Постанова № 28881883, 24.01.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11677/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 листопада 2012року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЛЬИМ Ю ЕЙ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив скасувати винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення від 12 березня 2012 року № 0001252303 та № 0001262303.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї , колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 09 по 15 лютого 2012 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ» в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ» за січень, лютий, березень 2011 року.

За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки було складено акт №1751/2308/32984245 від 29 липня 2011 року, у висновках якого співробітниками відповідача було, зокрема, встановлено порушення Товариством:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.6, 185.1, 188.1, 187.1 Податкового кодексу України, пункт 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 350 172, 00 грн. та завищено залишок від'ємного значення , який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за березень 2011 року, на суму 54 628, 00 грн.;

- пункту 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, пункту 1 статті 216, статей 228, 626, 629, 650, 655, 658 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення право чинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених Товариством.

За результатами позапланової невиїзної перевірки та на підставі висновків ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва ДПС, викладених в Акті, Товариству було направлено податкові повідомлення-рішення № 0001252303 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 350 172,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями та №0001262303 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 54 268, 00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями від 12 березня 2012 року.

Обґрунтовуючи правомірність прийнятих рішень, відповідач вказує на фіктивний характер господарських операцій між ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ» та його контрагентом ТОВ «Ліка Дизайн Студія» .

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що в матеріалах справи наявні договори та додаткові угоди, податкові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які оформлені належним чином, містять усі необхідні реквізити, відтиски мокрих печаток, підписи уповноважених осіб, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені контрагентом, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд вважає помилковими доводи відповідача про не підтвердження позивачем права на податковий кредит.

Колегія суддів не може не погодитися з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Як встановлено судом першої інстанції, одним з основних видів діяльності ТОВ «ФІЛЬМ Ю ЕЙ» є виробництво та розповсюдження фільмів, телепередач, про що також зазначено в Акті перевірки та підтверджується реєстраційними даними Товариства.

В грудні 2010 року, січні, лютому, березні 2011 року між позивачем та ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ» укладено договори, а також додатки до них, за якими Товариству зокрема надавались послуги із технічного забезпечення багатокамерної зйомки телевізійних передач із використанням власного та/або залученого обладнання та його обслуговування кваліфікованим персоналом(т.1 а.с.44-81).

Згідно вказаних договорів Виконавець (ТОВ «Ліка Дизайн Студія» ) зобов'язувалося надати послуги з технічного забезпечення зйомок аудіовізуальних творів - телевізійних проектів, зазначених у відповідних додатках до договорів, із застосування професійного освітлювального та звукового обладнання виконавця та обслуговуванню обладнання фахівцями виконавця. При цьому, виконавець повинен був на момент проведення зйомок кожного випуску програми ( серіалу, телевізійного проекту) забезпечувати наявність обладнання в належному технічному стані, у необхідній або додатково погодженій із замовником кількості. Здійснювати монтаж та налаштування обладнання в місцях та строки вказані замовником; на момент закінчення зйомок кожного випуску здійснювати демонтаж обладнання.

В підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг), в яких (т.2 а.с73-76,83,85,87,89) зазначається,що виконавцем роботи проведені(послуги надані) відповідно до рахунків № СФ-0000013, 0000003, 0000005, 0000014 від 10.01.2011р.; №СФ-000041, 0000018, 0000020 від 10.02.11р.; №СФ-0000027 від 08.02.2011р.

Однак самі рахунки з переліком виконаних робіт та наданих послуг з зазначенням кількості використаного обладнання, задіяних фахівців, відпрацьованих годин, тощо позивачем суду не надано.

Також, з актів приймання робіт не вбачається , що саме обладнання, отримане ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ» в оренду від інших контрагентів, використовувалося на виконання угод, укладених з позивачем.

Крім того, згідно завірених самим позивачем копій платіжних доручень, не вбачається, що останнім дійсно було проведено оплату за надані послуги, оскільки необхідні відмітки банку та підписи відповідного оператора банку на них відсутні, витяги про рух коштів по банківських рахунках в матеріалах справи відсутні.

Отже аналіз зазначених документів первісного бухгалтерського обліку не дає можливості стверджувати про реальність здійснення господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та ТОВ «ЛІКА ДИЗАЙН СТУДІЯ».

Також, за результатами перевірки контрагентів позивача встановлено відсутність у останніх необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів відповідача що, зазначені вище господарські операції позивача мали безтоварний характер, а отже угоди є нікчемними, а нарахування відповідачем податкових зобов'язань позивачу за податковими повідомленнями-рішеннями № 0001252303 та № 0001262303 від 12 березня 2012 року - правомірними.

Відповідно до п. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Оскільки, судом першої інстанції при розгляді справи порушені норми процесуального та матеріального права, висновки суду не ґрунтуються на наявних в справі доказах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 листопада 2012року-скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІЛЬИМ Ю ЕЙ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.