Рішення № 28902039, 21.01.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/10042/12

Номер провадження 2/404/156/13

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року Кіровський райсуд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді Мохонько В.В.,

при секретарі Бондаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Кіровоградський МВ УМВС України в Кіровоградській області, відділ в справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Кіровського ВМ Кіровоградського МВ УМВС України в Кіровоградській області, Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області про визнання особи такою що втратила право користування жилим приміщенням, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з вищевказаним позовом, яким просили визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

На обґрунтування вимог зазначено, що позивачі є співласниками квартири АДРЕСА_1. За вказаною адресою зареєстрована і відповідач ОСОБА_3, яка з листопада 2008 року у вказаній квартирі не мешкає, не приймає участі в утриманні житла та жодного разу з 2008 року житлом не цікавилася.

В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та дату судового засідання повідомлялася судом за місцем її реєстрації, а тому суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про день розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, заяви про перенесення розгляду справи суду не надіслали, заяви про розгляд справи у її відсутність до суду не надходило, а тому згідно ст. 169 ЦПК України, суд визнає причини неявки неповажними і вирішує справу слухати за даної явки і наявних матеріалів у справі, визнавши за можливе постановити заочне рішення суду відповідно до ст. 224 ЦПК України, про що представник позивача не заперечив.

Суд, заслухавши пояснення позивачів, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно статті 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів , що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло № 7993 від 23.11.1993 року, виданого Кіровоградською міською радою народних депутатів та довідки №63380 від 04.12.2012 року Обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об»єднань бюро технічної

інвентаризації»співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 /а.с. 6/.

11 вересня 2004 року помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ОЛ № 204779, виданим 13 вересня 2004 року, Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського обласного управління юстиції /а.с. 65/. За своє життя померлий склав заповіт, посвідчений держаним нотаріусом Третьої Кіровоградської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 відповідно до якого він все своє майно заповів ОСОБА_5 /а.с. 66/.

Оригінали правовстановлюючих документів оглянуто в судовому засіданні.

Відповідно до довідки Управління державної міграційної служби в Кіровоградській області в квартирі з 25.07.2007 року є зареєстрована ОСОБА_3, яка є колишньою дружиною ОСОБА_2, шлюб розірвано 21 серпня 2012 року Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Кіровоградського міського управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №147 /а.с. 7/.

Конституція України встановила основні засади права власності. Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним, складається з права володіння, права користування і права розпорядження.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно актів від 20.06.2011 року, 20.02.2012 року, 20.09.2012 року, які складені сусідами завідуючою будинком ОСОБА_8 ,старшою під»їзду ОСОБА_9, та сусідами ОСОБА_10 та ОСОБА_11М, про те, що ОСОБА_3 дійсно зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, але фактично з листопада 2008 року там не мешкає, її речей в квартирі немає /а.с. 10-15/.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_12 пояснили суду, що є сусідами позивачів, з листопада 2008 року відповідач ОСОБА_3 в квартирі не проживає, відсутні її особисті речі.

Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 156 ЖК Української РСР з урахуванням положень ч.І ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному власником.

Згідно з ч.4 ст. 156 ЖК Української РСР припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Аналіз змісту вказаних правових норм дає підстави для висновку про те, що положення ч.2 ст. 405 ЦК України поширюється і на тих членів сім'ї власника житла, які припинили з ним сімейні відносини.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 втратила право користування спірним житловим приміщенням, що відповідає вимогам ст. ст.319, 391, а відтак дає суду підстави визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150,155,156 ЖК України, 317,319,391, 405 ЦК України, ст. ст 10, 11, 60, 88, 212-215, 226, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 такою, що втратила право користування квартирою № 28 по вул. Яновського 159 у м. Кіровограді.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 державне мито в розмірі по 53 грн. 65 коп. на кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Кіровський районний суд м. Кіровограда. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Кіровського районного суду

м.Кіровограда В. В. Мохонько