Ухвала суду № 28874305, 11.01.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/28099/2012

Провадження №4-с/761/18/2013

У Х В А Л А

іменем України

11 січня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Івченко В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою Приватного акціонерного товариства «Європейська страхова компанія»на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Штойки Людмили Романівни, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Приватне акціонерне товариство «Європейська страхова компанія» (далі скаржник) звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва зі скаргою на дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві Штойки Людмили Романівни. Просить визнати постанови державного виконавця № 1616/6/1177492 від 13.11.2012 року про арешт коштів боржника, 1616/6/117507 від 13.11.2012 року про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, № 1616/6/17503 від 13.11.2012 року про відкриття виконавчого провадження неправомірними і зобов'язати його усунути зазначені порушення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01.11.2012 року Шевченківським районним судом міста Києва у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Європейська страхова компанія»про стягнення заробітної плати, ухвалено рішення, яким стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Європейська страхова компанія»на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у сумі 268457,61 грн., рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягало негайному виконанню. Проте, державним виконавцем винесено постанови, якими накладено арешт не в межах суми за один місяць, а накладено арешт на все майно та кошти боржника. На думку скаржника постанови державного виконавця є протиправними.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Представник позивача ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві заперечив проти задоволення заяви. Зазначив, що у постанові від 13.11.2012 року про арешт коштів боржника було допущено помилку, а тому постановою головного державного виконавця Штойки Л.Р. від 10.12.2012 року виправлено допущену помилку, та зазначено суму на яку накладено арешт у розмірі 22 701,66 грн. Дана сума складається з суми місячної заробітної плати стягувача, з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківським районним судом міста Києва від 01.11.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Європейська страхова компанія»стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Європейська страхова компанія»на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі у сумі 268 457,61 грн. Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягало негайному виконанню.

Як вбачається з рішення з Шевченківського районного суду міста Києва від 01.11.2012 року, в резолютивній частині рішення не зазначено суми заробітної плати ОСОБА_2 за один місяць.

12.11.2012 року ОСОБА_2 звернувся до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві із завою про відкриття провадження по виконанню виконавчого листа Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 2610/15670/2012 виданого 02.11.2012 року. Крім того, у заяві ОСОБА_2 просив накласти арешт на майно та кошти боржника разом із відкриттям виконавчого провадження для забезпечення виконання рішення суду. Кошти у стягнуті з боржника у розмірі 20 546,97 грн. на підставі оборотно-сальдової відомості по рахунку, стягував просив перерахувати на зазначений ним рахунок.

На підставі вказаної заяви головним державним виконавцем Штойка Л.Р. було винесено у виконавчому провадженні №35165147 постанову від 13.11.2012 року «Про відкриття виконавчого провадження», постанову від 13.11.2012 року «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження»та постанову від 13.11.2012 року «Про арешт коштів боржника», якою накладено арешт на кошти, які знаходяться на рахунках Приватного акціонерного товариства «Європейська страхова компанія».

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2012 року головним державним виконавцем Штойка Л.Р. було винесено постанову «Про виправлення описки (помилки)», якою виправлено помилку у постанові від 13.11.2012 року «Про арешт коштів боржника», а саме, зазначено, що арешт накладено арешт в межах суми 22 701,66 грн.

Судом, у судовому засіданні було встановлено, що дана сума складається з суми місячної заробітної плати, яку зазначено ОСОБА_2 у заяві та суми виконавчого збору.

Відповідно до ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як передбачено ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження»відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження»начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. (ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України).

В контексті ст. 15 ЦК України право особи підлягає захисту судом та відновленню лише при наявності факту його порушення, невизнання чи оспорювання. Судом встановлено, що дійсно державний виконавець при винесенні постанови від 13.11.2012 року «Про арешт коштів боржника»неправомірно наклав арешт на рахунки боржника, без зазначення суми в межах якої буде накладено арешт, проте, як вбачається з матеріалів справи, дані порушення державний виконавець здійснив внаслідок помилки. Дана помилка була виправлена державним виконавцем у постанові від 10.12.2012 року.

Враховуючи те, що на момент розгляду справи постанова «Про арешт коштів боржника»від 13.11.2012 року передбачає накладення арешту у розмірі 22 701,66 грн., суд не вбачає підстав для визнання її неправомірною і для зобов'язання державного виконавця усунення порушень.

Щодо постанови від 13.11.2012 року «Про відкриття виконавчого провадження»та постанови від 13.11.2012 року «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження», суд вважає зазначити, що дані постанови винесені у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження»і не має підстав для визнання їх протиправними.

Щодо доводів представника скаржника, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01.11.2012 року не вступило у законну силу, оскільки, ПАТ «Європейська страхова компанія»подано апеляційну скаргу, та приймаючи до, уваги те, що ні в резолютивній, ні в мотивувальній частинах рішення не зазначено розмір заробітної плати за один місяць, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Приймаючи положення даної статті, рішення в частині виплати заробітної плати за один місяць підлягають до негайного виконання, при цьому не враховується чи була подана апеляційна скарга на рішення суду.

З приводу доводів, щодо не зазначення розміру заробітної плати за один місяць, суд вважає за необхідне зазначити те, що змісту рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 01.11.2012 року вбачається, що з 01.01.2011 року оклад ОСОБА_2 становив 25 000,00 грн. а не 2 500,00 грн. як зазначає скаржник.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи вищевикладене у задоволенні скарги слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 15, 57, 60, 61, 88, 209, 210, 212-218, 383-389 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Скаргу Приватного акціонерного товариства «Європейська страхова компанія»на дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві Штойки Людмили Романівни -залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили в разі закінчення вищезазначених строків, або якщо її не скасовано після розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суддя