Постанова № 28871447, 01.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2012 року 14:53 2а-1904/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслаковій І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області до Первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області (далі-позивач) з позовом до Первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС (далі-відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2012 по 25.03.2012 в загальній сумі 153785,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1. Посилаючись на норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Додатково пояснила, що всім працівникам відповідача, вказаним у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, пенсія була призначена зі зниженням пенсійного віку в зв'язку з їх роботою в особливо шкідливих умовах праці за списком № 1.

Відповідач проти позову заперечив, у його задоволенні просив відмовити. Пояснив, що основою передумовою призначення пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників є проведення атестації робочих місць за умовами праці, що підтверджується довідкою встановленого зразка. Роботи, які виконуються на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження, відсутні в переліку посад та робіт, що включаються до списку № 1 за результатами атестації робочих місць. Атестація робочих місць у зоні відчуження за радіаційним фактором не вимагається та не проводиться.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склались між сторонами.

Первинна профспілкова організація Чорнобильської АЕС є юридичною особою, зареєстрованою Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області, ідентифікаційний код 25302972, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області.

Відповідно до розрахунку, поданого позивачем, за відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій за списком № 1 за січень-березень 2012 р. стосовно наступних осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які працювали на підприємстві відповідача та перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду, сума витрат відповідно до перерахунку за 2011 рік становить 153785,95 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій цим особам, які було отримано, але не сплачено відповідачем добровільно.

В обґрунтування позовних вимоги позивач зазначив, що відповідачем свого часу було видано довідки для оформлення пенсій на пільгових умовах за списком № 1 зазначеним особам, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відповідно до протоколів № 113 від 13.09.2001, № 76 від 20.05.2002, № 517 від 05.06.2008, № 518 від 13.05.2008, № 107330 від 13.10.2001, умовами призначення пільгових пенсій зазначеним у позові особам є робота за списком № 1.

Згідно з дослідженими судом документами з пенсійних справ вказані особи оформили та отримують пенсію як такі, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 у справі №22-а-4117/09 відмовлено у задоволені позивних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Славутичі до Первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.07.2012 в адміністративній справі №К-4009/10 касаційну скаргу Первинної профспілкової організації Чорнобильської АЕС залишено без задоволення; постанову Господарського суду Київської області від 16.11.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2009 у справі №22-а-10480\08 залишено без змін. В ухвалі зокрема вказано, що суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст.ст. 99, 100 КАС України щодо наслідків порушення строку звернення до адміністративного суду, оскільки відповідно до ч. 15 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Наявну заборгованість у розмірі 153785,95 грн. відповідачем у добровільному порядку не сплачено.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ встановлено, зокрема, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначались Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV).

Крім того, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до статті 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами "б"- "з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (статті 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п.1 ст.1 та п.1 ст.2 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Ураховуючи, що положення абз. 4 п.2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є спеціальними щодо абз.3 п.2 прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд дійшов висновку про існування у відповідача обов'язку відшкодовувати органам Пенсійного фонду України суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні працівники відповідача направлялися на роботу в зону Чорнобильської АЕС.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Порядок та умови надання пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення та пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) в зоні відчуження регулюється статтями 55, 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до вимог статті 49 названого Закону пенсії особам, віднесеним до категорій № 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з пунктом 13 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV у разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України № 796-XII, то різниця між розміром пенсії, на який має право особа - ліквідатор аварії на ЧАЕС, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України № 1058-IV фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

З огляду на викладене, працівники відповідача мають право на отримання державної пенсії на пільгових умовах відповідно до списку № 1, а підставою для надання пільгової пенсії є безпосередня участь в роботах по ліквідації наслідків аварії та запобіганні забрудненню навколишнього середовища в 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС.

Отже, вищевказані особи виконували трудову функцію не на підприємстві, а в зоні Чорнобильської АЕС в порядку реалізації державної програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Крім того, пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.1992 року «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» установлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць. Результати атестації використовуються підприємствами й організаціями також для здійснення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, на підприємстві відповідача немає виробництв, передбачених Списками № 1, відповідно на ньому не проводилась атестація робочих місць як на час направлення працівників відповідача на роботу в зону Чорнобильської АЕС, так і на цей час.

Таким чином, підстав для стягнення на користь позивача фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вказаним у позові працівникам відповідача немає, оскільки у відповідача немає виробництв, передбачених списками №1, а вищевказаним особам була призначена пільгова пенсія за виконання ними робіт в зоні Чорнобильської АЕС на підставі Постанови Ради Міністрів УРСР від 20.11.1990 №343.

Оскільки ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 отримують державну пенсію на пільгових умовах як особи, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, то зазначені пенсії мають фінансуватися за рахунок коштів Державного бюджету України, а, тому у позивача відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку цим особам пільгових пенсій у сумі 153785,95 грн. за період з 01.01.2012 по 25.03.2012 за списком № 1.

Крім того, судом взято до уваги, що сам по собі факт видачі відповідачем довідки для отримання пільгових пенсій за списком № 1 не може бути підставою для стягнення з відповідача суми виплачених цим особам пенсій, оскільки у подальшому зазначена пільгова пенсія особами, які отримали такі довідки, не оформлювалася.

Суд враховує також, що згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2010 у справі №22-а-4117/09 відмовлено у задоволенні позовних вимог цього ж позивача до цього ж відповідача про стягнення заборгованості з тих же підстав, але за інший період, з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій тим самим особам.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням наведеного суд вважає, що відсутність підстав для стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вже встановлено вказаними судовими рішеннями і не потребує доказуванню у цій справі.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідач не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 06 жовтня 2012 р.