Рішення № 28868276, 10.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.01.13 Справа № 5015/5183/12

За позовом: Державного підприємства "Міжгірське лісове господарство", Закарпатська область, смт. Міжгір'я

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів

про стягнення 16 548 грн. 86 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Залицайло М.С.

Представники:

від позивача: Пожар В.Ф., представник (довіреність №836 від 19.12.2012 р.);

від відповідача: не з'явився

Державне підприємство "Міжгірське лісове господарство", Закарпатська область, смт. Міжгір'я звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів про стягнення 16 548 грн. 86 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 06.12.2012 р. призначив розгляд справи на 20.12.2012 р. Ухвалою суду від 20.12.2012 р. розгляд справи відкладався на 10.01.2013 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав, просив задоволити з підстав викладених у позовній заяві. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості товару та робіт виконав неналежним чином, на дату звернення до суду заборгованість за поставлений товар становила 16 548 грн. 86 коп. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 16 548 грн. 86 коп. боргу.

Відповідач в судове засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 06.12.2012 р. не виконав, хоча належним чином про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений (повідомлення про вручення ухвали суду долучено до матеріалів справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

В судовому засіданні 10.01.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 15.01.2013 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.

3 січня 2012 р. між ДП "Міжгірське лісове господарство" (продавець) та ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" (покупець) було укладено договір №01/1 п/л/5 купівлі-продажу.

За цим договором продавець (позивач) зобов'язувався поставити, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити лісосировину, який вказана в специфікаціях і додатках, котрі є складовою частиною цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 28 088 грн. 50 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними: №053069 від 02.03.2012 р., №053160 від 09.03.2012 р., №047403 від 24.03.2012 р.; специфікаціями-накладними на відпуск лісоматеріалів необроблених №053069 від 02.03.2012 р., №053160 від 09.03.2012 р., №б/н від 24.03.2012 р. та довіреністю №0577 від 01.03.2012 р. (оригінали первинних документів оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи).

У відповідності до п. 3.2 договору оплата товару здійснюється покупцем за кожну партію товару на протязі семи банківських днів після доставки на склад покупця, що підтверджується датою штемпеля на залізничній накладній станції призначення, або відміткою покупця в товарно-транспортній накладній про приймання товару.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника сторони, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати товару виконав частково (оплатив 12 500 грн. 00 коп.), на дату розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 15 588 грн. 50 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу частково в сумі 15 588 грн. 50 коп., оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. Позивачем на виконання вимог ухвал суду від 06.12.2012 р. та 20.12.2012 р. не подано письмових доказів (первинних бухгалтерських документів, тощо) існування решти заборгованості в сумі 960 грн. 36 коп., яка виникла за період до поставок лісосировини в березні 2012 р., поважності причин неподання таких документів не наведено. Оскільки такі документи є необхідним для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та вирішення спору по суті, розгляд справи без цих доказів відповідно до ст. 75 ГПК України в цій частині є неможливим. Таким чином, суд залишає позовні вимоги в частині стягнення 960 грн. 36 коп. боргу без розгляду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 15 588 грн. 50 коп. основного боргу. Позовні вимоги в частині стягнення 960 грн. 36 коп. боргу слід залишити без розгляду.

Згідно ст. 7 Закону України „Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням), а тому сплачені 97 грн. 44 коп. судового збору повертаються позивачу.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат", м. Жидачів, вул. Фабрична, 4, Львівська область (ідентифікаційний код 00278801) на користь Державного підприємства "Міжгірське лісове господарство", смт. Міжгір'я, вул. Незалежності, 64, Міжгірський район, Закарпатська область (ідентифікаційний код 20771703) 15 588 грн. 50 коп. основного боргу, 1 579 грн. 56 коп. судового збору.

3. Позовні вимоги в частині стягнення 960 грн. 36 коп. боргу залишити без розгляду.

4. Повернути на користь Державного підприємства "Міжгірське лісове господарство", смт. Міжгір'я, вул. Незалежності, 64, Міжгірський район, Закарпатська область (ідентифікаційний код 20771703) з Державного бюджету України 97 грн. 44 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №1573 від 13.11.2012 р.

5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Мазовіта А.Б.