Рішення № 28884106, 22.01.2013, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 1515/4905/12

2/504/177/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2013смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді -Барвенка В.К.,

при секретарі- Мельниковій В.М.,

за участі представника позивача -ОСОБА_1,

за участі державного виконавця -Кіласонія О.М.,

за участі третьої особи -ОСОБА_2,

за участі адвоката ОСОБА_3, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду №9, смт. Комінтернівське, цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області Кіласонія О.М., третя особа- ОСОБА_2, про виключення майна з акту опису, звільнення майна з-під арешту, зупинення реалізації арештованого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_4 -ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності від 26.01.2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, звернувся до суду із позовом до відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, яким просив суд виключити з опису та звільнити з- під арешту будинок АДРЕСА_1, земельну ділянку площею 0,25 га, що розташовані в АДРЕСА_1

Крім того, в якості забезпечення позову представник позивача просив зобов'язати орган державної виконавчої служби зупинити реалізацію арештованого майна, однак ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 листопада 2012 року вказана заява була повернута заявнику з підстав, визначених п. 8 ст. 153 ЦПК України.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що державний виконавець включив до акту опису та арешту майна боржника неіснуючі господарчі будівлі та споруди, в житловому будинку, що належить боржнику постійно проживають донька боржника та батьки пенсіонери, іншого житла ані боржник, ані його родичи не мають.

Крім того, позивач вказує, що в теперішній час в Комінтернівському районному суді Одеської області буде переглянуто за нововиявленими обставинами рішення Комінтернівського районного суду Одеської області, на виконання якого здійснюються виконавчі дії.

Таким чином, як стверджує позивач, в теперішній час є всі підстави для зупинення примусової реалізації нерухомого майна боржника.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відділу державної виконавчої служби Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області позовні вимоги не визнав, зазначив, що звернення стягнення на майно здійснюється у відповідності до закону, до акту опису та арешту було внесено все майно, що передбачено технічною документацією на нерухоме майно боржника, належність нерухомого майна саме боржнику підтверджується зібраними матеріалами виконавчого провадження, тому підстав для задоволення позову не має.

Судом встановлено, що предметом позову є виключення майна боржника -житлового будинку та земельної ділянки, та звільнення його з- під арешту.

Заслухавши думки та правові обгрунтування сторін, дослідивши матеріали справи та матеріали зведеного виконавчого провадження, судом встановлені наступні правовідносини:

На виконання рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.10.2010 року, що набрало законної сили 18 жовтня 2010 року, 08.11.2010 року було видано три виконавчих листа про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 112 000,00 грн. на відшкодування боргу за договором позики, 5 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, 3 360,00 грн. на відшкодування відсотків за прострочення грошового зобов'язання.

17.02.2012 року державним виконавцем за заявою ОСОБА_2 були відкриті виконавчі провадження №№ 31291267; 31291529; 31290966, про що було винесено відповідні постанови, копії яких 21.02.2012 року були направлені сторонам виконавчого провадження.

Одночасно із відкриттям виконавчого провадження 17.02.2012 року за заявою стягувача державним виконавцем було вжито заходів забезпечення виконання рішення, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як вбачається з наявних у виконавчому провадженні матеріалів, у встановлений державним виконавцем строк для самостійного виконання, рішення суду боржником не виконано, у зв'язку із чим державним виконавцем розпочато процедуру перевірки майнового стану боржника.

Так, у матеріалах виконавчого провадження міститься довідка Комінтернівського РБТІ № 808/305ю від 12.04.2012 року про належність ОСОБА_4 на праві власності житлового будинку АДРЕСА_1.

Крім того, у матеріалах виконавчого провадження міститься довідка № 13-13-04/1391 від 01.06.2012 року видана відділом держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області про наявність державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, яким підтверджується право приватної власності ОСОБА_4 на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

У травні 2012 року державним виконавцем з Комінтернівського РБТІ Одеської області отримано копії технічної документації та копії правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4

19.06.2012 року державним виконавцем складено акт опису та арешту майна боржника, до якого внесено житловий будинок загальною площею 39,9 кв.м., з господарчими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка площею 0,250 га, що розташована за цією ж адресою.

Вказаний акт опису та арешту майна був складений у присутності понятих та боржника, один екземпляр акту був вручений під розписку ОСОБА_4

Встановивши виниклі правовідносини, в межах предмету позову, суд звертається до положень діючого законодавства, яким ці правовідносини врегульовані:

Законом України «Про виконавче провадження»(далі Закон) визначені умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Положенням ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону законодавцем визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Положенням ч.ч. 1, 3 ст. 6 Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушеня прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Положенням ст. 25 Закону законодавцем врегульовано питання прийняття виконавчого документу до виконання.

Зокрема, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбачени цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягнення з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Зі змісту ч. 1 ст. 27 Закону вбачається, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другої статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Судом враховується, що матеріалами виконавчого провадження підтверджено невиконання боржником в самостійному порядку рішення суду.

Крім того представник ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував факту невиконання рішення суду його доверителем.

У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 32 Закону заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Главою 4 Закону врегульований загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

Так, у відповідності до ч.1 ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації, тобто цією нормою Закону передбачено три самостійні стадії виконавчого провадження, якими вирішуються відмінні процедурні питання примусового виконання, більш того вони здійснюються в певний проміжок часу після завершення попередньої дії, зокрема після закінчення строку на оскарження.

Положенням ст. 57 Закону врегульовано питання арешту і вилучення майна боржника.

Зокрема, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: …проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби -обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншним особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем ц кодному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту.

Положенням ст. 63 Закону врегульовано питання звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку фізичної особи.

Зокрема, звернення стягнення на будинок, квартиру, земельну ділянку, інше нерухоме майно фізичної особи проводиться у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник. Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржнику. У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку державний виконавець подає запит дро відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом. Після надходження документального підтвердження належності боржнику на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна державний виконавець накладає на них арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідних реєстрів в установленому законодавством порядку. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

Судом враховується, що у матеріалах виконавчого провадження міститься технічна документація та правовстановлюючі документи на належний ОСОБА_4 житловий будинок, зокрема зі зведеного акту вартості будинків, господарських будівель та споруд станом на момент надання відповіді державному виконавцю вбачається, що належний ОСОБА_4 будинок складаєтьсяз літ. «А»- житловий будинок; літ. «Д»- погріб з шийкою; літ. «Б»- сарай; літ. «і»-колодязь питний; літ «іі»- вимощення; №1 -ворота; № 2 -огорожа.

Суд критично ставиться до наданих представником ОСОБА_4 фотографій в якості неправомірності включення державним виконавцем об'єктів до акту опису, на яких відсутнє зображення сараю та зображено знесення зовнішньої шийки погрібу та засипання його внутрішньої частини, оскільки з наданих фотографій неможливо ідентифікувати час здійснення цих фотографій, до акту опису вносяться об'єкти нерухомого майна виходячи з отриманої державним виконавцем технічної документації -п. «а»п. 4.5.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (далі -Інструкція).

Суд вважає, що проживання в належному боржникові нерухомому майні інших осіб не може бути підставою для виключення майна з акту опису та звільнення майна з- під арешту, оскільки Законом чітко визначена необхідність вжиття заходів забезпечення виконання рішення, в тому числі шляхом арешту майна боржника, у випадку ненадання документальних доказів виконання рішення в самостійному порядку.

Не є підставою для виключення майна з акту опису та арешту той факт, що в теперішній час рішення суду, в забезпечення якого накладено арешт, переглядається за нововиявленими обставинами.

Разом із тим, твердження представника позивача про наявність окремих процедурних порушень, які, на думку представника позивача, допущені державним виконавцем під час виконання судового рішення, є окремим предметом спору, суд враховує, що під час розгляду справи позивач чи його представник предмет спору не змінювали.

Суд роз'яснює, що наявність права власності чи права користування неповнолітніх нерухомим майном, що передається на реалізацію, впливає на стадію передачі арештованого нерухомого майна на реалізацію - п. 4.5.9 Інструкції, і не впливає жодними чином на включення такого майна до акту опису та арешту.

Зокрема, недотримання державним виконавцем вимог цього пункту Інструкції може бути предметом судового розгляду щодо визнання дій державного виконавця неправомірними, що також є окремим предметом судового розгляду.

Таким чином, в межах предмету спору, суд дійшов висновку, що державним виконавцем правомірно включено до акту опису та арешту майна належний боржникові житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, земельна ділянка, оскільки належність цього нерухомого майна боржнику документальна доведена, тобто арешт майна боржника проведений із дотриманням положень Закону, і підстав для задоволення позову не має.

На підставі наведеного, керуючись ч.ч. 1, 2 ст. 2, ч.ч. 1, 3 ст. 6, 25, ч.1 ст. 27, п.1 ч. 1 ст. 32, ч.1 ст. 52, 57, 63 Закону України «Про виконавче провадження», п. «а»п. 4.5.4, п. 4.5.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, ст. 10, 11, 15, 57-61, 64, 88, 208, 212 -215, 218, 223, 293, 294 296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя Барвенко В.К.