Рішення № 28884689, 15.01.2013, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 1519/2-5342/2011

Провадження № 2/521/108/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого -судді Мазун І.А.,

за участю секретаря -Чудновської О.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -ПАТ «Укрсоцбанк»про розподіл спільного майна, -

В С Т А Н О В И В:

До Малиновського районного суду м. Одеси звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, третя особа -ПАТ «Укрсоцбанк»про розподіл спільного майна.

Як вказувала позивачка, вона з 07.06.2005р. перебувала у шлюбі з відповідачем. за час сумісного проживання ними набуто спільне майно, а саме квартира АДРЕСА_1. Оскільки між ними виник спір щодо поділу цього майна, позивачка змушена звертатися до суду із вимогами визнання права особистої приватної власності на 1/2 частину цього майна.

Посилаючись на викладене, позивачка просить поділити спільне придбане майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках, визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

18.04.2012р. ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», оскільки в судовому засіданні з'ясувалося, що квартира АДРЕСА_1, яка є предметом спору, перебуває в іпотеці акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», укладеним між відповідачем та акціонерно-комерційний банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк».

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав та проти його задоволення не заперечував.

Представник третьої особи акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що спірна квартира знаходиться в іпотеці у АКБ соціального розвітку «Укрсоцбанк»згідно з іпотечним договором від 08.08.2007р. в забезпечення виконання зобов'язання за Договором кредиту № 2007/13-2.06/534 від 08.08.2007р. Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи є пояснення представника третьої особи -ПАТ «Укрсоцбанк», в яких представник не заперечує протии заявленого позову

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає можливим постановити рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 червня 2005 року по 15 травня 2009 року, згідно до копії свідоцтва про шлюб та свідоцтва про розірвання шлюбу, що є в матеріалах справи.

08.08.2007р. за час перебування у шлюбі сторони по справі придбали квартиру АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі-продажу р.№645 від 08.08.2007р., який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та 13.08.2007р. зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

08.08.2007р. між відповідачем та третьою особою було укладено договір кредиту № 2007/13-2.06/534 на придбання квартири АДРЕСА_1.

Крім того, у якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором кредиту, між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_2, було укладено іпотечний договір від 08.08.2007р., згідно з яким було передано в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1.

Згідно положень ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно положень ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України передбачено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Як встановлено в судовому засіданні подружжям в період шлюбу було набуто майно (квартира), яке є спільною сумісною власністю подружжя. Сторонами не заперечувалось, що за взаємною згодою квартира АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 08.08.2007р. був оформлений на відповідача. Таким чином, суд вважає, що вказана придбана квартира ділиться між позивачкою та відповідачем у рівних частках, тобто по Ѕ частини зазначеної квартири кожному.

Суд не бере до уваги посилання третьої особи на те, що оскільки спірне нерухоме майно знаходиться в іпотеці, то не підлягає поділу між сторонами. Знаходження вищезазначеної квартири в іпотеці банка не впливає на відносини права власності, не припиняє права власності подружжя й не впливає на її розподіл.

Відповідно до розділу І ст.1 Закону України «Про іпотеку», іпотека -вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодавця.

Іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язань нерухомим майном, що залишається у володінні та користуванні іпотекодержателя. Знаходження спірної квартири у іпотеці не перешкоджає подружжю, яке є власниками майна визначати свої частки у спірному майні. Власниками спірної квартири є сторони у справі, оскільки вона придбана під час перебування сторін у шлюбі, право власності на неї також зареєстровано під час шлюбу, тобто зазначена квартира є спільною власністю подружжя.

Згідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Згідно до ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про задоволення позову ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 61, 65, 70 Сімейного кодексу України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 10, 11, 60, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -ПАТ «Укрсоцбанк»про розподіл спільного майна -задовольнити.

Поділити спільне придбане майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 в рівних частках.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк зі дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ І.А.МАЗУН