Ухвала суду № 28891286, 24.01.2013, Апеляційний суд Полтавської області

копія

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1616/3694/2012 Номер провадження 22-ц/786/541/2013 Головуючий у 1-й інстанції Юхно Світлана Петрівна Доповідач Кривчун Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.,

суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.

при секретарі - Філоненко О.В.,

за участю:

представників відповідача ОСОБА_1-ОСОБА_2; ОСОБА_3,

відповідача -ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві справу за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"

на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11 грудня 2012 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство "МАРФІН БАНК" (далі - ПАТ "МАРФІН БАНК") звернулося до місцевого суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 21 липня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 00364/RР6 на суму 129718 доларів США на строк до 20 липня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 11,9% річних. У зв'язку з проведенням реструктуризації заборгованості за кредитом 17 лютого 2010 року сторони уклали додаткову угоду №1 до кредитного договору.

У рахунок забезпечення зобов'язань за кредитним договором Банк та ОСОБА_4 уклали договір поруки, згідно якого поручитель відповідає перед Банком по зобов'язаннях, що випливають з кредитного договору, солідарно з боржником і в повному обсязі, в тому числі по погашенню заборгованості за основним боргом за кредитом, по сплаті відсотків та комісії, а також збитків та неустойки, що будуть нараховані за несвоєчасно погашену заборгованість за основним боргом за кредитом, усім своїм майном та коштами, на які у відповідності із чинним законодавством може бути звернене стягнення. Зважаючи на те, що відповідачі належним чином не виконують умови зазначених договорів щодо погашення кредиту та відсотків за користування кредитом, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі.

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зустрічним позовом до ПАТ «МАРФІН БАНК»про розірвання кредитного договору.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 15.10.2012 року зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ «МАРФІН БАНК»про розірвання кредитного договору прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ПАТ «МАРФІН БАНК»до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 11.12.2012 року зустрічна позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 11 грудня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" до ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" заборгованість по кредитному договору №00364/RP 6 від 21 липня 2008 року, що складається із: заборгованості за кредитом у сумі 104017 (сто чотири тисячі сімнадцять доларів 35 центів США (що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 831441,88 (вісімсот тридцять одна тисяча чотириста сорок одна гривня 88 коп.); грн., заборгованості за відсотками у сумі 23590 (двадцять три тисячі п'ятсот дев»яносто) доларів 38 центів США (що за офіційним курсом Національного банку України еквівалентно 188564,98 (сто вісімдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривні 98 коп.) грн., пеню у сумі 86110,94 (вісімдесят шість тисяч сто десять гривень 94 коп.) грн.

Вирішено питання стягнення судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, його в апеляційному порядку оскаржили ОСОБА_1 та ПАТ "МАРФІН БАНК".

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ПАТ «МАРФІН БАНК»відмовити.

Зазначає, що судом першої інстанції не застосовано до даних правовідносин положення Закону України «Про захист прав споживачів», «Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених постановою Правління НБУ від 10.05.2007 року № 168, зокрема, щодо надання відповідної інформації, обов»язку банка під час укладення кредитного договору попередити споживача про те, що валютні ризики несе саме він.

Вважає, що дане порушення є істотним та є підставою для розірвання договору.

ПАТ «МАРФІН БАНК»в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «МАРФІН БАНК»заборгованості скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги до ОСОБА_4 задовольнити. В іншій частині рішення залишити без змін.

Вказують, що вимога про погашення боргу до поручителя ОСОБА_4 була направлена банком засобами зв»язку, проте не була вручена останній та повернута із відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання.

Також, ПАТ «МАРФІН БАНК»надіслав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1, в яких навів спростування доводів даної скарги та прохав у її задоволенні відмовити, рішення суду в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 залишити без змін.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу ПАТ «МАРФІН БАНК»надала співвідповідач ОСОБА_4, яка просить дану скаргу відхилити, рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з поручителя ОСОБА_4 на користь ПАТ «МАРФІН БАНК» заборгованості залишити без змін.

У судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_1 проти апеляційної скарги ПАТ «МАРФІН БАНК»заперечували, прохали її відхилити. Доводи своєї апеляційної скарги підтримали та прохали її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 доводи, наведені в своїх запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «МАРФІН БАНК», підтримала, прохала дану скаргу залишити без задоволення.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги ПАТ «МАРФІН БАНК»та апеляційної скарги ОСОБА_1 з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Місцевим судом установлено та вбачається з матеріалів справи, що 21 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК» та ОСОБА_1 21 липня 2008 року було укладено кредитний договір № 00364/RP6 (далі - Кредитний договір), а 17 лютого 2010 року Додаткову угоду до договору № 1 про надання кредиту у вигляді не відновлюваної кредитної лінії на суму 129718,00 доларів США на строк з 21 липня 2008 року по 20 липня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом - 11,9% річних на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.7-17).

Згідно Статуту ПАТ «МАРФІН БАНК»у новій редакції на підставі рішення загальних зборів акціонерів №36 від 08.07.2010р. назву ВАТ «МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК»змінено на ПАТ "МАРФІН БАНК", який є правонаступником прав та обов'язків свого право попередника (а.с.5-6).

Банківською ліцензією №66 від 08.05.2003 року та Дозволом №66-2 від 15.09.2003р. на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-14 ч.2 та ч.4 ст.47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»підтверджено право позивача здійснювати операції з валютними цінностями на території України (а.с.79-80).

Пунктом 1.1. Кредитного договору передбачено зобов»язання ОСОБА_1 на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в договорі, повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, передбачені умовами договору, щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з 11,9% річних та здійснювати погашення кредиту відповідно до графіку погашення кредиту з 26 по останній робочий день кожного місяця.

21 липня 2008 року ОСОБА_1 отримав кошти згідно кредитного договору, що підтверджується заявою на видачу готівки № 1 (а.с.18).

У забезпечення повернення одержаного ОСОБА_1 кредиту 17 лютого 2012 року між позивачем та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки №004444-СР6, предметом якого є надання ОСОБА_4 поруки перед Банком за виконання ОСОБА_1 зобов»язань за Кредитним договором від 21 липня 2008 року та всіх додаткових угод до нього (а.с.19).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що, станом на 31 липня 2012 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитом у сумі 104017 доларів 35 центів США та за відсотками в сумі 23590 доларів 38 центів США, тому Банк, у відповідності до п.2.3.3 договору (яким передбачено право Банку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісій та відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення, у випадку порушення позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного договору) повідомив Позичальника про погашення заборгованості по договору на протязі семи днів з моменту отримання даного повідомлення.

Зазначене повідомлення було отримане ОСОБА_1 27 травня 2010 року (а.с.86).

Задовольняючи в повному обсязі позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом та відсотками місцевий суд обґрунтовано виходив з того, що невиконання відповідачем умов кредитного договору призвело до утворення заборгованості, яку він, з урахуванням встановленого у надісланому Банком повідомленні строку повинен був погасити до 03 червня 2010 року, однак на дату розгляду справи заборгованість погашена не була.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 пені за несплату кредиту та відсотків місцевий суд, задовольнивши клопотання відповідача про застосування позовної давності до даної вимоги, вірно дійшов висновку про стягнення пені за період з 28 серпня 2011 року по 30 липня 2012 року (по день, по який Банк просив стягнути пеню) в сумі 86110,94грн. (у т.ч. 27951,38грн. пені за неповернення основного боргу та 58159,56грн. пені за несплату відсотків по кредиту).

З огляду на наведене доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо неповного з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права є безпідставними, оскільки суд повно та об»єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, вірно застосував норми матеріального права відповідно до характеру правовідносин, що склалися між сторонами та в межах заявлених позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про стягнення з поручителя ОСОБА_4 в солідарному порядку заборгованості по кредитному договору суд першої інстанції правильно виходив з того, що повідомлення Банку про погашення заборгованості не було вручено ОСОБА_4 та повернуто Банку за закінченням терміну зберігання.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу...

У відповідності до ст.ст.628-629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктами 2.1, 2.2 Договору поруки визначено, що у випадку невиконання ОСОБА_1 будь-якого зобов»язання, передбаченого кредитним договором, Банк направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов»язання. Поручитель зобов»язаний виконати зобов»язання, викладені в письмовій вимозі Банку, на протязі п»яти календарних днів з моменту отримання вимоги.

Оскільки повідомлення Банку про погашення заборгованості не було вручено ОСОБА_4 та повернуто Банку за закінченням терміну зберігання, що підтверджується копіями вказаного повідомлення та повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, місцевий суд прийшов до вірного висновку про те, що на час розгляду справи Банк, у відповідності до вимог п.2.2 договору поруки, не пред»явив до ОСОБА_4 як до поручителя вимоги про дострокове повернення кредиту у зв»язку з порушенням умов кредитного договору позичальником ОСОБА_1, а тому позовні вимоги в цій частині є передчасними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене доводи апеляційної скарги ПАТ "МАРФІН БАНК" не відповідають умовам укладеного сторонами Договору поруки та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, колегія суддів не вбачає.

Разом із цим при поданні апеляційної скарги на рішення суду ОСОБА_1 не оплатив її судовим збором та звернувся з клопотанням щодо звільнення його від сплати судових витрат, посилаючись на матеріальний стан.

Ухвалою від 11.01.2013р. відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до 24 січня 2013 року та зобов»язано надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору в зазначений строк.

З матеріалів справи вбачається, що, згідно платіжного доручення №101 від 21.08.2012 року ПАТ "МАРФІН БАНК" при зверненні до суду з позовом сплачено 3219,00грн. судового збору.

Враховуючи, що в установлений строк ОСОБА_1 судовий збір не сплачено, з нього, у відповідності до п.1.8 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», належить стягнути 1609,50 грн. судового збору в дохід бюджету за подання апеляційної скарги на рішення місцевого суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.303,307,308,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" та ОСОБА_1, -відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 11 грудня 2012 року, - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 копійок) судового збору в дохід держави за подання апеляційної скарги на рішення суду, перерахувавши їх на такі реквізити: Отримувач: УДКСУ у м. Полтаві; код ЄДРПОУ: 38019510; Банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019; розрахунковий рахунок: 31217206780002; код доходів бюджету: 22030001.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

ГОЛОВУЮЧИЙ (підпис) Т.О. Кривчун

СУДДІ: (підпис) П.М. Карнаух

(підпис) Л.І. Пилипчук

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О.Кривчун