Постанова № 28869620, 19.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2012 р. Справа №2а-3742/11/0170/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Кудряшової А.М.,

при секретарі Ждані В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача - Басюл В.В., довіреність № б/н від 04.01.2011 року;

від відповідача (Кримської митниці Державної митної служби України) - Удод В.І., довіреність № б/н від 23.11.2010 року;

від відповідача (Головного управління Державного казначейства України в АР Крим) - Глушаков М.О., довіреність № б/н від 19.07.2012 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвесткомпані"

до Кримської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвесткомпані" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Кримської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим із вимогами про визнання дій Кримської митниці протиправними в частині видачі картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600050002/0/00008; визнання недійсним рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів 600000006/2010/050009/1 від 02.09.2010 року; зобов'язання Головного управління Державного казначейства України в АР Крим повернути з Державного бюджету України надмірно сплачену суму у розмірі 5040,80 гривень перераховані у якості податку на додану вартість та 1270,97 гривень перераховані в якості митного збору, шляхом зарахування на поточний рахунок позивача.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.11.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати дій Кримської митниці протиправними в частині видачі картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600050002/0/00008 від 02.09.2010 року; визнання недійсним рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000006/2010/050009/1 від 02.09.2010 року; стягнути з Головного управління Державного казначейства України в АР Крим на користь позивача надмірно сплачену суму у розмірі 6553,04 гривень, що складає -5292,84 гривень перерахованих у якості податку на додану вартість та 1260,20 гривень перерахованих в якості митного збору, шляхом зарахування на поточний рахунок позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 29.03.2011 року роз'єднано в самостійні провадження справу № 2а-14409/10/10/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвесткомпані" до Кримської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання дій Кримської митниці протиправними в частині видачі картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600050002/0/00008 від 02.09.2010 року; визнання недійсним рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000006/2010/050009/1 від 02.09.2010 року, та справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвесткомпані" до Кримської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення з Головного управління Державного казначейства України в АР Крим на користь позивача надмірно сплачену суму у розмірі 6553,04 гривень, що складає -5292,84 гривень перерахованих у якості податку на додану вартість та 1260,20 гривень перерахованих в якості митного збору, шляхом зарахування на поточний рахунок позивача, присвоївши останній № 2а - 3742/11/0170/10.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 29.03.2011 року зупинено провадження у справі 2а-3742/11/0170/10 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-14409/10/10/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвесткомпані" до Кримської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання дій Кримської митниці протиправними в частині видачі картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600050002/0/00008 від 02.09.2010 року; визнання недійсним рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000006/2010/050009/1 від 02.09.2010 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АРК від 26.04.2012 року поновлено провадження по справі, у зв'язку з тим, що відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження по справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги щодо стягнення з Головного управління Державного казначейства України в АР Крим на користь позивача надмірно сплачену суму у розмірі 6553,04 гривень, що складає -5292,84 гривень перерахованих у якості податку на додану вартість та 1260,20 гривень перерахованих в якості митного збору, звернув увагу на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлена протиправність рішення Кримської митниці про визнання митної вартості товарів №600000006/2010/050009/1 від 02.09.2010 року, а також рішення, оформленого карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600050002/0/00008 від 02.09.2010 року, у зв'язку з чим вважає вимоги щодо стягнення надмірно сплачених сум правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача Кримської митниці Державної митної служби України проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених в запереченнях проти позову, у тому числі звернув увагу, що позивач не звертався до Кримської митниці у встановленому законодавством порядку щодо повернення надмірно сплаченого порядку на додану вартість, у зв'язку із чим порушень прав та інтересів позивача з боку Кримської митниці не було. Представник відповідача пояснив, що ввізна вантажна митна декларація, за якою позивачем був сплачений до Державного бюджету податку на додану вартість, є підставою для формування податкового кредиту та подальшого отримання бюджетного відшкодування податку, тому стягнення у судовому порядку сплаченої суми податку на додану вартість призведе до подвійного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету. Окрім цього, представник Кримської митниці зазначив, що норми Закону України "Про податок на додану вартість" взагалі не визначають випадків повернення надмірно сплачених сум податку на додану вартість, а підставою для відшкодування з бюджету від'ємного значення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно з нормами п.п.7.3.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є тільки дані податкової декларації.

Представник відповідача Головного управління Державного казначейства України в АР Крим проти задоволення позовних вимог заперечував та пояснив, що позивач не надає доказів, що між ним та Головним управлінням Державного казначейства України в АР Крим існує спір відносно перерахування коштів у розмірі 6553,04 гривень та Головне управління Державного казначейства України в АР Крим уклоняється від перерахування вказаної суми. Також, представник Головного управління Державного казначейства України в АР Крим зазначив, що повернення надмірно сплаченого в дохід державного бюджету платежу може бути здійснено тільки за умови встановлення факту його зарахування в дохід державного бюджету та з того рахунку, на який кошти були фактично зараховані, при цьому вважає, що підстав для стягнення на користь позивача з Головного управління Державного казначейства України в АР Крим надмірно сплачену суму немає, а тому вимоги не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Суд зазначає, що у пункті 17 частини 1 статті 1 Митного кодексу України митні органи визначено як спеціально уповноважені органи виконавчої влади в галузі митної справи, на які відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено безпосереднє здійснення митної справи.

Відповідно до п.41.1.2 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Згідно п.41.3. п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України порядок контролю митними органами за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного податку встановлюється спільним рішенням центрального органу державної податкової служби та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно з п.п. 2.1. п. 2 Порядку здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору, які справляються при ввезенні предметів на митну територію України, затвердженого спільним наказом ДПА України та Державної митної служби України № 109/188 від 16.03.2001 року, контроль за своєчасністю достовірністю, повнотою визначення податкових зобов'язань та за сплатою платниками податків, які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, здійснюється митними органами.

Суд зазначає, що відповідачем по справі також є Головне управління Державного казначейства України в АР Крим.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р., № 1232, (далі - постанова КМУ № 1232), якою затверджено Положення про Державне казначейство України, Державне казначейство України є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінфіну і йому підпорядковується. Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінфіну та цим Положенням.

Положення про Державне Казначейство України втратило чинність з 21 квітня 2011 року у зв'язку із набранням чинності Указом Президента України від 13 квітня 2011 року N 460/2011 "Про Положення про Державну казначейську службу України", відповідно до якого Державна казначейська служба України, утворена відповідно до Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09.12.2010р. №1085, є правонаступником прав та обов'язків Державного казначейства України.

Відповідно до п. 2 Постанови КМУ № 346 від 28.03.2011 р. встановлено, що урядові органи, які ліквідуються, продовжують виконувати свої повноваження до передачі таких повноважень відповідним міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади.

Отже, Головне управління державного казначейства України в АР Крим та Кримська митниця у відносинах з фізичними та юридичними особами, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, являються суб'єктами владних повноважень, а тому спори за участю зазначених державних органів є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо зобов'язання Головне управління Державного казначейства України в АР Крим повернути ТОВ "Будінвесткомпані" з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в розмірі 6553,04 гривень, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача з цього приводу.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будінвесткомпані» є юридичною особою, зареєстрованою в ЄДРПОУ за № 33876118, суб'єктом господарювання та зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

З матеріалів справи судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 01.09.2010 року ТОВ «Будінвесткомпані» з метою митного оформлення товару поставленого за контрактом № 3-BN-2010 від 18.08.2010 року, укладеного між ТОВ "Будінвесткомпані"та Австрійською фірмою "Хавле ГмбХ", до Кримської митниці було надано вантажну митну декларацію за формою МД-2 № 600050002/2010/000201 від 01.09.2010 року, а також декларацію митної вартості за формою ДМВ -1, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг товар, митна вартість якого 1058251,86 гривень. Декларантом при визначені митної вартості товару було використано перший метод -за ціною договору (вартістю операції).

На п'ятої позиції переліку товарів вказано "фітинги сталеві для труб: - врізний хомут "фланцевий № 5230, Д225/100, код №DE1005644 -10шт; фланець-адаптор "система 2000"№ 0400, РN 16 Д-100/110, код №EL00004442 -15 шт. -Виробник .Hawle Armaturenwerke GmbH"(АТ). Країна виробник . Торгова марка "із відображенням реальній вартості цього товару згідно укладеного контракту, в сумі 1750,99 Євро, що еквівалентно 17510,50 гривень.

Судом встановлено, що позивачем до Кримської митниці були надані також додаткові документи, а саме:

- контракт № 3-BN-2010 від 18.08.2010 року, відповідно до Австрійська фірма "Хавле ГмбХ"(Продавець) продає, а ТОВ "Будінвесткомпані"(Покупець) придбає товар в об'ємі, по цінам та у комплекті, зазначеному у специфікації, яка у якості додатку є невід'ємною частиною цього контракту. Загальна вартість контракту складає 105821,63 Євро;

- специфікація до контракту 3-BN-2010.

Крім того, 02.09.2010 року на підтвердження задекларованої митної вартості товару ТОВ "Будінвесткомпані"додатково надало до митного органу лист .Hawle Armaturenwerke GmbH"від 15.06.2010 року № VK-OE/234r стосовно офіційного представництва торгової марка -"ТОВ "Будінвесткомпані"на території України; прайс-лист фірми-виробника в електронному вигляді, експортну декларацію №IOATS 20000EV9W5LTZ від 27.08.2010 року, у відповідно до яких вартість зазначеного виду фітингів становить: врізний хомут "фланцевий № 5230 -112,00 Євро за одиницю; фланець-адаптор "система 2000" - 39,00 Євро за одиницю. Одночасно позивачем до відповідача був поданий лист фірми "Хавле ГмбХвід 25.07.10 № VK-OE/315 про надання знижки 6% на продукцію фірми "Хавле ГмбХна території України.

Про надання зазначених документів представником митного органу та декларантом було зроблено відповідний запис.

Кримською митницею 02.09.2010 року прийнято рішення про визначення митної вартості № 600000006/2010/050009/1, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення партії "фітинги сталеві для труб: - врізний хомут "фланцевий № 5230, Д225/100, код №DE1005644 -10шт; фланець-адаптор "система 2000"№ 0400, РN 16 Д-100/110, код №EL00004442 -15 шт. -Виробник .Hawle Armaturenwerke GmbH" (АТ). Країна виробник . Торгова марка -"встановлюється у розмірі 42929,99 гривень. Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням шостого резервного методу.

У той же день -02.09.2010 року, Кримською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 600050002/0/00008, згідно з якою ТОВ "Будінвесткомпані"відмовлено у митному оформлені товарів у гр.. 12 та гр.. 45 товару № 5 ВМД згідно рішення про визначення митної вартості товарів від 02.09.2010 року № 600000006/2010/050009/1 та запропоновано подати нову ВМД із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

Не погодившись з прийнятим рішенням ТОВ "Будінвесткомпані"листом від 02.09.2010 року звернулося до Кримської митниці із заявою про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням (відповідно до Наказу Державної митної служби України №230 від 17.03.2008р.) про випуск у вільне використання відповідної партії товару під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до митної вартості товарів, визначеної Кримською митницею.

Листом від 02.09.2010 року № 07-12/6286 Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару "фітинги сталеві для труб у асортименті"за контрактом № 3-BN-2010 від 18.08.2010 року у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом

ТОВ "Будінвесткомпані" 03.09.2010 року оформлено ВМД № 600050002/2010/000207, яка заповнена згідно рішення про визначення митної вартості товарів від 02.09.2010 року № 600050002/0/00008.

Судом встановлено, що позивачем при митному оформленні ВМД від 03.09.2010 року № 600050002/2010/000207 сплачено до бюджету суму ПДВ згідно з митною вартістю, визначеною Кримською митницею, в повному обсязі шляхом направлення переплати з ПДВ, що підтверджується копією платіжного доручення № 19 від 02 вересня 2010 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будінвесткомпані", не погодившись з карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600050002/0/00008 та рішенням Кримської митниці з визначення митної вартості товарів 600000006/2010/050009/1 від 02.09.2010 року звернулося з позовом до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.03.2011 року по справі №2а-14409/10/10/0170 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будінвесткомпані" до Кримської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання протиправними дії, недійсним рішення та спонукання до виконання певних дії, - адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів № 600000006/2010/050009/1 від 02.09.2010 року; визнано протиправним та скасовано рішення, оформлене карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № №600050002/0/00008 від 02.09.2010 року.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 14.02.2012 року постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.03.2011 року по справі №2а-14409/10/10/0170 за позовом ТОВ "Будінвесткомпані" до Кримської митниці Державної митної служби України, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання протиправними дії, недійсним рішення та спонукання до виконання певних дії, - залишено без змін.

Суд зазначає, що предметом даної справи є стягнення на користь ТОВ "Будінвесткомпані" сум надмірно сплачених митних платежів в розмірі 6553,04 гривень, що складає -5292,84 гривень перерахованих у якості податку на додану вартість та 1260,20 гривень перерахованих в якості митного збору.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог судом встановлено наступне.

Відповідно до статей 45 та 78 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень державного та місцевих бюджетів України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами у разі повернення коштів з місцевих бюджетів), здійснює повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до бюджету.

Процедура повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України визначає Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (в редакції на час розгляду справи, далі -Порядок).

Відповідно до п. 1 Розділу III Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету

Згідно з п.2 Розділу III Порядку заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відповідно до п.3 Розділу III Порядку відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Пунктом 4 Розділу III Порядку передбачено, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Відповідно до п.5 Розділу III Порядку супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Пунктом 6 Розділу III Порядку передбачено, що керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що чинним законодавством чітко визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Аналогічно порядок повернення зайве сплачених коштів був визначений на час митного оформлення товарів в вересні 2010 року.

Таким чином, повернення надмірно сплачених платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, можливо при наявності наступних чинників: наявність факту надмірної сплати коштів, звернення до митного органу платника податків, відповідно до якого останній визначається щодо напряму зарахування коштів.

Судом встановлено, що позивач не звертався до Кримської митниці із відповідною заявою про повернення з бюджету грошових коштів та не визначився з напрямом зарахування зазначених коштів, у зв'язку з чим митницею і не приймалось рішення з цього питання. Відповідно, до Державного казначейства не надходив висновок від митного органу щодо перерахування зайво сплачених митних платежів ТОВ "Будінвесткомпані", тому Головне управління не мало правових підстав для повернення коштів.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, суд звертає увагу позивача, що і за нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-III (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) для повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) подача заяви платником податків є обов'язковою.

Більш того, судом встановлено, що відсутні підстави для повернення ТОВ "Будінвесткомпані" надмірно сплаченої суми податку на додану вартість в розмірі 6553,04 гривень у зв'язку з наступним.

Суд зазначає, що відповідно до п.1.11 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181- III (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Суд зазначає, що вантажна митна декларація відповідає вимогам п.1.11 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та для його цілей є податковою декларацією.

Відповідно до п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Згідно з п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181- III (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п.п.7.2.7 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Пунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (що діяв на час виникнення спірних правовідносин та втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року N 2755-VI) встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, з вищевикладеного вбачається, що вантажна митна декларація є документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту та подальшого отримання бюджетного відшкодування податку.

Як свідчать матеріали справи, позивачем при митному оформленні ВМД № 600050002/2010/000207 від 03.09.2010 року, яка заповнена згідно рішення про визначення митної вартості товарів від 02.09.2010 року № 600050002/0/00008 сплачено до бюджету суму ПДВ згідно з митною вартістю, визначеною Кримською митницею, в повному обсязі шляхом направлення переплати з ПДВ, що підтверджується копією платіжного доручення № 19 від 02 вересня 2010 року.

Суд звертає увагу позивача, що ВМД № 600050002/2010/000207 від 03.09.2010 року, за якою позивачем був сплачений до Державного бюджету ПДВ, є підставою для формування податкового кредиту та подальшого отримання бюджетного відшкодування податку, тому стягнення у судовому порядку сплаченої суми податку на додану вартість призведе до подвійного відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету.

Враховуючи не дотримання ТОВ "Будінвесткомпані" Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364, у зв'язку з не подачею заяви про повернення з бюджету грошових коштів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для зобов'язання Головне управління Державного казначейства України в АР Крим повернути ТОВ "Будінвесткомпані" надмірно сплачену суму у розмірі 6553,04 гривень, що складає -5292,84 гривень перерахованих у якості податку на додану вартість та 1260,20 гривень перерахованих в якості митного збору.

Таким чином, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судовим рішенням позивачеві відмовлено у задоволенні позову повністю, сплачений ним судовий збір не повертається.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.07.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 23.07.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.