Постанова № 28898011, 28.01.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.13 Справа № 5008/1834/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Л.С. Данко

- Н.М. Кравчук

Розглядаючи апеляційну скаргу Ужгородської міської ради

на рішення господарського суду Закарпатської області від 23.11.2012р.

у справі № 5008/1834/2011

за позовом: ТзОВ «Дукат-Ужгород»

до : Ужгородської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держкомзему України у Закарпатській області

Управління освіти Ужгородської міської ради

Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області

за участю прокурора міста Ужгорода

про: визнання нечинним та скасування п. 10 Рішення Ужгородської міської ради VІ скликання від 03.06.2011р. №179 «Про регулювання земельних відносин»

За участю представників :

від прокуратури - Куцик В.Б. - посвідчення №011165.

від позивача - Субота М.І. - представник (довіреність №б/н від 18.09.2012р.)

від відповідача - Мінєєва І.І. - представник (довіреність №02-18/06 від 08.01.2013р.)

від третіх осіб - не з'явилися.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 23.11.2012р., суддя Васьковський О.В., позов ТзОВ «Дукат-Ужгород» було задоволено. Визнано нечинним та скасовано п. 10 рішення Ужгородської міської ради VI сесії VI скликання від 03.06.2011р. №179 „Про регулювання земельних відносин". Стягнуто з Ужгородської міської ради на користь ТзОВ „Дукат-Ужгород" суму 941,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

З даним рішенням не погодилася Ужгородська міська рада і оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

ТзОВ «Дукат-Ужгород» подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розгляд справи відкладався.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2013р.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Закарпатської області від 23.11.2012р. у справі №5008/1834/2011 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ужгородської міської ради XXXV сесії III скликання від 27.06.2001 року „Про попереднє погодження розміщення спортивно-оздоровчого комплексу по Слов'янській набережній", було вирішено: 1. Погодити колективному виробничо-торговельному підприємству „Дукат" вибір земельної ділянки площею 1,4 га для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу по Слов'янській набережній. 2. Зобов'язати колективне виробничо-торговельне підприємство „Дукат" до 01.06.2002 року замовити у управлінні архітектури та містобудування АПЗ на розробку проектної документації; розробити проектну документацію на будівництво спортивно-оздоровчого комплексу.

27.12.2001 р. Ужгородська міська рада прийняла рішення XXXV сесії III скликання „Про надання та приватизацію земельних ділянок", яким керуючись ст.ст.10, 19 Земельного кодексу України, надала колективному виробничо-торговельному підприємству „Дукат" в постійне користування з правом викупу земельну ділянку площею 1,4 га для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу по Слов'янській набережній.

28.04.2005 р. Ужгородська міська рада прийняла рішення, у зв'язку із зверненням колективного виробничо-торговельного підприємства „Дукат" та подання постійної комісії з питань будівництва, землекористування, житлово-комунального господарства, благоустрою та екології, яким зобов'язала позивача в строк до 29.04.06 замовити в управлінні архітектури та містобудування АПЗ на розробку проектної документації; розробити проектну документацію на будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по Слов'янській набережній.

У результаті реорганізації шляхом перетворення, позивач є правонаступником колективного виробничо-торговельного підприємства „ Дукат " (п.п. 1.1, 1.2 статуту ТзОВ „Дукат-Ужгород" (нова редакція) від 26.06.2006 року).

Як свідчать матеріали справи позивач звертався до відповідача за видачею державного акту на постійне користування земельною ділянкою по Слов'янській набережній. Листом від 01.10.2008 року №363/01-14 відділ земельних ресурсів у м. Ужгород повідомив, що на даний час немає можливості виготовити державний акт на вказану земельну ділянку.

Позивачем понесені витрати по утриманню спортивно-оздоровчого комплексу по Слов'янській набережній у сумі 789350,6 грн., зокрема сплата податку за землю, прокладка кабеля та придбання КТП, буріння розвідувально-експлуатаційної свердловини, виготовлення проектів тощо. У підтвердження вказаних витрат позивачем надані відповідні письмові докази (Т. 2 а.с.33-87).

03.06.11 державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему в Закарпатській області Сагарда В.В. було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. В акті встановлено, що рішенням Ужгородської міської ради XXXV сесії III скликання від 27.06.2001 року „Про надання та приватизацію земельних ділянок" колективному виробничо-торговельному підприємству „Дукат" надано земельну ділянку площею 1,4 га у постійне користування для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу по Слав'янській набережній в м. Ужгород. При проведені перевірки з виїздом встановлено, що дана земельна ділянка не використовується.

03.06.11 заступник начальника Головного управління Держкомзему в Закарпатській області Токар В.С. направив відповідачу клопотання (супровідним листом зареєстрованим 10.06.11), де мотивуючи фактом невикористання за вказаною адресою КВТП „Дукат" земельної ділянки, відсутністю розпочатого будівництва, не посвідченого права постійного користування, просить вжити заходи щодо відміни рішення XXXV сесії III скликання від 27.06.2001 року „Про надання та приватизацію земельних ділянок", яким колективному виробничо-торговельному підприємству „Дукат" надано земельну ділянку площею 1,4 га у постійне користування для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу по Слав'янській набережній в м. Ужгород.

03.06.2011 року Ужгородська міська рада прийняла рішення №179 „Про регулювання земельних відносин", де у п.10 зазначила: на підставі пункту 1 розділу Х „Перехідних положень" Земельного кодексу України, ст.92 Земельного кодексу України, вважати таким, що втратив чинність пункт 2.11 рішення XXXV сесії міської ради ІІІ скликання від 27.12.2001 року „Про надання та приватизацію земельних ділянок".

В зв'язку з цим ТзОВ «Дукат-Ужгород» звернулось до суду з позовом про визнання нечинним п. 10 рішення Ужгородської міської ради VI сесії VI скликання від 03.06.2011р. №179 „Про регулювання земельних відносин".

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 06.03.2012р. у справі №5008/1834/2011 було відмовлено в задоволенні позову ТзОВ "Дукат-Ужгород" до Ужгородської міської ради.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2012р. у справі №5008/1834/2011 рішення господарського суду Закарпатської області від 06.03.2012р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2012р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.05.2012 р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 06.03.2012 р. у справі № 5008/1834/2011 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області в іншому складі суду.

В даній постанові Вищий господарський суд України вказав, що для правильного вирішення справи по суті з урахуванням предмету спору судами не було належним чином досліджено наявність правових підстав для втрати чинності пункту 2.11 рішення ХХХV сесії Ужгородської міської ради ІІІ скликання від 27.12.2001 р. "Про надання та приватизацію земельних ділянок" за рішенням Ужгородської міської ради, відповідність пункту 2.11 рішення Ужгородської міської ради від 27.12.2001р. нормам земельного законодавства, чинного на момент прийняття рішення про надання ТОВ "Дукат-Ужгород" в постійне користування з правом викупу земельної ділянки, а також не перевірено наявність повноважень Ужгородської міської ради на скасування правових актів індивідуальної дії.

Касаційна інстанція також звернула увагу на необхідність застосування пункту 5 Рішення №7-рп/2009 Конституційного Суду України, в якому зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Відповідно до ст..111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Стаття 19 Земельного кодексу України (втратила чинність з 01.01.2002 року), яка є матеріально-правовою нормою прийняття рішення відповідачем про надання позивачу у користування земельною ділянкою, встановлює, що сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до абз. 2 п. а) ч.1 ст.6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" (у редакції чинній на 03.06.11) до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належать внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.

Отже, як свідчить наведена норма законодавства серед повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, немає такого повноваження, як звернення до органу місцевого самоврядування про скасування прийнятого ним раніше рішення. Посилання відповідача-апелянта у прийнятому ним спірному рішенні від 2011 року в цілому на ст.ст. 26, 33 Закону України „Про місцеве самоврядування", як на підставу скасування свого раніше прийнятого рішення від 2001 році є безпідставним: по-перше, названі норми Закону містять конкретизований перелік повноважень міської ради, у тому числі у сфері земельних відносин і відповідач не вказав, яке конкретно положення має застосовуватися у цьому випадку; по-друге, аналіз вказаних статей в цілому дає підстави для висновку, що вони не містять саме такої форми реалізації своїх повноважень.

Не надає повноважень відповідачу-апелянту на вчинення оскаржуваних дій і посилання у п.10 рішення №179 від 03.06.2011 року на п.1 розділу Х „Перехідних положень" Земельного кодексу України та ст.92 Земельного кодексу України, оскільки це суперечать ст.22 Конституції України, якою встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

У абз.5 п.5 рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначає, що: „органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення ".

Як вбачається з матеріалів справи, після прийняття рішення Ужгородської міської ради XXXV сесії III скликання „Про надання та приватизацію земельних ділянок" від 27.12.2001 р., позивач набув право на одержання земельної ділянки у користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою.

Також очевидна наявність у позивача, у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення від 2001 року, охоронюваного законом інтересу, під яким, як визначено в рішенні Конституційного суду України треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Таким чином місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що за даних обставин справи, відповідач не мав повноважень на скасування свого попереднього рішення, оскільки на момент прийняття воно відповідало нормам земельного законодавства, на його підставі виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкт цих правовідносин - ТОВ "Дукат-Ужгород" заперечує проти їх зміни чи припинення.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 23.11.2012 року у справі №5008/1834/2011 винесене з дотримання норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 23.11.2012 року у справі №5008/1834/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Ужгородської міської ради - без задоволення.

Судові витрати покласти на апелянта - Ужгородську міську раду.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді Л.С. Данко

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 29.01.2013р.»