Постанова № 28870598, 24.01.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/7435/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Катаєвої Е.В.

секретаря Шкроби А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНЕТА» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАНЕТА» (далі ТОВ «ПЛАНЕТА») з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі ДПІ), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 04.10.2012 року №0001462240 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50713,00 гривень (40570,00 гривень за основним платежем, 10143,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0001472240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40570,00 гривень (32456,00 гривень за основним платежем, 8114,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позивач зазначив, що оскаржуємі податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту позапланової перевірки №5565/22-4/20928397 від 20.09.2012 року, в якому стверджується про відсутність фактів реального здійснення його господарської діяльності по взаємовідносинам з ПП «Одеська Будівельна Компанія» з посиланням на нікчемність правочинів з вказаним контрагентам. Проте до повноважень податкового органу не відноситься встановлення недійсності правочинів, такими вони можуть бути визнані тільки в судовому порядку.

Висновки перевіряючих стосовно безтоварності господарських операцій не ґрунтуються на реальних обставинах справи, зроблені виключно на підставі акту про неможливість проведення перевірки ПП «Одеська Будівельна Компанія».

Проте договір з контрагентом відповідає повністю вимогам законодавства щодо його форми та змісту.

Також в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що ним до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними, та відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України є підставою для нарахування податкового кредиту. До валових витрат віднесені витрати на придбання будівельних матеріалів та робіт по монтажу електропроводки та електрообладнання. Щодо перевезення матеріалів, то це здійснювалось з урахуванням невеликої габаритності особистим транспортом, що не заборонено законодавством.

Крім того, у ТОВ «ПЛАНЕТА» наявні всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій відповідно до укладеного договору.

Позивач також зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДР, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Його контрагент на час здійснення господарських операцій в ЄДР і на цей час не перебуває в стані припинення, а також згідно даних веб-сайту ДПА станом на грудень 2011 року мало діюче свідоцтво платника ПДВ, яке анульовано 04.03.2011 року за ініціативою платника.

Норми чинного законодавства не ставлять виникнення у платника податку права на податковий кредит в залежність від виконання вимог податкового законодавства його контрагентом, та він не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства контрагентами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Позивач також зазначив, що всі роботи по господарській операції з ПП «Одеська будівельна компанія» виконані, про що свідчить також те, що в експлуатацію зданий житловий будинок, в якому ці роботи проводились.

Представник відповідача вважав, що оспорювані рішення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства. Представник відповідача зазначив, що позивач був підрядником по будівництву житлового будинку та в акті перевірки не заперечується, що роботи по монтажу електропроводки та електрообладнання в житловому будинку виконані, проте вказані роботи не виконувались ПП «Одеська будівельна компанія», а первинні документи з вказаним контрагентом складені з метою штучного створення податкового кредиту. Вказані обставини підтверджуються також тим, що постановою слідчого від 13.02.2012 року порушена кримінальна справа за ст.205 КК України відносно керівника ПП «Одеська будівельна компанія» ОСОБА_1, який не займався фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «ПЛАНЕТА» зареєстрована Приморською районною адміністрацією Одеського виконкому 22.01.2002 року. Знаходиться на податковому обліку в ДПІ, є платником ПДВ відповідно до свідоцтва №23182490 від 30.06.2000 року (т.1 а.с.42-59).

З 17.05.2012 року по 20.09.2012 року ДПІ провело перевірку позивача, за результатами якої складений Акт №5565/22-4/20928397 від 20.09.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ПЛАНЕТА» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Одеська будівельна компанія», їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень, жовтень, листопад 2010 року» ( а.с.12-22).

На підставі Акту перевірки №5565/22-4/20928397 від 20.09.2012 року ДПІ 04.10.2012 року прийняло податкові повідомлення-рішення №0001462240 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50713,00 гривень (40570,00 гривень за основним платежем, 10143,00гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0001472240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40570,00 гривень (32456,00 гривень за основним платежем, 8114,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) (а.с.23,24).

У висновку Акту №93/22-213/31370471/600 від 28.04.2012 року зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- пп. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 40570грн. за 3-й квартал 2010 року - на 29264,00грн., за 4-й квартал 2010 року - на 11306грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 32456грн. за серпень, жовтень, листопад 2010 року.

Судом встановлено, що 05.04.2010 року укладений договір субпідряду між ТОВ «СТІКОН» та позивачем на виконання робіт по монтажу електропроводки та електрообладнання на будівельних об'єктах ТОВ «СТІКОН». Вартість робіт складає 473219,00грн., у тому числі ПДВ-78869,79грн.(а.с.60-64).

Під час перевірки та до позову позивачем наданий також договір №21/07-10 від 21.07.2010 року між ТОВ «ПЛАНЕТА» в особі директора ОСОБА_2 та ПП «Одеська будівельна компанія» в особі директора ОСОБА_1 на виконання робіт по монтажу електропроводки та електрообладнання. Вартість робіт складає 140466,10грн., у тому числі ПДВ-23411,02грн. (а.с.89-93).

На підтвердження виконання робіт приватним підприємством «Одеська будівельна компанія» до договору №21/07-10 від 21.07.2010 року позивачем надані видаткові та податкові накладні, акти форми №КБ-2в, №КБ-3 прийняття робіт та довідки про їх вартість.

Дослідивши первинні документи надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог суд вважає, що висновки акту перевірки щодо порушення позивачем вимог законодавства, що призвело до завищення ним валових витрат та податкового кредиту є обґрунтованими та відповідно прийняті податкові повідомлення - рішення правомірними. При цьому суд виходить з наступного.

Валовими витратами згідно п.5.1 статті 5 Закону України №283/97-ВР є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (діючого на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначену згідно з розділом V цього Кодексу (Законом №168/97-ВР)

Згідно ст.198 ПК України, ст.7 Закону №168/97-ВР право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання товарів, робіт.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням товарів, робіт з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, ст.7 Закону №168/97-ВР не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ТОВ «ПЛАНЕТА» віднесло до складу валових витрат витрати по господарським відносинам з ПП «Одеська будівельна компанія» по договору №21/07-10 від 21.07.2010 року, а до складу податкового кредиту суми податку по податкових накладних, на яких містяться реквізити цього контрагента, що не спростовується і в акті перевірки.

Проте відповідно до ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язковим видом обліку підприємства є бухгалтерський облік. Податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, які зазначені в цієї статті, та в яких крім іншого повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В результаті дослідження первинної документації, наданої позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, суд вважає, що позивач не довів виконання субпідрядних робіт суб'єктом господарювання - ПП «Одеська будівельна компанія», а тому висновки перевіряючих щодо завищення валових витрат, а також штучно сформованої частини податкового кредиту позивачем за рахунок ПП «Одеська будівельна компанія» є обґрунтованими.

Податкова накладна ПП «Одеська будівельна компанія», на якій міститься підпис ОСОБА_1, на суму вартості робіт по договору - 140466,10грн.(а.с.136) не відповідає вимогам первинного документа та вимогам до податкової накладної, оскільки в ній зазначена загальна фраза «монтаж електропроводки та електрообладнання», не зазначено які конкретно послуги по даним роботам виконані, їх номенклатура, кількість (обсяг, об'єм) та вартість кожної послуги.

Крім того, наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №554 від 04.12.2009 року затверджені примірні форми первинних документів з обліку саме в будівництві.

Вказаним наказом відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення», «Про інвестиційну діяльність» з метою контролю за ціноутворенням та вартістю у будівництві затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві №КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» та №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати».

З урахуванням цілей, на досягнення яких, затверджені вказані форми первинних облікових документів, форма №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» повинна бути підписана субпідрядником, генпідрядником та замовником. Тобто вартість будівельних робіт є встановленою незалежно від того, ким вона виконується безпосередньо генпідрядником або субпідрядником.

Позивачем надані «Довідки про вартість виконаних будівельних робіт» форми №КБ-3, які складені між ним та ТОВ «СТІКОН» на суму зазначену у договорі від 05.04.2010 року та між ним та ПП «Одеська будівельна компанія» на суму указану в договорі від 21.07.2010 року. Проте Довідка форми №КБ-3 про вартість виконаних робіт на виконання договору від 21.07.2010 року повинна бути підписана субпідрядником, генпідрядником та замовником робіт.

Позивачем також надані акти форми №КБ-2в від 31.08.2010 року складені між ним та ТОВ «СТІКОН» та між ним та ПП «Одеська будівельна компанія» (а.с.81-86,106-110), на яких є особисті підписи сторін, проте ідентифікувати осіб, які їх підписали, не має можливості, оскільки не зазначені прізвище, посада, у тому числі від імені ПП «Одеська будівельна компанія», що є порушенням вимог законодавства щодо складення первинних бухгалтерських документів.

Оцінуючи досліджені первинні документи позивача по взаємовідносинам з ПП «Одеська будівельна компанія» суд також враховує вимоги Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року. Згідно п. 2.4, 2.16 вказаного Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Таким чином, дослідивши первинні документи надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов до висновку, що надані документи не відповідають вимогам первинного документу та не підтверджують здійснення господарських операцій по наданню робіт саме суб'єктом господарювання ПП «Одеська будівельна компанія». При цьому суд враховує, що позивачем не спростоване в судовому засіданні твердження представника відповідача, що ПП «Одеська будівельна компанія» має ознаки фіктивного підприємства. Таке твердження ґрунтується на наданих до суду документах щодо порушення кримінальної справи за ст.205 КК України відносно керівника ПП «Одеська будівельна компанія» ОСОБА_1, який не займався фінансово-господарською діяльністю підприємства (а.с. 177-193).

При таких обставинах, суд вважає, що позивач не міг бути не обізнаним в статусі свого контрагента, враховуючи особливості виконуємих робіт, які є роботами підвищеної небезпеки. Позивачем не надані документи, які підтверджують виконання робіт підвищеної небезпеки ПП «Одеська будівельна компанія». Проте згідно договорів позивача з ТОВ «СТІКОН» та з ПП «Одеська будівельна компанія» виконавець робіт, крім надання заказнику ліцензій та дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, повинен надати копії наказів про призначення відповідальної особи виробника робіт, на особу, яка здійснює контроль по ОТТБ, на осіб, які мають право виписувати наряд-допуск на виконання робіт підвищеної безпеки, а також копії наказу на ведення журналів по ОТТБ на роботи по монтажу електропроводки та електрообладнання. По прибуттю на будівельну площадку робітники зобов'язані пройти ввідний інструктаж по об'єкту будівництва у відповідальної особи заказника.

Суд вважає, що позивач не довів необґрунтованості висновків акту перевірки та протиправності прийнятих на його підставі податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНЕТА» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2012 року №0001462240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50713,00 гривень (40570,00 гривень за основним платежем, 10143,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0001472240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40570,00 гривень (32456,00 гривень за основним платежем, 8114,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у порядку ст.160,167 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАНЕТА» до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 04.10.2012 року №0001462240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50713,00 гривень (40570,00 гривень за основним платежем, 10143,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0001472240, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 40570,00 гривень (32456,00 гривень за основним платежем, 8114,00 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями).

24 січня 2013 року

.