Рішення № 28866797, 14.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-48/16254-2012 14.01.13

За позовомПриватного підприємства "Видавництво "Махаон-Україна"доПриватного акціонерного товариства "Мережа книжкових супермаркетів "Буква"простягнення 961 880,07 грн.Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Грюков Ю.О.від відповідача:Сисов В.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Видавництво "Махаон-Україна" (надалі - "Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Мережа книжкових супермаркетів "Буква" (надалі - "Товариство") про стягнення 1 001 880,07 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору поставки №81 від 01.03.2010 р. поставив товар (книжкову продукцію), а відповідач свого грошового зобов'язання по оплаті поставленого товару належним чином не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 1 001 880,07 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.11.2012 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.12.2012 р.

03.12.2012 р. через канцелярію суду представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог за змістом якої просив стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 961 880,07 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.12.2012 р. у зв'язку із клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено до 20.12.2012 р.

20.12.2012 р. через канцелярію суду представником відповідача було подано клопотання про колегіальний розгляду справи та клопотання про зупинення провадження у справі.

Представником відповідача в судовому засіданні було заявлено усні клопотання про витребування доказів та залучення до участі у справі третьої особи.

Судом в задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі, витребування доказів та залучення до участі у справі третьої особи відмовлено з огляду на не доведення відповідачем обставин з якими положення чинного Господарського процесуального кодексу України (зокрема, ст.ст. 27, 38, 79) передбачають можливість вчинення відповідних процесуальних дій.

В судовому засіданні 20.12.2012 р. у зв'язку із клопотаннями представника відповідача розгляд справи відкладено до 27.12.2012 р.

27.12.2012 р. через канцелярію суду представником відповідача було подано клопотання про призначення колегіального розгляду справи та клопотання про призначення судової експертизи.

Представником відповідача в судовому засіданні було подано відзив на позовну заяву за змістом якого в задоволенні позову просив відмовити повністю, вказував на те, що видаткові накладні не містять підпису уповноваженої особи відповідача, а тому не можуть належним чином підтверджувати поставку позивачем товару.

Судом в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи відмовлено, оскільки відповідачем не надано доказів з якими приписи ст. 41 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість призначення судової експертизи, а саме, не наведено питань, які мають значення для правильного вирішення спору, та роз'яснення яких потребує спеціальних знань.

В судовому засіданні 27.12.2012 р. оголошено перерву до 14.01.2013 р.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримує та просить задовольнити їх повністю.

В судове засідання представник відповідача з'явився, проти позову заперечує, в його задоволенні просить відмовити повністю.

Судом було залишено без задоволення клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи, подані до суду 20.12.2012 р. та 27.12.2012 р., у зв'язку із тим, що дана справа не викликає тієї складності, яка потребує колегіального розгляду, а тому достатні підстави для введення до складу суду додатково двох суддів відсутні.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні 03.12.2012 р. складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, а фіксація судового процесу в судових засіданнях 20.12.2012 р., 27.12.2012 р. та 14.01.2013 р. здійснювалася за допомогою технічних засобів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2009 р. між Закритим акціонерним товариством "Мережа книжкових супермаркетів "Буква" (після зміни організаційно-правової форми - Приватне акціонерне товариство "Мережа книжкових супермаркетів "Буква" (покупець) та Підприємством (постачальник) було укладено договір поставки №21 з урахуванням протоколу розбіжностей від 05.01.2009 р. (надалі - "Договір №21"), за умовами якого постачальник зобов'язався систематично поставляти покупцю для подальшої реалізації товари, а покупець зобов'язується прийняти і оплачувати товари.

На виконання умов Договору №21 протягом його дії позивач поставив, а відповідач прийняв, частково повернув та частково оплатив товар, заборгованість останнього за який станом на 28.02.2010 р. становила 1 250 189,31 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом звірки.

01.03.2010 р. між Закритим акціонерним товариством "Мережа книжкових супермаркетів "Буква" (після зміни організаційно-правової форми - Приватне акціонерне товариство "Мережа книжкових супермаркетів "Буква" (покупець) та Підприємством (постачальник) було укладено договір поставки №81 з урахуванням протоколу розбіжностей від 01.03.2010 р. (надалі - "Договір №81").

Відповідно до п. 1.1 Договору №81 постачальник зобов'язується систематично поставляти покупцю товари для подальшої реалізації (надалі - товари) у тому числі через роздрібну мережу покупця, номенклатура та кількість яких визначається у відповідності з поданими покупцем замовленнями, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товари у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Згідно із п. 1.2 Договору №81 право власності на поставлений товар і ризики його випадкової загибелі чи пошкодження переходить від постачальника до покупця з моменту поставки товару покупцеві і підписання сторонами видаткової накладної та/або податкової накладної, яка засвідчує факт отримання товарів покупцем.

За змістом п. 7.1 Договору №81 вартість товарів та загальна вартість партії товару, що поставляється відповідно до умов цього договору, визначається у видаткових накладних на товар.

У відповідності до п. 7.3 Договору №81 оплата постачальнику за товар, що ним поставляється, здійснюється на пізніше 180 (сто вісімдесят) календарних днів з дня передачі товару покупцю шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктом 7.6 Договору №81 встановлено, що покупець має право зменшити розмір оплати за товари на користь постачальника на суму повернення товару згідно п. 6.6 цього договору.

Відповідно до п. 11.1 Договору №81 договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та діє один рік, а пункт 11.8 Договору діє протягом строку, встановленого у такому пункті.

01.03.2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №2 до Договору №81 (надалі - "Додаткова угода №2") відповідно до п. 1 якої вирішено доповнити Договір №81 розділом 16 про невиконані зобов'язання покупця наступного змісту: "16.1. У зв'язку з закінченням терміну дії Договору поставки №21 від 05.01.2009 р. та пропозицією сторони договору - Товариства укласти новий договір поставки на інших умовах сторони прийшли згоди щодо перенесення невиконаних зобов'язань покупця - Товариства, в сумі 1 250 189,31 грн., що визначені на дату закінчення терміну дії Договору №21 та які відображені в акті звірки взаєморозрахунків між сторонами з наступним графіком погашення заборгованості (п. 16.1.1.): до 31.03.2010 р. - 138 910,00 грн.; до 30.04.2010 р. - 138 910,00 грн.; до 31.05.2010 р. - 138 910,00 грн.; до 30.06.2010 р. - 138 910,00 грн.; до 31.07.2010 р. - 138 910,00 грн.; до 31.08.2010 р. - 138 910,00 грн.; до 30.09.2010 р. - 138 910,00 грн.; до 31.10.2010 р. - 138 910,00 грн.; до 30.11.2010 р. - 138 909,31 грн.".

Додатковими угодами №3 від 28.02.2011 р. та №4 від 07.02.2012 р. сторонами було продовжено строк дії Договору №81 до 28.02.2013 р.

На виконання умов Договору №81 протягом його дії позивач поставляв, а відповідач приймав, здійснював часткове повернення та часткову оплату товару.

31.05.2012 р. сторонами було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків за Договором №81 відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар згідно даних Підприємства становила 1 426 880,07 грн., а згідно даних Товариства - 1 426 515,34 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого за Договором №81 товару, у зв'язку з чим вказує на існування підстав для стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 961 880,07 грн., строк виконання грошового зобов'язання по оплаті якої на момент звернення з позовом до суду настав.

Договір №81 є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (видаткові накладні, видаткові накладні (повернення) банківські виписки, акти звірки) підтверджується факт поставки позивачем товару, його прийняття, часткове повернення, часткова оплата відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем за Договором №81 у розмірі 961 880,07 грн., строк виконання грошового зобов'язання по оплаті якої на момент звернення із позовом до суду настав.

Заперечення представника відповідача щодо відсутності у нього вказаної заборгованості, у зв'язку із недійсністю протоколу розбіжностей до Договору №81 та Додаткової угоди №2, якою сторонами вирішенню перенести невиконані відповідачем грошові зобов'язання по сплаті заборгованості за поставлений згідно Договору №21 товар до Договору №81 з визначеним графіком погашення такої заборгованості, судом відхиляються з огляду на наступне.

Як на підставу недійсності протоколу розбіжностей до Договору №81 та Додаткової угоди №2 відповідач вказує на те, що останні документи не містять дати їх підписання та печатки відповідача, а також те, що Додаткова угода №2 значно погіршує умови Договору №81 по відношенню до відповідача, адже встановлює зобов'язання щодо погашення заборгованості, якої не існувало.

В той же час, із наявних в матеріалах справи копій та оглянутих в судовому засіданні оригіналів протоколу розбіжностей до Договору №81 та Додаткової угоди №2 вбачається, що такі документи містять підписи уповноважених осіб та відтиски печаток сторін, а відсутність дати підписання протоколу розбіжностей до Договору №81 не може бути підставою для недійсності положень Договору №81 в частині, погодженою таким проколом, оскільки в силу ст. 638 Цивільного кодексу України моментом укладення договору є момент погодження сторонами всіх його істотних умов, що в даному випадку і знайшло своє відображення в протоколі розбіжностей до Договору №81, а відтак датою підписання протоколу розбіжностей до Договору №81 є дата укладення Договору №81 (01.03.2010 р.).

Положеннями Додаткової угоди №2 сторонами було погоджено, що на момент укладення Договору №81 відповідач має заборгованість перед позивачем по оплаті поставленого за Договором №21 товару у розмірі 1 250 189,31 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків 01.01.09 - 28.02.10, яка буде перенесена до зобов'язань за Договором №81 та буде погашатися згідно визначено графіку погашення заборгованості.

Згідно із ч. 2 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).

Таким чином, сторонами було замінено первісне зобов'язання (по оплаті поставленого позивачем за Договором №21 товару) новим зобов'язанням згідно розділу 16 Договору №81 (доповненого Додатковою угодою №2).

З огляду на викладене, підстави вважати відсутнім чи таким, що погіршує становище відповідача грошове зобов'язання по оплаті заборгованості, погодженої сторонами в п. 16.1 Договору №81, відсутні.

Посилання відповідача на відсутність належних доказів поставки спірного товару, оскільки видаткові накладні не містять даних про особу (П.І.Б.), що приймала від імені відповідача такий товар, судом відхиляються з огляду здійснення відповідачем часткової оплати такого товару та на зміст наданого представником відповідача повідомлення про повернення товару №18-12/12-1 від 18.12.2012 р., в якому вказується про наявність у відповідача поставленого позивачем товару на загальну суму 961 880,07 грн., що в силу ст. 241 Цивільного кодексу України в будь-якому випадку свідчить про схвалення прийняття товару за такими накладними.

При цьому, суд відзначає, що підстави для прийняття позивачем згідно наведеного повідомлення від відповідача повернення товару на суму 961 880,07 грн. відсутні з огляду на наступне.

За змістом повідомлення відповідач повідомив позивача про повернення товару на загальну суму 961 880,07 грн. у зв'язку із відсутністю попиту на поставлений товар.

Положеннями п.п. 6.6, 6.7 Договору №81 встановлено, що покупець має право повернути товар (частину товару) постачальникові, а постачальник зобов'язаний прийняти його на умовах цього договору, зокрема, у разі, якщо товар виявився неходовим через відсутність попиту або незначний попит на нього, але не більше 5% від поставленого товару за рік. З метою повернення товару відповідно до п. 6.6 цього договору покупець направляє постачальнику письмове повідомлення про повернення товарів.

Тобто, сторонами було погоджено право відповідача на повернення товару у випадку відсутності попиту на нього у кількості не більше ніж 5% відсотків від загальної кількості поставлено за рік товару, яке може бути реалізовано шляхом направлення на адресу постачальника відповідного повідомлення з наведенням товару, що підлягає поверненню.

В той же час, повідомленням №18-12/12-1 від 18.12.2012 р. відповідач вказує на повернення всього наявного у нього товару позивача, що суперечить положеннями п. 6.6 Договору №81, а правові підстави для самостійного обрання позивачем товару у кількості 5% для повернення відсутні.

Більш того, із пояснень представника позивача вбачається, що відповідач частково скористався своїм правом на повернення поставленого у 2012 році товару на суму 25 927,58 грн., що становить 3,1% від загальної кількості поставленого позивачем за Договором №81 товару у 2012 році.

З огляду на викладене, підстави для прийняття позивачем від відповідача повернення товару згідно повідомлення №18-12/12-1 від 18.12.2012 р. відсутні.

Отже, наявними в матеріалах справи документами належним чином підтверджується існування заборгованості відповідача за поставлений позивачем згідно Договору №81 товар у розмірі 961 880,07 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи п. 7.3 Договору грошове зобов'язання відповідача по оплаті заборгованості за поставлений позивачем згідно Договору №81 товар на момент звернення з позовом до суду настало.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 961 880,07 грн. на підставі Договору №81 за поставлений товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 961 880,07 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Видавництво "Махаон-Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Мережа книжкових супермаркетів "Буква" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21; ідентифікаційний код 33696497) на користь Приватного підприємства "Видавництво "Махаон-Україна" (04107, м. Київ, вул. Підгірна, 7/36, кв. 24; ідентифікаційний код 30677602) заборгованість у розмірі 961 880 (дев'ятсот шістдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. 07 коп. та судовий збір у розмірі 19 237 (дев'ятнадцять тисяч двісті тридцять сім) грн. 60 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 17.01.2013 р.

Суддя Р.В. Бойко