Постанова № 28873306, 21.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 грудня 2012 р. (10 год. 40 хв.) Справа №2а-11321/12/0170/19

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кузнякової С.Ю., за участю секретаря судового засідання Устінової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

до Приватного підприємства «Скаймір»

про стягнення шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку з рахунків платника податків в банках.

Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом (з урахуванням уточнень від 20.12.2012р.) до Приватного підприємства "Скаймір", в якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість з податку на додану вартість всього у сумі 302657,08 грн. шляхом накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку з рахунків платника податків в банках, а саме: Крим. РУПАТ КБ «Приватбанк», МФО 384436, р/р № 26000060125817 (укр. грн.), р/р № 26052054909440 (укр. грн.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП "Скаймір" являється платником податків та зборів, в тому числі податку на додану вартість, у зв'язку з чим повинне сплачувати узгоджені податкові зобов'язання, у тому числі визначені контролюючим органом, у повному обсязі у встановлений законодавством строк. Відповідач добровільно загальну суму заборгованості у розмірі 302657,08 грн. не сплатив, у зв'язку з чим ДПІ у м. Сімферополі АР Крим звернулась до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Під час розгляду справи представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у задоволенні позову.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Скаймір" зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 22.05.2008р. як юридична особа, про що свідчить свідоцтво серії А00 № 634993 (а.с.10), та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим з 23.05.2008 року за реєстраційним номером 3553 (а.с. 11).

З матеріалів справи вбачається, що згідно податкових декларації з податку на додану вартість, поданих ПП "Скаймір" до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, відповідачем самостійно визначено до сплати суму податку, а саме: у декларації за березень 2012 року, відповідач самостійно задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 1437,00 грн. (а.с. 17-18); за уточнюючим розрахунком з ПДВ за травень 2012 року відповідачем задеклароване зобов'язання по сплаті 73715,00 грн. та сума штрафу 3686,00 грн. (а.с. 19-20); у декларації з ПДВ за квітень 2012 року - 80889,00 грн. (а.с. 21-22); за уточнюючим розрахунком за липень 2012 року відповідачем задекларовано до сплати ПДВ у сумі 3686,00 грн. (а.с. 23-24).

Також ДПІ у м. Сімферополі було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Скаймір" з питань перевірки взаємовідносин з ДП "Маркет-Плазо" за липень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1761/23-4/35941754 від 17.02.2012 року (а.с. 29-31). Відповідно до висновків цього акту, перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого донараховано податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 112 832,00 грн.

На підставі висновків акту ДПІ у м. Сімферополі було винесено податкове повідомлення рішення № 0015962301 від 16.03.2012 року на суму основного платежу з ПДВ 112 832,00 грн. та на суму штрафних санкцій у розмірі 28 208 грн. (а.с. 27), яке було отримано уповноваженою особою відповідача 02.04.2012 року (а.с. 28).

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129 1 ст. 129 Податкового Кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами -від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з довідкою про суму податкового боргу, відповідачу нарахована пеня за невчасну сплату податкового зобов'язання у сумі 439,63 грн.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Суду не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0015962301 від 16.03.2012 року, а також його оскарження до суду.

Статтею 57 ПК України визначені строки сплати податкового зобов`язання.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно наданого розрахунку, з врахуванням часткової оплати, загальна сума заборгованості з ПДВ, штрафу та пені склала 302 657,08 грн.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, 02.02.2011 року позивачем на адресу ПП "Скаймір" було направлено податкову вимогу № 378, яка була повернути відправнику у зв'язку з закінченням терміну зберігання, а отже вважається врученою відповідачу (а.с. 33).

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим з метою виявлення активів платника податків були направлені запити до Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Сімферополя, Сімферопольського та Бахчисарайського районів при Управлінні ДАІ Головного управління МВС України в АР Крим та до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації».

Згідно із отриманими відповідями за ПП «Скаймір» автотранспорт не зареєстрований (а.с.15) та право власності на об'єкти нерухомого майна в м. Сімферополі за ПП «Скаймір» не зареєстровано (а.с.16).

Згідно положень статті 191 ПК України до функцій органів державної податкової служби, зокрема, віднесено: здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом (п.п.191.1.1 п.191.1 ст.191 ПК України); здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі (п.п.191.1.15 п.191.1 ст.191 ПК України); організація роботи та здійснення контролю за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку (п.п.191.1.19 п.191.1 ст.191 ПК України).

Підпунктом 20.1.17 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п.94.4 ст.94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно п.94.6 ст.94 ПК України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасового зупинення відчуження його майна; іншим особами, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Враховуючи положення вищезазначених норм ПК України, суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Аналогічні норми містить Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012р. за №9/20322).

Відповідно до п. 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків - визначено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, реалізація права податкового органу на застосування арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків в день прийняття відповідного рішення керівника органу державної податкової служби про застосування арешту майна платника податку.

Проте, позивачем не зазначено про наявність рішення податкового органу про застосування арешту майна платника податків.

Разом з цим, арешту коштів та інших цінностей такого платника податків, що знаходяться в банку, передує ряд заходів, визначених Главою 9 ПК України, які слід вжити податковому органу з метою забезпечення виконання платником податків свої зобов'язань, в тому числі встановлення майна та інших цінностей такого платника податків, що можуть стати джерелами погашення податкових зобов'язань платника податків, передача такого майна у податкову заставу та накладення адміністративного арешту на майно.

Суд не бере до уваги відповіді Відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ з обслуговування м. Сімферополя, Сімферопольського та Бахчисарайського районів при Управлінні ДАІ Головного управління МВС України в АР Крим про відсутність у відповідача зареєстрованого автотранспорту (а.с. 15) та Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про відсутність зареєстрованого права власності на об'єкти нерухомого майна в м. Сімферополі за ПП «Скаймір», оскільки за змістом ст. 334 ЦК України право власності на майно (в тому числі на нерухоме майно та транспортні засоби) може виникати і без його державної реєстрації та відсутність зареєстрованих за відповідачем прав на нерухоме майно або транспортні засоби не може бути достатнім доказом відсутності у нього майна, або що його балансова вартість менша суми податкового боргу, або що таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Про вчинення інших заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу, податковим органом не наведено.

Суд звертає увагу позивача на те, що адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу, а наявність у відповідача такого боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку.

Крім того, слід зазначити, що накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку не може призвести до позитивного наслідку, як то забезпечення виконання платником податків його обов'язків без вжиття заходів, спрямованих на безпосереднє стягнення такого боргу у судовому порядку, зокрема, шляхом звернення до суду із позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих платника.

Доказів на підтвердження звернення до суду із відповідним позовом позивач також суду не надав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивач не довів обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог, що дає суду підстави для відмови позивачу у задоволені його вимог про застосування виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків - накладення арешту на кошти та цінності відповідача, що знаходяться в банку.

За таких обставин враховуючи викладене, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, ст.ст. 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кузнякова С.Ю.