 серпня 2011 р. і діє у частині поставки газу 30 вересня 2011 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

30.08.2011 р. між позивачем та відповідачем було підписано додаток № 1 до договору № 06/11-1083БО-17 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.08.2011 р.

На виконання умов договору позивачем у період з серпня по вересень 2011 р. було передано у власність (продано) відповідачу природний газ на загальну суму 5 293, 12 грн., що підтверджується актом передачі-приймання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 31.08.2011 р. на суму 740, 01 грн., актом передачі-приймання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.09.2011 р. на суму 4 553, 12 грн., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було у повному обсязі виконано свій обов'язок по оплаті природного газу та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 5 293, 13 грн. (09.11.2012 р. - до моменту звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд Київської області), що підтверджується платіжним дорученням № 4020 від 09.11.2012 р. на суму 5 293, 13 грн., наявним у матеріалах справи.

Як було зазначено вище, однією із позовних вимог позивача, є його вимога до відповідача про стягнення з відповідача на свою користь 5 293, 13 грн. основної заборгованості за поставлений природний газ за договором.

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 598 цього ж кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 цього ж кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, за період дії договору та на його виконання та ще до моменту звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд Київської області (09.11.2012 р.) відповідачем було у повному обсязі виконано свій обов'язок по оплаті природного газу та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 5 293, 13 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4020 від 09.11.2012 р. на суму 5 293, 13 грн., наявним у матеріалах справи.

Отже, враховуючи те, що, як було встановлено судом, за період дії договору та на його виконання та ще до моменту звернення позивачем із даним позовом до відповідача в господарський суд Київської області відповідачем було у повному обсязі виконано свій обов'язок по оплаті природного газу за договором № 06/11-1083БО-17 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.08.2011 р. та перераховано позивачу грошові кошти у повному обсязі, то суд дійшов висновку, що відповідно до ст. ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання відповідача перед позивачем по оплаті природного газу за договором № 06/11-1083БО-17 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.08.2011 р. припинились шляхом їх належного виконання, а тому позовна вимога позивача до відповідача про стягнення 5 293, 13 грн. основної заборгованості за договором, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 06/11-1083БО-17 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.08.2011 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з 12.05.2012 р. по 12.11.2012 р. всього на загальну суму 399, 31 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.3.1. договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1. цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день протрочення платежу.

Згідно п. 9.3. договору строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у 3 роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту з претензією або позовом.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:

- період заборгованості - з 12.05.2012 р. - по 08.11.2012 р., сума основної заборгованості - 5 293, 13 грн., кількість днів заборгованості - 181 день, розмір облікової ставки НБУ - 7.75 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення5293.1312.05.2012 - 08.11.20121817.5000 %0.041 %*392.655 293, 13 грн. х 7.75 % х 2 х 181/365 = 392, 65 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості за договором № 06/11-1083БО-17 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.08.2011 р. у вищевказані періоди становить 392, 65 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 392, 65 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з жовтня 2011 р. по квітень 2012 р. всього на загальну суму 52, 93 грн. та з 21.09.2011 р. по 12.11.2012 р. всього на загальну суму 170, 23 грн. відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 52, 93 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості наступний:

- період заборгованості - з 21.09.2011 р.- по 20.10.2011 р., сума основної заборгованості - 740, 01 грн, кількість днів заборгованості - 30 днів, розмір річних - 3, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів740.0121.09.2011 - 20.10.2011303 %1.82740, 01 грн. х 0, 03 % х 30/365 = 1, 82 грн.

- період заборгованості - з 21.10.2011 р.- по 08.11.2012 р., сума основної заборгованості - 5 293, 13 грн, кількість днів заборгованості - 385 днів, розмір річних - 3, 00 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів5293.1321.10.2011 - 08.11.20123853 %167.495 293, 13 грн. х 0, 03 % х 385/365 = 167, 49 грн.

Отже, загальний розмір 3 % річних від суми основної заборгованості за договором № 06/11-1083БО-17 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання від 30.08.2011 р. у вищевказані періоди становить 169, 31 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 169, 31 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного комунально-побутового підприємства „Теплокомунсервіс" (ідентифікаційний номер 19408548) на користь Дочірнього компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 31301827) 392 (триста дев'яносто дві) грн. 65 (шістдесят п'ять) коп. пені, 52 (п'ятдесят дві) грн. 93 (дев'яносто три) коп. інфляційних збитків, 169 (сто шістдесят дев'ять) грн. 31 (тридцять одна) коп. 3 % річних та судові витрати 167 (сто шістдесят сім) грн. 30 (тридцять) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

25 січня 2013 р.