Рішення № 28889256, 18.01.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №2515/8942/2012

Провадження №2/751/23/2013

Рішення

Іменем України

18 січня 2013 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

при секретарі Чвірова О. О.

з участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті ОСОБА_3 цивільну справу за позовом ОСОБА_4 ОСОБА_5 до ОСОБА_6 ОСОБА_7 про розірвання шлюбу -

В с т а н о в и в:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 ОСОБА_7 про розірвання шлюбу (а.с.2-5). Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що він є громадянином ОСОБА_8, постійно проживає у Чеській Республіці. З відповідачем громадянкою України ОСОБА_6 ОСОБА_7 зареєстрували шлюб 13 жовтня 2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану громадян міського району Прага1 Старе Мєсто, п.ном1, Старомєстська ратуша, Чеська Республіка. Від шлюбу мають малолітню дитину: сина ОСОБА_6 Данієл, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з дружиною у нього не склалося, оскільки мають різні світогляди, між ними відсутнє взаєморозуміння, що поступово призвело до втрати почуття любові та поваги. Вказує, що впродовж всього періоду перебування у шлюбі з відповідачем фактично разом не проживали, не вели спільного господарства, шлюбні стосунки припинились у травні 2011 року. За таких обставин, позивач вважає, що подальше сумісне життя та збереження сімї не можливе.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити, при цьому посилався на обставини, зазначені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, на адресу суду надійшла заява, відповідно до якої заперечує щодо розірвання шлюбу (а.с.94-95).

Представник відповідача у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які залучено до матеріалів справи (а.с.90-93).

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 матір відповідача, пояснила, що її донька у 2009 році зареєструвала шлюб з позивачем. У період шлюбу, 06.03.2010 року ОСОБА_4 придбав будинок в м. Високе над Ізероу. Крім того, були придбані меблі, побутова техніка, посуд. У травні 2010 року її донька завагітніла, і 12.08.2010 року вона разом з чоловіком повернулися на Україну. Після народження дитини, стан здоровя доньки погіршився, у звязку з чим вона потребувала сторонньої допомоги. Після проходження курсу лікування, донька просила чоловіка забрати її з дітьми в Чехію, однак останній відмовився приїхати на Україну. У звязку з чим, ОСОБА_7 була змушена терміново виїхати до Чехії для врегулювання питання місця проживання. Однак, позивач змінив замки в будинку, вивіз частину спільного майна, у звязку з чим донька зверталася до поліції. Зазначив, що донька категорично не бажає розлучатися (а.с.136-138).

Вислухавши представників сторін, допитавши свідка, на підставі досліджених доказів судом встановлені такі обставини і визначені відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_4 ОСОБА_5, який є громадянином ОСОБА_10 ОСОБА_8, та відповідачка ОСОБА_6 ОСОБА_7 - громадянка України, з 13 жовтня 2009 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану громадян міського району Прага1 Старе Мєсто, п.ном1, Старомєстська ратуша, Чеська Республіка, номер запису в реєстрі шлюбів № 593, в томі ІІ/24, за 2009 рік, сторінка 115 (а.с.6-8, 113-116). Від шлюбу мають малолітню дитину сина ОСОБА_6 Данієл, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9, 61).

Згідно ст. 410 ЦПК України іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 414 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» шлюб між громадянами України, шлюб між громадянином України та іноземцем, шлюб між громадянином України та особою без громадянства, що укладений за межами України відповідно до права іноземної держави, є дійсним в Україні за умови додержання щодо

громадянина України вимог Сімейного кодексу України щодо підстав недійсності шлюбу. Шлюб між іноземцями, шлюб між іноземцем та особою без громадянства, шлюб між особами без громадянства, що укладені відповідно до права іноземної держави, є дійсними в Україні.

Згідно ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право» особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є. Якщо фізична особа є громадянином двох або більше держав, її особистим законом вважається право тієї з держав, з якою особа має найбільш тісний зв'язок, зокрема, має місце проживання або займається основною діяльністю. Особистим законом особи без громадянства вважається право держави, у якій ця особа має місце проживання, а за його відсутності - місце перебування.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Згідно ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», яка має назву «Правові наслідки шлюбу», подружжя, яке не має спільного особистого закону, може обрати право, що буде застосовуватися до правових наслідків шлюбу, якщо подружжя не має спільного місця проживання або якщо особистий закон жодного з них не збігається з правом держави їхнього спільного місця проживання.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач є громадянином ОСОБА_10 ОСОБА_8, проживає в Чеській Республіці, в обґрунтування позову про розірвання шлюбу посилається на норми законодавства України, а саме Сімейного кодексу України.

Відповідач має постійне місце проживання в Україні - у АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою адресно-довідкового відділу УГІРФО УМВС України в Чернігівській області від 25.07.2012 року (а.с.54).

Відповідно до інформації відділу УГІРФО УМВС України в Чернігівській області від 11.10.2012 року громадянка ОСОБА_4 ОСОБА_7 з клопотанням щодо оформлення документів для виїзду на постійне місце проживання за кордон до управління не зверталася (а.с.130)

Відповідно до інформації Міністерства закордонних справ України від 19.10.2012 року громадянка ОСОБА_4 ОСОБА_7 з клопотанням щодо оформлення документів для виїзду на постійне місце проживання за кордон до диппредставництв не зверталася (а.с.132)

За таких обставин до припинення шлюбу має застосовуватись право України.

Відповідно до ст.7 СК України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Відповідно до вимог ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Згідно ч. 3 ч. 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що спільне життя подружжя не склалося, збереження шлюбу є неможливим, оскільки сторони не проживають разом, сімя носить формальний характер, з часу знаходження позовної заяви в суді примирення між сторонами не відбулося.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що у матеріалах справі відсутні будь-які документи, які підписані саме позивачем, і зазначені підстави для розірвання шлюбу викладає саме представник позивача, а не особисто позивач.

Так, з матеріалів справи випливає, що позивач ОСОБА_4 проживає у Чеській Республіці. Представництво інтересів в суді через представника є способом реалізації його процесуальних прав. Від імені ОСОБА_4 подання позовної заяви та участь у судових засіданнях здійснював його представник ОСОБА_1, який на підставі нотаріально посвідченої та легалізованої довіреності мав право подавати від імені позивача цивільні позови, вести справі у суді від його імені, зокрема, у його відсутність, з усіма процесуальними правами, наданими його довірителю законом (а.с.46-47).

Клопотань про визнання явки позивача до суду обовязковою представник відповідача суду не заявляла.

Крім того, слід зазначити, що викладені у п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» розяснення стосуються порядку державної реєстрації розірвання шлюбу, передбаченого ч.1 ст.115 СК України.

З огляду на викладені правові норми та позицію позивача щодо неможливості збереження сімейних стосунків, суд вважає, що збереження сім'ї за бажанням відповідача буде нічим іншим, як примушуванням позивача до збереження шлюбних відносин.

Таким чином, суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що слід розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 13 жовтня 2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану громадян міського району Прага1 Старе Мєсто, п.ном1, Старомєстська ратуша, Чеська Республіка, номер запису в реєстрі шлюбів № 593, в томі ІІ/24, за 2009 рік, сторінка 115.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 57-60, 213, 215- 218, 292 ЦПК України, ст..7, 24, 55-56, 112 Сімейного Кодексу України, Законом України «Про міжнародне приватне право» суд,-

Вирішив:

ОСОБА_11 ОСОБА_5 до ОСОБА_11 ОСОБА_7 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 (дошлюбне прізвище ОСОБА_6) ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 13 жовтня 2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану громадян міського району Прага1 Старе Мєсто, п.ном1, Старомєстська ратуша, Чеська Республіка, номер запису в реєстрі шлюбів № 593, в томі ІІ/24, за 2009 рік, сторінка 115 - розірвати.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста ОСОБА_3, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Новозаводського

районного суду міста ОСОБА_3 Маслюк