Вирок № 28897940, 17.12.2012, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 1402/153/12

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________

В И Р О К

іменем УКРАЇНИ

17.12.2012 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Муругова В.В., суддів Копейки Т.О., Янчука С.В., при секретарі Рижньовій О.В., з участю прокурора Грицюк Ю.А., потерпілого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Єреван республіки Вірменія, вірменина, особи без громадянства, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості;

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 15 та ч.1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на умисне вбивство.

Злочин вчинено за таких обставин.

01.03.2010 року близько 18.30 години ОСОБА_4 в приміщенні магазину «Аннушка», розташованого по вул. Цибулько, 42 в м. Новий Буг Миколаївської області, під час вживання алкогольних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в процесі сварки між ним та ОСОБА_1, що виникла на ґрунті необґрунтованих претензій та образ підсудного і його сім'ї з боку потерпілого, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_1, умисел на заподіяння якої виник у підсудного раптово під час сварки з ОСОБА_1, принесеним із собою ножем умисно наніс ОСОБА_1 два удари в область грудної клітини спереду зліва та один удар в область лівого плеча, чим заподіяв останньому тілесні ушкодження у виді проникаючого поранення грудної клітини та черевної порожнини з пошкодженням лівої легені, діафрагми та шлунку, яке є тяжким тілесним ушкодженням, та поранення грудної клітини і поранення в області лівого плечового суглобу, які є легкими тілесними ушкодженнями.

ОСОБА_1 був вчасно доставлений до Новобузької ЦРЛ, де йому було надано медичну допомогу.

Таким чином, ОСОБА_4 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але через те, що потерпілий був одягнутий у верхній одяг та йому була надана своєчасна медична допомога, - ОСОБА_4 не зміг довести свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_1, до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину ОСОБА_4 визнав частково і пояснив, що 01.03.2012 року він пішов до свого знайомого, якому допомагав ремонтувати автомобіль. Після чого вони разом вжили горілки, він випив приблизно 50 грам горілки. Потім він повернувся додому до своєї співмешканки ОСОБА_5 та ліг спати. Ввечері співмешканка попросила, щоб він пішов до магазину купити хліба, а також приніс кухонний ніж з будинку, в якому він проживав раніше. Після того він пішов до будинку по АДРЕСА_2, де взяв кухонний ніж та пляшку алкогольного пива. Після того він пішов до магазину «Аннушка», розташованого поруч по вул. Цибулько, 42 м. Новий Буг, щоб купити хліба. В магазині підсудний зайшов до зали, яка огороджена перегородкою й де знаходилися столики для відвідувачів, та сів за один із столиків, де почав вживати принесене з собою пиво. Поруч за сусіднім столиком сидів його знайомий ОСОБА_6 та інші (ОСОБА_1 із сином, з якими він на той час знайомим не був та будь-яких відносин не підтримував). Він попросив у вказаних осіб дозволу присісти за їхній столик, на що вони погодилися. Під час його перебування за вказаним столиком ОСОБА_1 почав чіплятися до нього та висловлювати претензії з-приводу того, що начебто колись він чіплявся до дружини ОСОБА_1, підсудний це заперечував. При цьому ОСОБА_1 почав виражатися на його адресу та адресу його родичів нецензурною лайкою в грубій формі. На його адресу також нецензурно почав виражатись присутній в магазині ОСОБА_7 Тому підсудний піднявся із-за столу та почав йти звідти, й коли повернувся спиною, то потерпілий намагався його вдарити стільцем в область плеча. Також він побачив, що недалеко знаходився ОСОБА_7, який також тримав в руках стілець. В свою чергу він, побоюючись, що ОСОБА_1 вдарить його стільцем та будучи схвильованим через образу ОСОБА_1 його та його матері, дістав ніж та наніс ним декілька ударів в область тулуба ОСОБА_1 Як діставав ніж та куди саме він наносив удари ножем ОСОБА_1 підсудний не пам'ятає. При цьому, у нього не було умислу на заподіяння смерті ОСОБА_1 Він хотів лише захиститися, бо припускав, що ОСОБА_1, ОСОБА_7 та інші присутні в магазині його поб'ють. Завдавши ОСОБА_1 декілька ударів кухонним ножем, він залишив магазин та через паркан потрапив до двору ОСОБА_8, який спочатку не впізнав його та стріляв по ньому з травматичного пістолета, а потім завів до будинку, де перев'язав порізану руку та після розмови по телефону з батьками підсудного, - викликав йому таксі, на якому підсудний приїхав додому до своєї співмешканки, звідки через деякий час його забрали працівники міліції. Ніж, яким він заподіював тілесні ушкодження ОСОБА_1, він викинув. У вчиненому підсудний розкаюється, критично оцінює свою попередню поведінку, жалкує, що заподіяв потерпілому шкоду.

Крім власного часткового визнання підсудним своєї вини, його винність у скоєному підтверджується також іншими безпосередньо дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності.

З показань потерпілого ОСОБА_1 слідує, що 01.03.2010 року він вживав горілку, а ввечері біля 18.00 години він зайшов до магазину «Аннушка», де купив кілька пляшок пива, й вони разом з ОСОБА_6 почали відпочивати, сівши за столик за перегородкою. Від вжитого пива та горілки, яку він вживав перед цим, він сп'янів й тому зателефонував дружині й попросив, щоб до магазину хтось прийшов та забрав його додому. Невдовзі до магазину прийшов його син, який сів до їхнього столику. Через деякий час в магазин зайшов ОСОБА_4, який приніс з собою пляшку алкогольного пива та, спитавши дозволу, сів за їхній столик й почав спілкуватися з ОСОБА_9. В магазині в той час біля прилавку знаходився ще один відвідувач ОСОБА_7 Коли ОСОБА_4 сидів за їхнім столиком, то потерпілому здалося, що в минулому ОСОБА_4 чіплявся до його дружини, й тому він почав з'ясовувати в ОСОБА_4 чи мав місце вказаний факт в дійсності, при цьому потерпілий виражався нецензурною лайкою на адресу підсудного та його рідні. Але останній почав заперечувати вказаний факт та підсудний піднявся і хотів піти. Оскільки вони дуже голосно сварилися, то ОСОБА_7, який стояв біля прилавку магазину, зробив ОСОБА_4 зауваження та також почав звертатись нецензурно до ОСОБА_4 Коли підсудний намагався піти, потерпілий пішов за ОСОБА_4 та намагався вдарити стільцем, але лише зачепив його стільцем, коли потерпілий замахнувся вдруге, то відчув біль в грудях та опустив стілець. ОСОБА_4 залишив магазин, а потерпілому стало зле та його вивели на вулицю та він під светром помітив кров. Через деякий час його забрала швидка допомога.

На даний час він будь-яких претензій до ОСОБА_10 не має, оскільки шкода йому відшкодована та він досяг примирення з підсудним і вважає, що саме він є ініціатором конфлікту.

Свідок ОСОБА_5 в суді показала, що вона є співмешканкою підсудного ОСОБА_4, вони мають спільну малолітню дитину 2011 року народження. 01.03.2010 року ввечері вона попросила ОСОБА_4, щоб він пішов до будинку своїх батьків, в якому ніхто не проживає, та приніс звідти кухонного ножа, оскільки вона ним тривалий час користувалась та він є їй зручним, й попросила також, щоб підсудний купив хліба. Підсудний пішов та його тривалий час не було, ОСОБА_5 телефонувала йому на мобільний телефон, але не додзвонилась. Коли ОСОБА_4 повернувся додому, то в нього була порізана рука та він був схвильований та розпитування ОСОБА_5 не відповідав. Через деякий час приїхали працівники міліції та забрали ОСОБА_4 Про обставини події в магазині «Аннушка»їй стало відомо вже пізніше зі слів інших осіб.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 пояснив, що 01.03.2010 року близько 18.00 години він перебував в магазині «Аннушка»на вул. Цибулько в м. Новий Буг Миколаївської області, де разом з ОСОБА_1 вживав пиво за одним із столиків за перегородкою. Через деякий час до магазину зайшов ОСОБА_4 та спитав дозволу присісти за їхній столик й за їх згодою сів поруч них та почав спілкуватися. В процесі розмови між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виникла сварка на підставі того, що ОСОБА_1 почав говорити, що ОСОБА_4 колись чіплявся до його дружини. При цьому, ОСОБА_1 висловлювався нецензурно й ОСОБА_7, який стояв біля прилавку магазину, також нецензурно висловлювався в бік ОСОБА_4 та, як здалося свідку ОСОБА_9, словесно підтримував в конфлікті ОСОБА_1 ОСОБА_4 хотів вийти з-за столу, але ОСОБА_1 кинувся до нього зі стільцем, проте про удари, їх кількість та локалізацію свідок нічого показати не може. ОСОБА_7 підійшов до підставки для хліба та ОСОБА_4 вибіг з приміщення магазину. Після цього ОСОБА_1 присів та поскаржився на самопочуття та йому викликали швидку допомогу.

З показань свідка ОСОБА_7 слідує, що 01.03.2010 року близько 19.00 години він прийшов до магазину «Аннушка», розташованого по вул. Цибулько в м. Новий Буг Миколаївської області. В магазині він купив кави та пішов за перегородку, де розташовані два столики. За одним із столиків сиділи та спорили між собою ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Оскільки вони сварилися між собою та голосно розмовляли, ОСОБА_7 зробив ОСОБА_4 зауваження та просив заспокоїтися, однак останній не реагував та продовжував сварку, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почалася бійка, в ході якої вони вибігли в зал магазину та ОСОБА_1 хапав стілець та металеву підставку для хліба. ОСОБА_7 взяв в руки стілець, щоб відсунути його, оскільки він заважав йому пройти та ОСОБА_4 вибіг з магазину. В бійці приймали участь тільки підсудний та потерпілий та ніхто їх не розбороняв та в бійку не втручався. Після того він побачив на руці ОСОБА_1 кров. Після того вони викликали карету швидкої медичної допомоги, яка госпіталізувала ОСОБА_1 Чим наносив удари ОСОБА_4 свідок не бачив, але коли підсудний вибігав з магазину, то в його руці щось блиснуло схоже на ніж та ОСОБА_7 крикнув ОСОБА_4, щоб той викинув ножа, оскільки припустив, що в руках у ОСОБА_4 саме ніж. ОСОБА_7 заперечив наявність будь-яких причин для обмови ним підсудного.

Свідок ОСОБА_12 показала, що підтримує свідчення, надані нею на досудовому слідстві та оголошенні в судовому засіданні (Т.1 а.с. 54-56), та вказала, що працює продавцем в магазині «Аннушка», розташованому по вул. Цибулько в м. Новий Буг. 01.03.2010 року вона перебувала на робочому місці у вказаному магазині та спілкувалась біля прилавку магазину з ОСОБА_13 До магазину зайшов ОСОБА_1, який купив пива та з іншими особами сів за столиком, розташованим за декоративною перегородкою. Через деякий час до магазину прийшов ОСОБА_4, який тримав в руках пляшку пива, та також пішов за перегородку. Через деякий час вона почула, що між чоловіками, які сиділи за столиком за перегородкою, виникла сварка, сварився ОСОБА_1 та ОСОБА_4 Через декілька хвилин вона побачила, що із-за перегородки до зали магазину вибіг ОСОБА_1, перекинувши металевий лоток для хліба. Слідом за ним вийшов ОСОБА_4 та залишив магазин. Свідок бачила лезо ножа схожого на кухонний ніж в правій руці ОСОБА_4 коли той заходив до магазину, також вона бачила лезо ножа в руці ОСОБА_4 і коли той залишав приміщення магазину після сварки з ОСОБА_1 Коли ОСОБА_4 залишив магазин, хтось повідомив, що у ОСОБА_1 поранення та треба викликати швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що 01.03.2010 року вона прибирала в приміщенні магазину «Аннушка»та розмовляла з ОСОБА_12 за перегородкою за столиком сиділи чоловіки, серед яких був ОСОБА_4 та ОСОБА_1, між ними виникла сварка, подробиць якої вона не знає, потім вони вискочили з-за перегородки до зали та ОСОБА_4 попрямував до виходу, а ОСОБА_1 залишився та йому викликали швидку допомогу, оскільки він мав поранення. Свідок підтримала покази, надані нею на досудовому слідстві, вказавши, що зі спливом часу подробиць не пам'ятає, проте слідчий її допитував майже одразу після подій та в її протоколі допиту (Т.1 а.с. 51-53) все було викладено правильно, з вказаного протоколу слідує, що ОСОБА_13. магазині біля прилавку вона почала спілкуватися з продавцем ОСОБА_12 Вона бачила, як до магазину зайшов ОСОБА_1, який купив пляшку пива та пішов до столиків, які розташовані за перегородкою. Також там знаходилися інші особи. Через деякий час до магазину зайшов ОСОБА_4, який перебував в стані алкогольного сп'яніння й тримав в руках пляшку пива. ОСОБА_4 пішов за перегородку та сів за столик, де в той час сидів ОСОБА_1 із сином та іншими особами. Біля 19.00 години до магазину зайшов ОСОБА_7, який почав купувати собі чай чи каву. В той час вона почула, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 почали між собою сваритися та голосно розмовляли, й ОСОБА_7 зробив ОСОБА_4 зауваження, щоб він заспокоївся, але останній не реагував, й ОСОБА_7 пішов також до столику, де знаходилися вказані особи. Через деякий час вона почула шум й побачила, що ОСОБА_1 вийшов із-за перегородки до зали магазину й, підійшовши до металевої вітрини для хліба, почав розвертати її та захищатися нею від ОСОБА_4, який біг слідом за ним. Також із-за перегородки вийшов ОСОБА_7, який тримав в руках металевий стілець та сказав ОСОБА_4, щоб той кинув ніж, при цьому особисто вона не бачила в руках ОСОБА_4 ножа. Потім ОСОБА_4 вийшов з магазину та пішов в невідомому напрямку. Після того хтось із присутніх повідомив, що ОСОБА_4 вдарив ножем ОСОБА_1, який на той час тримався руками за бік тулуба. Далі хтось викликав карету швидкої медичної допомоги, яка госпіталізувала ОСОБА_1 до лікарні.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 в суді показав, що він проживає в м. Новий Буг по вул. Цибулько неподалік від магазину «Аннушка». 01.03.2010 року ввечері близько 19.00 години він перебував в себе в дома й почув як гавкає собака. Після того він побачив на подвір'ї свого домоволодіння хлопця, кий тримав в руках ножа та говорив щось незрозуміле, він розчув лише слово «різать». Він наказав невідомому хлопцю кинути ножа, але той не кидав та ОСОБА_8 тричі вистрілив в повітря з травматичного пістолета та наказав хлопцю викинути ніж, на що той кинув ніж на землю. Далі він підійшов ближче та побачив, що то був ОСОБА_4, який повідомив, що його хтось порізав ножем, при цьому, в останнього була порізана рука та з рани йшла кров. ОСОБА_8 підняв кинутий ОСОБА_4 ніж та поклав його на фундамент свого будинку, ніж був схожий на звичайний, лише на обуху ножа були нерівності. Після того він завів ОСОБА_4 до свого будинку та перемотав йому руку. ОСОБА_4 зателефонував по мобільному телефону своєму батькові ОСОБА_14 та розмовляв з останнім вірменською мовою. Потім ОСОБА_4 дав слухавку йому, й ОСОБА_14 попросив його, щоб він викликав таксі для ОСОБА_4, аби відвезти його до лікарні. Після того він зателефонував знайомому ОСОБА_15 та попросив приїхати до нього додому. Коли приїхав ОСОБА_15, то ОСОБА_4 домовився з ним, щоб той відвіз його та сів до таксі, забравши з собою ніж, який був у ОСОБА_4 до цього, сказавши, що це подарунок. Наступного дня приїздили працівники міліції та проводили огляд перед двором ОСОБА_8 але ножа там не знайшли.

Згідно з показами свідка ОСОБА_14, він є батьком підсудного ОСОБА_4 01.03.2010 року йому на мобільний телефон зателефонував син ОСОБА_4, який повідомив, що йому поранили ногу та біля нього знаходиться ОСОБА_8, ОСОБА_14 попросив ОСОБА_8 викликати сину таксі, щоб його відвезли до лікарні, на що той погодився. По приїзду ОСОБА_14 того ж дня в м. Новий Буг, він дізнався, що син затриманий та перебуває в Новобузькому РВ, батьку не дозволили побачити сина та він відправився до лікарні, щоб дізнатись стан здоровя потерпілого та надати йому необхідну підтримку. В подальшому він опікувався питанням фінансової підтримки потерпілого, оскільки дізнався, що саме його син завдав пошкодження потерпілому ОСОБА_1

З протоколу усної заяви ОСОБА_1 від 02.03.2010 року слідує, що 01.03.2010 року біля 19.30 години ОСОБА_4 в приміщенні магазину «Аннушка»по вул. Цибулько м. Новий Буг заподіяв йому три ножові поранення тулубу (Т. 1 а.с. 3).

Відповідно до довідки Новобузької ЦРЛ від 02.03.2010 року, 01.03.2010 року о 20.00 годині до Новобузької ЦРЛ було доставлено на лікування ОСОБА_1 з діагнозом проникаюче ножове поранення грудної клітини зліва з пораненням лівої легені, діафрагми, шлунку, колото-різані рани грудної клітини та лівого плечового суглобу (Т. 1 а.с. 4).

Протоколом огляду місця події від 01.03.2010 року та фототаблицею до нього встановлено, що місцем вчинення злочину є приміщення магазину «Аннушка»по вул. Цибулько, 42 в м. Новий Буг Миколаївської області, при огляді вказаного приміщення на підлозі виявлено пляму речовини бурого кольору, з якої було взято змиви (Т. 1 а.с. 5-9).

З протоколу огляду предметів від 01.03.2010 року та фототаблиці до нього слідує, що в приймальному відділенні Новобузької ЦРЛ було оглянуто особистий одяг ОСОБА_1 Під час огляду виявлено, що на футболці, кофтах та дублянці виявлено пошкодження у вигляді порізів. Також на футболці та кофті бежевого кольору в місцях пошкоджень виявлено плями речовини бурого кольору. (Т. 1 а.с. 10-16).

Згідно з висновком № 45 від 01.03.2010 року щодо результатів огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_4 при його огляді лікарем 01.03.2010 року о 21.30 годині перебував в стані алкогольного сп'яніння (Т. 1 а.с. 32).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 54/24 від 13.04.2010 року, ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у виді проникаючого поранення грудної клітини та черевної порожнини з пошкодженням лівої легені, діафрагми та шлунку (рана в 6-му міжребер'ї зліва по середньо-ключичній лінії); поранення грудної клітини (рана в 2-му міжребер'ї зліва по середньо-ключичній лінії); поранення в області лівого плечового суглоба (рана в області верхньої поверхні лівого плечового суглоба). Проникаюче поранення грудної клітини та черевної порожнини (рана в області 6-го міжребер'я зліва) за критерієм небезпечності для життя відноситься до тяжких тілесних ушкоджень. Всі інші ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Вказані тілесні ушкодження могли бути заподіяні в результаті ударів ножем. (Т. 1 а.с. 125-128).

З висновку судово-цитологічної експертизи № 70/ц від 20.04.2010 року слідує, що на футболці, яка належить ОСОБА_1, виявлено кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген А системи АВО. Походження вказаного антигена не виключається від особи (осіб) з однойменною груповою характеристикою, в тому числі як від потерпілого ОСОБА_1, так і від підозрюваного ОСОБА_4 (Т. 1 а.с. 141-144).

Відповідно до висновку судово-цитологічної експертизи № 71/ц від 20.04.2010 року, на светрі, наданому на дослідження, виявлена кров людини, при серологічному дослідженні якої виявлений антиген А системи АВО. Походження вказаного антигена не виключається від особи (осіб) з однойменною груповою характеристикою, в тому числі як від потерпілого ОСОБА_1, так і від підозрюваного ОСОБА_4 (Т. 1 а.с. 150-154).

Згідно з висновком судово-цитологічної експертизи № 69/ц від 08.04.2010 року сліди крові, які знайдено на марлевому тампоні, могли походити від особи (осіб), в крові якої (яких) міститься виявлений антиген А, в тому числі як від потерпілого ОСОБА_1, так і від обвинуваченого ОСОБА_4 (Т. 1 а.с. 166-169).

З протоколу очної ставки від 19.04.2010 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_4 слідує, що в ході проведення вказаної слідчої дії обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що він дійсно заподіяв ножем тілесні ушкодження ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 189-193).

Об'єктивні дані, що містяться в протоколах слідчих дій, в висновках експертиз, наявність речових доказів, узгоджуються з показами свідків по справі, потерпілого, самого підсудного, наданими ним на досудовому слідстві та в суді в частині нанесення підсудним ударів ножем потерпілому 01.03.2010 року в приміщенні магазину «Аннушка»по вул. Цибулько, 42 в м. Новий Буг Миколаївської області.

Надані підсудним в судовому засіданні покази стосовно того, що він не бажав вбивати ОСОБА_1, а захищався ножем від нападу ОСОБА_1, суд оцінює критично, оскільки вони спростовуються висновком експерта № 54/24 від 13.04.2010 року стосовно характеру, локалізації, механізму та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1; речовими доказами -предметами одягу потерпілого, на яких залишились сліди від ударів ножем, які за своєю локалізацією кореспондуються з отриманими потерпілим тілесними ушкодженнями.

Про наявність прямого умислу у ОСОБА_4 на заподіяння смерті ОСОБА_1 свідчить обране ним знаряддя, яким підсудний завдавав ударів потерпілому (ніж), яке за жодних обставин не є співмірним наявному у потерпілого стільцеві, локалізація отриманих потерпілим тілесних ушкоджень (в зоні життєво важливих органів серця та легенів), неодноразовість ударів ножем, ступінь проникнення знаряддя злочину в тіло потерпілого з врахуванням наявного на потерпілому одягу (кількох светрів та дублянки), яка вказує на значну силу ударів.

Комплекс вказаних обставин однозначно свідчить про прямий умисел у ОСОБА_4 на умисне вбивство ОСОБА_1

Судом також встановлено причини та мотив злочину -сварка підсудного з потерпілим з-приводу неаргументованих претензій останнього та словесна образа потерпілим підсудного та його родини.

На переконання суду позиція захисту щодо того, що у підсудного не було будь-яких причин, щоб вбивати потерпілого, оскільки вони до вказаних подій не були знайомі, а тому між ними не було неприязних відносин, є неспроможною, оскільки вказана неприязнь у підсудного виникла саме в ході сварки внаслідок необґрунтованих претензій та образ потерпілого на його адресу та адресу його сім'ї.

Безпідставним є посилання захисту щодо відсутності у ОСОБА_4 умислу на вбивство потерпілого через хаотичність та нецілеспрямованість ударів підсудного, оскільки вказані удари були не хаотичними, а були короткою серією ударів в зону життєво важливих органів, які спричинили колото-різані та проникаючі поранення, а не поранення «по дотичній», що вказує на спрямованість умислу підсудного саме на позбавлення життя потерпілого.

Не спростовує вини підсудного і посилання захисту на те, що ОСОБА_4, якби дійсно цього бажав, - мав можливість довести свій умисел на вбивство ОСОБА_1 до кінця та він завдавав удари в закриті одягом зони, тому не бажав спричинити смерть потерпілого. По-перше, суд вважає, що ОСОБА_4 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, а саме завдав коротку серію акцентованих по силі ударів ножем в зону життєво важливих органів, але через те, що потерпілий був одягнутий у верхній одяг та йому була надана своєчасна медична допомога, - підсудний не зміг довести свій злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_1 до кінця з причин, що не залежали від його волі. По-друге, саме тому, що ОСОБА_4 виконав всі дії, які вважав достатніми та необхідними, він і припинив нанесення ударів, а не тому, що бійка припинилась сама собою. По-третє, наявність верхнього одягу та светрів в зонах ураження потерпілого навпаки вказує не на відсутність умислу на вбивство, а на його наявність, оскільки незважаючи на велику кількість одягу на потерпілому -від ударів підсудного ножем йому були спричинені колото-різані та проникаюче поранення, що вказує на завдання ударів зі значною силою, внаслідок яких ніж пробивав усі шари одягу та проникав в тіло потерпілого.

Позиція сторони захисту щодо заподіяння ОСОБА_4 ОСОБА_1 тілесних ушкоджень в стані сильного душевного хвилювання (стані крайнього збудження) в умовах ворожої до нього обстановки та настрою оточуючих (оскільки всі присутні в магазині підтримували лише ОСОБА_1, а за ОСОБА_4 ніхто не заступився, та ОСОБА_4 сприймав також як загрозу висловлювання та поведінку присутнього при конфлікті ОСОБА_7.) та в умовах необхідної оборони, з перевищенням її меж -є неспроможною.

Зазначена позиція захисту спростовується встановленими в суді фактичними обставинами події та дослідженими судом безпосередньо доказами. По-перше, відсутні фактичні обставини, які б давали підстави достеменно вважати, що ОСОБА_4 в умовах даного конфлікту з потерпілим перебував в стані крайнього емоційного збудження, що, за позицією захисту вказує на сильне душевне хвилювання підсудного, тому той не пам'ятає подробиць своєї поведінки безпосередньо в момент нанесення потерпілому ударів, оскільки відповідно до акту №263 амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 02.04.2010 року під час вчинення злочину ОСОБА_4 був в ясній свідомості, орієнтувався у навколишній обстановці та здійснював цілеспрямовані дії (Т.1 а.с. 175-178). Крім того, відповідно до акту №719 амбулаторної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи від 28.10.2010 року ОСОБА_4 в умовах конфлікту з потерпілим перебував в стані емоційного збудження, яке суттєво не вплинуло на його поведінку та свідомість (Т.2 а.с. 75-89). Вказані акти експертиз не містять даних про наявність у підсудного під час конфлікту будь-яких крайніх емоційних станів чи сильного душевного хвилювання, які б могли вплинути на його поведінку. Не спростовує цих висновків і той факт, що підсудний не пам'ятає подробиць нанесення ним тілесних ушкоджень, оскільки, як встановлено судом з показів самого підсудного -він ще з дитинства мав проблеми з пам'яттю, тому у комплексі з вказаними вище експертизами відсутні підстави вважати, що підсудний ОСОБА_4 під час конфлікту з потерпілим перебував в стані сильного душевного хвилювання. Встановлено лише, що ОСОБА_4 перебував в стані емоційного збудження, яке є характерним для будь-якої особи в умовах конфліктної чи стресової ситуації, проте такий стан суттєвим чинником поведінки підсудного не став. Поведінка потерпілого ОСОБА_1 та його образи підсудного та його сім'ї стали передумовою та причиною злочину, проте не досягли того ступеню, який би викликав у підсудного сильне душевне переживання.

По-друге, зі свідчень безпосередніх очевидців подій ОСОБА_7, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 слідує, що активну та безпосередню участь в бійці та фізичному протистоянні приймали участь лише двоє присутніх в магазині: підсудний ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_1

По-третє, суд, оцінивши досліджені докази та фактичні обставини справи, приходить до висновку про те, що підсудний не перебував в стані необхідної оборони. Такий висновок слідує з вікового та антропометричного порівняння підсудного та потерпілого (підсудний є молодшим за віком, вищим за зростом та фізично більш розвинутим, аніж потерпілий), крім того, підсудний заперечив, що вжитий ним алкоголь суттєво вплинув на його стан, натомість потерпілий вказав, що під час конфлікту він перебував в стані сильного сп'яніння, який суттєво впливав на його поведінку та здатність діяти цілеспрямовано та акцентовано.

Крім того, судом встановлено, що підсудний наніс удари ножем потерпілому в ході швидкоплинної сварки та у зв'язку з необґрунтованими претензіями та образами потерпілим підсудного та його сім'ї (які, як вказано вище не досягли того ступеню, що міг би викликати у підсудного сильне душевне хвилювання), а не у зв'язку із захистом підсудного від посягань потерпілого, оскільки вік, фізичні дані, ступінь сп'яніння потерпілого та підсудного свідчать про відсутність реального суспільно-небезпечного посягання з боку потерпілого. Не спростовує цих висновків суду і намагання потерпілого застосувати у конфлікті стілець, виготовлений зі свідчень ОСОБА_12 із пластмаси та алюмінієвих сплавів, який ніякої реальної загрози для підсудного не становив з врахуванням описаних вище обставин щодо фізичних даних, віку та стану підсудного та потерпілого.

Посилання сторони захисту на те, що при допитах на досудовому слідстві свідків було порушено вимоги КПК України на висновки суду не впливає, оскільки суд прийняв до уваги лише ті докази, які були безпосередньо отримані та досліджені в судовому засіданні та ті покази свідків, дані ними на досудовому слідстві, які їм були оголошені в суді та вони їх підтвердили.

Посилання сторони захисту про порушення протягом досудового слідства права ОСОБА_4 на захист спростовується власноручними записами ОСОБА_4 про відмову від участі захисника 02.03.2010 року (Т.1 а.с. 84, 90), на проігноровану ж слідчим вимогу ОСОБА_4 на участь в справі захисника, заявлену 12.03.2010 року, суд реагує відповідною окремою ухвалою.

Частково оспорюючи покази ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_12, підсудний посилається на часткову обмову з їх боку, але переконливих причини цього не навів та в судовому засіданні не встановлено жодних підстав вважати про наявність між підсудним та вказаним свідками неприязних відносин та наявність інших причин оговорювати підсудного, оскільки всі вказані свідки заперечили наявність будь-якої неприязні до підсудного чи потерпілого, а також будь-яку іншу зацікавленість в результатах розгляду справи. Посилання підсудного на наявність неприязні до нього у свідка ОСОБА_7 заперечено свідком при його допиті та є необґрунтованим суб'єктивним припущенням самого підсудного.

Аналізуючи досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного у скоєному і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, як закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При призначенні підсудному покарання суд враховує особу винного, який характеризується позитивно, характер вчиненого ним суспільно небезпечного діяння, що віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, обставини вчинення злочину, умови та його причини, поведінка потерпілого, яка безпосередньо передувала злочину, судом також враховується позитивна тенденція в зміні поведінки підсудного (оскільки до вчинення злочину він мав негативну характеристику, а після вчинення - позитивну), його переосмислення норм поведінки та обрання ним шляху виправлення, про що свідчить належна посткримінальна поведінка підсудного протягом кількох років, досягнення примирення з потерпілим, те, що підсудний фактично створив сім'ю, є біологічним батьком малолітньої дитини, має постійний легальний дохід від роботи по найму.

Обставиною, що обтяжує відповідальність підсудного, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується комплексом обставин (наявним у справі медичним висновком про стан сп'яніння, який ніким не був оскаржений у передбаченому законом порядку та показами самого підсудного про вжиття перед вчиненням злочину алкоголю).

Обставиною, що пом'якшує відповідальність підсудного, суд визнає щире каяття (оскільки незгода підсудного з кваліфікацією інкримінованого йому діяння не є свідченням відсутності його розкаяння у вчиненому), добровільне відшкодування завданого збитку та усунення шкідливих наслідків злочину, стан здоров'я підсудного, який має захворювання серцево-судинної системи.

При призначенні підсудному покарання суд також враховує думку потерпілого щодо міри покарання винного, який не бажав суворого покарання підсудного.

З врахуванням особи винного, тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання та, на думку суду, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд приходить до висновку про доцільність застосування ст. 69 КК України та призначення міри покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст. 115 КК України.

Відповідно до ст. 81 КПК України речові докази по справі: змив речовини бурого кольору, схожої на кров, зрізи нігтів ОСОБА_4, зразки крові ОСОБА_1, зразки крові ОСОБА_4 -слід знищити; футболку чорного кольору, кофту бежевого кольору, кофту коричнево-білого кольору, дублянку чорного кольору, шапку спортивну - належить повернути ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 171).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323,324 КПК України (1960 року),

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України в виді п'яти років позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно засудженого до набрання вироком законної сили залишити попередній -заставу.

Зарахувати в строк відбуття покарання час перебування ОСОБА_4 під вартою з 02.03.2010 року по 01.07.2010 року.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази по справі: змив речовини бурого кольору, схожої на кров, зрізи нігтів ОСОБА_4, зразки крові ОСОБА_1, зразки крові ОСОБА_4 -знищити, футболку чорного кольору, кофту бежевого кольору, кофту коричнево-білого кольору, дублянку чорного кольору, шапку спортивну -повернути ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 171).

На вирок може бути подана апеляція в п'ятнадцятидобовий термін.

Головуючий

Судді 1.

2.