Постанова № 28869697, 25.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16579/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Грішаєві Є.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Важинська Т.В. - довір. від 16.10.2012 року № 492/12

від відповідача - Ковальчук Д.М. - довір. від 24.12.2012 року № 05/01-3066

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес»

до відповідача Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області

про визнання нечинною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області про визнання нечинною та скасування постанови від 06.11.2012 року № 147278 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, рішення, яке оскаржується, прийняте відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений Законом.

Вказує на те, що перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом, на підставі якої винесена постанова, проведена незаконно, з порушенням законодавства та інтересів суб'єкта господарювання, оскільки, як вважає позивач, проведення рейдових перевірок посадовими особами відповідача можливе не частіше ніж раз на три місяці.

Враховуючи викладене, просить визнати нечинною та скасувати відповідну постанову.

В запереченнях на позовну заяву, відповідач вказав на її безпідставність та просив в задоволені позовної заяви відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив позовну заяву задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечував, надав пояснення, аналогічні викладеним в запереченнях, просив в задоволені позовної заяви відмовити.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заслухавши представників сторін, суд встановив.

ТОВ «Авто-Експрес» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 14.10.2005 року, внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 33222009), юридична адреса: 83086, Донецька область, м. Донецьк, Ворошилоський район, пл. Комунарів, 4 (а.с. 10).

28.09.2012 року ТУ ГДІ в Донецькій області здійснена перевірка транспортного засобу, який належить ТОВ «Авто-Експрес», за результатами якої складений акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 28.09.2012 року № 028961.

Під час перевірки встановлене порушення ТОВ «Авто-Експрес» вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо здійснення нерегулярних пасажирських перевезень та незабезпечення наявності у водія квитків номіналом 3,38 та 2,02, які передбачені таблицею вартості проїзду, неоформлення квитково-касового листу та наявності інших документів, перелік яких передбачений зазначеною нормою Закону.

В поясненнях водія про причини порушень зазначено, що відповідні квитки не видані на товаристві.

06.11.2012 року ТУ Головавтотрансінспекція в Донецькій області винесена постанова № 147278 про застосування до ТОВ «Авто - Експрес» фінансових санкцій в сумі 1700 грн., яка направлена на адресу товариства 06.11.2012 року для добровільного виконання (а.с. 6-7).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить визати нечинною та скасувати зазначену постанову.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт».

Згідно ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень.

Урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті відповідно до п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190, є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція), що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.

Згідно п. 4 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів та державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання.

Головавтотрансінспекція має право перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів, що передбачено п. 5 Положення.

Відповідно до п. 8 Положення Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері додержання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567.

Відповідно до п. 20 Порядку за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за формою згідно з додатком 2.

Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання (далі - уповноважена особа суб'єкта господарювання). Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Відповідно до п. 22 Порядку у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Як вбачається з акту перевірки, він підписаний водієм транспортного засобу.

Згідно п. 26 Порядку справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до п. 27 Порядку у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як зазначалось раніше, під час перевірки відповідачем встановлені порушення позивачем вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, в порушення зазначеної норми Закону він не забезпечив наявності документів, перелік яких передбачений ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки під час перевірки територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області встановлене порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд вважає, що відповідач правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений Законом, застосував до позивача фінансові санкції на підставі зазначеної норми Закону.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони - суб'єкта владних повноважень питання про розподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про автомобільний транспорт», ст. 2 ст. 11, ст.17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Експрес» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області про визнання нечинною та скасування постанови від 06.11.2012 року № 147278 про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн. - відмовити повністю.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 25.12.2012 року проголошений повний текст постанови.

Суддя Давиденко Т.В.