Постанова № 28892972, 23.01.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 січня 2013 року № 2а-11655/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної

податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

№0000122202 від 10.02.2012.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000122202 від 10.02.2012.

У судовому засіданні 27.11.2012 замінено неналежного відповідача Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва на належного - Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок акту перевірки в частині встановлення порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке виявилось у ненадходженні від нерезидента - Міністерства транспорту та зв'язку Республіки Македонія виручки в іноземній валюті є необґрунтованими, оскільки зобов'язання з оплати вартості поставлених нових автобусів припинились шляхом зарахування сторонами за договором зустрічних однорідних вимог. Також позивач посилався на порушення відповідачем порядку винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, який встановлений пунктом 86.6 статті 86 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 11.12.2012 підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 01.10.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Доводи відповідача, викладені у письмових запереченнях, співпадають з висновками акту перевірки від 27.01.2012 №895/22-2/33894928 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» з питань дотримання вимог валютного законодавства з фірмами-нерезидентами за період з 25.05.2011 по 20.01.2012

Представник відповідача у судове засідання 11.12.2012 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 16.01.2012 по 20.01.2012 Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» з питань дотримання вимог валютного законодавства з фірмами-нерезидентами Ministry of Transport (Македонія) по контракту №29/01/10-Л від 29.01.10 та АСТІА Polska.z... (Польща) по контракту №001-АСТІА від 25.08.2010 згідно листів банку Львівського відділення ПАТ «УПБ» (вх. в ДПІ 28397/10 від 05.12.2011) та Дирекції ПАТ «Діамант банк» у м. Львові (вх. в ДПІ 28561/10 від 06.12.2012) за період з 25.05.2011 по 20.01.2012

За результатами перевірки відповідачем складено акт №895/22-2/33894928 від 27.01.2012.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення ТзОВ «Львівські автобусні заводи» статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», що полягало у наявності простроченої дебіторської заборгованості по експортному контракту №29/01/10-Л від 29.01.2010 з нерезидентом Ministry of Transport (Македонія) на суму 209593,01 євро (2184454,64 грн.).

Такий висновок податкового органу обґрунтовано поставкою ТзОВ «Львівські автобусні заводи» в межах договору №29/01/10-Л згідно вантажних митних декларації №016094 від 25.05.2011 та №016095 від 28.05.2011 двох автобусів на загальну суму 252044,03 євро (2849625,60 грн.). Проте у встановлений статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» граничний строк (180 днів) - 24.11.2011 від нерезидента надійшла валютна виручка на загальну суму 42451,02 євро, а іноземна валюта в сумі 209593,01 євро (2184454,64 грн.) на рахунок позивача не надійшла.

Також, податковим органом встановлено наявність у позивача простроченої дебіторської заборгованості по імпортному контракту №001-АСТІА від 25.08.2010 з нерезидентом АСТІА Polska.z. (Польща) на суму 3755,24 євро (42359,11 грн.) чим порушено положення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Висновок податкового органу про порушення термінів розрахунків в іноземній валюті обґрунтовано тим, що позивачем 25.05.2011 перераховано нерезиденту АСТІА Polska.z. кошти в сумі 3755,24 євро за придбання автозапчастин, проте у встановлений статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» граничний строк (180 днів) - 21.11.2011. поставки такої товару не було здійснено.

На підставі акту про результати позапланової перевірки №895/22-2/33894928 від 27.01.2012, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0000122202 від 10.02.2012, яким ТОВ «Львівські автобусні заводи» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем «Пеня у сфері ЗЕД 21081000» на суму 380637,04 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи», не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням, та вважаючи його таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню, звернулось до суду з адміністративним позовом.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг). Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною другою статті 2 зазначеного Закону, встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини першої статті 627 та частини першої статті 628 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» встановлено, що суб'єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім прямо або у винятковій формі заборонених законами України.

Статтею 601 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно статті 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про стягнення аліментів, щодо довічного утримання (догляду), у разі спливу позовної давності, в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України, встановлено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Таким чином, одним із способів припинення зобов'язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, для здійснення якого необхідна наявність таких умов: вимоги повинні бути зустрічними, тобто такими, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами, та однорідними, а також має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.

Відповідно до пункту 1.10. Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями затвердженої постановою Правління Національного банку України №136 від 24.03.1999 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за №338/3631, експортна, імпортна операція можуть бути зняті з контролю за наявності належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за цими операціями зарахуванням, якщо: вимоги випливають із взаємних зобов'язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

Отже, допускається припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за умови представлення суб'єктом господарювання належних та допустимих доказів наявності взаємних вимог та відповідності таких вимог критеріям однорідності вимог, відсутності спору щодо вимог, строк виконання таких вимог настання або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 06.05.2008 у справі №21-1518во07.

Щодо правовідносин із нерезидентом Ministry of Transport (Македонія)

Як встановлено судом, на виконання договору купівлі-продажу нових виготовлених автобусів №29/01/10-Л від 29.01.2010, відповідно до вантажних митних декларацій типу ЕК-40 «Експорт» №209000010/2011/016094 від 28.05.2011 та №209000010/2011/016095 від 28.05.2011 ТзОВ «Львівські автобусні заводи» було поставлено нерезиденту Міністерство транспорту та зв'язку Республіки Македонія (Ministry of Transport, Македонія) два автобуси моделі ЛАЗ-А183D1 (номери кузовів Y6EA183D1B4000352, Y6EA183D1B4000400) на загальною вартістю 252044,00 євро.

12.08.2011 Міністерством транспорту та зв'язку Республіки Македонія здійснено часткову оплату поставлених автобусів в сумі 42451,05 євро. Таким чином залишок заборгованості за поставлені 28.05.2011 автобуси становив 209593,01 євро.

Зазначені факти сторонами не заперечуються.

Відповідно до протоколу зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.11.2011, сторони по договору вирішили зарахувати заборгованість Міністерства транспорту та зв'язку Республіки Македонія перед позивачем за договором №29/01/10-Л від 29.01.2010 в розмірі 12891185,75 МКД, що еквівалентно 209593,01 євро по оплаті за поставлені 28.05.2011 нові автобуси (ВМД 209000010/2011/016094 та 209000010/2011/016095) у погашення заборгованості ТзОВ «Львівські автобусні заводи» по оплаті штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору №29/01/10-Л від 29.01.2010 в розмірі 12949559,85 македонських динарів (МКД), що еквівалентно 210 542,10 євро.

При цьому наявність зустрічної заборгованості у позивача обґрунтовано застосуванням до позивача штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору №29/01/10-Л від 29.01.2010, а саме: 2098409,55 МКД (34117,26 Євро) - 5% від кількості придбання Частини 2 - чотирьох нових зчленованих автобусів (гарантія якості та реалізації); 1273114,24 МКД (20699,09 Євро) - за затримку поставки від 01.06.2010 до 15.06.2010 автобусів з Частини 1 - 11 нових соло автобусів; 16308,38 Євро - за затримку поставки від 01.01.2011 до 27.01.2011 автобусів з Частини 1 - 5 нових соло автобусів; 1157376,58 МКД (18817,36 Євро) - за затримку поставки від 01.01.2011 до 01.02.2011 автобусів з Частини 1 - 5 нових соло автобусів; 2283889,79 МКД (37132,92 Євро) - за несвоєчасно наданий доказ омологації автобусів з Частини 1 (соло автобусів); 5133709,99 МКД (83467,09 Євро) - за затримку поставки від 01.08.2011 до 22.08.2011 32 соло автобусів.

Відповідно до статей 1 та 2 договору купівлі-продажу нових виготовлених автобусів №29/01/10-Л від 29.01.2010, ТзОВ «Львівські автобусні заводи» продає, а Міністерство транспорту та зв'язку Республіки Македонія придбаває 80 нових соло автобусів на суму 617267510,00 МКД (частина 1) та 4 нових зчленованих автобусів вартістю 41968191,00 МКД (частина 2) на загальну суму 659235701,00 МКД.

Згідно з статтею 11 зазначеного договору, позивач зобов'язався поставити як мінімум 15 нових соло автобусів протягом 2010 року та 69 нових автобусів соло до кінця 2011 року: усі 4 нових зчленованих автобуси у червні 2010 року; 11 нових соло автобусів до 1 червня 2010р.; 69 нових соло автобусів до кінця лютого 2011року.

Вказаною статтею договору було встановлено, що за кожне прострочення графіка, на кількість непоставлених автобусів накладається штраф у розмірі 0,1% від вартості непоставлених автобусів за кожен день прострочення та штраф нараховується протягом 30 днів по закінченню терміну поставки.

Через порушення ТзОВ «Львівські автобусні заводи» зобов'язань по договору в частині поставки автобусів, 15.06.2010р. між сторонами було укладено додаток №46-36/5 від 15.06.2010 до договору №46-36/2 від 12.02.2010 купівлі-продажу нових виготовлених автобусів за умовами якого строки поставки автобусів змінено та позивач зобов'язався поставити усі 4 нових зчленованих автобуси до 30.11.2010, а також 11 нових соло автобусів до 30.11.2010.

Згідно додатку №18-11/10 від 18.11.2010 (реєстр. №46-36/12 від 23.11.2010) до договору №29/01/10-Л від 29.01.2010 сторонами продовжено строки поставки товару обумовленого договором за наступним графіком: 15 нових вироблених автобуси для міського транспорту до кінця 2010 року та останні 69 нових вироблених автобуси для міського транспорту у 2011 році, але не пізніше ніж 15.04.2011

В подальшому, на підставі листа Міністерства транспорту та зв'язку №49-46/2 від 10.02.2012, 28.03.2011 між сторонами було укладено додаток №4 (реєстр. №49-251/1 від 01.01.2011) до договору №36/2 від 12.02.2010 купівлі-продажу автобусів.

Відповідно до статті 1 додатку від 28.03.2011, сторони згодні видалити другу частину публічної закупівлі стосовно закупівлі чотирьох зчленованих автобусів і це провина позивача з порушення невід'ємних статей договору по строках надання доказів типової омології та строках поставки чотирьох нових зчленованих автобусів.

Статтею 9 додатку від 28.03.2011 внесено зміни до статті 11 параграфу 1 основного договору, а саме: у статті 1 слова «та 4 нових зчленованих автобусів» видалено.

Згідно пункту 1 статті 11 договору №29/01/10-Л від 29.01.2010 (в редакції із врахуванням змін внесених статтею 9 додатку №4 від 28.03.2011, реєстр. №49-251/1 від 01.04.2011), позивач має поставити найменше 14 нових автобусів міського транспорту до кінця 2010 року та решту 66 нових автобусів для міського транспорту у 2011 році, але не пізніше 31.07.2011.

Таким чином відповідно до додатку №4 від 28.03.2011 (реєстр. №49-251/1 від 01.04.2011) в силу неналежного виконання позивачем зобов'язань по договору (в частині поставки чотирьох зчленованих автобусів), відповідно до листа Міністерства транспорту та зв'язку Республіки Македонія від 10.02.2012 та статті 24 договору від 29.01.2010 №29/01/10-Л, сторони, розриваючи договір купівлі-продажу, у статті 12 додатку №4 до договору застосували до позивача відповідальність у розмірі 2098409,55 МКД (5 відсотків від кількості придбання Частини 2 - чотири зчленовані автобуси (гарантія якості та реалізації)).

Обумовлені сторонами перших одинадцять соло автобусів ТзОВ «Львівські автобусні заводи» було поставлено наступним чином:

31.12.2010 - один соло автобус моделі ЛАЗ-А183D1 згідно ВМД №1791 (209000011/2010/043630);

27.01.2011 - п'ять соло автобусів моделі ЛАЗ-А183D1, що підтверджується наступними доказами: ВМД №315 (209000011/2011/001297), ВМД №162 (209000011/2011/001311), ВМД №161 (209000011/2011/001380); ВМД №316 (209000011/2011/001382), ВМД №159 (209000011/2011/001381);

02.02.2011 - п'ять соло автобусів моделі ЛАЗ-А183D1, що підтверджується наступними доказами: ВМД №324 (209000011/2011/001761), ВМД №325 (209000011/2011/001762), ВМД №331 (209000011/2011/001990), ВМД №330 (209000011/2011/001978), ВМД №329 (209000011/2011/001970).

Таким чином нарахування штрафних санкцій за затримку поставки Частини 1 автобусів від 01.06.2010 до 15.06.2010 в розмірі 1273114,24 МКД (20699,09 євро) обумовлено порушенням позивачем строків поставки одинадцяти соло автобусів (1273114,24 МКД = 7715843,88 МКД * 11 автобусів * 0,1% штрафних санкцій за один день прострочення * 15 днів прострочення).

Обставини порушення позивачем строків поставки автобусів додатково підтверджуються підписаними сторонами додатками до договору №46-36/5 від 15.06.2010 та №4 від 28.03.2011 (реєстр. № 46-251/1 від 01.04.2011). Зокрема, у статті 3 додатка від 15.06.2010 зазначено, що продавець (позивач) погоджується сплатити штраф за непоставлені автобуси у розмірі 0,1% від вартості непоставлених автобусів з 01.06.2010 до дня підписання договору - 15.06.2010, а у статті 12 додатка №4 від 28.03.2011 сторонами погоджено накладення на позивача за вчинене порушення термінів поставки штрафу у розмірі 1273114,24 МКД.

Отже, є обґрунтованим нарахування позивачу штрафів в розмірі 1 003 059,70 МКД (16308,38 євро) за затримку поставки частини 1 (п'ять соло) автобусів від 01.01.2011 до 27.01.2011 та в розмірі 1157376,58 МКД (18817,36 євро) за затримку поставки частини 1 (п'ять соло) автобусів від 01.01.2011 до 01.02.2011.

Із обумовлених сторонами останніх 66 соло автобусів, які слід було поставити у строк не пізніше 31.07.2011 (ст. 11 договору у редакції від 28.03.2011), 32 автобуси позивачем було передано покупцю 22.08.2012 із перевищенням граничних строків поставки на 21 день що підтверджується наступними доказами: ВМД №790 (209000010/2011/026210), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10232/1 від 22.08.2011); ВМД №791 (209000010/2011/026208; протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10236/1 від 22.08.2011; ВМД №805 (209000010/2011/026509), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10234/1 від 22.08.2011; ВМД №806 (209000010/2011/026510), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10217/1 від 22.08.2011; ВМД №807 (209000010/2011/026512), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10246/1 від 22.08.2011; ВМД №814 (209000010/2011/026521), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10242/1 від 22.08.2011; ВМД №810 (209000010/2011/026519), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10223/1 від 22.08.2011; ВМД №808 (209000010/2011/026514), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10220/1 від 22.08.2011; ВМД №809 (209000010/2011/026517), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10233/1 від 22.08.2011; ВМД №840 (209000010/2011/027359), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10218/1 від 22.08.2011; ВМД №841 (209000010/2011/027364), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10241/1 від 22.08.2011; ВМД №839 (209000010/2011/027357), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10229/1 від 22.08.2011; ВМД №851 (209000010/2011/027452), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10243/1 від 22.08.2011; ВМД №848 (209000010/2011/027458), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10238/1 від 22.08.2011; ВМД №847 (209000010/2011/027460), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10219/1 від 22.08.2011; ВМД №849 (209000010/2011/027453), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10240/1 від 22.08.2011; ВМД №888 (209000010/2011/028807), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10228/1 від 22.08.2011.; ВМД №890 (209000010/2011/028803), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10244/1 від 22.08.2011; ВМД №887 (209000010/2011/028815), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10230/1 від 22.08.2011; ВМД №889 (209000010/2011/028802), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10235/1 від 22.08.2011; ВМД №885 (209000010/2011/022798), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10225/1 від 22.08.2011; ВМД №886 (209000010/2011/02884), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10224/1 від 22.08.2011; ВМД №907 (209000010/2011/029312), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10319/1 від 22.08.2011; ВМД №901 (209000010/2011/029509), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10320/1 від 22.08.2011; ВМД №920 (209000010/2011/027205), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10323/1 від 22.08.2011; ВМД №903 (209000010/2011/029200), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10317/1 від 22.08.2011; ВМД №911, протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10318/1 від 22.08.2011; ВМД №815 (209000010/2011/029236), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10322/1 від 22.08.2011; ВМД №902 (209000010/2011/02917), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10321/1 від 22.08.2011; ВМД №909 (209000010/2011/029829), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10315/1 від 22.08.2011; ВМД №912, протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10324/1 від 22.08.2011; ВМД №908 (209000010/2011/029388), протокол отримання автобусів покупцем Бр. 07-10316/1 від 22.08.2011.

Обставини порушення позивачем строків поставки підтверджується також підписаним сторонами листом №42-1325/1 від 07.09.2011 згідно якого контрагентами погоджено накладення на позивача за порушення термінів поставки 32 автобусів, а саме поставку автобусів після 31.07.2011 (покупцем прийнято 22.08.2011) штрафу у розмірі 5133709,99 МКД за 21 день прострочення (з 01.08.2011 по 21.08.2011) та власне самим протоколом про зарахування.

Що стосується накладення штрафу за несвоєчасно наданий доказ омологації для автобусів з Частини 1 в розмірі 2283 889,79 МКД (37132,92 євро) суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 17 договору купівлі-продажу нових виготовлених автобусів №29/01/10-Л від 29.01.2010, позивач зобов'язаний забезпечити підтвердження того, що автобуси відповідають умовам стандартної омологації відповідно до Інструкції для введення ринок і в експлуатацію моторних транспортних засобів, трейлерів та частин за 10 днів перед першою фактичною поставкою автобусів.

До моменту поставки першого автобусу (31.12.2010) доказів відповідності транспортних засобів умовам стандартної омологації позивачем покупцю представлено не було, а саме, позивачем отримано у Бюро метрології Міністерства економіки Республіки Македонії Схвалення типу транспортного засобу №МК*132/2009/1504-410/4*00, яким підтверджується відповідність умовам стандартної омологації автобус марки ЛАЗ модель А181 тільки 28.01.2011.

Пунктом 4 статті 17 договору №29/01/10-Л від 29.01.2010 (в редакції договору з врахуванням змін внесених статтею 3 додатку №18-11/10 від 18.11.2010) встановлено, що для кожної затримки термін, встановлений в пункті 2 цієї статті (за 10 днів до першої поставки автобуса), підлягає покаранню у розмірі 0,01% від загальної ціни контракту за кожен день прострочення; штрафи нараховуються 40 днів після закінчення терміну поставки, не пізніше.

Таким чином у зв'язку із порушенням термінів надання Міністерству транспорту та зв'язку Республіки Македонія доказів відповідності проданих автобусів умовам стандартної омологації, є обґрунтованим нарахування сторонами штрафних санкцій за 37 днів протермінування в 2283889,79 МКД (докази відповідності необхідно було представити не пізніше 21.12.2010, а фактично отримано тільки 28.01.2012; штраф нараховано за період з 22.12.2010 по 27.01.2011; 617267510,00 МКД х 0,01% х 37 днів).

Як вбачається із змісту протоколу про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.11.2012 зазначені сторонами грошові зобов'язання випливають із взаємних зобов'язань, є однорідними (грошовими), строк їх виконання настав та між сторонами не має спору щодо характеру, змісту і умов виконання таких зобов'язань, та з моменту підписання даного протоколу зобов'язання Міністерства транспорту та зв'язку Республіки Македонія по оплаті за поставлені 28.05.2011 автобуси згідно договору №46-36/2 від 12.02.2010 та додатків до нього на суму 12891185,75 денарів, що еквівалентно 209593,01 Євро та зобов'язання позивача по оплаті зазначених штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору №46-36/2 від 12.02.2010 та додатків до нього на загальну суму 12891185,75 денарів, що еквівалентно 209593,01 Євро вважаються припиненими.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про належність та допустимість представленого позивачем протоколу про зарахування та припинення зобов'язання Міністерства транспорту та зв'язку Республіки Македонія по оплаті за поставлені 28.05.2011 автобуси згідно договору від 29.01.2010 на суму 12891185,75 денарів, що еквівалентно 209593,01 Євро.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що відповідач необґрунтовано дійшов висновків про порушення відповідачем статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по експортному контракту із нерезидентом Міністерством транспорту та зв'язку Республіки Македонія та відповідно неправомірно застосував до позивача пеню відповідно до статті 4 зазначеного Закону в розмірі 373587,48 грн. за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за період з 25.11.2011 по 20.01.2012 на суму заборгованості 209593,01 євро.

Щодо правовідносин із нерезидентом АСТІА Polska (Польща)

25.08.2010 між фірмою нерезидентом АСТІА Polska.z... (Польща, продавець за договором) та позивачем (покупець) було укладено контракт №001-АСТІА за умовами якого позивач купляє у продавця запчастини до автобусів ЛАЗ згідно Специфікацій, які є невід ємною частиною контракту.

Як вбачається із акту перевірки, відповідачем встановлено, що 25.05.2011 позивачем в межах контракту №001-АСТІА перераховано нерезиденту АСТІА Polska.z... кошти в сумі 3 755,24 євро за придбання автозапчастин, при цьому ні протягом встановленого статтею 2 Закону України "Про здійснення розрахунків в іноземній валюті" граничного строку (180 днів) - 21.11.2011, ні на момент проведення перевірки, придбані ТМЦ позивач не отримав,

Позивачем не надано суду доказів отримання від АСТІА Polska оплачених 25.05.2011 ТМЦ та у матеріалах даної справи відсутні докази звернення до центрального органу виконавчої влади з питань економіки щодо продовження строків розрахунків чи судових органів з позовними вимогами про стягнення заборгованості з контрагентів.

Таким чином, позивач не спростував встановлене податковим органом та описане в акті перевірки від 27.01.2012 порушення строків розрахунків в іноземній валюті по господарській операції із вказаним нерезидентом, з огляду на що таких суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки в цій частині, а відтак про можливість застосування до позивача штрафних санкцій у вигляді пеню за несвоєчасно завершені розрахунки в іноземній валюті з 22.11.2011 по 20.01.2012 на суму заборгованості 3755,24 євро відповідно до статті 4 Закону України "Про здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Відповідно до пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом 10 робочих днів з дня наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому ст. 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а при наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання ) письмової відповіді.

У позовній заяві позивач зазначає про те, що податкове повідомлення - рішення №0000122202 від 10.02.2012 та акт на підставі якого його було винесено були вручені йому в один день 10.02.2012р.

Відповідач в судових засіданнях зазначив про те, акт перевірки позивачу було вручено 27.01.2012, а податкове повідомлення - рішення було винесено та вручено позивачу 10.02.2012.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано суду доказів на обґрунтувань на підтвердження факту вручення позивачу акту перевірки від 27.01.2012 саме у це день.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення - рішення №0000122202 від 10.02.2012 було прийнято відповідачем з порушенням порядку прийняття податкових повідомлень - рішень закріпленим пункті 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, а саме, в день вручення позивачу акта перевірки на підставі якого його було прийнято, з огляду на що воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2146,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000122202 від 10.02.2012 - задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби №0000122202 від 10.02.2012.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівські автобусні заводи» судовий збір в сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов