Рішення № 28866995, 21.01.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2013 р. Справа № 10/091-12/19

за позовом приватного підприємства «СБ-Мега-Секьюріті», м. Бориспіль;

до товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат»,

м. Узин Київської області,

про стягнення 59370,35 грн.

за зустрічним позовом товариства з додатковою відповідальністю «Узинський

цукровий комбінат» м. Узин Київської області,

до приватного підприємства «СБ-Мега-Секьюріті», м. Бориспіль;

про стягнення 99827,36 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

за участю представників:

від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Детюк А.М. (довіреність б/н

від 04.04.2012 р.);

від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «СБ-Мега-Секьюріті» (надалі - позивач за первісним позовом) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» (надалі - відповідач за первісним позовом) про стягнення 59370,35 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за первісним позовом в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 28 про надання охоронних послуг від 01.12.2011 р. не розрахувався за надані у липні-серпні 2012 року послуги, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 58064,52 грн., за порушення строків оплати якої нарховані 489,68 грн. - пені та 816,15 грн. - 25% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2012 р. (суддя Привалов А.І.) порушено провадження у справі № 19/038-12 та призначено її розгляд на 02.10.2012 р.

Присутнім у судовому засіданні 02.10.2012 р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача частково надав витребувані судом документи, а також звернувся до суду з клопотання про прийняття зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом.

Крім того, до початку розгляду справи через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до приватного підприємства «СБ-Мега-Секьюріті» про стягнення матеріального збитку внаслідок неналежного виконання умов договору в сумі 99827,36 грн.

Свої вимоги за зустрічною позовною заявою відповідач обґрунтовує тим, що внаслідок неналежного виконання позивачем обов'язків за Договором № 28 про надання охоронних послуг від 01.12.2011 р. йому було завдано збитків, внаслідок пошкодження та втрати майна, на загальну суму 99827,36 грн.

Ухвалою від 02.10.2012 р., на підставі ст. 60 ГПК України, суд прийняв зустрічну позовну заяву товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» до приватного підприємства «СБ-Мега-Секьюріті» про стягнення матеріального збитку внаслідок неналежного виконання умов договору в сумі 99827,36 грн. для спільного розгляду з первісним позовом приватного підприємства «СБ-Мега-Секьюріті» до товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» про стягнення 59370,35 грн. та відклав розгляд справи на 23.10.2012 р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів у справі.

На виконання вимог суду, до початку розгляду справи сторони через загальний відділ надали витребувані судом документи.

Крім того, відповідач (позивач за зустрічним позовом) звернувся до суду з клопотанням про надіслання запиту до прокуратури Білоцерківського району Київської області щодо результатів розгляду справи кримінальної справи № 03-0633.

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність надіслання запитів до прокуратури Білоцерківського району Київської області щодо результатів розгляду справи кримінальної справи № 03-0633 та до слідчого відділу Білоцерківського МВ (по обслуговуванню м. Біла Церква та Білоцерківського району) Головного управління МВС України в Київській області відносно стану розгляду справи кримінальної справи № 02-8988.

Також, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням, в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, про продовження строку вирішення спору у справі № 10/091-12.

Ухвалою від 23.10.2012 р. суд продовжив строк вирішення спору та відклав розгляд справи на 20.11.2012 р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Київської області № 253-АР від 19.11.2012 р., у зв'язку з хворобою судді Привалова А.І., було призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно розподілу автоматизованої системи документообігу суду від 19.11.2012 р.,для розгляду справи № 10/091-12 було визначено суддю Карпечкіна Т.П.

Ухвалою від 20.11.2012 р. справу №10/091-12 було прийнято до провадження суддею Карпечкіним Т.П. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.12.2012 р.

Присутній у судовому засіданні 17.12.2012р. представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі та заперечив проти задоволення зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судове засідання не з'явився, витребувані документи на час розгляду справи не подав, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Ухвалою від 17.12.2012 р. суд відклав розгляд справи на 03.01.2013 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 03.01.2013 р. представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позові, та заперечив проти задоволення зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) заперечив проти задоволення первісного позову та просив задовольнити зустрічний позов, з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 21.01.2013 р.

Присутній у судовому засіданні 21.01.2013 р. представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позові, та заперечив проти задоволення зустрічного позову.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) у судове засідання 21.01.2013 р. не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 р. між приватним підприємством «СБ-Мега-Секьюріті» (за договором - виконавець) та товариством з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» (за договором - замовник), було укладено Договір № 28 про надання охоронних послуг.

Відповідно до умов розділу 1 договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати за плату послуги по охороні об'єкта. Місцезнаходження об'єкта: 09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Маяковського, буд.2. Вид охорони визначається як фізична охорона. Охорона об'єкта здійснюється: 7 цілодобовими постами охорони, щомісячна вартість надання охоронних послуг за один цілодобовий пост охорони становить 7000,00 грн. з урахуванням ПДВ, та 1 начальником охорони об'єкта. Щомісячна вартість надання охоронних послуг за одного начальника охорони об'єкта становить 5000,00 грн. у рахуванням ПДВ. Загальна вартість охоронних послуг за один календарний місяць становить 54000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Вид постів охорони (обхідний чи стаціонарний), режим надання охоронних послуг кожним з постів охорони, місцезнаходження та завдання поста охорони в межах надання охоронних послуг за договором, передбачені Дислокацією. Порядок надання охоронних послуг, права та обов'язки охоронників, передбачені Інструкцією по охороні об'єкта, що також включає план-схему об'єкта та табель постів охорони, у якому визначена сукупність рухомого та нерухомого майна, яке приймається під охорону в межах надання охоронних послуг за договором. План-схема об'єкта та табель постів охорони складаються виконавцем спільно з замовником протягом 5 календарних днів з дати укладення договору. Підписання та скріплення печатками сторін договору, сторони підтверджують виставлення виконавцем постів охорони на об'єкті замовника у кількості, передбаченій п. 1.3. договору.

Згідно з п.п. 7.1., 7.2., 7.3., 7.4. договору, за надані послуги замовник щомісячно сплачує виконавцю суму, передбачену п. 1.4. договору. Нарахування плати за охоронні послуги, що надаються за цим договором, розпочинається з дати укладення договору.

Замовник здійснює передоплату у розмірі 25% від загальної вартості охоронних послуг за один календарний день місяць, в якому надаються послуги, не пізніше, ніж до 10 числа поточного місяця шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Оплата за послуги здійснюється у повному розмірі до 5 числа місяця наступного за звітним шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

У разі розірвання договору оплата за надані в останньому місяці дії договору послуги повинна бути здійснена у розмірі, що обраховується пропорційно до кількості днів, в які надавались послуги, протягом 2 банківських днів з моменту розірвання договору.

Відповідно до п.8.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє протягом дванадцяти місяців, а в частні грошових зобов'язань - до їх повного виконання сторонами.

Також, згідно з умовами договору, сторони підписали Додаток № 1 «Дислокація» та Додаток № 2 «Інструкція по охороні об'єкта» до договору № 28 про надання охоронних послуг від 01.12.2011 р.

Крім того, 01.12.2011 р. між позивачем та відповідачем була підписана Додаткова угода до договору № 28 від 01 грудня 2011 року, в якій сторони дійшли згоди щодо зняття 2 цілодобових постів охорони та зменшення загальної вартості охоронних послуг за один календарний місяць до 40 000,00 грн.

15.08.2012 р. сторони підписали Угоду про припинення дії договору № 28 від 01 грудня 2011 року про надання охоронних послуг. У вказаній угоди сторони дійшли згоди: щодо припинення дії договору з 15 серпня 2012 року (п. 1); вважати останнім денм дії договору 15 серпня 2012 року (п. 2); із укладенням угоди зобов'язання замовника щодо оплати вартості охоронних послуг, наданих за договором, не припиняються і повинні бути виконані у встановлений договором строк ( п. 3); угода вступає в силу з 15 серпня 2012 року (п. 6).

Окрім цього, у п. 4 угоди сторони визначили, що охоронні послуги надавались згідно умов договору від моменту укладення до моменту зняття постів охорони безперервно.

Також, 15.08.2012 р. сторони підписали Акт зняття постів охорони.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих у липні-серпні 2012 року охоронних послуг не виконав та не підписав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000445, № 0000485, у звязку з чим позивач вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) надіслав на адресу відповідача цінним листом з повідомленням, про що свідчать фінансовий чек від 14.08.2012 р.та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копії яких додані до позовної заяви.

Пунктом 7.6. договору передбачено, що в останній день місяця сторони підписують акт про надання охоронних послуг. У разі розірвання договору, акт про надання охоронних послуг підписується сторонами в останній день дії договору. У разі відмови однієї із сторін підписати акт про надання охоронних послуг така сторона зобов'язана протягом 5 днів з моменту отримання акту про надання охоронних послуг надати вмотивовану, викладену у письмовому вигляді та завірену печаткою відмову від підписання акту про надання охоронних послуг. У випадку ненадання такої відмови вважається, що охоронні послуги згідно договору надані в повному об'ємі та належної якості, а акт про надання охоронних послуг підписаний тою стороною, яка не надала відмову.

Під час розгляду справи відповідач за первісним позовом не надав суду доказів надіслання у встановлений строк на адресу позивача вмотивованої, викладеної у письмовому вигляді та завірену печаткою, відмову від підписання актів про надання охоронних послуг.

Отже, в силу п. 7.6. договору, акт підписав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000445, № 0000485 вважаються підписанми відповідачем, а охоронні послуги у липні та серпні 2012 року вважаються наданими в повному об'ємі та належної якості.

Крім того, згідно п. 5.7. договору, наявність у замовника претензії про відшкодування збитків чи про сплату штрафних санкцій до виконавця не є підставою для відмови або затримки оплати наданих охоронних послуг.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані охоронні послуги у липні та серпні 2012 року становить 58 064,52 грн., а саме: 40 000,00 грн. (заборгованість за надані охоронні послуги у липні 2012 року) + 18 064,52 грн. (заборгованість за надані охоронні послуги з 01.08.2012 р. по 15.08.2012 р).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 58064,52 грн. підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 489,68 грн. та річні у сумі 816,15 грн., які нараховані з урахування строків оплати, встановлених у п.п. 7.3., 7.4. договору, та виникненням обов'язку щодо оплати наданих послуг окремо за кожним актом виконаних робіт.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.7. договору передбачено, що у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми, вказаної у п. 1.4. договору, замовнику нараховується штрафна пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення до повного розрахунку.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені на суму заборгованості, задовольняє її в сумі 489,68 грн., згідно розрахунку позивача за первісним позовом, наведеного у позовній заяві.

Крім того, п. 7.8. договору передбачено, що замовник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пеню, а також 25 процентів річних від простроченої суми. У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України розмір процентів річних встановлений сторонами у договорі.

Приписами ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 25% річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України) та п. 7.8. договору, а відповідач за первісним позовом є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача за первісним позовом в частині стягнення 25% річних, підлягають задоволенню в сумі грн., згідно розрахунку позивача, який є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що вимоги за первісним позовом ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

За результатом розгляду зустрічного позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог з наступних підстав.

Як вбачається з зустрічної позовної заяви, позивачем за зустрічним позовом заявлена вимога про стягнення з відповідача суми матеріального збитку в розмірі 99827,36 грн., на підставі ст.ст. 526, 610, 611, 629, 901, 906 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

На думку позивача за зустрічним позовом, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх договірних обов'язків, йому було нанесено матеріальних збитків на загальну суму 99827,36 грн.

В обґрунтування зазначених обставин позивач за зустрічним позовом посилаться на те, що постановами про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження від 24 травня 2012 року та від 25 вересня 2012 року порушено кримінальні справи по фактам крадіжки майна ТДВ «Узинський цукровий завод», а отже з урахуванням положень договору № 28 від 01 грудня 2011 року про надання охоронних послуг є всі підстави для стягнення з відповідача суми матеріальних збитків.

Приписами ч. 4 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

В силу ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 623 Цивільного кодексу України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

При цьому, стаття 614 Цивільного кодексу України визначає вину як обов'язкову підставу відповідальності за завдані збитки.

Отже, підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Оскільки відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбаченої законом. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.

Обов'язок доказування та подання доказів, відповідно до ст. 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Доведення даних обставин, у цьому випадку, покладається законом на позивача.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 116, передбачено, що розмір збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки.

Згідно п. 4.8. договору, замовник зобов'язаний невідкладно (не пізніше 1 години) з моменту виявлення факту нанесення збитків, пошкодження, знищення об'єкта усно повідомити охоронників, крім того, не пізніше 24 годин з моменту виявлення факту нанесення збитків пошкодження, знищення об'єкта у письмовій формі та за допомогою телефонного зв'язку повідомити виконавця. Терміново провести зняття залишків товарно-матеріальних цінностей за участю уповноважених представників виконавця. Результати зняття залишків товарно-матеріальних цінностей фіксуються у відповідному акті, що скріплюється підписами уповноважених представників та печатками сторін.

Під час розгляду справи, позивач за первісним позовом надав суду лише претензію за вих. № 222 від 03.08.2012 р., яка була надіслана за адресою відповідача цінним листом 03.08.2012 р. та службову записку головного енергетика ТДВ «Узинський цукровий комбінат» від 31.07.2012 р. При цьому, у вказаній претензії позивач вимагає у відповідача відшкодування завданих збитків, не вказуючи їх суму.

Пунктом 4.10. договору передбачений обов'язок замовника проводити визначення розміру заподіяних збитків, які порівнюються з даними бухгалтерського обліку на день їх заподіяння, тільки за участю уповноважених представників виконавця.

Відповідно до п. 5.4. договору, розмір збитків повинен бути підтверджений відповідними бухгалтерськими документами і розрахунками вартості викрадених, знищених чи пошкоджених товарно-матеріальних цінностей, складених за участю уповноважених представників виконавця. До збитків, що підлягають відшкодуванню, включається вартість викраденого або знищеного майна з урахуванням зносу, розмір зниження у ціні пошкоджених товарно-матеріальних цінностей або витрати, пов'язані з відновленням майна. При наявності суперечностей між замовником та виконавцем щодо розміру збитків, їх визначення проводять незалежні експерти з урахуванням .

Крім того, суд звертає увагу на те, що у вироку від 28.09.2012 р., винесеного по кримінальній справі Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, зазначено, що ТДВ «Узинський цукровий комбінат» завдано матеріального збитку на загальну суму 1900,80 грн., а згідно службової записки головного енергетика ТДВ «Узинський цукровий комбінат» від 31.07.2012 р., яка надсилалась відповідачу, загальна сума збитків склала 51110 грн. Отже, загальна сума збитків, відповідно до зазначених доказів, становить 53010,00 грн. До того, ж сума збитків, визначена у зустрічній позовній заяві, не відповідає розміру збитків, визначеного у розрахунку позовних вимог за вих. № 313 від 22.10.2012 р., наданого на вимогу суду.

Таким чином, суд встановив, що в порушення ч. 6 ст. 225 Господарського кодексу України, п. 2 Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 116, пунктів 4.10., 5.4. договору, позивачем за зустрічним позовом самостійно, без участі уповноважених представників відповідача, без проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки, без врахування зносу та остаточної вартості викраденого майна визначено розмір збитків.

Також, під час розгляду справи, відповідач за зустрічним позовом наполягав на тому, що до складу збитків включено вартість майна, яке під охорону не здавалось.

Статтею 978 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканість особи чи майна, які охороняються.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що виконавець (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язався надати за плату послуги по охороні об'єкта - сукупності рухомого та нерухомого майна, зазначеного у табелі постів охорони.

При цьому, п. 4.6. договору передбачено обов'язок замовника при здачі товарно-матеріальних цінностей під охорону надавати виконавцю перелік таких товарно-матеріальних цінностей.

Згідно п. 1.10. Додатка № 2 до договору № 28 від 01 грудня 2011 року про надання охоронних послуг «Інструкції по охороні Об'єкта», здавання майна під охорону і приймання з-під охорони здійснюють уповноважені замовником матеріально-відповідальні особи.

Пунктом 1.15. Додатка № 2 до договору №28 від 01 грудня 2011 року про надання охоронних послуг «Інструкції по охороні Об'єкта» передбачено, що приймання (здавання) майна скріплюється підписами відповідальних осіб замовника та виконавця у «Журналі приймання-здавання Об'єкта під охорону» з зазначенням дати та часу такої дії.

Отже, у відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України, виконавець (відповідач за зустрічним позовом) зобов'язувався забезпечити недоторканість майна, зазначеного у табелі поста охорони, та товарно-матеріальних цінностей, прийнятих під охорону, згідно з окремим переліком з обов'язковим дотриманням процедури передавання майна під охорону: надання переліку товарно-матеріальних цінностей; фіксації дії здавання майна під охорону у «Журналі приймання-здавання Об'єкта під охорону» з зазначенням дати та часу такої дії та скріплення підписами відповідальних осіб вказаного запису.

Під час розгляду справи, позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами не доведено, що майно, вартість якого заявлена до відшкодування у складі збитків, є саме тим майном, яке, у відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України та умов Договору № 28 від 01 грудня 2011 року, відповідач зобов'язувався охороняти (забезпечувати недоторканість).

Крім того, суд звертає увагу на те, що в підтвердження належного виконання обов'язків відповідачем у травні 2012 року за Договором № 28 від 01 грудня 2011 року про надання охоронних послуг позивачем за зустрічним позовом було підписано та скріплено печаткою акт здачі- прийняття робіт (надання послуг) № 0000333 від 31 травня 2012 року, відповідно до якого сторони претензій одна до одної не мають.

В підтвердження належного виконання обов'язків відповідачем у липні та серпні 2012 року за договором, позивачу за зустрічним позовом було надіслано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000445 від 31 липня 2012 року та № 0000485 від 15 серпня 2012 року. Враховуючи, що позивач отримав вказані акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) 21 серпня 2012 року та не надав відмови від підписання таких актів, тому, в силу п. 7.6. договору, акти про надання охоронних послуг вважаються підписаними, а, отже, охоронні послуги у липні та серпні 2012 року вважаються наданими в повному об'ємі та належної якості.

Умовами Договору № 28 від 01 грудня 2011 року про надання охоронних послуг передбачені випадки звільнення виконавця (відповідача за зустрічним позовом) від відповідальності.

Так, пунктом 6.2. договору передбачено, що виконавець не несе майнової відповідальності, зокрема, за: за цілісність приміщень замовника і товарно-матеріальних цінностей, що в них зберігаються, якщо вони не внесені до табеля поста охорони або не прийняті під охорону; за товарно-матеріальні цінності (поза приміщеннями), які не внесені до табеля поста охорони та переліку прийнятих під охорону товарно-матеріальних цінностей.

Згідно п. 6.3. договору, виконавець звільняється від відповідальності за збитки, розмір яких визначено замовником самостійно, без уповноважених представників виконавця, при відсутності письмового повідомлення останнього про час визначення розмірів таких збитків, при знятті замовником залишків товарно-матеріальних цінностей без уповноважених представників виконавця.

Відповідно до п. 6.4. договору, виконавець звільняється від відповідальності у разі невиконання замовником пунктів 4.1.- 4.3., 4.6.- 4.10 розділу 4 договору.

Таким чином, майно, вартість якого заявлена позивачем за зустрічним позовом до відшкодування у складі збитків, під охорону не здавалось, розмір збитків визначено замовником (позивачем за зустріним позовом) самостійно, без уповноважених представників виконавця (відповідача за зустрічним позовом), при відсутності письмового повідомлення останнього про час визначення розмірів таких збитків, зняття замовником залишків товарно-матеріальних цінностей проведено без уповноважених представників виконавця, і замовником не виконано вимоги пунктів 4.6., 4.8., 4.9., 4.10. Договору № 28 від 01 грудня 2011 року про надання охоронних послуг.

Отже, підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Проте, позивачем за зустрічним позовом належними та допустимими доказами не доведено вину відповідача у виникненні збитків, розмір збитків і причинний зв'язок між поведінкою відповідача та виникненням збитків, тому відсутній склад правопорушення, що виключає правові підстави для відшкодування збитків.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача за первісним позовом та на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський комбінат» (09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Маяковського, 2, код ЄДРПОУ 00372536) на користь Приватного підприємства «СБ-Мега-Секьюріті» (08400, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 71-А/1; код ЄДРПОУ 32247106) 58064 (п'ятдесят вісім тисяч шістдесят чотири) грн. 52 коп. - боргу, 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 68 коп. - пені, 816 (вісімсот шістнадцять) грн. 15 коп. - річних, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 25.01.2013 р.

Суддя Т.П. Карпечкін