Рішення № 28876288, 23.01.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/11338/2012

№ 2/106/103/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіці Крім

у складі: судді - АБЗАТОВОЇ Г.Г.

при секретарі - ХОДАКОВСЬКОЇ Ю.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Євпаторія цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного нотаріуса Першої Євпаторійської Державної нотаріальної контори, Приватного нотаріуса ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_4 про направлення матеріалів справи у прокуратуру м. Євпаторія для проведення дослідчої перевірки відносно протиправних дій державного нотаріуса та приватного нотаріуса, про визнання заяви ОСОБА_5 про скасування заповітів від 16 вересня 2003 року, від 15 жовтня 2003 року не законними, поновлення раніше складених заповітів від 16 вересня 2003 року, від 15 жовтня 2003 року, про поновлення заповіту ОСОБА_6 по грошовому внеску, про визнання незаконними дій приватного нотаріусу ОСОБА_3, про визнання незаконними дій державного нотаріуса,

ВСТАНОВИВ:

26.06.2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Державного нотаріуса Першої Євпаторійської Державної нотаріальної контори, Приватного нотаріуса ОСОБА_3 про направлення у прокуратуру м. Євпаторія для проведення дослідчої перевірки відносно протиправних дій державного нотаріуса та приватного нотаріуса ОСОБА_3, про визнання заяви ОСОБА_5 від 18.02.2008 року про скасування заповітів від 16.09.2003 року від 15 жовтня 2003 року не законними та поновлення раніше складених заповітів від 16.09.2003 року та 15 жовтня 2003 року ОСОБА_5, про поновлення заповіту ОСОБА_7 по грошовому внеску, про визнання незаконними дій приватного нотаріусу ОСОБА_3, про визнання незаконними дій державного нотаріуса.

16.07. 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з уточненою позовною заявою до Державного нотаріуса Першої Євпаторійської Державної нотаріальної контори, Приватного нотаріуса ОСОБА_3, у якої зазначили, що звернулися до суду з позовом немайнового характеру, та вказали у заяві від 30 липня 2012 року, що предмет позовних вимог в частині поновлення у первісний стан заповітів ними змінений на позов на дії державного нотаріуса та приватного нотаріуса ОСОБА_3

5.12.2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з уточненою позовною заявою до Державного нотаріуса Першої Євпаторійської Державної нотаріальної контори, Приватного нотаріуса ОСОБА_3, у якої просили визнати факт порушення прокуратурою в частині невнесення відомостей про кримінальне правопорушення у Єдиний реєстр досудових розслідувань протягом доби.

Ухвалою суду від 13.12.2012 року у прийнятті уточненої позовної заяви про визнання факту порушення прокуратурою в частині невнесення відомостей про кримінальне правопорушення у Єдиний реєстр досудових розслідувань протягом доби, відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного нотаріуса Першої Євпаторійської Державної нотаріальної контори, Приватного нотаріуса ОСОБА_3 про

направлення у прокуратуру м. Євпаторія для проведення дослідчої перевірки відносно протиправних дій державного нотаріуса та приватного нотаріуса ОСОБА_3, про визнання заяви ОСОБА_5 від 18.02.2008 року про скасування заповітів від 16.09.2003 року від 15 жовтня 2003 року не законними та поновлення раніше складених заповітів від 16.09.2003 року та 15 жовтня 2003 року ОСОБА_5, про поновлення заповіту ОСОБА_7 по грошовому внеску, про визнання незаконними дій приватного нотаріусу ОСОБА_3, про визнання незаконними дій державного нотаріуса позивачами мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер їх родич ОСОБА_5 На випадок своєї смерті ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений 16.09.2003 року приватним нотаріусом ОСОБА_3, зареєстрований у реєстрі 423767 серія ВАО, яким заповів належну йому квартиру АДРЕСА_1 своєї дружині ОСОБА_7, а у разі її смерті раніше нього - у рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 У 2003 році, при житті ОСОБА_7 склала заповіт на грошові внески у сумі 67000 грн., від продажу квартири АДРЕСА_2, яки зберігалися у КБ «Приватбанк»за договором, оформленим 7.11.2003 року на ім'я її чоловіка ОСОБА_5, а у разі його смерті раніше неї, внеском розпоряджується ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7 померла.

Вважають, що після смерті спадкодавця ОСОБА_5 залишилася спадщина у вигляді квартири, грошового внеску у КБ «ПриватБанк» та дачного будиночку у кооперативі «Нептун»у сел.. Мирний, який був заповіданий ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 Відповідно до вимог діючого законодавства, а саме ч.1 ст. 1243 та ст. 1244 ЦК України, вони мають право на спадкування за заповітом.

18.02.2008 року спадкодавець ОСОБА_5 скасував раніше складений заповіт від 16.09.2003 року на квартиру, у зв'язку зі зміною заповіту, складеного ОСОБА_6 по грошовому внеску. ОСОБА_5 змінив заповіт на суму 55000 грн. на користь третьої особи - ОСОБА_9 у зв'язку з оманою, з корисливою метою ОСОБА_4, з якою уклав шлюб 29.02.2008 року. Вважають, що ОСОБА_5 після смерті дружини ОСОБА_7 не мав права скасувати сумісний заповіт подружжя. При складанні заповітів від 16.09.2003 року та 15.10.2003 року був прихований факт належності частки майна непрацездатної дружині - ОСОБА_7 та факт належності майна подружжю, у рівних частках.

На звернення від 26.02.2008 року до приватного нотаріуса ОСОБА_3 про надання заповітів, ним було відмовлено. При цьому у порушення вимог законодавства, нотаріус не прийняла постанову протягом трьох днів про відмову у вчиненні нотаріальної дії, приховала факт скасування 18.02.2008 року ОСОБА_5 заповіту на квартиру та дачу. При зверненні ОСОБА_8 з заявою про прийняття спадщини нотаріусом ОСОБА_3, йому було відмовлено, замість постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, було видано витяг від 27.03.2012 року зі спадкового реєстру про скасування заповіту.

Державна нотаріальна контора, отримавши заяви від 29.03.2012 року про прийняття спадщини за заповітом, надала відповідь, у якої була відсутня інформація про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_7, незважаючи на те, що ОСОБА_5 18.02.2008 року надавав приватному нотаріусу ОСОБА_3 довідку про смерть його дружини. 17.04.2012 року консультант державної нотаріальної контори відмовилася надати їм витяг зі спадкового реєстру, зробити запит у Банк про отримання необхідної інформації, відомостей про заповіт ОСОБА_7,

28.01. 2010 року ОСОБА_5 склав новий заповіт , посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_11. Такий заповіт є нікчемним.

29.03.2012 року вони звернулися у Державну нотаріальну контору з заявами про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5, у якому вони вказали, що бажають отримати спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_7 На особистому прийомі 17.04.2012 року ним було необґрунтовано відмовлено у прийнятті спадщини після смерті дружини заповідача - ОСОБА_7, до якої він їх підпризначив на випадок смерті заповідача по тим мотивам, що ними пропущений строк та відміною заповіту ОСОБА_5 При цьому у видачі постанови про відмову у здійснені нотаріальної дії та постанови про відмову у зробити видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_7 ним відмовлено. У відповіді Державного нотаріуса ОСОБА_12

від 20.12.2007 року відсутня інформація про рекомендацію звернутися з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, не повідомлялося про пропущення строку та не видана Постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Вичерпну інформацію, вони не отримали від приватного нотаріуса ОСОБА_3 у відповіді від 12.11.2007 року на їх запитання надати роз'яснення з приводу вступу їх до спадщини після смерті ОСОБА_7 При усному зверненні 23 и 26.10.2007 року ОСОБА_1 до приватного нотаріуса ОСОБА_3 замість процесуального документу - постанови про відмову у здійсненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 була надана звичайна відповідь. Приватний та державний нотаріуси відмовилися зробити запити у РАГС для отримання довідки про смерть ОСОБА_7 для отримання заповіту. Державний нотаріус у порушення ст. 71 Закону України «Про нотаріат»не сповістив спадкоємців померлого, у тому числі опікунів неповнолітнього, про частку померлої у сумісному подружньому майні , нотаріус не виділів та не визначив.

У заяві від 23.04.2012 року на адресу нотаріальної контори, вони просили у разі відмови у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 надати обґрунтовану письмову відповідь у вигляді Постанови, протягом 3 днів . У встановлений законом строк відповідь не отримали. Державний нотаріус безпідставно відмовив у реєстрації заяви від 29.03.2012 року у зв'язку з тим, що не вистачало деяких документів, крім того, що вони просили надати допомогу у витребуванні відомостей.

Реквізити виданого ним витягу від 3.04.2012 року не відповідають реквізитам у запиті до приватного нотаріуса ОСОБА_11, відсутня інформація про серію та номер бланку.

Ним було відмовлено у видачі другого екземпляру нових заяв про прийняття спадщини від 17.04.2012 року на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 По заяві від 17.04.2012 року ним не видано витяг зі спадкового реєстру. Їх примусили к складанню заяви про прийняття спадщини за законом в ущерб їх інтересам, консультант Державної нотаріальної контори відмовилася вказати склад спадкової маси, видала їм запити у КРП «БРТІ м. Євпаторія» та приватного нотаріуса ОСОБА_11 , замість направлення запитів поштою. До теперішнього часу вони не отримали від нотаріальної контори інформацію від КРП «БРТІ м. Євпаторія»на запит.

У заяві на ім'я прокурора від 21.05.2012 року вони просили прийняти міри прокурорського реагування на порушення норм Цивільного законодавства, направити подання у суд про поновлення заповітів, складених на їх ім'я подружжям ОСОБА_7 у 2003 році а також перевірити правомірність дій державного нотаріуса та приватного нотаріуса ОСОБА_3, зобов'язати їх зробити певні дії, але дослідча перевірка не проводилася.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, просила розглянути справу за її відсутності.

Представник Державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу за його відсутності, рішення прийняти на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала позовні вимоги, посилаючись на такі обставини , що заповіт ОСОБА_5 від 16 вересня 2003 року не був спільним заповітом подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Цей заповіт за життя ОСОБА_5 скасував своєю заявою від 18 лютого 2008 року, справжність підпису ОСОБА_5 посвідчена, відомості про скасування заповіту внесені до Спадкового реєстру. Дії приватного нотаріуса у частині оформлення заповіту ОСОБА_5, посвідчення його підпису у заяві про скасування заповіту, внесення даних про це у спадковий реєстр, відповідають діючому на той час законодавству. Дії приватного нотаріуса у частині надання відповіді від 7.11.2007 року на усні звернення ОСОБА_1 у жовтні 2007 року та на письмове звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 7.11.2007 року, в частині дачі усних роз'яснень без прийняття постанови при зверненні 26.02.2008 року також відповідають діючому законодавству. Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до неї відмовити у повному обсязі.

Залучена до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_4 та її представник адвокат ОСОБА_13 , якій дії на підставі

договору про надання правової допомоги, з позовними вимогами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не погодилися, посилаючись на такі обставини, що ОСОБА_4 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 за заповітом, якій останній склав у 2010 році на користь ОСОБА_4. Цей заповіт , який є останнім сам по собі скасовує усі попередні заповіти ОСОБА_5, тому позов заявлений про визнання заяв про скасування попередніх заповітів, ніяких правових наслідків для позивачів не тягне. ОСОБА_5 при житті скасував свої заповіти на користь ОСОБА_2 законно. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухав пояснення відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_9 - ОСОБА_4 , дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідношення.

ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Євпаторійської міської Ради 12.03.1997 року, по 1\2 частки кожний. ( а.с.111- 114 том 2).

16 вересня 2003 року ОСОБА_5 склав заповіт, який був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 Заповіт був викладений на спеціальному бланку нотаріальних документів - серії ВАО №423767 та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №5497. Цим заповітом ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1, заповів своєї дружині - ОСОБА_7, у разі її смерті раніше нього, вищевказану квартиру в рівних частках він заповів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 129 том 2). Заповіт складений відповідно до вимог ст.ст.534, 536 Цивільного кодексу України, у редакції 1963 року, що діяв на час посвідчення заповіту.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7 померла ( а.с. 107 том 2).

Після її смерті, Державним нотаріусом Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори ОСОБА_14, була заведена спадкова справа № 228\2008, ( а.с. 105-120) та 23 квітня 2008 року, ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1\2 частку квартири АДРЕСА_1 ( том 2, а.с. 117 зв.стор.), а також свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади, що зберігалися у філії Євпаторійського відділення № 4551\01 ВАТ «Державний Ощадний Банк України» на рахунках №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4,НОМЕР_5,НОМЕР_6,НОМЕР_7 ( а.с. 118 том 2)

ОСОБА_5, складений ним 16 вересня 2003 року заповіт, скасував своєю заявою 18 лютого 2008 року. ( а.с. 130 том 2).

Справжність підпису ОСОБА_5 на заяві від 18.02.2008 року засвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_3, за реестровим номером 397. Зміст заяви ОСОБА_5 було викладено на спеціальному бланку нотаріальних документів - серії ВКЕ №339408, заява зареєстрована в журналі вхідної кореспонденції 18.02.2008 за №84/2-13. Відомості про скасування заповіту були внесені приватним нотаріусом ОСОБА_3 18 лютого 2008 року о 10 год. 23 хв. у реестр. ( а.с. 131 том 2).

28.01.2010 року за реєстровим номером 155, ОСОБА_5 був складений новий заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу ОСОБА_15 ( а.с. 98 том 2) згідно з яким, він зробив наступне розпорядження: на випадок смерті усі майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося він заповів своєї дружині ОСОБА_4

Згідно ч.2 ст. 1254 ЦК України, заповіт, який складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, у якій він йому суперечить.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер ( а.с. 63 том 2)

Після смерті ОСОБА_5 Державним нотаріусом Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори була заведена спадкова справа № 140\2012 до майна померлого ОСОБА_5 ( а.с. 48 -104 том 2) по заяві ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Згідно з заповітом ОСОБА_5 від 28.01.2010 року ( а.с. 98 том 2), зареєстрованому у спадковому реєстрі 28.01.2010 року( а.с. 98 зворотна сторона том 2) Приватним нотаріусом ОСОБА_15, ОСОБА_4 звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ( а.с.85 том 2)

Що стосується позовних вимог в частині визнання заяви ОСОБА_5 від 18.02.2008 року про скасування заповіту від 16.09.2003р. не законними та відновлення раніше складеного заповіту від 16.09.2003р. суд приходить до наступного.

Згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи (заповідача) на випадок смерті стосовно належному йому майна, майнових прав та обов'язків, що складається у встановлений законом спосіб. Заповіт визначає порядок переходу спадщини до певних осіб, яких заповідач може вибрати без урахування родинних чи подружніх зв'язків. Заповіт є одностороннім правочином, який складається на випадок смерті, правові наслідки за яким для зазначених спадкоємців настають лише після смерті заповідача.

Судом встановлено, що при складанні заповіту 16 вересня 2003 року ОСОБА_5 визначив спадкоємця на випадок своєї смерті - свою дружину ОСОБА_7 Згідно ст. 536 ЦК України ( у редакції 1963 року, яка діяла на час складання заповіту) ОСОБА_5 підпризначив спадкоємців - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на випадок смерті свої дружини до відкриття спадщини після своєї смерті.

Таким чином, згідно із заповітом від 16.09.2003 року, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадковували спадщину тільки після смерті ОСОБА_5

Заявою від 18.02.2008 року свій заповіт від 16.09.2003 року на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при житті, ОСОБА_5 скасував.

Суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_5, від 18 лютого 2008 року є законною, такою, що відповідає вимогам діючого цивільного законодавства України, Закону України «Про нотаріат»та діючої на той час Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Цього висновку суд дійшов з наступного

Заповіт, складений громадянином на випадок смерті, за життя заповідача може бути у будь-який час скасований чи змінений ним. Заповіт, скасовується чи змінюється заповідачем без отримання на це згоди будь-якої третьої особи. Скасування чи зміна заповіту здійснюється особисто заповідачем. Нотаріус або інша посадова особа, що посвідчує заповіт, не вправі вимагати від заповідача обґрунтування своїх дій та зазначення причин скасування чи зміни заповіту. Бажаючи скасувати заповіт, заповідач повинен подати відповідну заяву про це або скласти новий заповіт. При скасуванні заповіту шляхом подання заяви, справжність підпису на ній має бути засвідчена нотаріально. Відомості про заповіти (у тому числі про їх скасування та внесення до них змін) підлягають обов'язковій державній реєстрації у Спадковому реєстрі, в порядку, встановленому Положенням про Спадковий реєстр, затвердженого наказом МЮ України від 17.10.2000р. №51/5.

Позивачі у позовній заяві, уточненнях до позовної заяви, правових підстав для визнання заяви ОСОБА_5 від 18.02.2008 року про скасування заповіту незаконною, не зазначили.

Посилання у позовній заяві на те, що причина скасування заповіту ОСОБА_5 - зміна заповіту, складеного ОСОБА_7 безпідставні, оскільки доказів зміни заповіту ОСОБА_7 не надано, взагалі не надано доказів існування заповіту від імені ОСОБА_7 Більш того, у судовому засіданні встановлено, що згідно витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), заповіту від імені ОСОБА_7 на час 12 березня 2008 рік на 15 год.18 хв. не зареєстровано ( а.с. 108 том 2).

Крім того, причина скасування заповіту правового значення для вирішення питання щодо визнання заяви незаконною, не має.

Доказів складання ОСОБА_5 заяви про скасування заповіту під впливом обману та корисливих цілей ОСОБА_4, на користь якої в подальшому був складений новий заповіт, суду позивачами не надано, у позовній заяві такі докази не зазначені.

Посилання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на існування заповіту від імені подружжя ОСОБА_5 та не можливість скасування ОСОБА_5 спільного заповіту, не підтвердженні доказами.

Заповіт від 16.09.2003 р. складений особисто (одноособово) ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 з підпризначенням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадкоємцями у випадку, коли смерть спадкоємця ОСОБА_7, настане раніше часу відкриття спадщини. ( а.с. 129 том 2). Складений ОСОБА_5 заповіт не є спільним заповітом подружжя ОСОБА_5. Складання спільного заповіту подружжя взагалі не передбачалося діючим на час складання заповіту - 16.09.2003 року, цивільним законодавством України. За таких обставин

безпідставними є посилання позивачів на порушення ст..ст. 1243 та 1244 ЦК України. Цими нормами Цивільного Кодексу України регулюються правовідносини, які склалися після 1 січня 2004 року.

Таким чином судом встановлено, що заповідач ОСОБА_5 при своєму житті скористався своїм правом, передбаченим ст. 1254 ЦК України, на скасування заповіту від 16.09.2003 року, складеному ним особисто. При цьому, вимоги Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 1254 ЦК України (у редакції 2003 року), Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України від 03.03.2004 року за №20/5, з змінами та доповненнями, що діяли на день вчинення вищевказаних нотаріальних дій та Положення про Спадковий реєстр, затвердженого наказом МЮ України від 17.10.2000р. №51/5 були дотримані, що підтверджується оригіналом Алфавітної книги обліку заповітів приватного нотаріуса ОСОБА_3 за період з 23 січня 2003 року до 24 листопада 2003 року ( копія а.с.146-147 том 2), оригіналом реєстру для реєстрації нотаріальних дій за період з 09 січня 2008 року до 1 квітня 2008 року ( копія а.с. 147-150 том 2), оригіналом реєстру для реєстрації нотаріальних дій за період з 28 серпня 2003 року до 28 жовтня 2003 року ( копія а.с. 151-152 том 2), оригіналом реєстру для реєстрації нотаріальних дій за період з 28 серпня 2003 року до 28 жовтня 2003 року ( копія а.с. 152- 154 том 2), оглянутих судом у судовому засіданні .

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про нотаріат», «Запис у реєстрі є доказом вчинення нотаріальної дії» Усі данні про скасування заповіту ОСОБА_5 заявою від 18.02.2008 року внесені у реєстр, що є доказом вчинення оскарженої позивачами нотаріальної дії.

Таким чином суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання заяви ОСОБА_5 від 18.02.2008 року про скасування заповітів від 16.09.2003р. не законною та відновлення раніше складеного заповіту від 16.09.2003р. не мається. Дії приватного нотаріусу ОСОБА_3 при посвідченні заповіту від імені ОСОБА_5 та заяви про скасування заповіту є законними. Крім того, згідно ч.2 ст. 1254 ЦК України, заповіт, який складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, у якій він йому суперечить. Як встановлено 28.01.2010 року за реєстровим номером 155, ОСОБА_5 був складений новий заповіт, позивачами заява про визнання його недійсним не заявлялася, тому у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині відновлення раніше складеного заповіту від 16.09.2003р. не може бути задоволена, тому у позові у цей частині слід відмовити.

Щодо позовних вимог в частині визнання заяви ОСОБА_5 від 18.02.2008 року про скасування заповіту від 15.10.2003р. не законною та відновлення раніше складеного заповіту від 15.10.2003 р. суд також вважає, що у їх задоволенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід відмовити, оскільки, як встановлено, 15.10.2003 року ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 за реєстровим номером 6061, згідно з яким належний йому на праві приватної власності двоповерховий будинок під АДРЕСА_3 він заповів ОСОБА_8 ( а.с. 134 том 2).

Заявою від 18.02.2008 року ОСОБА_5 заповіт посвідчений 15.10.2003 року на користь ОСОБА_8 скасував. ( а.с.135 том 2).

Таким чином встановлено, що заповітом від 15 жовтня 2003 року ніякого майна на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2ОСОБА_5 не заповідав, тому і заява від 18.02.2008 року, про скасування цього заповіту, прав позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не порушує.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Як встановлено, скасування заявою від 18.02.2008 року ОСОБА_5 заповіту, посвідченого 15.10.2003 року на користь ОСОБА_8, прав та інтересів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не порушують, а тому відсутні підстави для задоволення їх позову у цей частині.

Щодо позовних вимог про відновлення первісного заповіту по грошовому вкладу ОСОБА_7

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України.

Згідно із ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Обравши способом захисту порушеного права пред'явлення позову про відновлення первісного заповіту по грошовому вкладу ОСОБА_7 , позивачі в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язані довести правову та фактичну підставу своїх вимог, тобто довести наявність такого заповіту ОСОБА_7 на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У позовній заяві та уточненнях до неї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили , що ним особисто відомо, що у 2003 році, при житті ОСОБА_7 склала заповіт на грошові внески у сумі 67000 грн., від продажу квартири АДРЕСА_2 ( рахунок НОМЕР_8 ) яки зберігалися у КБ «Приватбанк» за договором, оформленим 7.11.2003 року на ім'я її чоловіка ОСОБА_5, а у разі його смерті раніше неї, внеском розпоряджується ОСОБА_2 У подальшому заповіт ОСОБА_7 був змінений ОСОБА_5 після смерті останньої на ОСОБА_9 ( 75%) та ОСОБА_2 ( 25%) по грошовому внеску на суму 55000 грн.

На підтвердження цих обставин позивачами жодного доказу суду не надано.

Як встановлено з копії спадкової справи 228/2008, наданої Першою Державною нотаріальною конторою до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_7, заведеної по заяві ОСОБА_5 -чоловіка померлої, інформація про заповіти від імені ОСОБА_7 у Спадковому реєстрі відсутня. ( а.с. 108 том 2) Встановлено, що ОСОБА_5 - як спадкоємець першої черзі отримав свідоцтво про право власності на законом на нерухоме майно та грошові внески у Державному ощадному банку України.

З відповіді на запит суду, за клопотанням позивачів, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», у якому за твердженням позивачів зберігалися гроші у сумі 67000 грн., що були заповідані позивачам, встановлено, що рахунок НОМЕР_8 був відкритий 15.10.1995 року , закритий 23.05.2005 року. Терміну зберігання - 5 років - закінчився.

Таким чином належних доказів існування заповіту від імені ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 або ОСОБА_2 на грошові внески в ПАТ КБ «Приватбанк» позивачами суду не надано. За такими обставинами суд вважає, що у задоволенні позову у цей частині слід відмовити за недоведеністю.

Щодо вимог про визнання дій державного нотаріусу та приватного нотаріусу незаконними, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Як вбачається з матеріалів справи позивачі звернулися з письмовою завою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, 3 квітня 2012 року ( а.с. 49-50, 61-62 том 2) що підтверджується їх заявами про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5

Згідно п. 2.1 ч. 2 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої, або такої, що надійшла поштою) першою заяви про прийняття спадщини.

Згідно ч. 3 глави 10 Порядку, заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття, подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідчено), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Згідно пункту 2.2 частини 2 глави 10 Порядку при заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Ці вимоги закону Державним нотаріусом були виконані, та встановлено, що заповіт, складений ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був скасований 18.02.2008 року та 28.01.2010 року ним був складений новий заповіт на користь ОСОБА_4

Листом від 4 травня 2012 року за № 909\02-14 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були повідомлені Державним нотаріусом О.О. Марченко про те, що вони не є спадкоємцем за заповітом після смерті 12 березня 2012 року ОСОБА_5. Позивачів повідомлено також, що подальша інформації щодо спадкової справи, відкритої до майна померлого ОСОБА_5 є нотаріальною таємницею.

Згідно статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси зокрема вчиняють такі нотаріальні дії, як: видають свідоцтва про право на спадщину;

За змістом статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Суд вважає, що фактично листом за № 909\02-14 від 4 травня 2012 року Державним нотаріусом було відмовлено у здійсненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право власності, але не у формі встановленої Законом України «Про нотаріат». Постанова не видана позивачам до теперішнього часу, незважаючи на те, що з часу відкриття спадщини сплинуло більш ніж 6 місяців.

За таких обставин позовні вимоги стосовно визнання дій Державного нотаріуса -неправомірними частині в частині відмови у здійсненні нотаріальної дії, викладеної в формі листа на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_1 № 909\02-14 від 4 травня 2012 року замість прийняття постанови, передбаченої частиною 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282\20595 підлягають задоволенню.

Позивачі позовні вимоги у частині визнання дій державного нотаріусу неправомірними обґрунтовують тим, що

- 17.04.2012 року ним було необґрунтовано відмовлено у прийнятті спадщини після смерті дружини заповідача - ОСОБА_7, до якої їх підпризначив ОСОБА_5 у

зв'язку з тим, що ними пропущений строк та відміною заповіту ОСОБА_5

- відмовлено у видачі постанови про відмову у здійснені нотаріальної дії та постанови про відмову зробити видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_7

- 17.04.2012 року консультант державної нотаріальної контори відмовилася надати їм витяг зі спадкового реєстру, зробити запит у Банк про отримання необхідної інформації, відомостей про заповіт ОСОБА_7

- У відповіді Державного нотаріуса ОСОБА_12 від 20.12.2007 року відсутня інформація про рекомендацію звернутися з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7, не повідомлялося про пропущення строку та не видана Постанова про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

- 23.04.2012 року на їх вимогу, у разі відмови у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 надати обґрунтовану письмову відповідь у вигляді Постанови, протягом 3 днів. У встановлений законом строк відповідь не надана.

- Державний нотаріус безпідставно відмовив у реєстрації заяви від 29.03.2012 року у зв'язку з тим, що не вистачало деяких документів, крім того, що вони просили надати допомогу у витребуванні відомостей.

- відмовлено у видачі другого екземпляру нових заяв про прийняття спадщини від 17.04.2012 року

- не видано витяг зі спадкового реєстру, вони були примушені к складанню заяви про прийняття спадщини за законом в ущерб їх інтересам,

- консультант Державної нотаріальної контори відмовилася вказати склад спадкової маси, видала їм запити у КРП «БРТІ м. Євпаторія» та приватного нотаріуса ОСОБА_11 , замість направлення запитів поштою. До теперішнього часу вони не отримали від нотаріальної контори інформацію від КРП «БРТІ м. Євпаторія»на запит.

Суд вважає, що позовні вимоги позивачів у цей частині задоволенню не підлягають, оскільки усі зазначені дії нотаріуса відповідають Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595.

Згідно статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси зокрема вчиняють такі нотаріальні дії, як : посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину; видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса; Відповідно до статті 42 Закону Нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також у передбачених законом випадках після сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів. Вчинення нотаріальної дії може бути відкладено в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або надсилання документів на експертизу, а також якщо відповідно до закону нотаріус повинен впевнитись у відсутності у заінтересованих осіб заперечень проти вчинення цієї дії.

Згідно ст. 46 Закону Нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

При заведенні спадкової справи після смерті ОСОБА_5, на підставі заяв ОСОБА_2, ОСОБА_1 про прийняття спадщини, за даними Спадкового реєстру наявність спадкової справи та наявність заповіту -проведено дві перевірки по 51,00 про що консультантом були надані реквізити рахунку для оплати цих послуг , що відповідає пункту 3.4 Наказу Міністерства юстиції України від 07.07.2011 N1810/5 Київ, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 липня 2011 р. за N 831/19569 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр»та ст.. 19 Закону України "Про нотаріат", згідно з якою за надання державними нотаріус додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, встановлюється Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АРК

Згідно наказу Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в АРКзареєстрованих в Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в АРК 05.04.2011 за № 4/606 за надання послуг правового та технічного характеру тарифів, консультантом Державної нотаріальної контори обґрунтовано та законно надані реквізити рахунку для оплати послуг на суму - 125 грн.

Суд вважає, що відмова консультанта державної нотаріальної контори у видачі витягу зі спадкового реєстру, запиту у Банк про отримання необхідної інформації, відомостей про заповіт ОСОБА_7 відповідають Положенню про Спадковий реєстр, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України 07.07.2011 № 1810/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 липня 2001 р. за № 831/19569, згідно якого реєстратор зі Спадкового реєстру на письмовий запит видає будь-якій особі у разі пред'явлення нею свідоцтва про смерть або іншого документа, що підтверджує факт смерті заповідача, спадкодавця, - витяги зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) посвідченого заповіту і спадкового договору, заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину.

Позивачам було роз'яснено, що інформацію щодо наявності спадкової справи, виданих свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_7, а також наявності заповітів, складених від її імені, внесених змін до них, або скасування заповітів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 можуть отримати при наданні оригіналу свідоцтва про смерть, після заповнення запиту про надання витягу (інформаційної довідки) із Спадкового реєстру, а також після оплати за користування Спадковим реєстром .

У наданні інформації щодо спадкового майна, яке належало померлій ОСОБА_7 позивачам було обґрунтовано відмовлено, згідно статті 8 Закона України "Про нотаріат", оскільки ними не були надані необхідні документи, які підтверджують родинні відносини з померлою ОСОБА_7, або заповіт, складений нею на їх користь.

Щодо вимог про визнання неправомірними дій у частині відмови у прийнятті спадщини після смерті дружини заповідача - ОСОБА_7, у відмові у видачі постанови про відмову у здійснені нотаріальної дії та постанови про відмову зробити видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_7, судом встановлено з матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7 встановлено, що ані ОСОБА_1, ані ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_7 у нотаріальну контору не зверталися. Тому підстав для видачі постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії у державного нотаріуса не було.

Позивачами не надано суду доказів, які б підтверджували , що Державний нотаріус безпідставно відмовив ним у реєстрації заяви від 29.03.2012 року .

Що стосується відмови у видачі другого екземпляру нових заяв про прийняття спадщини від 17.04.2012 року, та відмови вказати склад спадкової маси після смерті спадкодавця, то суд вважає, що вона є правомірною, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не є спадкоємцями за законом або заповітом після смерті ОСОБА_5.

Твердження позивачів про неправомірні дії приватного нотаріуса ОСОБА_3 зводяться до того, що нотаріус ОСОБА_3

-при усному зверненні 23 и 26.10.2007 року ОСОБА_1 до нотаріусу замість процесуального документу - постанови про відмову у здійсненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 була надана звичайна відповідь. Приватний та нотаріуси відмовилася зробити запити у РАГС для отримання довідки про смерть ОСОБА_7 для отримання заповіту.

- при складанні заповітів від 16.09.2003 року та 15.10.2003 року був прихований факт належності частки майна непрацездатної дружині - ОСОБА_7 та факт належності майна подружжю, у рівних частках.

На звернення від 26.02.2008 року до приватного нотаріуса ОСОБА_3 про надання заповітів, ним було відмовлено.

Суд вважає, що дії приватного нотаріусу, які оскаржені позивачами відповідають законодавству, яким регулюються діяльність нотаріуса.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про нотаріат»від 02.09.1993 року зі змінами, нотаріус або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим,

крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністерства України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Відповідно до ст.5 та ст. 8 Закону України "Про нотаріат" від 01.01.1994 року, нотаріус повинен зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з здійсненням нотаріальних дій, а довідки про вчинені нотаріальні дії та документи може видавати тільки громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії, на письмову вимогу суду, арбітражного суду, прокуратури, органів дізнання і слідства у зв'язку з кримінальними, цивільними та господарськими справами, що знаходяться у їх провадженні.

Довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим вище та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про смерть, а для спадкоємців за законом ще й документи, що підтверджують родинний зв'язок з заповідачем.

В усному зверненні позивача ОСОБА_1 у жовтні 2007 року до приватного нотаріуса ОСОБА_3, було зазначено,що вона просила ознайомити її зі змістом заповіту ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.. Ця обставина визнана відповідачем ОСОБА_3, тому вона не потребує доведення

Позивачем при цьому не було надано свідоцтво про смерть ОСОБА_7

За такими обставина нотаріус правомірно в усній формі роз'яснено, що для надання будь-якої інформації відносно заповіту необхідно надати свідоцтво про смерть заповідача. У відповідь на письмове звернення позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 від 07.11.2007р.( а.с. 20 том 1) про надання роз'яснення щодо процедури спадкування, нотаріус ОСОБА_3 ОСОБА_1, ОСОБА_2 було надано 12.11.2007р. письмову відповідь ( а.с. 21 том 1), у якій було викладено підстави відмови у наданні їй буд-яких відомостей відносно заповіту ОСОБА_7 а саме, не надання свідоцтва про смерть ОСОБА_7 та рекомендовано у частині роз'яснення з питання вчинення дій і отримання консультації правового характеру, їм було запропоновано особисто прийти на прийом до нотаріуса.

При особистому зверненні до приватного нотаріуса, 26.02.2008р. позивач ОСОБА_1 просила ознайомити її зі змістом заповіту ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2., та надала копію свідоцтва про смерть ОСОБА_7, засвідченої 18.02.2008р.. Приватним нотаріусом ОСОБА_3 було повідомлено позивачу, що заповіт від імені ОСОБА_7 нею не посвідчувався.

Статтею 49 Закону України «Про нотаріат», передбачено у яких випадках нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, зазначено також, що тільки при відмові у вчиненні нотаріальної дії нотаріус, на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'ярити порядок ії оскарження.

Таким чином судом встановлено, що позивачі зверталися до приватного нотаріусу за отриманням інформації, а не з питання про здійснення нотаріальної дії. За такими обставинами нотаріус ОСОБА_3 не повинна була виносити постанову про відмову у здійсненні нотаріальної дії

Відповідь на свої звернення позивачі отримували своєчасно відповідно до діючого законодавства України.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про направлення матеріалів справи у прокуратуру м. Євпаторія для проведення дослідчої перевірки відносно протиправних дій державного нотаріуса та приватного нотаріуса, суд приходить до висновку про безпідставність цих вимог, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений Законами України.

Захистом цивільних прав є передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Способи захисту цивільних прав передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України, ними згідно частини 2 зазначеної норми є: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)

припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом направлення матеріалів справи не відновлює становища позивача, тому його вимоги в обраний ним спосіб захисту порушеного права не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 536 ЦК України ( у редакції 1963 року) Законом України «Про нотаріат», ст.ст. 1233,1243,1254 ЦК України (у редакції 2003 року), Інструкцією про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮ України від 03.03.2004 року за №20/5, з змінами та доповненнями, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595, Положенням про Спадковий реєстр, затвердженого наказом МЮ України від 17.10.2000р. №51/5 , керуючись ст.. 10,11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРИШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Державного нотаріуса Першої Євпаторійської Державної нотаріальної контори, Приватного нотаріуса ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_4 про направлення матеріалів справи у прокуратуру м. Євпаторія для проведення дослідчої перевірки відносно протиправних дій державного нотаріуса та приватного нотаріуса, про визнання заяви ОСОБА_5 про скасування заповітів від 16 вересня 2003 року, від 15 жовтня 2003 року не законними, поновлення раніше складених заповітів від 16 вересня 2003 року, від 15 жовтня 2003 року, про поновлення заповіту ОСОБА_6 по грошовому внеску, про визнання незаконними дій приватного нотаріусу ОСОБА_3, про визнання незаконними дій державного нотаріуса задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Державного нотаріусу Першої Євпаторійської Державної нотаріальної контори в частині відмови у здійсненні нотаріальної дії, викладеної в формі листа на ім'я ОСОБА_2, ОСОБА_1 № 909\02-14 від 4 травня 2012 року замість прийняття постанови, передбаченої частиною 3 глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282\20595.

Стягнути з Державного нотаріусу Першої Євпаторійської Державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у сумі 107 грн. 30 коп.

У задоволенні позову у іншої частині, ОСОБА_1, ОСОБА_2, відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Абзатова Г.Г.