Рішення № 28897808, 23.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р.Справа № 5023/5511/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Орімі Трейд ЛТД", м. Київ до ТОВ "Карпос", м. Харків про стягнення 326840,22 грн. за участю представників сторін:

позивача - Ягунов Ю.К., доручення від 18.10.2012 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Орімі Трейд ЛТД", м. Київ, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Карпос", м. Харків, про стягнення з відповідача 326840,22 грн., в тому числі: 321738,26 грн. основного боргу, 850,24 грн. 3% річних, 4251,72 грн. пені. В обґрунтування позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 08/01/11 від 17 січня 2011 р., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 321738,26 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 грудня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/5511/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 19 грудня 2012 року.

В засідання суду 19 грудня 2012 року позивач направив свого представника, проте доказів, витребуваних ухвалою суду від 03 грудня 2012 року, суду не надав. Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю.

В судовому засіданні 19 грудня 2012 року представник відповідача проти позову заперечував та надав суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що внаслідок порушення позивачем п. 4.1 договору, а саме ненадання позивачем копій сертифікатів відповідності, гігієнічних висновків на кожен вид товарів, відповідач був позбавлений можливості здійснювати продаж отриманого товару та несе збитки у зв'язку зі зберіганням товару позивача. Також відповідач стверджує, що вважає позовні вимоги ТОВ "Орімі Трейд ЛТД" необґрунтованими, оскільки позивачем не надано відповідачу необхідних документів, що підтверджують якість товару. До відзиву відповідачем також надано копію виписки з ЄДРПОУ щодо ТОВ "Карпос", копію довідки з ГУ статистики в Харківській області щодо ТОВ "Карпос", довідку про поточні номери рахунків ТОВ "Карпос" та копію листа про надання документів № 23/10-1 від 19.09.2012 року. Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 19 грудня 2012 року зобов'язати сторони надати суду: виконати вимоги попередньої ухвали суду про порушення провадження у справі від 03 грудня 2012 року; додатково позивачу: пояснення із документальним обґрунтуванням щодо позовних вимог враховуючи заперечення відповідача; додатково відповідачу: докази знаходження товару позивача у відповідача, оригінал листа № 23/10-01 від 19.09.2012 р. з доказами його направлення позивачу; відкладено розгляд справи на 23 січня 2013 року. Звернуто увагу сторін, що в разі нез'явлення в судове засідання справу може бути вирішено за наявними в ній матеріалами.

В засідання суду 23 січня 2013 року позивач направив свого представника, який надав пояснення щодо відзиву відповідача із додатком та заяву про повернення судового збору, які долучено судом до матеріалів справи. Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання 23 січня 2013 року не з'явився, доказів витребуваних судом суду не надав.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників сторін судового процесу, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості, судом встановлено наступне.

17 січня 2011 року між сторонами було укладено договір поставки № 08/01/11 за умовами якого позивач зобов'язався протягом терміну дії договору передавати у власність відповідача товар в асортименті та кількості, визначеному відповідно до замовлень відповідача та вказаному у видаткових накладних на відвантажену партію товару, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати товар впродовж 21 календарних днів з дня отримання товару, датою отримання вважається дата підписання відповідачем видаткових накладних на товар.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Таким чином, дослідивши умови спірного договору, суд вважає, що договір поставки № 08/01/11 від 17 січня 2011 року за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу з розстрочкою платежу.

На виконання умов договору позивачем в період з 14 вересня 2012 року по 23 жовтня 2012 року було передано повноважному представнику відповідача, що діяв на підставі доручень про отримання ТМЦ, товар на загальну суму 324682,92 грн., про що свідчать накладні за вказаний період та які містяться в матеріалах справи і надані позивачем.

Відповідач одержав товар від позивача, що також підтверджено відповідачем під час розгляд справи в суді, та частково провів за нього розрахунок. Несплаченим лишився товар на загальну суму 321738,26 грн., про що між сторонами складено акт звіряння станом на 05.11.2012 р.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 321738,26 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 321738,26грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

З посиланням на ст. 625 ЦК України та п. 5.1 договору позивачем також пред'явлено до стягнення 850,24 грн. 3% річних, 4251,72 грн. пені.

Пунктом 5.1 договору за несвоєчасну або неповну оплату товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ .

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, враховуючи порушення відповідачем встановлених договором термінів щодо оплати товару, суд визнав позовні вимоги позивача в частині 850,24 грн. 3% річних та 4251,72 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими наданим розрахунком і підлягаючими задоволенню.

Суд критично ставиться до заперечень відповідача щодо неотримання від позивача документації відносно відповідності товару нормам та стандартам законодавства України. При цьому суд бере до уваги те, що в накладних вказані № сертифікатів відповідності, відповідачем одержано товар від позивача без будь-яких зауважень, самим відповідачем не надано суду а ні доказів звернення до позивача з питанням щодо надання документації на товар, а ні доказів того, що товар одержаний від позивача є нереалізованим, згідно умов договору строк на оплату товару настав.

Також позивач звернувся до суду з заявою про повернення судового збору у розмірі 6536,80 грн. внаслідок сплати суми судового збору в більшому, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір" розмірі.

Судом з'ясовано, що предметом даного судового провадження є майнова вимога позивача за якою, відповідно до Закону України "Про судовий збір", розмір ставки судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто 6536,80 грн. Позивач платіжним дорученням № 3898 від 23.11.2012 року перерахував судовий збір в розмірі 6536,80 грн. та платіжним дорученням № 125 від 11.01.2013 р. перерахував судовий збір в розмірі 6536,80 грн., тобто в більшому розмірі, ніж передбачено Законом (судовий збір сплачено двічі). Повернення судового збору, згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір", відбувається у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За таких обставин, заява позивача про повернення судового збору підлягає задоволенню, а судовий збір у розмірі 6536,80 грн. сплачений за платіжним дорученням № 3898 від 23.11.2012 року на суму 6536,80 грн., повертається позивачу.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі 6536,80 грн. покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпос", 61052, м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1 (в тому числі з п/р 26009000123388 в ПАТ "Укрексімбанк" у м. Харкові, МФО 351618, код ЄДРПОУ 34629821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Орімі Трейд ЛТД", 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, корпус "А", кім. 206 (п/р 26000962498391 в ПАТ "Перший український міжнародний банк" м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 25287617) 321738,26 грн. боргу, 850,24 грн. 3% річних, 4251,72 грн. пені та 6536,80 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Заяву позивача задовольнити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Орімі Трейд ЛТД", 01042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6, корпус "А", кім. 206 (п/р 26000962498391 в ПАТ "Перший український міжнародний банк" м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 25287617) 6536,80 грн. судового збору, сплаченого за платіжним дорученням № 3898 від 23.11.2012 року на суму 6536,80 грн.

Повне рішення складено 28.01.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

справа № 5023/5511/12