Рішення № 28897863, 24.01.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2013 р. Справа № 5024/1795/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго", м. Херсон

до Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", м. Херсон

про стягнення 58344 грн. 02 коп.

за участі представників:

від позивача - Попель І.О. - ю/к, довіреність №3417-15 від 14.11.2012 р.

від відповідача - Жук Ю.В. - представник №01-04-08/2256 від 24.10.2012 р.

Міське комунальне підприємство "Херсонтеплоенерго" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (відповідач) пені та 3% річних у сумі 58344 грн. 02 коп. за договором №119/14 від 27.04.2012 року про закупівлю послуг з підкачування холодної води.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач посилаючись на ті обставини, що його підприємство є збитковим просить суд зменшити розмір пені до 10000 грн.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами 27.04.2012р. укладено договір №119/14 про закупівлю послуг з підкачування холодної води для забезпечення водою верхніх поверхів будинків у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання (далі договір), згідно якого позивач зобов'язався у 2012р. надати послуги з підкачування холодної води для забезпечення холодною водою верхніх поверхів будинків у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання, що відображені у Порядку надання послуг з підкачування холодної води для забезпечення водою верхніх поверхів будинків у разі недостатнього тиску в мережі централізованого водопостачання (додаток №1), який є невід'ємною частиною даного договору, а замовник в свою чергу зобов'язався прийняти і оплатити надані послуги.

Позивач виконуючи умови договору за період з червня 2012р. по листопад 2012р. надав відповідачу послуг на загальну суму 1509167 грн. 50 коп., що підтверджено актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №2284 від 30.11.2012р., №2022 від 31.10.2012р., №1790 від 31.08.2012р., №1742 від 31.07.2012р., №1700 від 29.06.2012р., №1853 від 30.09.2012р., рахунками на оплату №2563 від 30.11.2012р., №2260 від 31.10.2012р., №2088 від 31.08.2012р., №2055 від 31.07.2012р., №2019 від 29.06.2012р., та калькуляціями за вищевказаний період.

Відповідно до розділу 4 договору сторони погодили, що розрахунки здійснюються по факту здійснення послуг протягом 5-ти днів після отримання платіжних документів від учасника (позивача).

Відповідач в порушення умов договору несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив позивачу кошти за послуги отримані в період з червня по листопад 2012р., в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9386 грн. 70 коп. та пені в сумі 48957 грн. 32 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Слід зазначити, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням зазначеного індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних суд дійшов висновку, про правомірність вказаного нарахування та задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Крім того, згідно п. 7.3 договору за несвоєчасну оплату послуг з вини відповідача він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Позивач нарахував відповідачу пеню за період з червня 2012р. по листопад 2012р. в сумі 48957 грн. 32 коп. Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (пункти 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідач, не заперечуючи проти нарахованої суми пені просить суд зменшити її розмір пені до 10000 грн.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Відповідно до п. 3.17.4 пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі і з власної ініціативи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягнутої неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Відповідач довів, що на даний час МКП "ВУВКГ м. Херсона" є збитковим підприємством. Так, за перші дев'ять місяців 2012 року збитки підприємства складають 6 421 000,00 грн., що підтверджується копією звіту про фінансові результати діяльності МКП "ВУВКГ м. Херсона" та балансом за 9 місяців 2012 року.

Відповідач пояснив, що діючи тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення для населення, затвердженні постановою НКРЕ України, не покривають собівартість зазначених послуг (тариф водопостачання 1 м3 - 2,38грон. собівартість - 3,25грн., тариф водовідведення їм - 2,65грн. собівартість - 3,38грн.).

Відповідно до статті 9 Закону України "Про ціни та ціноутворення" органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які своїм рішенням встановлюють (затверджують) ціни (тарифи) на роботи (послуги) у розмірі, нижчому за розмір економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання), зобов'язані відшкодовувати суб'єкту господарювання різницю між встановленим розміром ціни та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) зазначених робіт ( послуг) за рахунок коштів відповідних бюджетів. Проте такі відшкодування не здійснюються. Борг місцевого бюджету по відшкодуванню різниці в тарифах перед "ВУВКГ м. Херсона" перевищує 42 млн. грн. Відповідач пояснив, що споживачі води розраховуються не своєчасно і не в повному обсязі за наданні послуги, що також негативно впливає на роботу комунального підприємства.

Таким чином, причиною несвоєчасного розрахунку відповідача з позивачем є об'єктивні причини, що зменшують фінансової можливості виконувати свої обов'язки по сплаті послуг МКП "Херсонтеплоенерго".

Позивач проти зменшення розміру пені заперечував та навів доводи також скрутного фінансового становища в силу об'єктивних причин.

Так, судом встановлено, що відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" (щодо погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію для населення) п. 48 передбачено: "Субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах (виробничої дотації з бюджету) на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у 2011-2012 роках у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії встановленим тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування ( за рахунок джерел, визначених пунктом 34 статті 4 цього Закону)". Стаття 23 вищезазначеного Закону України встановлює, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах (виробничої дотації з бюджету) на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у 2011-2012 роках у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії встановленим тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок джерел, визначених пунктом 34 статті 4 цього Закону".

Позивач пояснив, що відповідно вищенаведеного з місцевого бюджету МКП "Херсонтеплоенерго" повинна бути надано субвенції у різниці в тарифах, що відповідно розрахунків становить 44738005 грн., а сплачено 38185884 грн. У зв'язку з чим залишок не відшкодований з бюджету на сьогоднішній день становить 6552121 грн.

У зв'язку із великою заборгованістю за природний газ, що станом на 01.08.2012 р. борг позивача становить 52 324 574 грн. 08 коп. Відділом державної виконавчої служби Комсомольського районного управління юстиції у місті Херсоні 26.01.2011 року було винесено постанову про арешт коштів на рахунках МКП "Херсонтеплоенерго". На даний час арешти з рахунків не зняті, а на арештованих рахунках знаходяться грошові кошти в розмірі 118825 грн. 55 коп. Позивач просив врахувати той факт, що МКП "Херсонтеплоенерго" є підприємством комунальної форми власності, що надає житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії споживачам - юридичним та фізичним особам, з яких 80% складає населення міста. Загальновідомим є той факт, що населення міста сплачує житлово-комунальні послуги (у тому числі з теплопостачання) вкрай незадовільно. Так, згідно даних наданих абонентською службою підприємства, станом на 17.01.2013 року абоненти заборгували МКП "Херсонтеплоенерго" 46,48 млн. грн., а бюджетні організації заборгували 4,9 млн. грн. у зв'язку з відсутністю вільних грошових коштів, підприємство має велику заборгованість по сплаті своєї кредиторської заборгованості яка становить 68,8 млн. грн.

У зв'язку з чим МКП "Херсонтеплоенерго" є збитковою організацією, тільки за 9 місяців 2012 року збитки підприємства складають 20650 тис. грн.

Позивач наголосив, що не стягнення пені в повному обсязі призведе до понесення підприємством, додаткових збитків та не дасть змоги провести ремонтно-відновлювальні роботи обладнання в неопалювальний період.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача, суд бере до уваги наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також виходячи з того, що причиною неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором є збитковість підприємства, яка склалась з об'єктивних причин. Також суд приймає до уваги складний фінансовий стан позивача, причини якого також носять об'єктивний характер, суд в межах своєї компетенції, зменшує нараховану пеню на 50 % до 24478 грн. 66 коп.

Суд зобов'язує відповідача, з вини якого спір доведено до вирішення в судовому порядку відшкодувати на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеній сумі.

Керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково в сумі 33865 грн. 36 коп.

2. Стягнути з міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" (73000, м. Херсон, вул. Ю.Тутушкіна,9, р/р 26003029801572 в ХФ ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 352651, код ЄДРПОУ 03355726) на користь Херсонського міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (73019, м. Херсон, Острівське шосе,1, р/р 26007698461 в ПАТ "МарфінБанк", МФО 328168, код ЄДРПОУ 31653320) 3% річних в сумі 9386 грн. 70коп., 24478 грн. 66 коп. пені та 933 грн. 51 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.01.2013р.

Суддя Л.М. Немченко