Ухвала суду № 28872024, 17.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" січня 2013 р. м. Київ К-18847/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2010

у справі № 2-а-6329/08/4

за позовом Закритого акціонерного товариства „Хмельницький завод

експериментального виробництва"

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Хмельницький завод експериментального виробництва" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкових повідомлень - рішень № 00072301/0/7381, № 0002262301/0/7382 від 09.09.2008.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2010 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2008 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань правильності обчислення податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з підприємствами - контрагентами ТОВ „Комерційні ініціативи", ПП „Реал-Спектрінвест", ТОВ „Союз РЗД", ТОВ „Фіто-Ойл" та ТОВ „ВМК-Інвест" та складено акт № 7776/23-4/23841529 від 26.08.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення: № 0002272301/0/7381 від 09.09.2008, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 518409 грн., штрафні санкції в сумі 259204 грн.; № 0002262301 /0/7382 від 09.09.2008, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах за основним платежем в сумі 470240 грн., штрафні санкції в сумі 235120 грн.

Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за 2006 рік на суму 518409 грн. та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 470240,0 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки невиїзної документальної перевірки сформовані відповідачем на основі копій таких документів: акту виїзної планової перевірки № 150/23-05/23841529 від 15.11.2007; опису вилучених документів № 96/23-05 від 07.11.2007; договорів, податкових видаткових накладних та інших окремих документів по взаємовідносинах позивача з ТОВ „Комерційні ініціативи", ПП „Реал-Спектрінвест", ТОВ „Союз РЗД", та ТОВ „ВМК-Інвест"; протоколів допитів свідків та письмових пояснень.

Судом встановлено, що невиїзна документальна перевірка призначена відповідачем відповідно до наказу № 1024 від 18.08.2008 у зв'язку з тим, що: позивач відмовився від надання на запит відповідача документів та пояснень щодо взаємовідносин з контрагентами; позивач не допустив відповідача до проведення позапланової виїзної перевірки, призначеної наказом відповідача № 887 від 28.07.2008.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що перевірка діяльності господарюючої одиниці позивача була здійснена контролюючим органом з порушенням процедури, встановленої Законом України „Про державну податкову службу в Україні".

Разом з тим, цей Закон не встановлює такого юридичного наслідку порушення контролюючим органом визначеної його нормами процедури проведення перевірки, як недійсність рішення, прийнятого за результатами такої перевірки. Єдиним наслідком порушення контролюючим органом вимог ч. 1 ст. 112 цього Закону щодо надання платнику податків документів (направлення та копії наказу про проведення позапланової перевірки) перед початком перевірки та порядку, в якому ці документи повинні надаватися, відповідно до частини другої цієї статті є право платника податків не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки.

Статті 111, 112 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" визначають підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) і умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення таких перевірок.

Отже, у разі порушення працівниками контролюючого органу зазначених вимог закону під час проведення перевірки суб'єкт господарювання має право не допустити працівників до проведення цієї перевірки. Однак власне недотримання контролюючим органом вимог закону під час здійснення такої перевірки не звільняє суб'єкта підприємницької діяльності від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства та не мають обов'язковим наслідком недійсність рішень, прийнятих за результатами цієї перевірки.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що відповідачем не доведено наявність фактів порушення позивачем законодавства, виявлених в ході документальної перевірки.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2010 слід залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 29.12.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2010 у справі № 2-а-6329/08/4 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді О.І. Степашко С.Е. Острович