Постанова № 28892747, 23.01.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2013 року Справа № 812/199/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А.М.,

при секретарі: Лисенко Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до публічного акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах в розмірі 112025,41грн.,-

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до публічного акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах в розмірі 112025,41грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено таке.

Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року визначається порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до абзацу 4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п.п. 1,2 ст.1 Закону. Об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплат і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б-з» ст..13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст..12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Абзацом 3 ч.1 ст.4 Закону для платників цього збору встановлено ставку збору в розмірі 100% від об'єкту оподаткування. Відповідно до розділу 4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 відповідач зареєстрований платником збору в управлінні Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області. Згідно з частиною 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», плату до Пенсійного фонду України на покриття витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1, №2 вносять підприємства та організації незалежно від форм власності господарювання. Відповідач має заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком №1 розмірі 17647,49грн., яка виникла за період з 01.10.2012 по 01.01.2013 та за списком №2 в розмірі 94377,92грн. яка виникла за період з 01.10.2012 по 01.01.2013. Зазначена заборгованість підтверджується повідомленнями про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в загальному розмірі 112025,41грн., з яких за списком №1 розмірі 17647,49грн. та за списком №2 в розмірі 94377,92грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, просив провести розгляд справи за відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство «Краснодонський завод «Автоагрегат» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Краснодонської міської ради Луганської області (а.с.5,7). Відповідач перебуває на обліку в якості платника внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в управлінні Пенсійного фонду України в м.Краснодон та Краснодонському районі Луганської області (а.с.6)

Судом встановлено, що за період 01 жовтня 2012 року по 01 січня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Краснодон та Краснодонському районі Луганської області відповідачу було пред'явлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах у загальному розмірі 112 025,41грн., з яких за Списком №1 - в розмірі 17 647,49грн. та за Списком №2 - в розмірі 94 377,92грн., що підтверджується відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (а.с.10-26). Зазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах з визначеною сумою витрат які підлягають відшкодуванню отримані представником відповідача, що підтверджено підписом уповноваженої особи на розрахунках, не оскаржені, за таких обставин суд приходить до висновку що відповідач фактично узгодив зазначені розрахунки.

Однак, в добровільному порядку заборгованість відповідачем до цього часу залишається несплаченою.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.

Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.

Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше врегульовується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №21-1.

Відповідно до п. «а» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до пунктів «б-з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Судом установлено, що на підприємстві відповідача працювали та працюють громадяни, які були зайняті на роботах, що дають їм право на призначення пенсій на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», тобто, за Списком №1 та Списком №2.

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Згідно із п.6.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі-Інструкції), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах передбачених законодавством.

Відповідно до п.6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Відповідно до п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій (Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (п. 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (п.6.8 Інструкції).

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком №1 та списком №2, покриваються підприємствами та організаціями. Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та списком №2, передбачена діючим законодавством.

В судовому засіданні судом встановлено, що наявність заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальному розмірі 112 025,41грн., з яких за Списком №1 - в розмірі 17647,49грн. та за Списком №2 - в розмірі 94377,92грн., яка визначена відповідними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 та Списком №2 відповідача. (а.с.8,9).

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальному розмірі 112 025,41грн. за період 01 жовтня 2012 року по 01 січня 2013 року, з яких за Списком №1 - в розмірі 17647,49грн. та за Списком №2 - в розмірі 94377,92грн., наявність якої підтверджена матеріалами справи, не сплатив, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Краснодон та Краснодонському районі Луганської області визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області до публічного акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах в розмірі 112025,41грн. задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» (94430, Луганська область, м.Краснодон, смт.Краснодон, вул..Заводська,1, код 00231290) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Краснодон та Краснодонському районі Луганської області (94407, Луганська область, м.Краснодон, мікроцентр,20) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період 01 жовтня 2012 року по 01 січня 2013 року в загальному розмірі 112 025,41грн.(сто дванадцять тисяч двадцять п'ять гривень 41коп.) з яких за Списком №1 в розмірі 17 647,49грн. ( сімнадцять тисяч шістсот сорок сім гривень 49 коп.) та за Списком №2 в розмірі 94 377,92грн. (дев'яносто чотири тисячі триста сімдесят сім гривень 92 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 28 січня 2013 року.

Суддя А.М. Каюда