Постанова № 28869725, 18.01.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2013 р. Справа №2а-14202/12/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої М.О., представника позивача - Османова Е.Р., представника відповідача - Володькіна С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС № 0005542301 від 16.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 46504 гривень, з яких 37203 гривень - основний платіж та 9301 гривень - штрафні санкції; визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005522301 від 16.11.2012 року в частині збільшення сум грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 58133 гривень, з яких 46506 гривень - основний платіж та 11627 гривень - штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 рік, в ході якої було встановлено, що підприємство в перевріємому періоді мало взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Люкссервістрейд» та ПП «Айкон-Крим», стан платників яких є відмінним від нуля, а також з підприємствами ПП «Бізнеспромторг» та ПП «Контакт - торг», на підтвердження здійснення яких до перевірки не були надані товарно - транспортні накладні, у зв'язку з чим податкова інспекція дійшла висновку про завищення позивачем суми валових витрат та податкового кредиту. Вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбувались реально, отримання та оплата товарів та послуг підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати та податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що при проведенні перевірки позивачем не було надано товарно - транспортні накладні, які б свідчили про транспортування товару від постачальників ПП «Контакт Торг» та ПП «Бізнеспромторг». Також перевіркою було встановлено, що контрагенти позивача ТОВ «ЛюкссервісТрейд» та ПП «Айкон-Крим» мають стан платників «28» (триває процедура припинення, направлені заперечення органу ДПС), а отже ці підприємства не мають можливості здійснювати господарську діяльність. Встановивши ці обставини, податкова інспекція дійшла висновку про необґрунтоване формування позивачем за рахунок цих взаємовідносин валових витрат та податкового кредиту.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Фірма «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом є юридичною особою, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Ялті АР Крим та є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 00490183 від 27.08.1997 року (т. 1, а.с. 11-13).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: збирання безпечних відходів; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; відновлення відсортованих відходів; інша діяльність щодо поводження з відходами; будівництво житлових і нежитлових будівель (т. 1, а.с. 14).

Підприємство має у власності виробничу базу, розташовану за адресою: м. Ялта, вул.. Блюхера, 32, є орендарем земельної ділянки, переданої для її обслуговування, а також є власником 36 транспортних засобів (т. 1, а.с. 15-18; т. 2, а.с. 1-33), а отже має необхідні виробничі потужності для здійснення своєї господарської діяльності.

Державною податковою інспекцією у м. Ялті АР Крим ДПС була проведена планова виїзна документальна перевірка фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2012 рік, за результатами якої було складено акт № 2382/22-01/24693841/228 від 15.11.2012 року (а.с. 19-79).

В ході проведення перевірки було встановлено, що фірма «Альфатер Крим» здійснювала операції з придбання у постачальників товарів, матеріалів, послуг по вивозу, похованню твердих побутових відходів на полігонах ТПВ.

Встановлено, що ПП «Бізнеспромторг» перебував у фінансово - господарських відносинах з фірмою «Альфатер Крим» відповідно до укладеного договору купівлі - продажу № 23 від 01.01.2010 року та відповідно до виписаних накладних, податкових накладних: видаткова та податкова накладні № 990 від 16.11.2009 року на поставку запчастин вартістю 30600 гривень, в тому числі ПДВ - 5100 гривень; видаткова накладна № 1014 від 27.11.2009 року, податкова накладна № 1014 від 25.11.2009 року на поставку запчастин вартістю 24200 гривень, в тому числі ПДВ - 4033,33 гривень; видаткова накладна № 76 від 05.02.2010 року, податкова накладна № 76 від 03.02.2010 року на поставку шин вартістю 19800 гривень, в тому числі ПДВ - 3300 гривень.

Згідно договору купівлі - продажу № 23 від 01.01.2010 року, поставка ТМЦ здійснюється транспортом постачальника, однак товарно - транспортні накладні від ПП «Бізнеспромторг» до перевірки не надані.

Також, позивач перебував у фінансово - господарських відносинах з ПП «Контакт Торг» відповідно до виписаних накладних, податкових накладних: прибуткова та податкова накладні № 990 від 08.12.2009 року на поставку підйомника вартістю 20760 гривень, в тому числі ПДВ - 3460 гривень; прибуткова накладна № 995 від 17.12.2009 року, податкова накладна № 995 від 15.12.2009 року на поставку кабіни автомобіля вартістю 18000 гривень, в тому числі ПДВ - 3000 гривень; прибуткова накладна № 192 від 18.03.2010 року, податкова накладна № 192 від 17.03.2010 року на поставку компресора вартістю 17760 гривень, в тому числі ПДВ - 2960 гривень.

До перевірки не надані договори та товарно - транспортні накладні від ПП «Контакт Торг».

Також, від ДПІ в м. Сімферополі 08.11.2012 року надійшла інформація, що Актом «Про результати перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства» № 711/22-8/35873737 від 24.09.2012 року за грудень 2009 року та березень 2010 року зменшено податкового зобов'язання у ПП «Контакт Торг» в сумі 9420 гривень.

Встановлено, що позивач перебував у фінансово - господарських відносинах з ТОВ «Люкссервістрейд» відповідно до укладених договору надання послуг № 23 від 01.01.2010 року по ремонту автотранспорту, договору купівлі - продажу запчастин № 22 від 01.01.2010 року та відповідно до виписаних (оформлених) накладних (актів виконаних робіт того), податкових накладних на загальну суму 54200, в тому числі ПДВ - 9033,33 гривень.

Згідно договору купівлі - продажу поставка здійснюється транспортом постачальника, однак товарно - транспортні накладні до перевірки не надані. Листи замовлення на ремонт автотранспорту та акти виконаних робіт не представлені.

Від ДПІ в м. Сімферополі надійшла інформація (вих.. № 8645/7/22-7 від 12.11.2012 року), що складено акт від 12.11.2012 року № 592/22-7 по взаємовідносинам ТОВ «Люкссервістрейд» з питань звірки відомостей, отриманих від Фірма «Альфатер Крим», яка мала взаємовідносини за період: жовтень, грудень 2009 року, січень - травень 2010 року про неможливість проведення перевірки у зв'язку з тим, що ТОВ «Люкссервістрейл» має стан «28» (триває процедура припинення, направлені заперечення органу ДПС), та не звітує до ДПІ в м. Сімферополя з грудня 2010 року.

Також, позивач перебував у фінансово - господарських взаємовідносинах з ПП «Айкон-Крим» відповідно до укладеного договору купівлі - продажу № 16 від 01.01.2010 року та відповідно до виписаних накладних, податкових накладних на загальну суму 37904 гривень, в тому числі ПДВ - 6317,33 гривень.

Згідно договору купівлі - продажу поставка здійснюється транспортом постачальника, однак товарно - транспортні накладні до перевірки не надані.

У зв'язку з чим, податкова інспекція дійшла висновку про завищення позивачем задекларованих показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)», крім визначених у 04.11» за 4 квартал 2009 року в сумі 77967 гривень, за 2 квартал 2010 року в сумі 46587 гривень та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за листопад 2009 року - в сумі 9133 гривень; грудень 2009 року в сумі 6460 гривень, лютий 2010 року в сумі 3300 гривень; березень 2010 року в сумі 8993 гривень; квітень 2010 року в сумі 5317 гривень; червень 2010 року в сумі 4000 гривень.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС дійшла висновку про наступні порушення фірмою «Альфатер Крим»:

- П. 1.31, п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 139.1.5 п. 1389.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого: занижено податок на прибуток на суму 70708 гривень, в тому числі за рік 2009 на суму 19492 гривень, півріччя 2010 року - 27014 гривень, 3 квартал 2010 року - 27014 гривень, рік 2010 - 27014 гривень, півріччя 2012 року - 24202 гривень; завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за півріччя 2012 року в сумі 85665 гривень. (Донарахування податку на прибуток за 4 квартал 2009 року та 2 квартал 2010 року, яке оскаржує позивач, склало 46506 гривень);

- п.п. 7.4.1 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 37203 гривень, в тому числі за листопад 2009 року в сумі 9133 гривень, грудень 2009 року в сумі 6460 гривень, лютий 2010 року - 3300 гривень, березень 2010 року - 8993 гривень, квітень 2010 року - 5317 гривень, червень 2010 року - 4000 гривень.

На підставі цих висновків акту, ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0005542301 від 16.11.2012 року, яким Фірма «Альфатер-Крим» зі 100% іноземним капіталом збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 46504 гривень, з яких 37203 гривень - основний платіж та 9301 гривень - штрафні санкції (т. 1, а.с. 80);

- № 0005522301 від 16.11.2012 року, яким Фірма «Альфатер Крим» зі 100% іноземним капіталом збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 94436 гривень, з яких 70708 гривень - основний платіж та 23728 гривень - штрафні санкції (т. 1, а.с. 81). Позивач не згодний з цим податковим повідомленням - рішенням частково, в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 58133 гривень, з яких 46506 гривень - основний платіж та 11627 гривень - штрафні санкції.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 01.01.2010 року позивачем було укладено договір купівлі - продажу з ПП «Бізнеспромторг» № 23, відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця належне йому майно - автошини, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити це майно.

Пунктом 3 Договору передбачено внесення передоплати товару в безготівковій формі. Відповідно до змісту цього договору, ним не було передбачено, за чий рахунок буде здійснюватись транспортування товару (т. 1, а.с. 137-138).

На виконання цього Договору, ПП «Бізнеспромторг» були здійснені наступні поставки товару позивачу:

16.11.2009 року здійснено поставку електроакумулятора та редуктора заднього мосту МВ на загальну суму 30600 гривень, в тому числі ПДВ - 5100 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 990 (т. 1, а.с. 142).

В той же день Фірмою «Альфатер Крим» було здійснено оплату поставленого товару, що підтверджується карткою рахунку (т. 1, а.с. 140-141).

За фактом поставки та оплати товару, 16.11.2009 року ПП «Бізнеспромторг» було виписано позивачу податкову накладну № 990 на суму 30600 гривень, в тому числі ПДВ - 5100 гривень (т. 1, а.с. 143).

Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача згідно прибуткового складського ордеру № 990 від 16.11.2009 року та використаний для ремонту належних Фірмі «Альфатер Крим» автомобілів згідно актів № 00285 та № 00293 від 30.11.2009 року; лімітно - заборних карток (т. 1, а.с. 199-203).

27.11.2009 року ПП «Бізнеспромторг» було поставлено позивачу автозапчастини (редуктор заднього мосту та диск сцеплення) на загальну суму 24200 гривень, в тому числі ПДВ - 4033,33 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 1014 (а.с. 144).

За поставлені товари передоплата була здійснена позивачем 25.11.2009 року, що підтверджено даними картки рахунку (т. 1, а.с. 140).

За фактом оплати, 25.11.2009 року ПП «Бізнеспромторг» було виписано позивачу податкову накладну № 1014 на суму 24200 гривень, в тому числі ПДВ - 4033,33 гривень (т. 1, а.с. 145).

Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача згідно прибуткового складського ордеру № 1014 від 27.11.2009 року та використаний для ремонту належних Фірмі «Альфатер Крим» автомобілів згідно актів № 00303 від 29.12.2009 року та № 00317 від 29.12.2009 року; лімітно - заборних карток (т. 1, а.с. 204-208).

05.02.2010 року ПП «Бізнеспромторг» було поставлено позивачу автошини вартістю 19800 гривень, в тому числі ПДВ - 3300 гривень, що підтверджено видатковою накладною № 76 (т. 1, а.с. 146).

Згідно з даними картки рахунку, оплата товару була здійснена позивачем в повному обсязі шляхом внесення передоплати 03.02.2010 року (т. 1,а.с. 140).

За фактом оплати, ПП «Бізнеспромторг» було виписано позивачу податкову накладну № 76 на суму 19800 гривень, в тому числі ПДВ - 3300 гривень (т. 1, а.с. 147).

Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача та використаний в його господарській діяльності, що підтверджується прибутковим складським ордером № 76 від 05.02.2010 року; накладною на внутрішнє переміщення № 00058 від 05.02.2010 року; лімітно - заборною карткою (т. 1, а.с. 209-211).

ПП «Бізнеспромторг» є юридичною особою, не перебуває в процесі припинення, що підтверджено даними Єдиного державного реєстру та на момент укладення з позивачем правочинів було зареєстрованим платником податку на додану вартість, свідоцтво якого було анульоване лише 28.04.2010 року (т. 1, а.с. 195-196).

Виписані ПП «Бізнеспромторг» податкові накладні були отримані позивачем в листопаді 2009 року, лютому 2010 року, що підтверджується Реєстром отриманих та податкових накладних та включені до складу податкового кредиту з ПДВ відповідних періодів, що підтверджено наданими Деклараціями з ПДВ за листопад 2009 року та лютий 2010 року з Додатками № 5 (т. 1, а.с. 197,198,100-105;112-118).

01.01.2010 року між ТОВ «Люкссервістрейд» було укладено договір купівлі - продажу № 22 з Фірмою «Альфатер-Крим», згідно з яким Продавець зобов'язався передати у власність покупця належне йому майно - запчастини, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити це майно. Форма оплати за договором - передоплата, безготівкова (т. 1, а.с. 157-158).

Також, 01.01.2010 року між позивачем та ТОВ «Люкссервістрейд» було укладено договір на надання послуг № 23, згідно з яким Замовник доручив, а Виконавець зобов'язався надати послуги по ремонту автотранспорту (т. 1, а.с. 159-160).

На виконання цих договорів, позивачем було внесено 03.03.2010 року на рахунок ТОВ «Люкссервістрейд» передоплату за послуги з ремонту автомобілів в сумі 12600 гривень, що підтверджується карткою рахунку (т. 1, а.с. 164).

За фактом оплати, 03.03.2010 року ТОВ «Люкссервістрейд» було виписано позивачу податкову накладну № 246 від 03.03.2010 року на суму 12600 гривень, в тому числі ПДВ - 2100 гривень (т. 1, а.с. 168).

06.03.2010 року між сторонами було підписано акт приймання - здачі робіт № 01554 у вигляді діагностики паливної системи, ремонту паливної системи автомобіля на суму 12600 гривень, в тому числі ПДВ - 2100 гривень (т. 1, а.с. 167).

10.03.2010 року позивачем було внесено на користь контрагента передоплату за надання послуг щодо ремонту автомобілю в сумі 6800 гривень, що підтверджується карткою рахунку.

За фактом оплати, 10.03.2010 року ТОВ «Люкссервістрейд» було виписано позивачу податкову накладну № 256 на суму 6800 гривень, в тому числі ПДВ - 1133,33 гривень (т. 1, а.с. 170).

12.03.2010 року між сторонами було підписано акт здачі - приймання робіт № 01559 у вигляді ремонту гальму вальної системи прицепу на суму 6800 гривень, в тому числі ПДВ - 1133,33 гривень (т. 1, а.с. 169).

На виконання договору купівлі - продажу, 31.03.2010 року ТОВ «Люкссервістрейд» було поставлено позивачу запчастини (підйомник гідравлічний б\у) вартістю 16800 гривень, в тому числі ПДВ - 2800 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 320 (т. 1, а.с. 171).

Передоплата за товар була внесена позивачем 30.03.2010 року, що підтверджується карткою рахунку (т. 1, а.с. 163).

За фактом оплати, 30.03.2010 року ТОВ «Люкссервістрейд» було виписано позивачу податкову накладну № 320 на суму 16800 гривень, в тому числі ПДВ - 2800 гривень (т. 1, а.с. 172).

Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача та використаний в його господарській діяльності, що підтверджується прибутковим складським ордером № 320 від 30.03.2010 року; актом проведення ремонту основних засобів № 00209 від 31.10.2010 року; лімітно - заборною карткою (т. 1, а.с. 234-236).

Також, 11.05.2010 року позивачем було перераховано на користь ТОВ «Люкссервістрейд» передоплату за надання послуг по ремонту транспортного засобу в сумі 18000 гривень, що підтверджується карткою рахунку (т. 1, а.с. 164).

За фактом оплати, 11.05.2010 року ТОВ «Люкссервістрейд» було виписано позивачу податкову накладну № 522 на суму 18000 гривень, в тому числі ПДВ - 3000 гривень (т. 1, а.с. 174).

19.05.2010 року між сторонами Договору було підписано акт приймання - здачі робіт № 02735 у вигляді ремонту кузову автомобіля на суму 18000 гривень, в тому числі ПДВ - 3000 гривень (т. 1, а.с. 173).

Всі транспортні засоби, послуги щодо ремонту яких були надані позивачу ТОВ «Люкссервістрейд» належать Фірмі «Альфатер Крим» на праві власності, а отже надані послуги були використані позивачем в його господарській діяльності.

ТОВ «Люкссервістрейд» є юридичною особою, підприємницька діяльність якої до цього часу не припинена, що підтверджено даними Єдиного державного реєстру та на момент укладення з позивачем правочинів було зареєстрованим платником податку на додану вартість, свідоцтво якого було анульоване лише 13.05.2010 року (т. 1, а.с. 230,231).

Виписані ТОВ «Люкссервістрейд» податкові накладні були отримані позивачем відповідно в березні та травні 2010 року, що підтверджується Реєстром отриманих та податкових накладних та включені до складу податкового кредиту з ПДВ відповідних періодів, що підтверджено наданими Деклараціями з ПДВ за березень 2010 року, травень 2010 року з Додатками № 5 (т. 1, а.с. 232, 233, 119-125, 131-136).

01.01.2010 року між ПП «Айкон-Крим» та Фірмою «Альфатер Крим» було укладено договір купівлі - продажу № 16, згідно з яким Продавець зобов'язався передати у власність Покупця належні йому автошини, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити це майно (т. 1, а.с. 175-176).

01.01.2010 року позивачем було укладено договір купівлі - продажу № 16 з ПП «Айкон-Крим», згідно з яким Продавець зобов'язався передати у власність покупця належне йому майно (запчастини, товарно - матеріальні цінності, автомобільне масло, автошини), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити це майно (т. 1, а.с. 175-176).

На виконання цього договору, 08.04.2010 року ПП «Айкон-Крим» було поставлено позивачу товар (електромуфта раздаточної коробки) вартістю 5904 гривень, в тому числі ПДВ - 984 гривень, що підтверджується видатковою накладною № 300 (т. 1, а.с. 180).

Оплата цього товару була здійснена позивачем на рахунок контрагента 08.04.2010 року в повному обсязі, що підтверджено карткою рахунку (т. 1, а.с. 178).

За фактом поставки та оплати товару, ПП «Айкон-Крим» було виписано позивачу податкову накладну № 300 на суму 5904 гривень, в тому числі ПДВ - 984 гривень (т. 1, а.с. 181).

Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача та використаний в його господарській діяльності, що підтверджується прибутковим складським ордером № 300 від 08.04.2010 року; актом проведення ремонту основних засобів № 00059 від 30.04.2010 року; лімітно - заборною карткою (а.с. 216-218).

14.04.2010 року Фірмою «Альфатер-Крим» було внесено предоплату за отримання товару від ПП «Айкон Крим» в сумі 12000 гривень, що підтверджується карткою рахунку (т. 1, а.с. 178).

За фактом оплати, 14.04.2010 року ПП «Айкон-Крим» було виписано позивачу податкову накладну № 334 на суму 12000 гривень, в тому числі ПДВ - 2000 гривень.

Оплачений товар (шини) було поставлено позивачу 16.04.2010 року, що підтверджено видатковою накладною № 334 (т. 1, а.с. 182).

Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача та використаний в його господарській діяльності, що підтверджується прибутковим складським ордером № 334 від 16.04.2010 року; накладною на внутрішнє переміщення № 00113 від 31.05.2010 року; лімітно - заборною карткою (т. 1, а.с. 219-221).

28.04.2010 року позивачем було внесено передоплату на рахунок ПП «Айкон-Крим» в сумі 14000 гривень, що підтверджується карткою рахунку (т. 1, а.с. 178).

За фактом оплати, 28.04.010 року ПП «Айкон» було виписано позивачу податкову накладну № 392 на суму 14000 гривень, в тому числі ПДВ - 2333,33 гривень (т. 1, а.с. 185).

Товар (шини) був поставлений позивачу 29.04.2010 року, що підтверджено видатковою накладною № 392 (т. 1, а.с. 184).

Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача та використаний в його господарській діяльності, що підтверджується прибутковим складським ордером № 392 від 29.04.2010 року; накладними на внутрішнє переміщення № 00111 від 09.05.2010 року; № 00112 від 02.05.2010 року, лімітно - заборними картками (т. 1, а.с. 222-226).

19.05.2010 року позивачем було внесено оплату за товар на користь ПП «Айкон Крим» в сумі 6000 гривень, що підтверджено карткою рахунку (т. 1, а.с. 178).

За фактом оплати, 19.05.2010 року ПП «Айкон-Крим» було виписано позивачу податкову накладну № 423 на суму 6000 гривень, в тому числі ПДВ - 1000 гривень (т. 1, а.с. 187).

Товар (автошини) було поставлено позивачеві 20.05.2010 року, що підтверджено видатковою накладною № 423 (т. 1, а.с. 186).

Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача та використаний в його господарській діяльності, що підтверджується прибутковим складським ордером № 423 від 20.05.2010 року; накладною на внутрішнє переміщення № 00109 від 21.05.2010 року; лімітно - заборною карткою (т. 1, а.с. 227-229).

ПП «Айкон Крим» є юридичною особою, підприємницька діяльність якої до цього часу не припинена, що підтверджено даними Єдиного державного реєстру та на момент укладення з позивачем правочинів було зареєстрованим платником податку на додану вартість, свідоцтво якого було анульоване лише 21.05.2010 року (т. 1, а.с. 212,213).

Виписані ПП «Айкон Крим» податкові накладні були отримані позивачем в квітні - травні 2010 року, що підтверджується Реєстром отриманих та податкових накладних та включені до складу податкового кредиту з ПДВ відповідних періодів, що підтверджено Деклараціями з ПДВ за квітень, травень 2010 року з Додатком № 5 (т. 1, а.с. 214,215, 128-136).

Також, позивачем були укладені разові угоди на поставку товарів з контрагентом ПП «Контакт-Торг», а саме:

08.12.2009 року позивачу було поставлено товар - підйомний гідравлічний б\у вартістю 20760 гривень, в тому числі ПДВ - 3460 гривень, що підтверджено видатковою накладною № 990 (т. 1 а.с. 151).

08.12.2009 року ПП «Контакт-Торг» була виписана позивачу податкова накладна № 990 на вказану суму, а Фірмою «Альфатер-Крим» в той же день була здійснена оплата за поставлений товар (т. 1, а.с. 149,152).

Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача та використаний в його господарській діяльності, що підтверджується прибутковим складським ордером № 990 від 08.12.2009 року; актом № 00312 від 29.12.2009 року; лімітно - заборною карткою (т. 1, а.с. 241-243).

15.12.2009 року Фірмою «Альфатер-Крим» на користь ПП «Контакт-Торг» було внесено передоплату за отримання товару в сумі 18000 гривень, що підтверджується карткою рахунку (т. 1, а.с. 149).

За фактом оплати, 15.12.2009 року ПП «Контакт-Торг» було виписано позивачу податкову накладну № 995 на суму 18000 гривень, в тому числі ПДВ - 3000 гривень (т. 1, а.с. 154).

17.12.2009 року ПП «Контакт-Торг» була здійснена поставка товару (кабіна автомобілю б\у), вартістю 18000 гривень, що підтверджено видатковою накладною № 995 (т. 1, а.с. 153).

Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача та використаний в його господарській діяльності, що підтверджується прибутковим складським ордером № 995 від 17.12.2009 року; актом № 00244 від 31.10.2011 року; лімітно - заборною карткою (т. 1, а.с. 244-246).

17.03.2010 року Фірмою «Альфатер-Крим» було перераховано ПП «Контакт-Торг» передоплату за товар в сумі 17760 гривень, за фактом чого ПП «Контакт-Торг» було виписано позивачу податкову накладну № 192 на суму 17760 гривень, в тому числі ПДВ - 2960 гривень (т. 1, а.с. 149,156).

18.03.2010 року ПП «Контакт-Торг» було поставлено позивачу оплачений товар (компресор), що підтверджено видатковою накладною № 192 (т. 1, а.с. 155).

Зазначений товар був оприбуткований на складі позивача та використаний в його господарській діяльності, що підтверджується прибутковим складським ордером № 192 від 18.03.2010 року; актом приймання - передачі основних засобів від 30.03.2010 року (т. 1, а.с. 247-249).

ПП «Контакт-Торг» є юридичною особою, підприємницька діяльність якої до цього часу не припинена, що підтверджено даними Єдиного державного реєстру та на момент укладення з позивачем правочинів було зареєстрованим платником податку на додану вартість, свідоцтво якого було анульоване лише 28.04.2010 року (т. 1, а.с. 237,238).

Виписані ПП «Контакт-Торг» податкові накладні були отримані позивачем в грудні 2009 року, березні 2010 року, що підтверджується Реєстром отриманих та податкових накладних та включені до складу податкового кредиту з ПДВ відповідних періодів, що підтверджено Деклараціями з ПДВ за грудень 2009 року, березень 2010 року з Додатком № 5 (т. 1, а.с. 106-111; 119-125).

Податковою інспекцією всі зазначені обставини також були встановлені при проведенні перевірки позивача та жодних зауважень щодо правильності складання цих документів в акті перевірки не викладено.

Проте, в акті перевірки зазначено, що позивачем не було надано документів, які свідчать про транспортування цього товару, що на думку податкової інспекції ставить під сумнів сам факт здійснення господарських операцій та відповідно неправомірного віднесення зазначеної суми до валових витрат.

Станом на 2009-2010 рік вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст.. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з придбання товарів та послуг від його контрагентів, їх використання в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих товарів та послуг до валових.

Щодо ненадання документів, які підтверджують транспортування цього товару, то суд зазначає, що у позивача в наявності є достатньо транспортних засобів для поставки придбаних товарів власними силами, а крім того позивач не включав до валових витрат витрати щодо транспортування цього товару, а тому не було й необхідності в їх підтвердженні.

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок вищезазначених контрагентів позивача суд зазначає наступне.

Об'єктом оподаткування, відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон), - є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Цим Законом було передбачено право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п. 1.7 Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст.. 7 Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5 ст. 7 Закону).

Документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена податкова накладна, яка підтверджує сплату податку на додану вартість (пп. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

П.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює вимоги до податкових накладних, які надають право покупцю формувати податковий кредит з податку на додану вартість передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити окремими рядками: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи; зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України «Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), яки при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

Проведеною ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС перевіркою дотримання вимог податкового законодавства Фірмою «Альфатер-Крим» було встановлено, що за наслідками придбання у ПП «Бізнеспромторг», ПП «Контакт Торг», ТОВ «ЛюкссервісТрейд», ПП «Айкон-Крим» товарів та послуг позивач сформував податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних, які були виписані зареєстрованими на момент укладення цих угод платниками податку на додану вартість. Сплата безпосередньо позивачем податку на додану вартість під сумнів не ставиться.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних вимогам податкового законодавства, а саме: пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» № 165 від 30.05.2009 року в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено, у зв'язку з чим сума у розмірі 37203 гривень була включена позивачем до складу податкового кредиту правомірно.

В судовому засіданні представником позивача надані всі необхідні документи, які підтверджують, що підприємство має можливість здійснювати господарську діяльність, фактично її здійснює та отримані товар і послуги з ремонту автомобілів були використані в господарській діяльності Фірми «Альфатер-Крим», призвели до змін в структурі активів та пасивів цього підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які на момент укладення та реалізації угод були зареєстрованими платниками податку на додану вартість; підприємницька діяльність цих підприємств до цього часу не припинена.

Таким чином, на думку суду, на момент укладення договорів з ПП «Бізнеспромторг», ПП «Контакт Торг», ТОВ «ЛюкссервісТрейд», ПП «Айкон-Крим» позивач не міг та не повинен був передбачати порушення ними податкового законодавствами, якщо такі порушення дійсно мали місце.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, на думку суду, податковим органом не надано будь-яких фактичних даних на підтвердження обставин, зазначених в акті - перевірки та письмових запереченнях, що позивачем було безпідставно віднесено до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених під час укладення угод з його контрагентами.

Навпаки, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що зазначені договори були дійсно укладені, реально виконані сторонами та отримані позивачем послуги і товар були ним використані в господарській діяльності, а тому суд вважає нарахування позивачеві податкових зобов'язань згідно з оспорюваними податковими повідомленнями - рішеннями безпідставним.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт постачання товарів та надання послуг. Відповідачем також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами. Контрагенти позивача на момент укладення та виконання договорів були зареєстрованими в реєстрі платників ПДВ, ніякої інформації, яка б могла свідчити про порушення ними податкової дисципліни на час вчинення правочинів з позивачем судом не встановлено.

Відповідачем також не було надано ніяких доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Фірми «Альфатер-Крим» є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Судові витрати, згідно зі ст.. 87 КАС України складаються в тому числі з судового збору.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у вигляді судового збору в сумі 1046,37 гривень із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 18.01.13 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 23.01.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005542301, винесене 16.11.2012 року ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС про збільшення Фірмі «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 46504 гривень, з яких 37203 гривень - основний платіж та 9301 гривень - штрафні санкції.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0005522301, винесене 16.11.2012 року ДПІ у м. Ялті АР Крим ДПС в частині збільшення Фірмі «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 58133 гривень, з яких 46506 гривень - основний платіж та 11627 гривень - штрафні санкції.

Стягнути на користь Фірми «Альфатер Крим» з 100% іноземним капіталом судові витрати у розмірі 1046 (одна тисяча сорок шість) гривень 37 копійок з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова