Постанова № 28892683, 15.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 р. Справа №2а/0570/16499/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Стойки В.В.,

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.

за участю

представників позивача Латиніної А.М., Бабенко О.Е.,

представників відповідача Псарева О.В., Гриненко М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове представництво «Альянс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000801541 від 20 листопада 2012 року, № 0000791541 від 20 листопада 2012 року, № 0013141542 від 26 листопада 2012 року, № 0013151542 від 26 листопада 2012 року, № 0000811541 від 26 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове представництво «Альянс» звернулося до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000801541 від 20 листопада 2012 року, № 0000791541 від 20 листопада 2012 року, № 0013141542 від 26 листопада 2012 року, № 0013151542 від 26 листопада 2012 року, № 0000811541 від 26 листопада 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що на підставі акта перевірки №2831/15-2/20345072 від 02 листопада 2012 року відповідачем було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення № 0000791541, № 0000801541 та № 0000811541 від 20 листопада 2012 року та на підставі акта перевірки № 2947/15-2/20345072 від 16 листопада 2012 року відповідачем було прийнято спірні податкові повідомлення-рішення № 0013141542, № 0013151542 від 26 листопада 2012 року.

Підставою зазначених донарахувань став висновок податкового органу про нікчемність угод між позивачем та ТОВ «Кристал Трейд», який позивач вважає необґрунтованим. Крім того, зазначає, що в нього наявні усі первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій за зазначеними угодами, та використання товарів у власній господарській діяльності підприємства. Просив позов задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову з тих підстав, що до податкового органу надійшла інформація від Броварської ОДПІ Київської області ДПС по ТОВ «Кристал Трейд» - акти від 21.11.2011 року № 92/232/37284865 та від 21.11.2011 року № 109/232/3728465 з висновками, що підприємство має ознаки нереального здійснення фінансово-господарських операцій по контрагенту ТОВ «ТПП «Альянс» у якому зазначено, що фактична чисельність працюючих у ТОВ «Кристал Трейд» складає 1 працівник. Крім того, у ТОВ «Кристал Трейд» не встановлена наявність фізичних та технічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, з залученими сумнівними платниками до ланцюгів товарно-грошових потоків є ТОВ «ЗНГК», ТОВ «Реал-НП», ТОВ «ТПП «Альянс» має ознаки не реального здійснення фінансово-господарських операцій, свідоцтво ПДВ анульовано 31.08.2011 року, відсутність кваліфікованого персоналу. Господарські операції між ТОВ «Кристал Трейд» та контрагентами - покупцями та постачальниками не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчать про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності за квітень, травень, липень 2011 року. Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Кристал Трейд» є вигодо транспортуючим підприємством, та створене з метою надання послуг з метою незаконного завищення податкового кредиту. Зібрані податковою інспекцію матеріали свідчать про відсутність фактів реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТПП Альянс» при взаємовідносинах з ТОВ «Кристал Трейд». Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове представництво «Альянс» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 24 квітня 2002 року, включено до ЄДРПОУ за № 20345072 /а.с. 193/.

Відповідач, - Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області ДПС проводила документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислового представництва «Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування та перерахування до бюджету сум податку на додану вартість і податку на прибуток по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Трейд» код ЄДРПОУ 3724865 за період липень 2011 року, за результатами якої було складено акт № 2831/15-2/20345072 від 02 листопада 2012 року та встановлено порушення:

- ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216. ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТПП «Альянс» при придбанні товарів у ТОВ «Кристал Трейд»;

- п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) у результаті чого завищено податковий кредит на суму 1130458 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до декларації за липень 2011 року на суму 32891 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет по декларації за липень 2011 року на суму 1097567 грн.;

- пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) у результаті чого завищено валові витрати на суму 5652288 грн., у тому числі за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на суму 5652288 грн., що призвело до заниження чистої суми податку на прибуток на суму 1282534 грн., у тому числі за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на суму 1282534 грн. у тому числі за ІІ-ІІІ квартал 2011 року на суму 1282534 грн.

20 листопада 2012 року ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000791541 згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податковго кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі акту перевірки № 2831/15-2/20345072 від 02 листопада 2012 року за порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1603167,50 грн.. з яких 1282534 грн. - основний платіж, 320633,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи);

- № 0000801541 згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податковго кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі акту перевірки № 2831/15-2/20345072 від 02 листопада 2012 року за порушення п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податковго кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1640350, 50 грн., з яких 1097567 грн. за основним платежем, 548783,5 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- № 0000811541 згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податковго кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі акту перевірки № 2831/15-2/20345072 від 02 листопада 2012 року за порушення п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податковго кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим було зменшено розмір залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 32891 грн.

ДПІ у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області ДПС проводила документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислового представництва «Альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування та перерахування до бюджету сум податку на додану вартість і податку на прибуток по взаємовідносинам із Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Трейд» код ЄДРПОУ 3724865 за період квітень, травень 2011 року за результатами якої було складено акт № 2947/15-2/20345072 від 16 листопада 2012 року, та встановлено порушення:

- ч.1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 288 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТПП «Альянс» при придбанні товарів у ТОВ «Кристал Трейд»;

- п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 п. 201.1 ст. 201 Податковго кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) у результаті чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 1680533 грн., у тому числі у квітні 2011 року на суму 621231 грн. та у травні 2011 року на суму 1059302 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 1680533 грн., у тому числі по декларації за квітень 2011 року на суму 621231 грн. та за травень 2011 року на суму 1059302 грн.;

- п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст.138 Податковго кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено валові витрати на суму 8402665 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року на суму 8402665 грн., що призвело до заниження чистої суми податку на прибуток на суму 1915487 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року на суму 1915487 грн.

26 листопада 2012 року ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0013141542 згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податковго кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі акту перевірки № 2947/15-2/20345072 від 16 листопада 2012 року за порушення: п. 186.1 ст. 186, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податковго кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2520799 грн., з яких за основним платежем - 1680533,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 840266,50 грн.;

- № 0013151542 згідно з п.54.3 ст.54 та п.58.1 ст.58, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), на підставі акту перевірки № 2947/15-2/20345072 від 16 листопада 2012 року за порушення: п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), у зв'язку з чим було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2873230 грн., з яких за основним платежем - 1915487,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 957743,50 грн.

Суд приходить до висновку про протиправність прийнятих податкових повідомлень-рішень з огляду на такі обставини.

23 грудня 2010 року між ТОВ «Кристал Трейд» (Продавець) та ТОВ «ТПП Альянс» (Покупець) було укладено договір №1, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити нафтопродукти у відповідності до умов договору с додатковими угодами до нього.

01 червня 2011 року між ТОВ «Кристал Трейд» (Продавець) та ТОВ «ТПП Альянс» (Покупець) було укладено додаткову угоду № 1/1 про зміну реквізитів у зв'язку зі зміною директора у ТОВ «ТПП Альянс».

Крім того, між ТОВ «Кристал Трейд» (Продавець) та ТОВ «ТПП Альянс» (Покупець) були укладені додаткові угоди: від 01.04.2011 року №17, від 04.04.2011 року № 18, від 23.04.2011 року № 20, від 27.04.2011 року № 21, від 29.04.2012 року № 22, від 02.05.2011 року № 23, від 06.05.2011 року № 24, від 14.05.2011 року № 25, від 20.05.2011 року № 26, від 27.05.2011 року № 27, від 07.07.2011 року № 36, від 11.07.2011 року № 37, від 15.07.2011 року № 38, від 18.07.2011 року № 39, від 20.07.2011 року № 40, від 21.07.2011 року № 41, від 22.07.2011 року № 42, згідно до яких продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та сплатити нафтопродукти за цінами та в обсягах, які вказані у таблиці зазначених угод.

Фактичне виконання умов зазначеного договору (у періоді, що перевірявся податковим органом), підтверджується наступними документами:

- податковими накладними № 1 від 07.07.2011 року, № 2 від 07.07.2011 року, № 3 від 11.07.2011 року, № 4 від 12.07.2011 року, № 5 від 12.07.2011 року, № 6 від 12.07.2011 року, № 7 від 12.07.2011 року, № 8 від 15.07.2011 року, № 9 від 15.07.2011 року, № 10 від 18.07.2011 року, № 11 від 21.07.2011 року, № 12 від 21.07.2011 року, № 13 від 22.07.2011 року, № 14 від 22.07.2011 року, № 15 від 25.07.2011 року, № 16 від 25.07.2011 року, № 17 від 25.07.2011 року, № 18 від 25.07.2011 року, № 19 від 25.07.2011 року, № 20 від 25.07.2011 року;

- актами прийому - передачі № 00000000054 від 07.07.2011 року, № 00000000055 від 07.07.2011 року, № 00000000056 від 11.07.2011 року, № 00000000057 від 12.07.2011 року, № 00000000058 від 12.07.2011 року, № 00000000059 від12.07.2011 року, № 00000000060 від 12.07.2011 року, № 00000000061 від 15.07.2011 року, № 00000000062 від 15.07.2011 року, № 00000000063 від 18.07.2011 року, № 00000000064 від 21.07.2011 року, № 00000000065 від 21.07.2011 року, 00000000066 від 25.07.2011 року, № 00000000068 від 22.07.2011 року, № 00000000069 від 25.07.2011 року, № 00000000070 від 22.07.2011 року, № 00000000071 від 25.07.2011 року, № 00000000072 від 25.07.2011 року, № 00000000073 від 25.07.2011 року;

- податковими накладними № 1 від 02.05.2011 року, № 2 від 06.05.2011 року, № 3 від 06.05.2011 року, № 4 від 06.05.2011 року, № 5 від 14.05.2011 року, № 6 від 19.05.2011 року, № 7 від 20.05.2011 року, № 8 від 26.05.2011 року, № 9 від 28.05.2011 року, № 10 від 29.05.2011 року, № 11 від 29.05.2011 року;

- актами прийому - передачі № 00000000032 від 02.05.2011 року, № 00000000033 від 06.05.2011 року, № 00000000034 від 06.05.2011 року, № 00000000035 від 06.05.2011 року, № 00000000036 від 16.05.2011 року, № 00000000037 від 20.05.2011 року, № 00000000038 від 28.05.2011 року, № 00000000039 від 29.05.2011 року, № 00000000040 від 29.05.2011 року, № 00000000041 від 27.05.2011 року;

- податковими накладними № 1 від 01.04.2011 року, № 2 від 04.04.2011 року, № 3 від 15.04.2011 року, № 4 від 20.04.2011 року, № 5 від 21.04.2011 року, № 6 від 23.04.2011 року, № 7 від 27.04.2011 року, № 8 від 29.04.2011 року;

- актами прийому - передачі № 00000000026 від 01.04.2011 року, № 00000000027 від 04.04.2011 року, № 00000000028 від 15.04.2011 року, № 00000000029 від 23.04.2011 року, № 00000000030 від 27.04.2011 року, № 00000000031 від 29.04.2011 року.

Як було встановлено у судовому засіданні розрахунки по господарським операціям між ТОВ «Кристал Трейд» та ТОВ «ТПП Альянс» здійснювались в повному обсязі, що підтверджується виписками з банку. Заборгованість ТОВ «ТПП Альянс» перед ТОВ «Кристал Трейд» відсутня. Зазначена обставина визнається сторонами по справі, отже доказуванню не підлягає.

Суми ПДВ згідно зазначених вище податкових накладних позивач відніс до складу податкового кредиту, що відобразив у податкових деклараціях з ПДВ за відповідні періоди. Копії зазначених декларацій наявні у матеріалах справи.

Отже, суд вважає, що у даному випадку позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про фактичне виконання обома сторонами договору на постачання нафтопродуктів та надання послуг із зберігання, що свідчить про спрямованість укладених договорів на настання реальних правових наслідків, а також підтверджує зв'язок придбаних позивачем товарів з його господарською діяльністю. Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок (ст. 228 ЦК України): правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи,держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочин, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідач не зазначив у акті перевірки та не надав суду доказів, які б з огляду на приведені вище положення ЦК України та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчили про нікчемність правочинів - договору №1 від 23 грудня 2010 року, укладеного ТОВ «Кристал трейд» («Продавець») та ТОВ «ТПП Альянс» («Покупець»). Також, вказані правочини не визнавалися недійсними у судовому порядку.

В якості доводів податкового органу щодо нікчемності укладених правочинів у актах перевірки посилається на акти № 92/232/37284865 від 21.11.2011 р. та № 109/232/37284865 від 21.11.2011 року, які отримані від Броварської ОДПІ Київської області ДПС, в яких зазначено, що ТОВ «Кристал Трейд» має ознаки нереального здійснення фінансово-господарських операцій по контрагенту ТОВ «ТПП Альянс», крім того на підприємстві відсутні основні фонди, кількість працюючих складає 1 особа, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності за квітень, травень, липень 2011 року. Крім того, відповідач зазначив про відсутність заявок позивача на поставку нафтопродуктів, що передбачено вищезазначеними договорами.

Разом із тим, зазначені доводи відповідача спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими у судовому засіданні.

Надані позивачем до перевірки та у судовому засіданні первинні бухгалтерські документи повністю підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Кристал Трейд» та позивачем.

Щодо заперечень позивача про відсутність у позивача заявок на поставку нафтопродуктів суд зазначає, що вказані відповідачем документи не є бухгалтерськими документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік», а тому їх відсутність не може бути підставою для надання висновку про те, що зазначені господарські операції не відбулись.

Крім того, на підтвердження перевезення, приймання та зберігання поставлених нафтопродуктів по спірним угодам від ТОВ «Кристал Трейд» позивачем було надано наступні документи.

Договір № 3_хр від 01 січня 2011 року між ТОВ «ТПП Альянс» (Клієнт) та ТОВ «Минос» (Зберігач) про надання послуг із зберігання, відповідно до якого Зберігач зобов'язується за винагороду надавати Клієнтові послуги з приймання, зливу, відвантаження і зберігання нафтопродуктів протягом терміну дії цього договору.

11 січня 2011 року між ТОВ «ТПП Альянс» (Клієнт) та ТОВ «Минос» (Зберігач) було укладено додаткову угоду до договору на надання послуг із зберігання, згідно до якої Клієнт має право поставляти на зберігання товар згідно п. 2.2 цього Договору та здійснювати повернення шляхом прямого розвантаження Товару з залізничних цистерну автоцистерни.

Крім того, транспортування нафтопродуктів здійснювалося залізно дорожнім транспортом, що підтверджується залізничними накладними за квітень, травень та липень 2011 року. Отримувачем поставлених в адресу ТОВ «ТПП Альянс» нафтопродуктів було ТОВ «Минос» згідно з договором № 3_хр від 01.01.2011 року, за яким воно надавало ТОВ «ТПП Альянс» послуги по прийманню, зберіганню та відпуску нафтопродуктів.

З матеріалів справи вбачається, що зазначений договір з ТОВ «Минос» був виконаний в повному обсязі, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме:

- залізничними накладними за липень 2011 року;

- залізничними накладними № 43836204 від 02.05.2011 року, № 43869767 від 06.05.2011 року, № 43870534 від 10.05.2011 року, № 45159639 від 13.05.2011 року, № 43985019 від 20.05.2011 року, № 44060689 від 17.05.2011 року, № 44067692 від 28.05.2011 року. № 44072874 від 29.05.2011 року, № 44073070 від 29.05.2011 року;

- залізничними накладними № 32676348 від 05.04.2011 року, № 43606425 від 04.04.2011 року, № 43693647 від 14.04.2011 року, № 43771823 від 23.04.2011 року, № 43796556 від 22.04.2011 року, № 43819051 від 29.04.2011 року;

- актами приймання нафтопродуктів за кількістю № ПР-0000010 від 26.04.2011 року, № ПР-0000009 від 17.04.2011 року, № ПР-0000007 від 09.04.2011 року, № ПР-0000006 від 06.04.2011 року, № АН-0000077 від 31.05.2011 року, № АН-0000074 від 24.05.2011 року, № ПР-0000018 від 19.05.2011 року, № ПР-0000016 від 10.05.2011 року, № ПР-0000017 від 10.05.2011 року, № ПР-0000015 від 06.05.2011 року, № ПР-0000014від 03.05.2011 року, № ПР-0000013 від 01.05.2011 року, № АН-0000079 від 02.06.2011 року, № АН-0000078 від 01.06.2011 року, № АН-0000080 від 02.06.2011 року, № ПР-0000033 від 01.08.2011 року, № ПР-0000025 від 18.07.2011 року, № ПР-0000029 від 25.07.2011 року, № ПР-0000031 від 27.07.2011 року, № ПР-0000026 від 19.07.2011 року, № ПР-0000028 від 23.07.2011 року, № АН-0000101 від 27.07.2011 року, № ПР-0000023 від 11.07.2011 року, № ПР-0000024 від 16.07.2011 року, № АН-0000100 від 16.07.2011 року;

Також з матеріалів справи вбачається, що транспортування з нафтобази ТОВ «Минос» на АЗС позивача здійснювалось бензовозами, що підтверджується товарно-транспортними накладними, які було надано позивачем до перевірки та у судовому засіданні /Т.2 а.с. 34-250, Т.3 а.с.1-51/.

Відповідач в акті перевірки та його представники у судовому засіданні зазначили, що в наданих залізничних накладних не вказаний код ЄДРПО ТОВ «Минос», та вважають, що вони складені у порушення вимог чинного законодавства.

З цього приводу суд зазначає, що Правилами оформлення перевізних документів затверджених Наказом міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року не передбачено в залізничних накладних зазначати код ЄДРПО вантажоодержувача.

Крім того, в судовому засіданні представники відповідача заявили, що в наданих залізничних накладних ТОВ «Кристал Трейд» та ТОВ «ТПП Альянс» («Покупець») не зазначені як вантажовідправник та вантажоодержувач, тому вважають, що зазначені документи не є доказами на підтвердження перевезень нафтопродуктів по спірним угодам.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п.1.1 та п.1.2. Правил оформлення перевізних документів затверджених Наказом міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

З вищезазначеного вбачається, що в залізничних накладних відправником зазначається особа, яка безпосередньо відправляє вантаж. Чинне законодавство не передбачає обов'язкової умови того, щоб вантажовідправником товару був його поставщик . Отже, відправник та поставщик товару можуть є різними особами. При цьому, чинні Правила оформлення перевізних документів затверджених Наказом міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року не передбачають зазначати постачальника товару в залізничній накладній.

В наданих суду залізничних накладних, в якості відправників нафтопродуктів зазначені Харківська дирекція залізничних перевезень, ТОВ «ТД Укрнафтапром», ТОВ Компанія Інтеграл», ТОВ «Стройцентр», «Феодосійське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами». При цьому, суд вважає що зазначення в якості відправників вантажу інших юридичних осіб не є підставою вважати, що ТОВ «Кристал Трейд» не являється повзиком товару.

Отже, доводи податкового органу з цього приводу є припущеннями, які не підтверджується жодними доказами по справі.

Крім того, у судовому засіданні було встановлено, що при проведенні перевірки позивачем були надані документи, які підтверджують використання придбаних матеріалів у власній господарській діяльності підприємства, шляхом перевезення та продажу нафтопродуктів через власну мережу АЗС.

Так з акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено документальне підтвердження використання ТОВ «ТПП Альянс» придбаних паливно-мастильних матеріалів у власній господарській діяльності.

Представниками відповідача у судовому засіданні ця обставина не заперечувалась, тому доказуванню вона не підлягає.

Таким чином, відповідач не довів суду обставин, які б свідчили про нікчемність договору від 23 грудня 2010 року, укладеного ТОВ «Кристал Трейд» («Продавець») та ТОВ «ТПП Альянс» («Покупець»). Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню товарів за вказаними договорами із господарською діяльністю ТОВ «ТПП Альянс» та фактичне використання товару у його власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 138.2. ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 138.4. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.6. ст.138 Податкового кодексу України встановлено, що собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

У відповідності до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Суд зазначає, що діюче податкове законодавство не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), у разі відсутності можливості перевірки його контрагента, а також розбіжностей між податковими зобов'язаннями продавця - ТОВ «Кристал Трейд» та податковим кредитом покупця - ТОВ «ТПП Альянс».

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, зазначене узгоджується із практикою Верховного Суду України та Європейського Суду з прав людини.

Так, в тому числі у рішеннях: від 19.11.2010 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, та від 21.01.2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ВІК" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи.

У справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Згідно частини 5 п.9 цього Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

За приписами п. 2.1 Положення "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

З огляду на викладене аналіз господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Як зазначалось судом вище, право на визначення валових витрат та суми податку на прибуток, а також на нарахування податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях придбання товару виникло в позивача на підставі зазначених договорів, укладених між ТОВ «Кристал Трейд» («Продавець») та ТОВ «ТПП Альянс» («Покупець») виконання яких підтверджено достатнім обсягом документів бухгалтерського та податкового обліку. Суми податкового кредиту, зазначені у податкових накладних, виданими за наслідками купівлі та продажу товару, позивач відніс до складу податкового кредиту за квітень, травень 2011 року, про що зазначив у податковій декларації з ПДВ за відповідні періоди, поданій до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області ДПС.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського та податкового обліку підтверджується факт того, що спірний правочин набув реального настання тих правових наслідків, на настання яких був спрямований.

Таким чином, у відповідача не було підстав для збільшення грошового зобов'язання.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ПКУ є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку збільшення суми грошового зобов'язання за платежами: податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів у розмірі 1640350, 50 грн., з яких 1097567 грн. за основним платежем, 548783,5 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1603167,50 грн.. з яких 1282534 грн. - основний платіж, 320633,5 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи), податку на додану вартість у розмірі 2520799 грн., з яких за основним платежем - 1680533,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 840266,50 грн., податок на додану вартість у розмірі 2520799 грн., з яких за основним платежем - 1680533,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 840266,50 грн., податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 2873230 грн., з яких за основним платежем - 1915487,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 957743,50 грн., та завищення валових витрат на суму 8402665 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року на суму 8402665 грн., що призвело до заниження чистої суми податку на прибуток на суму 1915487 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року на суму 1915487 грн. за спірними податковими повідомленнямя-рішеннями.

Отже, виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислового представництва Альянс» підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислове представництво «Альянс» до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000801541 від 20 листопада 2012 року, № 0000791541 від 20 листопада 2012 року, № 0013141542 від 26 листопада 2012 року, № 0013151542 від 26 листопада 2012 року, № 0000811541 від 26 листопада 2012 року задовольнити у повному обсязі.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби № 0000801541 від 20 листопада 2012 року, № 0000791541 від 20 листопада 2012 року, № 0013141542 від 26 листопада 2012 року, № 0013151542 від 26 листопада 2012 року, № 0000811541 від 26 листопада 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі 2146,00 грн.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 15 січня 2013 року у присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови буде виготовлений 18 січня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.