Рішення № 28901079, 28.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.13 р. Справа № 7/173

Господарський суд Донецької області у складі

головуючого судді Сгара Е.В., суддів Лейби М.О., Риженко Т.М.

При секретарі судового засідання Фенченко Б.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м.Київ

До відповідача: Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради» м. Краматорськ

Предмет спору: стягнення боргу - 1794483,71 грн., пені - 137715,86 грн., інфляційні - 226579,21 грн., 3% річних - 80611,76 грн.

За участі представників:

Від позивача: Рябова Г.В. - довір.

Від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ: В судовому засіданні 10.01.2013р. оголошувалась перерва до 28.01.2013р. згідно ст. 77 ГПК України.

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м.Київ звернулося до Господарського суду Донецької області до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради" м.Краматорськ про стягнення боргу - 1794483,71 грн., пені - 137715,86 грн., інфляційні - 226579,21 грн., 3% річних - 80611,76 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання №06/09-1168БО-6 від 23.09.2009р. в частині здійснення оплат по договору.

Позивач в процесі розгляду справи зазначив про сплату відповідачем суми основного боргу в повному обсязі після подачі позову до суду, на вимогах про стягнення сум інфляційних, 3% річних та пені наполягав в повному обсязі.

Відповідач в процесі розгляду справи повідомив про факт оплати суми боргу в повному обсязі, зазначив, що суми інфляційних, 3% річних та пені нараховані позивачем арифметично вірно.

Ухвалою суду від 08.12.2011р. провадження у справі було зупинено на підставі ст. 79 ГПК України у зв'язку із призначенням судової економічної експертизи.

Після повернення матеріалів справи до суду та повідомлення судового експерта про неможливість надати висновок у зв'язку з її несплатою, ухвалою суду від 28.11.2012р. провадження у справі було поновлено.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Склад суду змінювався. Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 22.11.2011р. призначено колегіальний розгляд справи у складі головуючого судді Е.В. Сгара, суддів М.О. Лейби, Т.М. Риженко.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання №06/09-1168БО-6 від 23.09.2009р. (далі по тексту Договір).

Строк дії Договору встановлено до 30.04.2010р. (п.11.1 Договору з урахуванням редакції додаткової угоди до Договору №1 від 23.09.2009р.).

Таким чином, в спірний період, Договір був чинним.

Відповідно до п.1.1 Договору, постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (надалі - газ) в обсязі, зазначеному в статті 2 цього Договору.

Ціна газу визначена пунктом 5.1 Договору.

Оплата газу згідно з п.6.1 проводиться грошовими коштами в такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п.6.1 Договору).

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені у ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що Договір є обов'язковим для виконання.

Позивач свої зобов'язання за Договором протягом жовтня - грудня 2009р., січня - квітня 2010р. виконав належним чином, поставив відповідачу газ згідно умов Договору, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі, двосторонніми актами передачі-приймання за вказаний період, підписаним обома сторонами без зауважень.

Відповідач свої зобов'язання стовно оплати отриманого у спірний період газу у повному обсязі не виконав, отриманий газ своєчасно та у повному обсязі не сплатив, чим порушив умови Договору.

У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача борг за спожитий у спірний період природний газ в сумі 1 794 483,71 грн.

В ході розгляду спору, господарським судом з'ясовано, що після подачі позову до суду (дата подачі позову - 05.07.2011р.), відповідач сплатив суму заборгованості в повному обсязі. Зазначений факт підтверджено матеріалами справи (платіжне доручення №3 від 21.12.2012р. на суму 1 794 483,71 грн.) та сторонами по справі.

Таким чином, предмет спору в частині стягнення 1 794 483,71 грн. боргу відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню згідно п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, посилаючись на порушення строків оплати основного грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача за період з 11.11.2009р. по 03.11.2010р. 3% річних в сумі 80 611,76 грн. та за листопад 2009р. - травень 2011р. інфляційні в сумі 226 579, 21 грн.

Відповідач в письмових поясненнях та в судовому засіданні 10.01.2013р. підтвердив, що 3% річних та інфляційні нараховані позивачем арифметично вірно.

Розрахунок інфляційних перевірено судом, інфляційні нараховані позивачем вірно, з урахуванням діючого законодавства та умов договору та підлягають стягненню в повному обсязі в сумі 226 579, 21 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом з'ясовано, що позивач допустив арифметичні помилки під час розрахунку, внаслідок чого вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 80 467,42 грн.

Вимоги щодо стягнення 3% річних в залишковій частині задоволенню не підлягають у зв'язку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п.7.2 Договору, у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 121 673, 91 грн. за період з 05.01.2011р. по 05.07.2011р.

Відповідач в письмових поясненнях та в судовому засіданні 10.01.2013р. підтвердив, що пеня нарахована позивачем арифметично вірно.

Розрахунок пені перевірено судом, пеня складає 137 929, 43 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 137 715, 86 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 137 715, 86 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 526, 527, 549, 551, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 144, 173, 174, 193, 216-218, 232, 233 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543-96-ВР, керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 41, 43, 69, 79, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» м.Київ до Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради» м. Краматорськ про стягнення боргу - 1794483,71 грн., пені - 137715,86 грн., інфляційні - 226579,21 грн., 3% річних - 80611,76 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради» (84301, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 2-б, ЄДРПОУ 001131133) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1, ЄДРПОУ 31301827, р. 26008301970 у ВАТ «Ощадбанк» м.Київ, МФО 300465) - пеню в сумі 137 715, 86 грн., інфляційні в сумі 226 579, 21 грн., 3% річних в сумі 80 467,42 грн., державне мито в сумі 22 392,55 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235, 98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині вимог про стягнення з Комунального виробничого підприємства «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради» м.Краматорськ боргу в сумі 1 794 483,71 грн. припинити.

У задоволені вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 144,34 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 28.01.2013р.

Головуючий суддя Сгара Е.В.

Суддя Лейба М.О.

Суддя Риженко Т.М.