Рішення № 288877, 15.11.2006, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 листопада 2006 р. Справа 7/248-06

за позовом: Приватного підприємства "Соната-Торг", м.Київ

до: ТОВ"Дастор", м.Вінниця

про стягнення 1945,66 грн

Головуючий суддя Мінєєва Н.В.

При секретарі судового засідання Юрчак Л.C.

За участю представників

позивача : не з`явився;

відповідача : Приленський І.Г., довіреність від 03.01.2006 року.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення 1945 грн.66 коп. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем обов`язку по розрахунку за отриманий товар (продукти харчування, спеції) згідно видаткової накладної №СТ-20/03/3 від 21.03.2006 року.

Відповідач позов не визнає з підстав, зазначених у відзиві від 30.10.2006 року, та просить відмовити у його задоволенні.

В судове засідання 15.11.2006 року позивач не з`явився, про день і час розгляду справи був належним чином повідомлений, що стверджується відмітками на штемпелі вихідної кореспонденції канцелярії суду за №№13253р-13254р від 31.10.2006 року про направлення сторонам ухвали суду від 30.10.2006 року рекомендованими листами.

Натомість, 15.11.2006 року на адресу суду від позивача надійшла телеграма про розгляд справи за наявними в ній матеріалами та без участі представника останнього.

За письмовим клопотанням сторін справа слухається без здійснення технічної фіксації (звукозапису) судового процесу, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України, та за межами термінів, передбачених ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази, судом встановлено: згідно видаткової накладної №СТ-20/03/3 від 21.03.2006 року позивач передав, а відповідач прийняв товаро-матеріальні цінності на суму 1945,66 грн. Факт передачі і отримання ТМЦ стверджується видатковою накладною № СТ-20/03/3 від 21.03.2006 року та не заперечується відповідачем. Крім того, сторонами складений акт звірки від 01.05.2006 року, скріплений підписами бухгалтерів та печатками юридичних осіб –сторін по справі. Зазначення з боку відповідача наявності кредиторської заборгованості в сумі 1945,65 грн. свідчить, оскільки відповідачем не доведеного іншого, про відображення в бухгалтерському обліку господарської операції –оприбуткування товару на суму 1945,65 грн. на відповідному рахункові „28” „Товари” бухгалтерського обліку. Поряд з цим, відповідачем не надано належних і допустимих доказів щодо обліку отриманих ТМЦ на рахунку „02” „Активи на відповідальному зберіганні”.

Згідно ст.66 ГК України майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем були отримані та оприбутковані ТМЦ за видатковою накладною № СТ-20/03/3 від 21.03.2006 року.

Згідно ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами за видатковою накладною № СТ-20/03/3 від 21.03.2006 року є договором купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки видатковою накладною №СТ-20/03/3 від 21.03.2006 року визначені умови щодо кількості, асортименту, ціни, суд вважає, що сторонами погоджені істотні умови договору купівлі-продажу.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем була направлена на адресу відповідача вимога № 10 від 30.06.2006р. про оплату суми 1945,66 грн., а тому термін виконання відповідачем зобов`язання по оплаті встановлений протягом 7 днів.

Оскільки відповідачем зобов”язання по оплаті не виконані, право позивача підлягає судовому захисту.

Разом з цим судом не приймаються до уваги заперечення відповідача з огляду на наступне.

Відповідачем не надано доказів про направлення позивачеві пропозицій укласти договір, що свідчить про відсутність між сторонами письмового договору, викладеного у формі єдиного документу підписаного сторонами. Разом з цим дії відповідача по тривалому утриманню у себе отриманих ТМЦ за видатковою накладною № СТ-20/03/3 від 21.03.2006р. та оприбуткуванню його на рахунках бухгалтерського обліку свідчать про фактичне виконання зобов”язань за договором купівлі-продажу в частині прийняття ТМЦ.

Згідно ст. 690 ЦК України якщо одержувач відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов”язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця.

Відсутність такого повідомлення свідчить про існування між сторонами правовідносин купівлі-продажу, відповідно –обов`язку відповідача оплатити отриманий товар.

З огляду на те, що на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості перед позивачем, а також враховуючи, що позовні вимоги стверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 530, 655 ЦК України.

Витрати на держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 530, 655 ЦК України, ст.ст. 4-3, 44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України;

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідльністю "Дастор" (21021 м.Вінниця, просп.Юності, 18 п/р 26005011544300 в АКІБ "УкрСіббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 32604164) на користь Приватного підприємства "Соната - Торг" (08130 Київська обл., с.Петропавлівська Борщагівка, вул.Кришталева, 3 (факт. адреса), 03148 м.Київ, вул. Гната Юри, 9, кімн.414 (юр. адреса) п/р 2600700460142 в АКБ "Правекс - Банк", МФО 321983, код ЄДРПОУ 31956327) 1945 грн. 66 коп. боргу, 102 грн. відшкодування витрат на держмито, 118 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мінєєва Н.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України 20.11.06

З оригіналом згідно помічник Нешик О.С.