Справа № 2-273/2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 лютого 2009 року місто Лозова
Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань – Клименко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
В С Т А Н О В И В:
26 грудня 2008 року, позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що вона, ОСОБА_1 , знаходиться у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 30 серпня 2003 року. Від цього шлюбу вони мають доньку, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, яка проживає з позивачем та знаходиться повністю на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку не надає та не бере участі в її вихованні та утриманні. Угоди про добровільну сплату аліментів між подружжям не досягнуто. Позивач вказала, що відповідач хронічними захворюваннями не страждає, інвалідом, пенсіонером не є, по виконавчим листам стягнення не провадяться, на його утриманні непрацездатних осіб не має. На підставі викладеного, позивач прохає суд стягнути з відповідача по справі, ОСОБА_2 , народження 09 липня 1978 року, уродженця сел. Орілька Лозівського району Харківської області, на її, Козюпа Олени Вікторівни користь аліменти на утримання дитини, Козюпа Емілії Едуардівни, народження ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини його заробітку та доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття. Витребувати у відповідача копію його паспорту та ідентифікаційного номеру.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та прохала суд її позов задовольнити.
В судовому засіданні відповідач вказав, що позов визнає в повному обсязі, про що свідчить поданий ним письмовий відзив на позовну заяву. В своїх поясненнях у судовому засіданні 05 лютого 2009 року відповідач вказав, що про свій обов»язок утримувати дитину він знає, однак не надає позивачу матеріальної допомоги на утримання дитини з грудня 2008 року, а надаватиме лише за рішенням суду. Причиною того, що відповідач не надає матеріальної допомоги позивачу на утримання їх дитини є те, що вони разом – однією сім»єю не проживають і відносин ні яких не підтримують, а на даний час, за рішенням суду, вони розлучені. Відповідач зазначив, що інших неповнолітніх дітей в нього не має; стягнень за виконавчими листами з нього не проводиться; пільгами з держави він не користується; стан здоров»я має задовільний.
Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами справи встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно до ксерокопії свідоцтва про одруження (а.с.№6), вбачається, що 30 січня 2003 року, сторони зареєстрували між собою шлюб.
Із ксерокопії свідоцтва про народження на ОСОБА_3 (а.с.№8), вбачається, що дійсно – Козюпа Емілія Едуардівна, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 і в графі «Батько» вказано – Козюпа Едуард Миколайович, тобто відповідач по справі, а в графі «Мати» зазначено ОСОБА_1 , позивач по справі.
Також, згідно довідки Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника» (а.с.№7), вбачається, що ОСОБА_1 проживає у АДРЕСА_1 , і має такий склад сім’ї: ОСОБА_4 – брат, 1986 року народження, ОСОБА_3 – донька, 2007 року народження.
Судом з»ясовувалося матеріальне становище сторін, в результаті чого було встановлено, що позивач не працює, а перебуває по догляду за дитиною до досягнення останньою віку 3-х років і отримує соціальну допомогу з держави у розмірі 130 грн., про що свідчить відповідна довідка (а.с.№25 ). Те що позивач не працює підтверджується ксерокопією трудової книги на її ім»я (а.с.№23-24).
Відповідно до довідки №03 від 29 січня 2009 року, виданої Приватною фірмою «Кібела» (а.с.№30), вбачається, що відповідач працює у приватній фірмі «Кібела»; стягнень за виконавчими листами з нього не проводиться.
Як вже вище зазначалося, відповідач визнав позов у повному обсязі, вказав, що він знає про свій обов»язок про утримання дитини з моменту її народження і до досягнення нею повноліття. Матеріальну допомогу на утримання дитини позивачу не надає.
Відносно викладеного необхідно зазначити, що згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач не надає постійної матеріальної допомоги позивачу на утримання їх спільної дитини, в порушення вимог ст. 180 Сімейного Кодексу України та ч.2 ст.51 Конституції України, в яких зазначено, що: «Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття».
Керуючись вимогами ст. 182 Сімейного Кодексу України та п. 17 Постанови Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров”я та матеріальне положення дитини, стан здоров”я та матеріальне положення позивача, відповідача. Крім того, судом враховується те, що позивач не працює так як пере6уває по догляду за дитиною. Суд враховує, що відповідач визнав позов позивача; працює; має задовільний стан здоров»я; та те, що з нього не проводяться стягнення за виконавчими листами; на утриманні інших неповнолітніх осіб та осіб, яких він за законом зобов»язаний утримувати, не має, суд вважає можливим позов позивача задовольнити і стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини в розмірі ј частини його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Згідно до п. 6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
На підставі ч. 2 ст. 88 ЦПК України визначено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України, а також відповідно до п.5 ч.1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 51 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн.50 коп.
Керуючись ст.ст.10, 11, 57, 60, 79, 81, 88, 174, 208-209, 212-213, 214, 215, 218, 223, ч.1 ст.367 ЦПК України; Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України; ст.ст.180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України; ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито»; п. 17 Постанови Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», -
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину – задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , 09 липня 1978 року народження, уродженця селище Орілька Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого Приватна фірма «Кібела» (адреса розташування: АДРЕСА_3 – на користь ОСОБА_1 , - аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження у розмірі ј частини його заробітку та доходу, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду – 26 грудня 2008 року і до досягнення дитиною віку повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 51 (п»ятдесят одна) гривня 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 (сім) гривень 50 копійок ( Одержувач коштів: УДК у Лозівському районі, м. Лозова; код ЄДРПОУ 24134414; МФО 851011; розрахунковий рахунок 31211259700015).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий
в судовому засіданні
Суддя: Н.М. Жмуд
Судове рішення № 2887368, Лозівський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 05.02.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-273/09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: