Рішення № 28882751, 28.01.2013, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/19/13- ц

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

___________

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

28.01.2013 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., при секретарі -Гриненку М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ПАТ „Дельта Банк" та відповідачем ОСОБА_1 01.02.2008 року було укладено кредитний договір № 002-14957-010208, за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 1772,82 гривень з умовою -сплати процентів за користування кредитом у розмірі 12 % на рік, а також плати за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 0,9 % місяць. Кінцевий термін повернення кредиту 31.01.2011 року. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом. Оскільки відповідач істотно порушує умови угоди та не виконує взяті на себе зобов'язання, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача 2041 гривню 69 копійок, із яких: 1493,03 гривень -заборгованість за кредитом, 245,42 гривень -заборгованість по сплаті процентів, 303,24 гривень -комісії.

Від представника позивача надійшла заява про підтримання позову та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнала частково, підтвердивши обставини укладення сторонами кредитного договору та отримання відповідачем коштів і часткове погашення кредитних зобов'язань перед банком, оскільки відповідач непрацююча та мала інші кредитні зобов'язання. При цьому, відповідач вказала на незрозумілість наданого позивачем розрахунку заборгованості, відсутність в ньому дат оплати та незрозумілість принципу зарахування сплачених коштів на тіло кредиту, відсотки та комісію.

Дослідивши наявні у справі матеріали (кредитний договір № 002-14957-010208 від 01.02.2008 року; розрахунок заборгованості; меморіальний ордер № 4554504 від 01.02.2008 року; анкету позичальника; рахунок-фактуру № СФВSН-0177 від 01.02.2008 року; видаткову накладну № РНВSН-000000141 від 01.02.2008 року), суд, розглянувши спір між сторонами в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і необхідність задоволення позову повністю.

В судовому засіданні встановлено, що 01.02.2008 року між ТОВ «Комерційний банк «Дельта»(правонаступником якого є ПАТ „Дельта Банк") та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 002-14957-010208, за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 1772,82 гривень з умовою -сплати процентів за користування кредитом у розмірі 12 % на рік, а також плати за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 0,9 % місяць. Кінцевий термін повернення кредиту 31.01.2011 року.

Відповідно до п.2.9 договору відповідач зобов'язався щомісячно погашати частину суми заборгованості за кредитом, процентами та комісією в розмірі 75 грн.

Черговість зарахування коштів, що надходять на рахунок при наявності заборгованості позичальника, визначена сторонами в п.2.12 договору, який передбачає першочергове погашення простроченої заборгованості перед поточною.

З наданого позивачем розгорнутого розрахунку, який відображає всі суттєві обставини та, в супереч позиції відповідача, є однозначним та зрозумілим, слідує, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання та тривалий час не здійснює щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом, що відповідно умов кредитного договору є підставою для стягнення з відповідача суми кредиту. Заборгованість по кредитному договору становить 2041 гривня 69 копійок, із яких: 1493,03 гривень -заборгованість за кредитом, 245,42 гривень -заборгованість по сплаті процентів, 303,24 гривень -комісії.

Зазначені правовідносини врегульовані ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України, ст. 2 ЗУ „Про банки та банківську діяльність".

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про банки та банківську діяльність" банківський кредит -це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Із ст. 526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Таким чином діями відповідача були порушені встановлені законодавством правила виконання цивільно-правових правочинів і права позивача на отримання виконання зобов'язання за вищезазначеним договором, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі -стягнення з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" 2041 гривні 69 копійок.

Посилання відповідача на скрутне матеріальне становище та відсутність роботи не впливає на висновки суду, оскільки нарахована заборгованість не є матеріальною шкодою чи неустойкою, а є сумами, визначеними в договорі і вони не можуть бути зменшеними відповідно до ст.1195 ЦК України.

Оскільки відповідач є стороною, котра при виконанні зобов'язань діяла недобросовісно, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору.

На підставі ст. 2 ЗУ „Про банки та банківську діяльність", ст.ст. 526; 530 ч.1; 1054 ч.1 ЦК України та керуючись ст.ст. 10; 11; 60; 214; 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (ідентифікаційний код 34047020) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 002-14957-010208 від 01.02.2008 року 2041 (дві тисячі сорок одну) гривню 69 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства „Дельта Банк" (ідентифікаційний код 34047020) 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

суддя: