Рішення № 28897703, 23.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-19/16671-2012 23.01.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"

до Державного підприємства «Вугілля України»

про відшкодування збитків 4 415 568,36 грн.

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники :

від позивача: Гаврись Я.Б. за дов. № 508/22 від 25.12.2012 р.

від відповідача: Вовченко О.С. за дов. № 24-12/45-Д від 24.12.2012 р.

від третьої особи: не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Вугілля України» про відшкодування збитків 4 415 568,36 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2012 року порушено провадження по справі № 5011-19/16671-2012, розгляд справи призначено на 07.12.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2012 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України на 24.12.2012 року.

21.12.2012 року представником відповідача подано до відділу діловодства суду відзив на позовну заяву

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДП «Антрацит» в зв'язку з чим розгляд справи відкладено на підставі ст. 27,77 ГПК України на 11.01.2013 року.

11.01.2013 року представником відповідача подано в судовому засіданні додаткові пояснення, відповідно до яких просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2013 року розгляд справи відкладено на підставі ст. 27,77 ГПК України на 23.01.2013 року в зв'язку з неявкою представника третьої особи.

Представник третьої особи в судове засідання не з"явився, 22.01.2013 року до відділу діловодства суду від третьої особи надійшла телеграма, з проханням відкласти розгляд справи.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів.

Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 23.01.2013 р. та за відсутністю представника третьої особи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав наведених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 23.01.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011 року між ПАТ «Центренерго» та ДП «Вугілля України» було укладено договір поставки вугілля № 111/6

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору, постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними в договорі. Покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором. Загальна сума договору орієнтовано становить 5 788 800 000 грн. з ПДВ

Згідно п. 2.1 Договору, вугілля постачається рівномірно протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгівельних термінів «Інкотермс» в редакції 2000 р. з урахуванням особливостей, передбачених договором, та за реквізитами покупця, вказаними в Додатках до Договору, тобто постачальник несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до місця призначення.

Відповідно до п. 3.1.2 Договору, постачальник зобов'язаний завантажувати вугілля однорідним шаром по всій глибині в справні, очищені від залишків в попереднього вантажу, сміття, тощо, вагони.

За приписами п. 3.1.3 Договору, постачальник зобов'язаний в період з 15 листопада по 15 березня проводити профілактичні міри, щодо запобігання змерзанню вугілля у дорозі (сушіння, переморожування, промаслення тощо), відповідно до ДСТУ 4083-2002.

Відповідно до п. 3.2.4 Договору, постачальник має право доручити виконання зобов'язань по поставці вугілля за договором третій особі - Вугледобувному підприємству, особу якого сторони погодять у додатках до договору.

Згідно до п. 5.1 Договору, приймання вугілля за договором здійснюється сторонами спільно в місці надходження.

Згідно до п. 5.5 Договору, на взаємовідносини сторін по постачанню та прийманню вугілля, у випадках, якщо інше не передбачено договором, розповсюджуються вимоги: Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 р. № 457 та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України.

В лютому 2012 року постачальник направив на адрес вантажоодержувача - Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго» (вантажовідправник - ДП «Антрацит» ЦЗФ «Нагольчанська») надійшов 131 вагон з вугіллям за залізничними накладними наявними в матеріалах справи. В наявних накладних зазначено, що проведена профілактика змерзання шляхом перелопачування/виморожування вугілля, вологість вугілля 7,1%.

Під час розвантаження вагонів було виявлено, що вугілля змерзле, не відставало від бортів вагонів, що призвело до неможливості його вивантаження без попереднього додаткового розігріву.

Факт прибуття вугілля у змерзлому стані засвідчено в актах загальної форми ГУ-23, які підписані представником Укрзалізниці відповідно до Правил перевезення вантажів, які змерзаються №№ 16,17,18,69,68,64,60,59,66,67,65,63,70,62,77,71,84,80,103,142,344,321,560,209,207,307,306,317,560,493,340,538,350,308,359,307,306,317,349,345,410,527,352,209,401,400,503,563,562,558,524,559.

Факт затримки вагонів підтверджується актами загальної форми ГУ-23 №№ 284,285,287,354,357,358,359,360,361,362,412, 3 Миронівка, 2 Н.-Б., 4 Миронівка, 4 Н.-Б., 426,438,469,485,470,483,500,517,518,519.

Відповідно до Режимної картки розігріву вагонів з твердим паливом у гаражі розморожу вального пристрою № 1 Трипільської ТЕС» при від'ємних температурах нижче -10С встановлений норматив розігріву вагонів до 2 годин.

Згідно Актів загальної форми ГУ-23 наявних в матеріалах справи, вугільна продукція у вагонах розігрівалась від 09.00 години 66.00 годин.

У зв'язку із проведенням маневрових робіт, зайнятості фронту вивантаження та додаткових витрат залізниці, ПАТ «Центренерго» були понесені додаткові витрати у вигляді сплати зборів за користування вагонами на загальну суму 193 403,16 грн. з ПДВ, що підтверджується відомостями про надання послуг з перевезення вантажів та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів №№ 10020110 від 10.02.2012 р., 14020111 від 14.02.2012 р., 15020131 від 15.02.2012 р., 20020132 від 20.02.2012 р., 25020152 від 25.02.2012 р., 29020153 від 29.02.2012 р., та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №№ ЗТ-0000035, ЗТ-0000036, ЗТ-0000037, ЗТ-0000038, ЗТ-0000042, ЗТ-0000043.

Також, позивачем понесені витрати за нараховані залізницею ПАТ «Центренерго» суми за зберігання вантажу у вагонах на станції призначення та підходах на загальну суму 243 834,00 грн. з ПДВ, що підтверджується накопичувальними картками №№ 02020078, 04020084,07020099,07020100,14020130,13020128,11020120,16020135,17020136,18020140,20020145,21020148,21020153,24020163 та переліками ТЕХ ПД № 0402 від 04.02.2012 р., № 0702 від 07.02.2012 р., № 1402 від 14.02.2012 р., № 1302 від 13.02.2012 р., № 1102 від 11.02.202 р., № 1702 від 08.02.2012 р., № 1802 від 18.02.2012 р., № 2002 від 20.02.2012 р., № 2102 від 21.02.2012 р., № 2402 від 24.02.2012 р..

Крім того, на адресу ПАТ «Центренерго» Трипільсська ТЕС по договору направило 34 вагони із змерзлою вугільною продукцією від ДП «Вугілля України» вантажовідправника ДП «Антрацит» ЦЗФ «Нагольчанська», яке на правах власності належало ДП «Вугілля України», що підтверджується залізничним накладними №№ 53451357, 53478327, 5345639, 53478327, 53480000, 53480323, 53346037, 53452439, 53564775.

Факт затримки вагонів підтверджується актами загальної форми ГУ-23 №№520,524,522,523.

Як вбачається з листа ДП «Вугілля України» № 0410/08 від 23.02.2012 року та листа ДП «Антрацит» ЦЗФ «Нагольчанська» № 02-201 від 23.02.2012 року, останні звернулись до ПАТ «Центренерго» із проханням переадресувати зазначені вище вагони вантажовідправнику із подальшим відшкодуванням додаткових зборів за простій та користування вагонами.

Факт переадресування вагонів вантажовідправнику підтверджується залізничними накладними №№ 32470221,32470106.

Накопичувальними картками № 24020160 від 24.02.2012 року та переліком Тех. ПД №№ 2402 від 24.02.2012 року, підтверджується нарахування залізницею. ПАТ «Центренерго» суми за зберігання вантажу у вагонах на станції призначення та підходах на загальну суму 464 744,76 грн..

До того, відповідно до умов договору на адресу вантажоодержувача - Трипільської ТЕС ПАТ «Центренерго» в лютому 2012 року від ДП «Вугілля України» (вантажовідправники ДП «Антрацит» ЦЗФ Нагольчанська, ПАТ «Шахтоуправління Донбас», ДП «ДРШФ», ПАТ «Янівське», Донвугілля-Альянс, Кампер Антарес-ЮА, ЗАО ЦОФ «Углегорська УУ, Кампер «Антарес -ЮА, Кампер БУК, Кампер Укрантрацит») надійшло 1505 вагонів з вугіллям.

Згідно телеграм, наявних в матеріалах справи, ПАТ «Центренерго» повідомляло ДП «Вугілля України» та вантажовідправників про надходження вугільної продукції у змерзлому стані без проведеної профілактики від змерзання.

Як підтверджується актами загальної форми ГУ-23 станом на 07.02.2012 року на Трипільській ТЕС склалась критична ситуація з вивантаження вугілля на під'їзний коліях ТЕС ПАТ «Центренерго» знаходилось 168 вагонів із змерзлим вугіллям на розігрів яких замість нормативних 25 годин витрачено від 9 годин до 66 годин.

07.02.2012 року ПАТ «Центренерго» направило лист № 06-04/529, яким повідомило ДП «Вугілля України» про вищезазначені обставини та запропонувало надати гарантії відшкодування всіх витрат ПАТ «Центренерго», пов'язаних з постачанням змерзлого вугілля.

Як підтверджується листом № 0281/16 від 07.02.2012 р., ДП «Вугілля України у відповідь на зазначений вище лист просить здійснити вивантаження змерзлого вугілля та надало згоду на відшкодування витрат ПАТ «Центренерго».

Факт затримки вагонів підтверджується Актами загальної форми ГУ-23, наявними в матеріалах справи.

За зберігання вантажу у вагонах на станції призначення та підходах залізницею нараховані ПАТ «Центренерго» витрати на загальну суму 2 217 202,92 грн. з ПДВ, що підтверджується накопичувальними картками, наявними в матеріалах справи.

Також, ПАТ «Центренерго» були понесені додаткові витрати у вигляді сплати зборів за користування вагонами на загальну суму 1 296 383,52 грн. з ПДВ, що підтверджується відомостями про надання послуг з перевезення вантажів та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів №№ 10020110 від 10.02.2012 р., 14020111 від 14.02.2012 р., 15020131 від 15.02.2012 р., 20020132 від 20.02.2012 р., 25020152 від 25.02.2012 р., 29020153 від 29.02.2012 р. та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ЗТ-0000035, ЗТ-0000036, ЗТ-0000037, ЗТ-0000038, ЗТ - 0000042, ЗТ - 0000043.

17.09.2012 р. позивачем направлено в адресу відповідача вимогу № 8-08/3704 про відшкодування збитків. Відповіді відповідачем не надіслано.

Позивач зазначає, що йому за зазначеним договором завдано відповідачем збитків в розмірі 4 415 568,36 грн., внаслідок допущення порушень умов договору щодо запобіганння змерзанню вугілля у дорозі.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, представника відповідача, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що гуртується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення Договору поставки вугілля № 111/6 від 30.12.2011 року між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 3 Правил перевезення вантажів, які змерзаються у разі завантаження у вагони в холодну пору року вантажів, вологість яких вища за безпечну до змерзання, відправник повинен застосовувати засоби профілактики від змерзання та примерзання вантажу до стін та підлоги вагонів.

Згідно п. 4 Правил перевезення вантажів, які змерзаються у умовах стійких морозів ефективним засобом застерігання від змерзання вантажу у вагонах є попереднє (до навантаження) промороження шляхом багаторазового пересипання (перелопачування) його екскаватором, скрепером, грейферним краном або іншим механізмом. При цьому необхідно, щоб частини вантажу якнайкраще обвітрювалися зовнішнім повітрям. Проморожування може вважатися закінченим після досягнення в середині шару пересипаного вантажу температури - 3 градуси та нижче.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів, які змерзаються визначено, що до числа інших запобіжних (профілактичних) заходів належать - пересипання вантажу негашеним вапном, кухонною сіллю, хлористим кальцієм, перекладання сухим торф'яним дріб'язком з підстиланням його на підлогу вагона; шарове перекладання торф'яним дріб'язком вантажу у вагоні при навантаженні, змазування підлоги та стін на піввагонів мінеральними та кам'яновугільними маслами, оббризкування вантажу кам'яновугільними та іншими маслами.

Відповідно до п. 13 Правил перевезення вантажів, які змерзаються та ст. 27 Статуту залізниць, у разі прибуття вантажів у змерзлому стані одержувач складає акт загальної форми за участю представника станції. В акті засвідчується прибуття вантажу в змерзлому стані, указуються заходи, ужиті одержувачем для вивантаження вагонів, а також час, затрачений на розморожування та вивантаження. На підставі цього акта одержувач вирішує з відправником питання про відшкодування додаткових витрат на розморожування та вивантаження, пов"язаних із недостатністю застосованих профілактичних заходів.

Згідно п. 15 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, у зв'язку з тим, що застосування засобів профілактики не гарантує повного збереження сипучості вантажів, особливо при тривалих перевезеннях в умовах сильних морозів, а також при мінливих метеорологічних умовах та в перехідні періоди року, одержувачі повинні забезпечувати пункти вивантаження таких вантажів засобами розігріву чи механічного подрібнення для поновлення сипучості вантажів, що змерзлися. Для розігріву використовуються Тепляки» та інші обігрівальні установки різних типів, установки екскаваторного типу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Дослідивши, складені позивачем акти про отримання вантажу в змерзлому стані та Акти загальної форми, які наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що останні відповідають вимогам п. 13 Правил перевезення вантажів, які змерзаються та ст. 27 Статуту залізниць, оскільки акти складені за участю представника станції, засвідчують прибуття вантажу в змерзлому стані, зазначено заходи, ужиті одержувачем для вивантаження вагонів, затрачений час на розморожування та вивантаження. Акти приймаються судом як належний доказ, підтверджуючий факт прибуття вантажу в змерзлому стані та засвідчують неналежне виконання відповідачем умов п. 3.1.4 Договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач належних та допустимих доказів на спростування заявлених позивачем обставин не надав.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву були досліджені у судовому засіданні, проте не знайшли свого законного та документального підтвердження.

Крім того, листом № 0281/16 від 07.02.2012 р., ДП «Вугілля України надало згоду на відшкодування витрат ПАТ «Центренерго».

Згідно ст.. 22 Цивільного Кодексу України збитками є втрати, яких особа зазначала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Відповідно до п. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України та ст.. 224 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст.. 225 ГПК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною тощо.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, наявність порушення з боку цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дії якої спричинено збитки. Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що збитки, а саме понесені позивачем витрати за зберігання вантажу у вагонах на станції призначення, витрати у вигляді сплати зборів за користування вагонами та витрати за надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажу, виникли на підставі виконання умов Договору поставки вугілля, отже збитки позивача знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку між діями відповідача та зменшення майнових прав позивача, за таких обставин вимоги позивача в цій частині законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі

Факт понесених позивачем збитків в розмірі 4 415 568,36 грн., підтверджується, наявними в матеріалах справи, Актами загальної форми ГУ-23, Актами про змерзання вугілля, відомостями про надання послуг з перевезення вантажів та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, накопичувальними картками, актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

За таких обставин, судом визнається позов про стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 4 415 568,36 грн. законним, обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 58, 82-85 ГПК України, ст.ст. 173,193,224,225 ГК України, ст.ст. 525,526,629,909 ЦК України, п. 13 Правил перевезення вантажів, які змерзаються, ст. 27 Статуту залізниць, Договором сторін, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Державного підприємства «Вугілля України» (01601, м. Київ, вул.. Б. Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (03151, м. Київ, вул.. Народного ополчення, 1; код ЄДРПОУ 22927045) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, збитки по Договору № 111/6 від 30.12.2011 року на загальну суму 4 415 568 (чотири мільйони чотириста п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн.. 36 коп., 55 718 (п'ятдесят п'ять тисяч сімсот вісімнадцять) грн.. 17 коп. - судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 28.01.13 р.

Суддя Є.Ю. Шаптала