Рішення № 28868480, 24.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" січня 2013 р. Справа № 7/102-12

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк», м. Київ,

до Відкритого акціонерного товариства «Борекс», Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка,

про стягнення 16 987,44 дол. США

за участю представників сторін:

від позивача: Ходченко О.М. - представник за довіреністю №128 від 31.01.2011 року;

від відповідача: не з'явились,

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

29.11.2012 року Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №02-1170 від 21.11.2012 року (вх. № 4176 від 29.11.2012 року) до Відкритого акціонерного товариства «Борекс» (далі - відповідач) про стягнення 16 987,44 дол. США, що за офіційним курсом НБУ становить 135 780,61 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання Відкритим акціонерним товариством «Борекс» своїх зобов'язань за кредитним договором № 130-07 від 07.11.2007 року, а саме щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1 062,58 дол. США. заборгованості по простроченим процентам за період з 01.06.2012 року по 06.11.2012 року, 15 435,00 дол. США заборгованості по простроченому кредиту станом на 21.11.2012 року, 456,25 дол. США пені по простроченому кредиту за період з 11.07.2012 року по 20.11.2012 року та 33,61 дол. США пені по простроченим відсоткам за користування кредитними коштами за період з 11.07.2012 року по 20.11.2012 року, разом - 16 987,44 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21.11.2012 року становить 135 780,61 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.11.2012 року порушено провадження у справі № 7/102-12 та призначено розгляд справи на 20.12.2010 року.

19.12.2012 року на адресу господарського суду Київської області від Відкритого акціонерного товариства «Борекс» надійшла телеграма (вх. № 224), в якій відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з хворобою його представника.

20.12.2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» надійшла заява вих. № 02-1259 від 20.12.2012 року (вх. № 20868) про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем суми заборгованості.

У поданій заяві про зменшення позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача 15 281,95 дол. США, з яких: 175,98 дол. США заборгованості по простроченим процентам за період з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року (включно), 14 435,00 дол. США заборгованості по простроченому кредиту станом на 20.12.2012 року, 631,10 дол. США пені по простроченому кредиту за період з 11.07.2012 року по 19.12.2012 року (включно) та 39,87 дол. США пені по простроченим відсоткам за користування кредитними коштами за період з 11.07.2012 року по 19.12.2012 року (включно).

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відтак, на розгляд господарського суду передані позовні вимоги остаточно сформовані в заяві позивача вих. № 02-1259 від 20.12.2012 року (вх. № 20868) щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Борекс» 15 281,95 дол. США.

У судове засідання 20.12.2012 року представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2012 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи на 24.01.2013 року.

24.01.2013 року через канцелярію господарського суду Київської області до початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання вих. № 02-55 від 24.01.2013 року (вх. №1281) про доручення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 29.11.2012 року.

У судовому засіданні 24.01.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

У судове засідання 24.01.2013 року представники відповідача у справі, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не з'явились. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Як роз'яснено в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року № 18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання, так як їх неявка не перешкоджає вирішенню спору

Господарським судом у судовому засіданні 24.01.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

07.11.2007 року між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк», що підтверджується п. 1.3. Статуту Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (банк за договором, позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Борекс» (позичальник за договором, відповідач у справі) був укладений кредитний договір № 130-07 (далі - кредитний договір).

Відповідно до положень та умов цього договору (п. 3.1.1 кредитного договору) банк надає позичальнику кредит в розмірі 185 000,00 доларів США на термін 60 місяців по 06.11.2012 року (включно).

Згідно п. 3.2.1 кредитного договору кредит використовується позичальником на придбання легкового автомобіля MERCEDEC-BENZ 500 L, 2007 року випуску (далі - Автомобіль), згідно Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 07-06115 від 24.10.2007 року з ТОВ у формі СП «Автомобільний Дім «Україна - Мерседес - Бенц» (м. Київ).

Як передбачено п. 3.4.1. кредитного договору, позичальник сплачує банку проценти в розмірі 14% річних в доларах США. Проценти за кредитом нараховуються за період, що розпочинається з дати виникнення заборгованості за кредитом по обліку банку, яка виникла в межах заборгованості по кредиту (п. 3.1.1, п. 3.5.1. цього договору) закінчується останнім календарним днем поточного місяця, за який нараховуються проценти. Будь-який наступний період нарахування процентів у подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця до повного погашення заборгованості за кредитом. Фактично нараховані проценти позичальник зобов'язується сплачувати з 25-го числа по останній робочий день кожного місяця, за який нараховуються проценти, та на дату повного погашення заборгованості за кредитом шляхом безготівкового перерахування на рахунок для сплати процентів, вказаний у п. 5.1.3 цього договору.

Згідно п. 6.2.1 кредитного договору, якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань, сума кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з цим договором, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що банк письмово повідомляє позичальника. Позичальник повинен сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т.ч. звернути стягнення на заставлене майно (предмет застави).

Граничним терміном повернення кредиту є 06 листопада 2012 року. Повернення кредиту відбувається шляхом перерахування коштів позичальником на рахунок, вказаний в п. 5.1.3 цього договору, згідно графіку погашення за кредитом, визначеного у п. 3.5.1 кредитного договору.

Відповідно до п. 7.3. кредитного договору у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Договір набуває чинності, відповідно до п. 8.1., з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку. Цей договір залишається чинним до дати повної сплати позичальником заборгованості за кредитом, процентів та інших платежів за цим договором відповідно до умов цього договору.

31.08.2010 року сторонами укладено договір про внесення змін №1 до кредитного договору № 130-07 від 07.11.2007 року, відповідно до якого в статті 1 «Терміни», термін «Дата платежів по процентах за кредитом» викладено в наступній редакції: «дата платежів по процентах за кредитом означає період з 1-го (першого) числа по 10-те (десяте) число (включно) кожного наступного місяця, за місяцем нарахування процентів».

Відповідно до договору про внесення змін №1 від 31.08.2010 року, п. 3.4.1. кредитного договору викладено в наступній редакції: «Позичальник сплачує банку проценти в розмірі 14% річних в доларах США. Проценти за кредитом нараховуються за період, що розпочинається з дати виникнення заборгованості за кредитом по обліку банку, яка виникла в межах заборгованості по кредиту (п. 3.1.1, п. 3.5.1. цього договору) закінчується останнім календарним днем поточного місяця, за який нараховуються проценти. Будь-який наступний період нарахування процентів у подальшому є період з першого по останній календарний день поточного місяця до повного погашення заборгованості за кредитом. Фактично нараховані проценти позичальник зобов'язується сплачувати з 1-го (першого) числа по 10-те (десяте) число (включно) кожного наступного місяця, за який нараховуються проценти, та на дату повного погашення заборгованості за кредитом шляхом безготівкового перерахування на рахунок для сплати процентів, вказаний у п. 5.1.3 цього договору».

Як встановлено господарським судом, відповідно до п. 3.3.1. кредитного договору № 130- 07 від 07.11.2007 року видача кредиту проводилась на підставі письмової заяви позичальника (копія наявна в матеріалах справи) після сплати позичальником власними коштами 235 412,00 грн. вартості Автомобіля, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 3736 від 25.10.2007 року,

На виконання умов кредитного договору позивач перерахував на рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 185 000,00 дол. США (934 250,00 грн.), що підтверджується меморіальним валютним ордером № 05 від 07.11.2007 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Таким чином, дослідивши умови договору та наявні в матеріалах справи документи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за кредитним договором щодо надання відповідачу кредиту.

В порушення умов кредитного договору № 130-07 від 07.11.2007 року відповідачем прострочено повернення частини кредиту згідно встановленого графіку та не сплачено нараховані позивачем проценти.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у відповідності до умов договору (п. 6.2.1.) направив на адресу відповідача лист вих. № 04-941 від 09.10.2012 року про події невиконання зобов'язань (докази направлення та отримання відповідачем 16.10.2012 року наявні в матеріалах справи).

В зазначеному листі позивач повідомляє відповідача про те, що у зв'язку з порушенням ВАТ «Борекс» умов кредитного договору № 130-07 від 07.11.2007 року загальна сума заборгованості станом на 01.10.2012 року становить 9 916,01 дол. США (9 249,00 дол. США, 667,01 дол. США, 208,76 дол. США), сплата вказаної заборгованості повинна відбутися у десятиденний строк з дня отримання цього повідомлення.

Проте, як встановлено судом, відповідач на вимогу позивача не погасив заборгованість за кредитним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Борекс» не повернуло позивачу 15 435,00 дол. США (123 371,96 грн.) кредитних коштів за кредитним договором № 130-07 від 07.11.2007 року. Даний факт підтверджується випискою по особовим рахункам на 20.11.2012 року, копія якої наявна в матеріалах справи.

28.11.2012 року за кредитним договором № 130-07 від 07.11.2007 року відповідачем було сплачено 1 000 дол. США. та 1 027,16 дол. США. Дані кошти були направлені на погашення заборгованості відповідно заборгованості по простроченому кредиту та заборгованості по простроченим процентам. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями виписок з рахунку позивача станом на 20.12.2012 року, а також довідкою вих. № 02-56 від 24.01.2013 року за підписом директора та головного бухгалтера позивача, підписи яких скріплені печаткою Київської філії Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк».

Таким чином, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем під час розгляду справи заборгованості по простроченому кредиту та простроченим відсоткам, позовні вимоги були зменшені, та станом на 24.01.2013 року згідно розрахунку позивача заборгованість по простроченому кредиту складає 14 435,00 дол. США (115 378,96 грн.), заборгованість по простроченим відсоткам - 175,98 дол. США (1 406,61 грн.). які позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Згідно з ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України закріплено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).

Частиною 3 ст. 346 Господарського кодексу України встановлено, що кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми процентів за користування кредитом за період з 01.06.2012 року по 30.11.2012 року, господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним.

Таким чином, оскільки ВАТ «Борекс» в порушення умов кредитного договору № 130-07 від 07.11.2007 року не повернуло Публічному акціонерному товариству «Український інноваційний банк» в особі Київської філії Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» кредит у сумі 15 435,00 дол. США та не сплатило проценти за його користування, які нараховані за вищевказаний період у сумі 1 203,14 дол. США, з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості після порушення провадження у даній справі, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по простроченому кредиту у сумі 14 435,00 дол. США та заборгованості по процентами у сумі 175,98 дол. США, підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просив стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 631,10 дол. США та пеню по простроченим відсоткам за користування кредитними коштами у розмірі 39,87 дол. США, нарахованих за період з 11.07.2012 року по 19.12.2012 року.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.4.1 кредитного договору № 130-07 від 07.11.2007 року в редакції договору про внесення змін №1 від 31.08.2010 року, позичальник сплачує банку проценти в розмірі 14% річних в доларах США. Фактично нараховані проценти позичальник зобов'язується сплачувати з 1-го (першого) числа по 10-те (десяте) число (включно) кожного наступного місяця, за який нараховуються проценти, та на дату повного погашення заборгованості за кредитом шляхом безготівкового перерахування на рахунок для сплати процентів, вказаний у п. 5.1.3 цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки, відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами, то відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, нарахованої на суму простроченого кредиту та пені, нарахованої на суму прострочених процентів, є правомірними.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.4. кредитного договору у разі порушення граничного терміну повернення кредиту позичальник сплачує банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості. Починаючи з дати її виникнення до дати повернення кредиту, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Господарський суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені по простроченому кредиту за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.» та дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю у сумі 631,10 дол. США.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені по простроченим відсоткам за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:ЕЛІТ 9.1.2.», господарський суд дійшов висновку, що він є арифметично вірним, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю у сумі 39,87 дол. США.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач письмового відзиву на позов та доказів, що підтверджують виконанням ним своїх зобов'язань, не надав, оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем, а позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підлягає задоволенню повністю у сумі 15 281,95 дол. США, з яких: заборгованість по простроченому кредиту - 14 435,00 дол. США, заборгованість по простроченим процентам - 175,98 дол. США, пеня по простроченому кредиту - 631,10 дол. США, пеня по простроченим відсоткам за користування кредитними коштами - 39,87 дол. США.

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог (у розмірі переплаченої суми).

При цьому, якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача (абз. 5 п.4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі та враховуючи заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку зі сплатою відповідачем частини боргу після подання позову до суду, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Борекс» (07800,Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Індустріальна, буд. 2, код ЄДРПОУ 05764593) на користь Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» (05839888, м. Київ, Шевченківський район, вул. Смирнова-Ласточкіна, буд. 10-А, код ЄДРПОУ 05839888) 14 435 (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять п'ять) доларів США 00 центів заборгованості по простроченому кредиту, 175 (сто сімдесят п'ять) доларів США 98 центів заборгованості по простроченим процентам, 631 (шістсот тридцять один) доларів США 10 центів пені по простроченому кредиту, 39 (тридцять дев'ять) доларів США 87 центів пені по простроченим відсоткам за користування кредитними коштами та судовий збір у розмірі 2 715 (дві тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. 61 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 28.01.2013 року