Рішення № 28872685, 24.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.01.13 р. Справа № 5006/47/129/2012

Господарський суд Донецької області у складі: судді Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання Коржевій Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, місто Горлівка, проспект Леніна, будинок № 11; код ЄДРПОУ - 00131268)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» (83030, місто Донецьк, вулиця Майська, будинок № 86-А; код ЄДРПОУ - 24656975)

про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 743,04 гривень та пені у розмірі 3 746,92 гривень

за участю представників сторін:

від позивача: Калитвянська С.О., яка діє на підставі довіреності № 16-13 «Д» від 31.12.2012

від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У :

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулося до господарського суду Донецької області з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» три відсотки річних у розмірі 743,04 гривень та пеню у розмірі 3 746,92 гривень, а всього 4 489,96 гривень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 118 від 01 березня 2003 року, додатку № 5 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 118 від 01 березня 2003 року, та нормативно обґрунтовує свої вимоги статтями 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України та статтями 26, 27 Закону України «Про електроенер?гетику».

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30 листопада 2012 року позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 грудня 2012 року.

11 грудня 2012 року через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в позові.

Відзив обґрунтованого, зокрема тим, що положеннями підпункту 4.5 пункту 4 «Порядок проведення оплат за електроенергію та за інші види нарахувань» Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 118 від 01 березня 2003 року, на який посилається позивач, як на підставу свої вимог, не передбачено порядку здійснення конкретних нарахувань або безпосередньо самі нарахування, а встановлено лише порядок здійснення платежів у певних співвідношеннях, що виключає можливість застосування права позивача на стягнення трьох відсотків та пені.

Також вважає неможливе нарахування трьох відсотків річних та пені на суми попередньої оплати, оскільки порушуючи встановлені договором строки оплати наперед фактично не спожитої електроенергії, відповідач не є боржником позивача у зв'язку з тим, що остаточні розрахунки між сторонами здійснюються лише за фактичним обсягом споживання електроенергії та після закінчення розрахункового періоду, що передбачено підпунктом 7 пункту 4 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до договору про постачання електричної енергії № 118 від 01 березня 2003 року.

Вказаний відзив прийнято судом до уваги та долучено до матеріалів справи.

12 грудня 2012 року в судовому засіданні оголошено перерву до 24 січня 2013 року.

Представник позивача Калитвянська С.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи без участі його представника, суду не надано.

Відповідно до пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).

З огляду на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, неявка без поважних причин належним чином повідомленого відповідача не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішення спору.

Заслухавши уповноваженого представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши надані суду докази в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України), які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, яки є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд -

В С Т А Н О В И В :

Частиною першою статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина друга статті 67 ГК України).

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтями 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до пункту 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

01 березня 2003 року між відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (далі - позивач або постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» (далі - відповідач або споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 118 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатків до Договору, що є його невід'ємними частинами (а.с. 12-14).

06 грудня 2007 року сторонами укладено Додаток № 5 «Порядок розрахунків» до Договору (а.с. 16-21).

26 квітня 2011 року у відповідності до положень Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI здійснено реорганізацію організаційно-правової форми відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго».

Пунктом 9.5 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

29 грудня 2011 року сторони уклали додаткову угоду, якою внесено зміни до пункту 9.5 Договору, та продовжено строк його дії до 31 грудня 2012 року включно (а.с. 15).

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення Договору, та представником позивача підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

30 березня 2012 року державним реєстратором Виконавчого комітету Горлівської міської ради Донецької області був зареєстрований у новій редакції статут публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», у відповідності до якого відбулась зміна найменування юридичної особи - публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» на публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

11 жовтня 2011 року сторонами укладено Додатком № 13 «Договірні величини споживання електричної енергії на 2012 рік» (а.с. 74).

Разом з цим, Договір та додатки до нього підписано обома сторонами без розбіжностей та скріплено печатками підприємств, а тому зазначені зобов'язання сторін є чинними та в силу положень статей 525, 526 ЦК України обов'язковими до виконання.

Відповідний договір, в силу статей 173, 174, частини першої статті 175 ГК України, є підставою для виникнення у сторін у справі майново-господарських зобов'язань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та укладеним між ними Договором.

Розділом 2 Договору передбачено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язані керуватися чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Законом України «Про електроенергетику».

За умовами Договору відповідач (споживач) зобов'язався, зокрема: дотримуватися режиму споживання електричної енергії, узгодженої згідно з умовами розділу 5 Договору та Додатку № 13 «Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу»; оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору (пункти 2.2.1, 2.2.2 Договору).

У свою чергу позивач (постачальник) зобов'язався: постачати споживачу електроенергію, як різновид товарної продукції в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 Договору та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток № 13 «Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу») в межах 2580 кВт/2310 кВа приєднаної (дозволеної до використання) потужності (пункт 2.1.1 Договору).

Відповідно до пункту 4.5 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору, споживач на підставі рахунків постачальника здійснює попередню оплату заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, включаючи ПДВ 3 платежами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:

до 25 дня періоду, попереднього розрахунковому 20 % від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії;

до 05 дня розрахункового періоду 40 % від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії;

до 15 дня розрахункового періоду 40 % від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії.

Рахунки для здійснення планових платежів постачальник надає споживачу всі одночасно разом з остаточним рахунком за попередній розрахунковий період.

Згідно з пунктом 8 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком нарахувань постачальник проводить споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу;

- 3 % річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Матеріали справи свідчать, що позивач виставляв рахунки для здійснення планових платежів, які були отримані уповноваженим представником відповідача (а.с. 25-52).

Посилаючись на те, що відповідач в порушенні умов Договору не виконав свої договірні зобов'язання, та не здійснив попередню оплату електричної енергії у встановлений строк, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача три відсотки річних у розмірі 743,04 гривень та пеню у розмірі 3 746,92 гривень

Як на підставу заявлених вимог позивач посилається на пункти 4.5, 8 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору; Додаток № 13 «Договірні величини споживання електричної енергії на 2012 рік»; рахунки № 11/118 на попередню оплату вартості електричної енергії за березень-вересень 2012 року, з відмітками про їх отримання відповідачем; невиконання відповідачем свого обов'язку зі здійснення попередньої оплати.

Оцінюючи подані сторонами докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як зазначалось вище, відповідно до пункту 4.5 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору, споживач на підставі рахунків постачальника здійснює попередню оплату заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії, включаючи ПДВ 3 платежами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:

до 25 дня періоду, попереднього розрахунковому 20 % від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії;

до 05 дня розрахункового періоду 40 % від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії;

до 15 дня розрахункового періоду 40 % від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії.

Рахунки для здійснення планових платежів постачальник надає споживачу всі одночасно разом з остаточним рахунком за попередній розрахунковий період.

Сторони також домовились про те, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених Додатком 5 «Порядок розрахунків» до Договору нарахувань постачальник здійснює споживачу нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, від суми боргу; 3% річних з простроченої суми (пункт 8 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору).

Відтак, з огляду на викладене позивач нараховує відповідачеві до сплати суми пені та трьох відсотків річних на суму попередньої оплати, щодо яких відповідачем допущено прострочення платежів.

Додатком № 13 «Договірні величини споживання електричної енергії» сторони визначили договірні величини споживання відповідачем електричної енергії у 2012 році.

Слід звернути увагу на те, що «нарахування» - це економічний термін, який означає «додати, обчислюючи» та є похідним від терміну «нарахування», який означає «рахуючи, встановити число чого-небудь».

При цьому, пунктом 7 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору встановлено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача. Для проведення остаточного розрахунку Споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати рахунок на оплату електричної енергії та оплатити його протягом 5 банківських днів з дня отримання.

Згідно пункту 6.1 ПКЕЕ розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору.

Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 ПКЕЕ.

Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених ПКЕЕ.

Пунктом 6.6 ПКЕЕ передбачено, що оплата електричної енергії, яка відпускається споживачу, здійснюється споживачем, як правило, у формі попередньої оплати у розмірі вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії на відповідний розрахунковий або плановий період.

Споживачі за взаємною згодою сторін (постачальника електричної енергії та споживача) можуть здійснювати оплату вартості обсягу електричної енергії плановими платежами з наступним перерахунком або оплатою, що провадиться за фактично відпущену електричну енергію.

За приписами пункту 6.7 ПКЕЕ, у разі застосування порядку розрахунків плановими платежами величина планового платежу, розрахункового та планового періодів обумовлюється в договорі. Після закінчення періоду, обумовленого в договорі, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена протягом цього періоду, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного планового періоду (планових періодів).

Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ (пункт 6.11 ПКЕЕ).

За змістом пункту 1.2 ПКЕЕ розрахунковий період - це період часу, зазначений у договорі, за який визначається обсяг спожитої та/або переданої електричної енергії, величина потужності та здійснюються відповідні розрахунки.

Крім того, пунктом 7 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору передбачено, що остаточні розрахунки між сторонами здійснюються лише за фактичним обсягом споживання електроенергії та після закінчення розрахункового періоду.

Отже, встановлений в Договорі на підставі вимог ПКЕЕ порядок оплати у вигляді попередньої оплати та планових платежів обумовлюється особливими споживчими якостями електричної енергії, яка відрізняється від інших товарів особливими споживчими якостями та фізико-технічними характеристиками (одночасність виробництва та споживання, неможливість складування, повернення, переадресування), які визначають необхідність регулювання та регламентації використання цього товару.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11.12.2012 у справі № 5006/17/41/2012.

Суд вважає нарахування суми пені та трьох відсотків річних на суми попередньої оплати безпідставними, необґрунтованими та такими, що здійснене всупереч розумності як загальній засаді цивільного права і законодавства (пункт 6 частина перша статті 6 ЦК України), оскільки, порушуючи встановлені Договором строки оплати, насамперед фактично не спожитої електричної енергії, відповідач ще не є боржником позивача - у зв'язку з тим, що остаточні розрахунки між сторонами здійснюються лише за фактичним обсягом споживання електричної енергії та після закінчення розрахункового періоду, як це визначено пунктом 7 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору.

За таких підстав, саме за підсумками розрахункового періоду можливо визначити чи є позивач кредитором на суми вказаних платежів або вони перераховувались за наступні періоди, як дебіторські, по відношенню до відповідача.

Дослідивши зміст пункту 4.5 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору, суд вважає, що ним (пунктом) не передбачено порядку встановлення суми, що підлягає оплаті, шляхом її обчислення (тобто не передбачено порядку здійснення нарахувань або безпосередньо самі нарахування), а встановлено лише порядок здійснення платежів у певних співвідношеннях, що не є тотожними поняттями.

Наведене виключає застосування до порядку здійснення платежів, передбаченого пунктом 4.5 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору, приписів пункту 8 Додатку № 5 «Порядок розрахунків» до Договору.

Відповідно до пунктів 2-4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 4-2, 4-3, 33 ГПК України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободі в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і Законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. За змістом положень вказаних норм, право на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За наведених обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі ст. ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 202, 525, 526, 629 ЦК України, ст. ст. 67, 179 ГК України, Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1996 року за № 417/1442, Закону України «Про електроенергетику», керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькшахтометробуд» про стягнення трьох відсотків річних у розмірі 743,04 гривень та пені у розмірі 3 746,92 гривень - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів з дня складення та підписання повного його тексту та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення та підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 24.01.2013 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2013.

Суддя Фурсова С.М.