Постанова № 28869966, 28.01.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/15175/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача представника прокуратури Шинкаренко Н.Р. ОСОБА_4 Ганзюк А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Синельниківського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Синельниківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

14.12.2012 року Синельниківський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Синельниківського міськрайонного центру зайнятості звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд стягнути з ОСОБА_4 кошти витрачені на навчання, виплачену матеріальну допомогу та допомогу по безробіттю на загальну суму 2000грн. 00коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам Законів України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02 березня 2000 року за № 1533-III, Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20 листопада 2000 року за № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136, відповідач, перебуваючи на обліку в Синельниківському міськрайонному центру зайнятості як безробітна з 27.01.2011р. по 03.11.2011р., проте, фактично у період з 27.01.2011р. по 03.11.2011р. відповідач належала до категорії зайнятих осіб, не інформувавши про це позивача, та незаконно отримував допомогу по безробіттю. На вимогу позивача повернути суму безпідставно виплаченої допомоги відповідач не реагує.

Представник позивача та представник прокуратури у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог, про те зазначив, що не може сплатити суму заборгованості одним платежем.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Судом встановлено, що у центрі зайнятості в період з 27.01.2011 року по 03.11.2011 року знаходилась на обліку ОСОБА_4.

Наказом ЦЗ № НТ 110203 від 03.02.2011 ОСОБА_4 було надано статус безробітного, відповідно до п.п.2.4. ст.23, п.2 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", відповідачу з 04.05.2011 призначена допомога по безробіттю.

Згідно до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 19 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що Державна Служба Зайнятості організує при потребі професійну підготовку і перепідготовку громадян у системі служби зайнятості або направляє їх до інших навчальних закладів, що ведуть підготовку та перепідготовку працівників, сприяє підприємствам у розвиткові та визначенні змісту курсів навчання й перенавчання.

Судом встановлено, що між Центром зайнятості та відповідачем укладено договір від 30.05.2011 року №048911053000007 (далі - Договір). Відповідно до п.1 вказаного Договору відповідача направлено до Синельниківського професійного ліцею за навчальною програмою перукар строком на 4.94 міс. (784 год.) з метою сприяння в подальшому працевлаштуванню. Зокрема, наказом від 31.05.2011 року №1-3-СНН ОСОБА_4 зараховано до складу навчальної групи.

Відповідно до п.29 «Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного» затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, 20.11.2000 року №308, виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання, компенсація проїзду до місця професійного навчання та у зворотному напрямку, оплата проживання, здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Так, відповідно до п.2.2.2 Договору Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття зобов'язаний виплачувати щомісячно згідно з законодавством матеріальну допомогу у період професійної підготовки.

На підставі п.1 п.п.4. ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та наказом від 31.05.2011 №HT 110531 допомогу по безробіттю ОСОБА_4 було припинено у зв'язку з проходженням безробітною професійної підготовки.

Відповідно п.1 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та п.5 "Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного" у період професійного навчання відповідачу призначена матеріальна допомога.

Відповідно до «Порядку взаємодії суб'єктів інформаційного обміну, щодо надання та використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» затверджений постановою правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 07.12.2005 № 368 та на підставі перевірки обґрунтованості призначення та виплати матеріального забезпечення по безробіттю по даним звірки з Державною Податковою Адміністрацією, стало відомо, що ОСОБА_4, в період з 01.08.2011 року по 03.11.2011 перебування на обліку, належала до категорії зайнятих осіб, а саме отримувала виплати відповідно умов цивільна правового договору від ТОВ "МСЛ", крім того знаходилась у трудових відносинах з ТОВ "Мушкетер".

Судом встановлено, що, всупереч вимогам діючого законодавства, відповідач в період перебування з 01.08.2011 року по 03.11.2011 року на обліку в центрі зайнятості належала до категорії зайнятого населення, а саме вона знаходилась у трудових відносинах з ТОВ "Мушкетер», та на умовах цивільно-правового договору з ТОВ «МСЛ», що підтверджується листами від 19.03.2012 року №1, та 11.04.2012 року №13 (копії наявні в матеріалах справи).

Згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та відповідно до "Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року (далі-Порядок), встановлено: незайняті громадяни, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі. Під час реєстрації кожна особа ознайомлена з пам'яткою безробітного, де чітко зазначено, що безробітній під час перебування на обліку, зобов'язаний своєчасно подавати центру зайнятості відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Так, ОСОБА_4, була попереджена під особистий підпис, що у разі працевлаштування вона повинна повідомити спеціалістів центру зайнятості про працевлаштування за будь-якою формою (за договором найму, договором підряду, договором надання послуг; укладання цивільно-правового договору; відкриття власної справи та ін..).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 приховала факт працевлаштування та при цьому продовжувала перебувати на обліку в центрі занятості, як безробітна. В свою чергу, відповідачка, в період працевлаштування на вищезазначених підприємствах, незаконно отримала допомогу по безробіттю та матеріальну допомогу у період професійного навчання на загальну суму 2201,40 грн.

Протягом 15 робочих днів після отримання Відповідачем повідомлення (09.06.2012 факт отримання підтверджено рекомендованим повідомленням, копія наявна в матеріалах справи) про добровільне повернення допомоги по безробіттю без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), останній зобов'язаний повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути потерпілому це майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала, відповідно до ст.1212 ЦК України.

Відповідачем добровільно було сплачено суму у розмірі 201,40 грн. Станом на час розгляду справи сума боргу, яка не погашена відповідачем становить 2000грн. 00коп.

Статтею 34 Закону №1533-IIІ фонду надано право, зокрема, стягувати відповідно до закону кошти фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

З урахуванням наведеного та встановлених обставин у справі суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 8-12, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Синельниківського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Синельниківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Синельниківського міськрайонного центру зайнятості, кошти витрачені на навчання, виплачену матеріальну допомогу та допомогу по безробіттю на загальну суму 2000грн. 00коп. (дві тисячі гривень 00коп.) на р/р Синельниківського міськрайонного центру зайнятості, за такими реквізитами: код ЄДРПОУ 21902422, назва банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, № р/р 37176001002863, МФО 805012, призначення платежу: повернення коштів, одержувач Синельниківський міськрайонний центр зайнятості.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 28 січня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 28.01.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін