Рішення № 28890237, 21.01.2013, Довжанський міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Свердловський міський суд Луганської області)

Справа № 2-3692/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року

Свердловський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді:ОСОБА_1,

при секретарі Вобліковій І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Свердловська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ДП «Свердловантрацит» про стягнення моральної шкоди, завданої пережитим фізичним та моральним стражданням у звязку з професійним захворюванням,-

ВСТАНОВИВ

Позивач звернувся до суду із позовом і в обґрунтовування заявлених позовних вимог пояснив, що він працював у відповідача на різних шахтах з 1975 року та звільнився у зв'язку з виходом на пенсію з ВП «Спец-Шахтомонтаж» у 2010 році.

Весь час він працював на підземних роботах, що підтверджується витягом з трудової книжки. За час роботи у відповідача він набув професійне захворювання та на теперішній час отримує страхові виплати від фонду Соціального Страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, пов'язані з наявністю у нього професійного захворювання. Професійні захворювання набуті під час роботи у відповідача, завдає йому моральну шкоду, що полягає у наступному: професійне захворювання він отримав незворотні наслідки у стані свого здоров'я.

У результаті отриманого професійного захворювання його працездатність суттєво обмежена, що прямо вплинуло на його життєві плани та трудові перспективи. Зокрема, тривале лікування порушило його професійні плани, оскільки він отримав незворотні наслідки захворювання, він втратив можливість продовжувати працювати та отримувати гідну заробітну платню, так як більша частина робочих професій пов'язаних з видобутком вугілля для нього була закрита, у зв'язку із невідповідністю його стану здоров'я вимог, що пред'являються до працівників. Крім того, йому за висновками протипоказано тяжкий фізичний труд, праця у підземних умовах.

Все це позначилось не на його здоров'ї , а також і на його психіці. Він постійно знаходиться в пригніченому стані те, що можливості повного відновлення здоров'я вже не має. Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено його нормальні життєві зв'язки, йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, планувати періодичних курсів лікування обстеження. У результаті того, що він вимушений звернутися з позовом до суду, вивчав законодавство, яким повинен керуватися відповідач, для складання цього позову йому необхідно було отримати консультацію юриста, витратити значну кількість коштів на сплату отриманих юридичних послуг. Ці гроші були взяті ним з сімейного бюджету та витрачені не на свою родину, і на судове поновлення своїх прав. Вказані витрати він вважає, також завдали йому психологічної травми.

У зв'язку з браком повітря, який обумовлений наявним у нього професійним захворюванням він погано засинає вночі, іноді відчуває нестерпні позиви до кашлю, що призводить до того, що він просинається серед ночі та тривалий час не може заснути, а зранку він дуже погано себе почуває. Тому він постійно відчуває дискомфорт в особовому житті.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 30000 грн. моральної шкоди,

завданої пережитими фізичними та моральними стражданнями у звязку з набуттям професійного захворювання.

Позивач у судове засідання не з,явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутністю, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з,явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутністю, також надала суду письмові заперечення, в яких зазначила, що позов не визнає, згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішення спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння Ті заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювана, вини заподіювача в її заподіянні.

Позивач не надав документів чи інших доказів, які підтверджують наявність моральної шкоди, протиправність діяння відповідача, вину відповідача в її спричиненні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або вимог немайнового характеру: за яких обставин, якими протиправними діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду, а також обставини, що мають значення для вирішення спору: чи мали місце порушення правил охорони праці, правил безпеки, інструкцій і паспортів з експлуатації механізмів і машин підприємством чи інша протиправна поведінка відповідача.

Позивач, в порядку передбаченому ст.29 КЗпП України, укладаючи з відповідачем трудовий договір, був повідомлений під розпис про важкі, шкідливі та небезпечні умови праці, можливі негативні наслідки цих умов праці, вплив їх на стан здоров'я та пов'язані з цими умовами праці пільги та компенсації. Проте позивач свідомо йшов працювати в шкідливих, важких та небезпечних умовах праці. Також він щорічно проходив періодичний медичний огляд і був усвідомлений про стан свого здоров'я (професійне захворювання виникає не раптово, а протягом певного періоду), і під час медоглядів при погіршенні стану, позивач також мав можливість припинити трудовий договір, однак продовжував працювати в шкідливих та небезпечних умовах, тобто свідомо йшов на ризик для свого здоров'я для отримання пов'язаних з цим пільг та компенсацій: підвищеного заробітку, скороченого робочого дня, додаткових відпусток, пільгового стажу на пенсію та таке інше. Отже сама важкість, небезпечність та шкідливість технологічного процесу виробництва по видобутку вугілля на підприємстві відповідача не є достатньою та самостійною підставою для відповідальності підприємства у вигляді моральної шкоди по професійному захворюванню чи іншому ушкодженні здоров'я працівника при виконанні ним трудових обов'язків, іншої технології видобутку вугілля на території України, крім підземного видобутку, не існує. 3а висновком МСЕК від 30.11.2009р. ОСОБА_2 встановлено ступень втрати професійної працездатності по професійному захворюванню 25 % безстроково.

Моральна шкода - це негативні зміни у психічному стані фізичної особи, яких вона зазнала внаслідок завданих їй протиправними діями фізичних та душевних страждань, за наявності причинного звязку між протиправними діями та заподіяною шкодою та вини особи, яка її заподіяла.

Ці негативні зміни відбуваються (чи не відбуваються) у свідомості фізичної особи і форми, в якій вони виявляються назовні (якщо взагалі піддаються зовнішньому сприйняттю) залежать від психіки суб'єкта.

У вищевказаній довідці МСЕК від 30.11.2009р. відсутній висновок про те, що внаслідок цього ушкодження здоров,я крім стійкої втрати працездатності МСЕК встановила ОСОБА_3 ще і наявність факту моральної шкоди, а отже і підстави для подання позову про її відшкодування відсутні.

Тому надана позивачем довідка МСЕК про встановлення йому ступені втрати працездатності по професійному захворюванню не може бути підставою для задоволення позову і не може замінити висновку МСЕК про наявність чи відсутність факту моральної шкоди. Просить відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позову до Державного Підприємства «Свердловантрацит» про стягнення моральної шкоди внаслідок отримання професійного захворювання на виробництві.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Із оглянутої у судовому засіданні довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потребі у додаткових видах допомоги серії 2-20 СУ № 044017 вбачається, що позивачу ОСОБА_2 встановлено 25% втрати працездатності з 30.11.2009 року безстроково, то суд при постановленні рішення так як позивач вважає, що йому моральна шкода заподіяна у звязку з професійним захворюванням, керуватись п.1, 2 Правил відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, завданої робочим та службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ними трудових обовязків, затверджені ОСОБА_5 Міністрів СРСР №690 від 03.07.1984 року, також п.4 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків № 472 від 23.06.1993 року де зазначено, що за наявності факту моральної шкоди потерпілому відшкодовується моральна шкода і ст. 440-1 ЦК України в редакції 1963 року в якій вказано, що моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діяннями іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди, а в частині 2 зазначено, що розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Як встановлено у судовому засіданні і убачається із трудової книжки на імя позивача ( а.с.5-6) ОСОБА_2 у період з 23.02.1987 р. по 22.07.2010р. знаходився у трудових відносинах з відповідачем, працюючи на різних посадах в підземних умовах, спочатку електрослюсарем, потім гірничим майстром, гірничим монтажником, і саме в цій час згідно довідки МСЕК позивачеві було встановлено професійне захворювання та 25 % втрати професійної працездатності.

В судовому засіданні встановлено, що діями відповідача позивачу була завдана моральна шкода, так як відповідач не забезпечив належні і безпечні умови праці позивачеві, що передбачено вимогами Кодексу законів про працю України та Законом України «Про охорону праці».

У результаті отриманого професійного захворювання його працездатність суттєво обмежена, що прямо вплинуло на його життєві плани та трудові перспективи, тривале лікування порушило його професійні плани, оскільки він отримав незворотні наслідки захворювання, він втратив можливість продовжувати працювати та отримувати гідну заробітну платню, так як більша частина робочих професій пов'язаних з видобутком вугілля для нього була закрита, у зв'язку із невідповідністю його стану здоров'я вимог, що пред'являються до працівників. Крім того, йому за висновками протипоказано тяжкий фізичний труд, праця у підземних умовах. Все це позначилось не на його здоров'ї , а також і на його психіці. Він постійно знаходиться в пригніченому стані те, що можливості повного відновлення здоров'я вже не має. Усі ці фактори викликають негативні емоції й переживання. Порушено його нормальні життєві зв'язки, йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, планувати періодичних курсів лікування обстеження.

Заперечення відповідача проти позову в тій частині, що так як в довідці МСЕК позивачеві не була визначена моральна шкода, а тільки відсотки втрати професійної працездатності, як це передбачено п. п.1.1 Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров,я, повязане з виконанням трудових обовязків, яке затверджене Міністерством охорони здоровя України №212 від 22.11.1995 року вважає неспроможними, оскільки вищевказаний Порядок був прийнятий після встановлення позивачеві відсотків втрати професійної працездатності у звязку з професійним захворюванням, а відносно того, що позивач знав, що він працює у шкідливих умовах і мав змогу не укладати трудовий договір, то ці заперечення суд не приймає до уваги, так як відповідач повинен забезпечити позивачеві належні і безпечні умови праці, що передбачено Законом України»Про охорону праці».

Виходячи із принципу розумності і справедливості суд вважає стягнути з відповідача на

користь позивача в відшкодування моральної шкоди, завданої професійним захворюванням 2000 грн.

Відповідно до ст. 88 ПК України суд вважає стягнути з відповідача на користь держави судовий збір 214,60 грн.

Керуючись ст.. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. 440-1 ЦК України в редакції 1963 року, п. .1, 2 Правил відшкодування підприємствами, установами, організаціями шкоди, завданої робочим та службовцям каліцтвом або іншим ушкодженням здоров,я, повязаним з виконанням ними трудових обовязків, затверджені ОСОБА_5 Міністрів СРСР №690 від 03.07.1984 року, також п.4 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків №472 від 23.06.1993 року ,суд, -

ВИРИШИВ

Позов ОСОБА_2 до ДП «Свердловантрацит» про стягнення моральної шкоди внаслідок отриманого професійного захворювання на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Свердловантрацит» р/р 26005301220740, МФО 304471, код ЕДРПОУ 32355669 Філія відділення Промінвестбанку Луганської області моральну шкоду у розмірі 2000(дві тисячі грн.)на користь ОСОБА_2.

Стягнути ДП«Свердловантрацит» на користь держави судовий збір у розмірі 229,40 грн.(двісті двадцять дев,ять грн.40 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: