Ухвала суду № 28868028, 14.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 року м. Київ К/9991/23879/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Отваг Газ 3»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012

у справі №2а-1554/11/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Отваг Газ 3»

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя

про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя №0001581503/0 від 22.07.2010, №0001581503/1 від 12.10.2010, №0001581503/2 від 21.12.2010.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2011 скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку з питання повноти та своєчасності нарахування позивачем орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з листопада 2008 року по травень 2010 року (включно), за результатами якої складено акт №102/330/1503/30700437 від 07.07.2010, яким встановлено порушення ст.13 Закону України «Про оренду землі»внаслідок заниження орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності на 397728,44 грн. (у тому числі листопад-грудень 2008 року -на 44657,05 грн., за 2009 рік -на 244975,79 грн., за січень, лютий, березень, квітень, травень 2010 року -на 108095,60 грн.).

Перевіркою встановлено, що позивачем подано до податкового органу декларацію з орендної плати за землю на 2008 рік від 31 січня 2008 року №810, в якій визначено суму податкового зобов'язання за листопад-грудень 2008 року в сумі 7088,42 грн., уточнену декларацію орендної плати за землю на 2009 рік від 18 лютого 2009 року №1472, в якій визначено суму податкового зобов'язання за 2009 рік в розмірі 247975,79 грн., уточнену декларацію орендної плати за землю на 2010 рік від 01 березня 2010 року №2501, в якій визначено суму податкового зобов'язання за 2010 рік в розмірі 108095,55 грн. У той час як розмір орендної плати у ці періоди повинен складати: за листопад-грудень 2008 року -51745,47 грн., за 2009 рік -489951,58 грн., за січень-травень 2010 року -216191,13 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001581503/0 від 22.07.2010, яким за порушення ст.13 Закону України «Про оренду землі»на підставі пп. «б»пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено податкове зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб у розмірі 596592,66 грн., в тому числі 397728,44 грн. за основним платежем та 198864,22 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За наслідками адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення, якими доведено нові граничні строки сплати податкового зобов'язання.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про плату за землю»контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Згідно ст.14 Закону України «Про плату за землю»платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю»передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про плату за землю»розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Договір оренди землі, згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі рішення Севастопольської міської Ради від 26.05.2004 №2035 між Севастопольською міською радою (орендодавець) та ТОВ «Отваг Газ 3»(орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки від 17.11.2004, який зареєстрований у Книзі реєстрації договорів оренди землі (номенклатурний №4-М-01) 22.11.2004 під №357, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування ресторану з готелем, який знаходиться в районі 34,5 км автошляху «Севастополь-Ялта», земельна ділянка площею 2,0 га, в тому числі 1,5811 га із земель лісового фонду (п.2.1), з цільовим призначенням -будівництво та обслуговування ресторану з готелем (п.5.2 договору).

19.11.2004 вищезазначена земельна ділянка на підставі договору оренди землі від 17.11.2004 передана Севастопольською міською радою орендарю -ТОВ «Отваг Газ 3», що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки.

Згідно додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 09.07.2007, яка вступила в силу після її підписання та державної реєстрації 14.08.2007 за №357/22.11.04р., п.2.3 викладений в наступній редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: а) на період будівництва, до здачі об'єкта в експлуатацію 1379070 грн., що підтверджується випискою із технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки №2006/1, виданої Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів 13.02.2006; б) на наступний період 6895350 грн., що підтверджується випискою із технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки №2007/1, виданої Севастопольським міським управлінням земельних ресурсів 13.02.2006. Крім того, п.4.2 викладений в наступній редакції: розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою згідно розрахунку становить: на період будівництва: 1379070 х 0,025 = 34476,75 грн., на наступний період: 6895350 х 0,025 = 172383,75 грн. При цьому грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не більше, ніж протягом чотирьох років від дати приймання-передачі земельної ділянки. Грошова оцінка для наступного періоду приймається до уваги з моменту вводу в експлуатацію об'єкта будівництва, але не пізніше чотирьох років від дати приймання-передачі земельної ділянки.

Згідно п.4.7 договору оренди від 17.11.2004 у разі порушення, передбачених цим договором, строків забудови орендованої земельної ділянки, розмір орендної плати підлягає коригуванню шляхом збільшення орендної ставки на поправочний коефіцієнт 2, визначений згідно Методики, який застосовується до моменту введення в експлуатацію об'єкта капітального будівництва, передбаченого цим договором, але не більше 10% нормативної грошової оцінки.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правильно зазначив про помилковість висновків суду першої інстанції про неможливість застосування грошової оцінки землі на наступний період у зв'язку з тим фактом, що об'єкт не введений в експлуатацію, оскільки договором оренди визначений не лише момент застосування грошової оцінки землі на наступний період в розмірі 6895350 грн. для визначення річного розміру орендної плати з моменту введення об'єкту в експлуатацію, але і обмежений цей момент терміном -не пізніше чотирьох років від дати приймання-передачі земельної ділянки, тобто 19.11.2008.

Правильними є і висновки суду апеляційної інстанції, що перевірка правильність обчислення та сплати позивачем орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 17.11.2004, з урахуванням додаткової угоди від 09.07.2007, відповідачем проведена в межах повноважень, передбачених ст.27 Закону України «Про плату за землю».

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування чи порушення норм матеріального та процесуального права. Доказів внесення змін до договору оренди земельної ділянки позивачем не надано. Крім того платник податку виявив заниження суми податкового зобов'язання вже після проведення перевірки податковим органом, та донарахування йому податкових зобов'язань, а тому не може скористатися правилами та гарантіями, встановленими пунктом 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду а апеляційної інстанцій постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, підстав для його скасування з мотивів викладених в касаційній скарзі немає.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Отваг Газ 3»відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2012 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

Т.М.Шипуліна