Постанова № 28870116, 17.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15648/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі

Приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Балицьку Д.О. -довір. від 25.10.2012 року № 9/50

від відповідача - Чейлях Л.І. - довір. від 07.11.2012 року № 2107/08

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

до відповідача Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення від 19.09.2012 року № 1522 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині нарахування пені у розмірі 3509 грн. та 851 грн. 52 коп. та штрафних санкцій у розмірі 15950 грн. та 14191 грн. 96 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, рішення, яке оскаржується, прийняте відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений Законом.

Вказує на те, що єдиний внесок за лютий 2012 року підприємством сплачений в повному обсязі з коштів, які надійшли з державного бюджету як держпідтримка, тому, як вважає позивач, УПФУ у Кіровському районі м. Донецька безпідставно нарахувало пеню та штраф на суму єдиного внеску.

Також зазначає, що частина коштів, сплачена підприємством, включена в загальну суму платіжного доручення, неправомірно спрямована відповідачем на сплату єдиного внеску за інший період.

Враховуючи наведене, вважає, що рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19.09.2012 року № 1522 підлягає скасуванню в частині нарахування пені у розмірі 3509 грн. та 851 грн. 52 коп. та штрафних санкцій у розмірі 15950 грн. та 14191 грн. 96 коп.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував та зазначив, що штрафні санкції та пеня застосовані правомірно, на підставі норм чинного законодавства у зв'язку з несвоєчасною сплатою сум єдиного внеску за лютий 2012 року.

Враховуючи наведене, просив в задоволені позовної заяви відмовити.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.

ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» зареєстроване рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 02.09.2004 року, включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 33161769), зареєстроване за юридичною адресою: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 63 ( а.с. 23).

«Шахта ім. О.О. Скочинського» є відокремленим підрозділом ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», включене до Єдиного державного Реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ 33577414), зареєстроване за юридичною адресою: 83011, м. Донецьк, вул. Бірюзова, та взяте на облік платника єдиного внеску до Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька.

Нарахована сума єдиного внеску за лютий 2012 року сплачена ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського» ДП «ДВЕК» 26.03.2012 року та 11.04.2012 року, що підтверджене платіжними дорученнями:

- від 26.03.2012 року № 493 на суму 204300 грн., призначення платежу 3,6% єдиний соціальний внесок за лютий 2012 року;

- від 11.04.2012 року № 501 на суму 159500 грн., призначення платежу 3,6% єдиний соціальний внесок за березень 2012 року (а.с. 8).

19.09.2012 року УПФУ у Кіровському районі м. Донецька прийняло рішення № 1522 про застосування до ВП «Шахта ім. О.О. Скочинського» штрафних санкцій в сумі 54119 грн. 39 коп. та нарахування пені в сумі 11456 грн. 48 коп. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 20.03.2012 року до 23.04.2012 року.

Як вбачається з розрахунку, УПФУ в Кіровському районі фінансові санкції та пеню нараховувало наступним чином:

станом на 20.03.2012 року сума боргу з єдиного внеску по особовому рахунку 2% складає суму 8716 грн.

- дата зарахування 22.03.2012 року в сумі 3647 грн. 45 коп., прострочено 2 дні, застосовані фінансові санкції в сумі 364 грн. 75 коп., нарахована пеня в сумі 7 грн. 29 коп.;

- дата зарахування 19.04.2012 року в сумі 3853 грн. 24 коп., прострочено 30 днів, застосовані фінансові санкції в сумі 385 грн. 32 коп., нарахована пеня в сумі 115 грн. 60 коп.;

- дата зарахування 23.04.2012 року в сумі 1215 грн. 51 коп., прострочено 34 днів, застосовані фінансові санкції в сумі 121 грн. 55 коп., нарахована пеня в сумі 41 грн. 33 коп.(а.с. 7).

станом на 20.03.2012 року сума боргу з єдиного внеску по особовому рахунку 3,6% складає суму 532477 грн. 70 коп.

- дата зарахування 26.03.2012 року в сумі 141919 грн. 59 коп., прострочено 6 днів, застосовані фінансові санкції в сумі 14191 грн. 96 коп., нарахована пеня в сумі 851 грн. 52 коп.;

- дата зарахування 11.04.2012 року в сумі 159500 грн., прострочено 22 дні, застосовані фінансові санкції в сумі 15950 грн., нарахована пеня в сумі 3509 грн.;

- дата зарахування 19.04.2012 року в сумі 231058 грн. 11 коп., прострочено 30 днів, застосовані фінансові санкції в сумі 23105 грн. 81 коп., нарахована пеня в сумі 6931 грн. 74 коп. (а.с. 7).

Між сторонами немає розбіжностей, щодо обставин справи, встановлених адміністративним судом, в позовній заяві позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині нарахування пені у розмірі 3509 грн. та 851 грн. 52 коп. та штрафних санкцій у розмірі 15950 грн. та 14191 грн. 96 коп., оскільки вважає, що відповідач безпідставно нарахував пеню та штраф на суму єдиного внеску, який який був сплачений за рахунок коштів державного бюджету.

.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, доповідь представників позивача та відповідача, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством, відносно платників страхових внесків.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Таким чином, в розумінні зазначеної норми Закону позивач є платником єдиного внеску.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на позивача, як платника єдиного внеску, покладений обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ч.1 п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Черговість погашення страхувальниками різних складових частин заборгованості перед Пенсійним фондом регулюється ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121, постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Згідно п.10.11 Інструкції сплата (погашення) пені здійснюється у тому самому порядку, що і недоїмка та фінансові санкції.

У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

Оскільки зазначеними нормами чинного законодавства встановлена черговість погашення страхувальниками різних складових частин заборгованості перед Пенсійним фондом, Пенсійному фонду надане право у випадку наявності у платника єдиного внеску здійснювати перерозподіл платежів, у позивача рахувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску, суд вважає, що відповідач правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, здійснив перерозподіл сум платежів єдиного внеску, та внаслідок перерозподілу платежів суми єдиного внеску за лютий 2012 року сплачені позивачем з порушенням строку, встановленому Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Згідно п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем надані суду належні докази того, що, оскільки у позивача існувала заборгованість зі сплати єдиного внеску, чинним законодавством України встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, орган Пенсійного фонду здійснив перерозподіл платежів, у зв'язку з чим правомірно застосував до позивача штрафні санкції та нарахував пеню.

Враховуючи наведене, суд вважає, що приймаючи рішення про застосування штрафних санкцій та пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, тому підстав для задоволення позовної заяви про визнання недійсним такого рішення не вбачається.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ст. 2, ст. 7-15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 160 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позовної заяви Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Управління Пенсійного фонду України у Кіровському районі м. Донецька про визнання протиправним та скасування рішення від 19.09.2012 року № 1522 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині нарахування пені у розмірі 3509 грн. та 851 грн. 52 коп. та штрафних санкцій у розмірі 15950 грн. та 14191 грн. 96 коп. - відмовити повністю.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 17.12.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 21.12.2012 року.

Суддя Давиденко Т.В.