Рішення № 28874288, 14.12.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-6275/12

2609/23233/12

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2012 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді -Козленко Г.О.

за участю секретаря - Базюнь Ю.О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ПАТ "Київський завод реле та автоматики" про стягнення заробітної плати та просив суд стягнути з відповідача грошову суму в розмірі 52624,88 грн та грошову компенсацію, нараховану на несвоєчасно виплачену заробітну плату.

В обґрунтування позову зазначив, що він працював заступником головного технолога на ПАТ "Київський завод реле та автоматики" з 10 жовтня 2003 року (наказ № 117-к від 10.10.2003). Наказом № 51-К від 31.08.2012 позивач був звільнений за угодою сторін. Позивач стверджує, що при розрахунку в день звільнення позивачу в порушення приписів ст.116 КЗпП України, не виплатили: розрахунок в сумі 5975 грн 56 коп., заборгованість по заробітній платі в сумі 43209 грн 00 коп. Загальна сума заборгованості становить 52624 грн 88 коп., з них - 49184 грн 56 коп. мали були виплачені позивачу в день звільнення, а 3440 грн 32 коп. становить середній заробіток позивача за весь час затримки до дня подання позовної заяви.

В ході розгляду справи позивачем були збільшені позовні вимоги, у яких позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з 01 жовтня 2010 року по 31 серпня 2012 року в сумі 49184 грн 56 коп., стягнути з відповідача суму заборгованості по заробітній платі при звільненні, яка складає згідно довідки про середню заробітну плату станом на 06.12.2012 -9735 грн 65 коп. Від інших позовних вимог позивач відмовився.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду надав заяву, де підтримав уточнені позовні вимоги, просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, надавши до суду заяву про визнання уточненої позовної заяви в повному обсязі та просила справу розглядати у її відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був прийнятий на роботу ПАТ «Київський завод реле та автоматики»з 10.10.2003 у відділі №40 начальником технологічного бюро підготовки нових виробів з окладом 700 грн на місяць згідно умов договору укладеного з Київським міським центром зайнятості від 30 липня 2003 року №653, що підтверджується копією наказу №117-к від 10.10.2003 року (а.с.3).

Наказом ПАТ «Київський завод реле та автоматики»№ 51-К від 31.08.2012 ОСОБА_1 був звільнений за угодою сторін п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.4).

З копіїю трудової книжки НОМЕР_2, виданої 05.11.1979 вбачається, що позивач ОСОБА_1 дійсно працював в ПАТ "Київський завод реле та автоматики" з 10 жовтня 2003 року, а 31.08.2012 був звільнений за угодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.9-13).

Відповідно до довідки про середню заробітну плату, виданої ПАТ "Київський завод реле та автоматики" № 100/326 від 07.09.2012 середньоденна заробітна плата позивача становить 107 грн 51 коп. (а.с.5).

До суду надійшла довідка ОСОБА_1 в тому, що він дійсно працював на постійній основі з 10.10.2003 по 31.08.2012 на посаді заступника головного технолога і за вищевказаний період заборгованість з виплати заробітної плати становить 49184, 56 грн (а.с.38).

Згідно довідки про середньомісячну заробітну плату №100/439 від 06.12.2012 середня заробітна плата ОСОБА_1 за відпрацьовані години місяця в кількості 1039 год. складає 12043,55 грн; середньоденна заробітна плата складає: 11,59х8=92,72, середньомісячна заробітна плата складає: 92,72х21,5=1993,48 грн (а.с.39).

Відповідно ч.3 п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції", у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата працівникам виплачується у строки, передбачені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць.

Статтею 116 цього Кодексу встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо в день звільнення працівник не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

В зв'язку з порушенням відповідачем вимог ст.116 КЗпП України, непроведення з позивачем розрахунку при звільненні в день звільнення, в порядку ст.117 КЗпП України позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, розмір якого складає 9735 грн 65 коп.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

З аналізу норми, яка передбачає відповідальність власника за затримку розрахунку, слідує, що підставою такої відповідальності є, по-перше, факт порушення власником строків розрахунку під час звільнення (ст.116 КЗпП ) та по друге, вина власника.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз'яснюється, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно роз'яснень, що містяться в пункті 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», непроведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про необхідність здійснення розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку, але виходячи із принципу співмірності при визначенні розміру відшкодування працівникові середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, суд, беручи до уваги визнання позову відповідачем, вважає за необхідне ухвалити рішення про задоволення позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача нараховану, але не виплачену заробітну плату за період з 01 жовтня 2010 року по 31 серпня 2012 року у розмірі 49184 грн 56 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 9735 грн 65 коп.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує в порядку ч.3 ст.88 ЦПК України- якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Тому з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 589, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115, 116, 117, КЗпП України, ст.ст. 10, 15, 58-61, 88,174, 212-218, 294, 296 ЦПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», суд -

в и р і ш и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Київський завод реле та автоматики" про стягнення заробітної плати, не виплаченої при звільненні -задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики»(м.Київ, вул. Івана Лепсе, 6 код ЄДРПОУ 00214853, рахунок 260073012144 в ПАТ Київська філія «Золоті ворота»МФО 300238) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 49184 (сорок дев'ять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 56 коп та середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 9735 (дев'ять тисяч сімсот тридцять п'ять) грн 60 коп., а всього 58 920 (п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот двадцять) грн 16 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київський завод реле та автоматики»(м.Київ, вул. Івана Лепсе, 6 код ЄДРПОУ 00214853, рахунок 260073012144 в ПАТ Київська філія «Золоті ворота»МФО 300238) на корить держави судовий збір у розмірі 589 (п'ятсот вісімдесят дев'ять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка його оскаржує протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя - Г.О. Козленко