Постанова № 28870625, 25.01.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4229/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Бобровській О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання незаконними та скасування постанови № 94 від 21.06.2012 року та приписів від 17.05.2012 року та 19.06.2012 року , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання незаконними та скасування постанови № 94 від 21.06.2012 року та приписів від 17.05.2012 року та 19.06.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 94 від 21.06.2011 року та приписи від 17.05.2012 року та 19.06.2012 не відповідають вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та порушують право власності позивача. В своєму адміністративному позові позивач зазначає, що сама вступна та резолютивна частина оскаржуваної постанови супереч сама собі, оскільки встановлюється проведення будівельних робіт без відповідної декларації або повідомлення про їх проведення, а до відповідальність притягують за виконання робіт в період коли чинне законодавства не передбачало ні повідомляти ні декларувати початок будівельних робіт, потрібно було отримати чисельні дозволи. В 1997-1998 роках ОСОБА_1 дійсно проводила будівельні роботи без дозволу, за що понесла відповідальність у вигляді штрафу та узаконила всі перебудови. Відповідно до вимог ст. 61 Конституції ніхто не може бути притягнений до юридичної відповідальності одно виду за одне й те саме правопорушення.

Приймаючи до уваги викладене, у адміністративний позов просить задовольнити в повному обсязі.

Позивач в ході судового розгляду справи підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача в ході судового розгляду позовні вимоги не визнав у повному обсязі, посилався на підстави, викладені у письмових запереченнях до позовної заяви, пославшись на те, що висновки Відповідача зроблені на підставі наданих документів та встановлених в ході перевірки фактів, а тому відповідають чинному законодавству.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 Положення про державний архітектурно - будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів (далі - затверджені проектні рішення), місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Згідно ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

17.05.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області було видано припис № б/н про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про їх початок їх виконання або доводу на виконання будівельних робіт), яким було зобов'язано ОСОБА_1 у термін до 15.06.2012 року надати до Інспекції ДАБК провоустановчі та дозвільні документи на будівництво торгівельного павільйону літ «Б».

19.06.2012 року головним державним інспектором Загородніковим Т.В. було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих робіт і будівельних робіт, яким було встановлено порушення ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, а саме виконання будівельних робіт з будівництва торгівельного павільйону літ. «Б» розмір 6, 0*3, 0 м без права на їх виконання.

За результатом перевірки був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 19.06.2012 року, яким встановлено порушення ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності, а саме виконання будівельних робіт з будівництва торгівельного павільйону без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

В цей же день було винесено припис № б/н про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про їх початок їх виконання або доводу на виконання будівельних робіт), яким було зобов'язано ОСОБА_1 в термін до 15.07.2012 року здійснити знесення самочинно збудованого павільйону.

21.06.2012 року заступником начальника інспекції ОСОБА_2 було винесено постанову № 94 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою до позивача були застосовані штрафні санкції у вигляді штрафу в розмірі 10940 грн., передбачені ст. 2 ч. 2 п. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Не погодившись із прийнятою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області постановою та приписами від 17.05.2012 року та 19.06.2012 року позивач звернувся до суду із даними позовними вимогами.

Відносини у сфері будівництва регулюються Законом України «Про архітектурну діяльність», Законом України "Про основи містобудування", Законом України «Про планування і забудову територій", Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

У ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основи містобудування» вказується, що державне регулювання у сфері містобудування полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Відповідно до Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2006 р. N 1434, Державна архітектурно-будівельна інспекція є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується.

Основним завданням Держархбудінспекції є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва та виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 р. (далі - Порядок).

Згідно пп.п.16-18 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Як вбачається із оскаржуваної постанови № 94 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, ФОП ОСОБА_1 було порушено ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», виконання будівельних робіт з будівництва торгівельного павільйону, літ. «б», розм.. 6, 0*3, 0 м по вул. Пушкіна, 43 у м.Ізмаїл без дозволу на їх виконання.

Суд вважає, що оскаржувані приписи та постанови винесені правомірно, у зв'язку із наступним.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»

право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Цією ж постановою встановлений перелік об'єктів, будівництво яких здійснюється після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт:1. Індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) площею до 300 кв. метрів. 2. Господарські будівлі і споруди, зокрема гаражі, які розташовані на присадибних, дачних і садових земельних ділянках.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 27.03.1995 року, ОСОБА_1 прийняла в дар в т.ч. літ. «Б» сарай. КП «Ізмаїльським міжміським бюро технічної інвентаризації» було зареєстровано право власності на зазначені в договорі дарування будівлі.

В ході судового розгляду було встановлено та не заперечується сторонами, що зазначена будівля, тобто сарай літ. «Б», був переобладнаний ОСОБА_1 під торгівельний павільйон, який вона використовує у своєї господарській діяльності.

Під час судового розгляду, позивачем не було надано доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 отримало дозвіл на будівельні роботи з переобладнання сараю буд. «Б» під торгівельний павільйон відповідно до приписів ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» .

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання або будівництво індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, закінчене у період з 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року без дозволу на виконання будівельних робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Таким чином, суд приходить до висновку, що приписи Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від 17.05.2012 року та 19.06.2012 року та постанова № 94 від 21.06.2012 року є правомірними, та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Крім того, суд критично ставиться до посилань позивача на наявність постанови № 240 від серпня 1997 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, відповідно до якої позивач вже несла відповідальність у вигляді штрафів за відсутність дозволу за реконструкцію будівлі по вул. Пушкінська, 43. у розмірі 340 грн., у зв'язку із наступним.

Так судом встановлено, що в серпні 1997 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю був винесений протокол про правопорушення у сфері містобудування, відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано виною у допущених правопорушеннях, а саме за відсутність ліцензії на будівельні роботи, згідно ст. 96 КУаАП України, Законом України «Про відповідальність підприємств, об'єднання, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» та Положення про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженим постановою Кабінету Мінстрів України від 06.04.1995 року р. № 244, було запропоновано накласти штраф у розмірі 340 грн.

Постановою від серпня 1997 року № 240 на ОСОБА_1 був накладений штраф у розмірі 340 грн.

Згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. 96 КУпАП (в редакції, що діяв на момент винесення постанови від серпня 1997 року) недодержання державних стандартів, норм і правил під час проектування, розміщення, будівництва і реконструкції, а так само прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, зведених з порушенням законодавства, -тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Надання недостовірної інформації про умови проектування і будівництва чи необгрунтована відмова у наданні такої інформації - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Проектування об'єктів і споруд з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації, виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від п'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» (в редакції, що діяв на момент винесення постанови від серпня 1997 року) підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.

Таким чином, приймаючи до уваги, те, що ОСОБА_1 відновідно до постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області від серпня 1997 року, несла адміністративну відповідальність відповідно до норм діючого на той час КУпП у розмірі 340 грн., а не існуючу на той час відповідальність згідно із Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості будівельних робіт, що проведені без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації, суд вважає, посилання ОСОБА_1 на ст. 61 Конституції України, є безпідставними.

Ст. 71 КАС передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, оцінюючи подані сторонами докази, керуючись внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх єдності, та враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд, з'ясувавши докази, наявні в матеріалах справи, та які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку, що відповідачем оскаржувані приписи та постанова прийняті обґрунтовано та на законних підставах.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування покладено на відповідача-орган владних повноважень, якщо він заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування покладено на відповідача-орган владних повноважень, якщо він заперечує проти задоволення позову.

Таким чином відповідачем доведено правомірність винесеної постанови № 94 від 21.06.2012 року та приписів від 17.05.2012 року та 19.06.2012 року, у зв'язку із чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про визнання незаконними та скасування постанови № 94 від 21.06.2012 року та приписів від 17.05.2012 року та 19.06.2012 року - відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови був виготовлений та підписаний суддею 25 січня 2013 року р.

Суддя О.В. Колесниченко

.