Рішення № 28889385, 25.01.2013, Гагарінський районний суд міста Севастополя

25.01.2013 Справа № 2702/6627/12

2/763/727/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2013 року Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді Гаврилової О.В.,

при секретарях Лазутіній А.С., Гладнєвій Н.Ю., Гуменюк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі, УМВС України в м. Севастополі, Головного Управління Державної Казначейської служби України у м. Севастополі, Прокуратури м. Севастополя про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу дізнання та досудового слідства, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі, УМВС України в м. Севастополі, Головного Управління Державної Казначейської служби України у м. Севастополі, в якому, вточнивши протягом розгляду справи свої вимоги (збільшивши розмір позовних вимог), просив суд стягнути з відповідачів Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі та УМВС України в м. Севастополі моральну шкоду в розмірі 100 000грн., заподіяну бездіяльністю органу дізнання та досудового слідства.

Вимоги позову мотивовані тим, що до прокуратури Гагарінського району та до Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі позивачем були подані заяви від 10.06.2011р., 05.07.2011р. та 09.07.2011р. про порушення кримінальної за ст. 358 КК України за фактом неправдивих відомостей в заяві від 20.11.2006р., яка нібито була складена від імені ОСОБА_2, підробки цієї заяви ОСОБА_3. Постановою Гагарінського районного суду м. Севастополя від 17 лютого 2012 року скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність співробітників прокуратури Гагарінського району м. Севастополя та Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі було задоволено, визнано протиправною бездіяльність прокурора Гагарінського району м. Севастополя та слідчого Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі, зобовязано їх розглянути заяви ОСОБА_1 від 10.06.2011р., 05.07.2011р. та 09.07.2011р. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 та прийняти рішення у відповідності до вимог ст. 97 КПК України.

Оскільки з дня подачі заяв і до теперішнього часу в передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України порядку рішення за результатами розгляду цих заяв не прийнято, позивачу заподіяно значної моральної шкоди, оскільки він змушений докладати додаткових зусиль по захисту своїх порушених прав, таке ставлення з боку правоохоронних органів принижує честь та гідність позивача перед знайомими. Особливі страждання спричиняють невизначеність у вирішенні заяв, неможливість допомагати близьким, загострення наявної у позивача тяжкої хвороби.

Позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені на підставі ст. ст. 23, 1167, 1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

Ухвалою Гагарінського районного суду України від 08.08.2012р. залучено до участі у справі як співвідповідача Прокуратуру м. Севастополя.

Позивач в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, наведених у позові.

Представники відповідачів - УМВС України в м. Севастополі, Головного Управління Державної Казначейської служби України у м. Севастополі, Прокуратури м. Севастополя заперечували порти задоволення позову, оскільки позивач не належить до категорії осіб, зазначених в Законі України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», а сама по собі бездіяльність не може бути підставою для стягнення шкоди, а причинного звязку між хворобою та бездіяльністю немає.

Представник відповідача Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі в судові засідання, призначені на 08.08.2012р., 17.10.2012р., 16.11.2012р. та 25.01.2013р. не зявився. Співробітник відповідача ОСОБА_4 був допитаний судом в якості свідка.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Суд на підставі ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України, а саме керуючись принципами змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, які представлені.

Позовні вимоги ОСОБА_1 заявлені на підставі ст. ст. 23, 1167, 1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

Згідно поданого ОСОБА_1 позову, вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовуються тривалою бездіяльністю органу дізнання при розгляді заяв позивача про порушення кримінальної справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 1176 УЦ України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність»(2135-12), «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю»(3341-12) та іншими актами законодавства.

Статтею 2 зазначеного Закону передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

1) постановлення виправдувального вироку суду;

1-1) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

4) закриття справи про адміністративне правопорушення.

З наведеного слідує, що на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», частин 1, 2, 7 ст. 1176 ЦК України, шкода в порядку передбаченому цими нормами може бути відшкодована лише внаслідок обставин, визначених ст. 1 цього Закону, а право на її відшкодування виникає у випадках, зазначених у його другій статті.

Проте бездіяльність органу дізнання та прокуратури при розгляді заяв про порушення кримінальної справи, на що посилається позивач, не є обставиною, визначеною ч. 1 вищезазначеного Закону, не вбачається з позову й випадків, передбачених ч. 2 цього Закону.

Виходячи з того, що за обставин, на які посилається позивач, не вказаних у зазначених правових нормах, шкода не може бути відшкодована відповідно до зазначеного у позові законодавства, вона за наявності до того підстав, відшкодовується на загальних підставах (ч. 6 ст. 1176 ЦК України).

Тому, неможливо погодитись з доводами позивача про те, що при вирішенні спору має застосовуватись Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

Оскільки постановою суду визнана протиправною бездіяльність прокурора Гагарінського району м. Севастополя та слідчого Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі, тобто посадових осіб органів державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, то заподіяна такими діями шкода, за наявності до цього підстав, відшкодовується державою, як це передбачено ст. 1174 ЦК України.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, п. 13 ч. 2 Закону України «Про судовий збір», судові витрати слід віднести за рахунок держави.

На підставі ст. ст. 23, 1167, 1174, 1176 ЦК України, ч. ч. 1, 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі, УМВС України в м. Севастополі, Головного Управління Державної Казначейської служби України у м. Севастополі, Прокуратури м. Севастополя про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу дізнання та досудового слідства - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінький районний суд м. Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополя /підпис/ОСОБА_5

Копія вірна. Рішення не набрало законної сили.

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополя О.В. Гаврилова

Справа № 2702/6627/12

2/763/727/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

25 січня 2013 року Гагарінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді Гаврилової О.В.,

при секретарях Лазутіній А.С., Гладнєвій Н.Ю., Гуменюк К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі, УМВС України в м. Севастополі, Головного Управління Державної Казначейської служби України у м. Севастополі, Прокуратури м. Севастополя про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу дізнання та досудового слідства, -

ВСТАНОВИВ:

Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення суду, повязану з потребою наведення пояснень, доводів та міркувань сторін та мотивування позиції суду, на що може бути витрачено значний час, суд вважає можливим оголосити вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 218 УПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі, УМВС України в м. Севастополі, Головного Управління Державної Казначейської служби України у м. Севастополі, Прокуратури м. Севастополя про стягнення моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу дізнання та досудового слідства - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінький районний суд м. Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Гагарінського районного

суду м. Севастополя /підпис/ОСОБА_5