Рішення № 28866751, 21.01.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/111/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.13 Справа № 5009/4488/12

За позовом: Прокурора Заводського району м. Запоріжжя (69067, м.Запоріжжя, вул.Л.Чайкіної, 56) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах:

Позивач: 1. Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

2. Комунальна установа "Центральна клінічна лікарня № 4 Заводського району" (69106, м. Запоріжжя, вул. Соціалістична, буд. 1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Кровельщик" (69009, м.Запоріжжя, вул. Л.Чайкіної, 71)

про стягнення 24670 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від прокурора -Дєєв А.В. (службове посвідчення № 004031);

Від позивача-1 -не з'явився;

Від позивача-2 -Шишко О.Г. (дов. № 15/01-12 від 08.01.2013 р.);

Від відповідача - Біленко О.В. (дов. б/н від 19.06.2012 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача на користь КУ «Центральна клінічна лікарня № 4 Заводського району» заборгованості з орендної плати за договором оренди окремо стоячих будівель № 847 від 28.06.2001р., земельного податку та пені, всього суми 24670 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5009/4488/12, справі присвоєно номер провадження 20/111/12, справу призначено до розгляду на 24.12.2012 р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 09.01.2013р., потім - на 21.01.2013р.

Справу розглянуто по суті 21.01.2013р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

21.01.2013р. судом одержано заяву позивача-2, що має назву «Заява про відмову від позовних вимог», яка підтримана та підписана також представником позивача-1 та прокурором. У тексті заяви зазначено, що ТОВ «Кровельщик» до винесення рішення судом добровільно повністю перераховано на рахунок КУ «Центральна клінічна лікарня №4 Заводського району» суму 24670 грн., яка заявлена до стягнення, у зв'язку з чим між сторонами відсутній предмет спору. При цьому заявники, посилаючись на статтю 80 ГПК України, згідно з якою господарський суд припиняє провадження за відсутністю предмету спору між сторонами та у разі відмови позивача від позову, просять припинити провадження у справі. Оскільки у вказаній заяві одночасно вказано дві підстави для припинення провадження у справі, що мають різні правові наслідки, заява не містить посилання на конкретний пункт статті 80 ГПК України, суд, зважаючи на викладені у заяві обставини, розцінює її як заяву про припинення провадження у зв'язку з відсутністю предмету спору (п.1-1 ст.80 ГПК України). Саме так уточнили її зміст у судовому засіданні і представник позивача-2 та прокурор.

Відповідач проти позову заперечує, зокрема, вказує, що заборгованість з орендної плати за договором оренди окремо стоячих будівель №847 утворилася у зв'язку з тим, що позивач-2 проводить нарахування з порушенням умов договору та законодавства України. На протязі останніх трьох років позивач-2 щомісячно виставляє рахунки на оплату оренди, земельного податку та ПДВ. Проте, договором оренди не передбачено нарахування ПДВ та нарахування земельного податку з ПДВ. Відповідно до пп. 297.1.4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності. Більш того, позивач-2 взагалі відмовляється пояснити, на які дані, що є базою оподаткування, він опирається при нарахуванні земельного податку. Не надано жодної копії податкової декларації, які б підтверджували дійсну сплату ним земельного податку. Звідси, на думку відповідача, можна зробити висновок, що земельний податок зовсім не сплачується, а тому все незаконно отримане підлягає поверненню. Отже, позивач-2 безпідставно проводить нарахування ПДВ на орендну плату, безпідставно нараховує земельний податок, а також ПДВ на земельний податок, що не передбачено ані законодавством України, ані договором. Відповідних змін до договору не вносилося. Згідно з підрахунками відповідача в період з 01.01.2010р. по 25.05.2011р. переплата орендодавцю складає 10951,17 грн., що були сплачені як ПДВ та 4881,95 грн. сплачені як земельний податок, 811,15 грн. - як пеня. Всі ці платежі підлягають заліку в рахунок наступних платежів. Згідно з п.3.4 договору оренди надмірно сплачена сума орендної плати підлягає поверненню орендодавцеві або заліку в рахунок наступних платежів. Просить у позові відмовити.

У судовому засіданні 21.01.2013р. відповідач підтримав свої заперечення, пояснив, що оплата у розмірі, що відповідає розміру позовних вимог, здійснена ним вимушено, оскільки ним за власний рахунок проведено поліпшення орендованого майна і він побоюється ініціювання розірвання договору з боку орендодавців. При цьому він проти позову заперечує з викладених вище підстав.

Припинення провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, що повністю виключають можливість судочинства. Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку: припинення існування предмету спору, якщо між сторонами не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами після звернення з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Заперечення відповідача свідчать про те, що між сторонами існує спір у частині розміру нарахованої орендної плати у зв'язку з тим, що останній заперечує проти нарахування ПДВ на орендну плату, заявлення до стягнення плати за землю з ПДВ. Таким чином, предмет спору повністю не припинив своє існування, між сторонами залишилися неврегульовані питання. Отже, заява позивачів про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, яка підтримана прокурором, не може бути задоволена судом щодо усієї суми позову в цілому, залишилися неврегульовані питання, які потребують вирішення судом спору по суті.

Таким чином, предметом розгляду справи є позовні вимоги, викладені у позовній заяві прокурора, які мотивовано тим, що відповідач у порушення умов договору оренди окремо стоячої будівлі №847 від 28.06.2001р., додаткової угоди від 01.01.2005р., якою передбачено, що орендар зобов'язаний сплачувати в установленому законом порядку плату за землю, з липня 2012 року не сплачує орендну плату та земельний податок, у зв'язку з чим його заборгованість згідно з наданим розрахунком станом на 16.11.2012р. складає 24 670 грн. Позов обґрунтовано ст.ст.121, 124 Конституції України, п.6 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", ч.3 ст.18, ст.19, ч.3 ст.26, ч.1 ст.27, ст.29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.610, 615, 624, 625, 629, 651, 759, 762, 782 ЦК України, ст.193 ГК України, п.п.п.5.2, 5.13 договору оренди №847 від 28.06.2001р. зі змінами, внесеними додатковою угодою від 01.01.2005р.

При пред'явленні позову прокурором було заявлено клопотання про забезпечення позову, яке ухвалою суду від 30.11.2012р. відхилено.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.06.2001р. між Управлінням комунальної власності Запорізької міської ради, Комунальною установою «Центральна районна лікарня №4 Заводського району» (Орендодавець) та Колективним підприємством «Кровельщик» (Орендар) укладений договір оренди окремо стоячих будівель №847, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окремо стоячі будівлі літ. А1А-2, літ.Г, загальною площею 1414,97 кв.м за адресою: м.Запоріжжя, вул.Л.Чайкіної, 71 (п.п.1.1). Будівлі було передано в оренду згідно з Актом прийому-передачі від 28.06.2001р.

Згідно з п.10.1 договір укладався строком на п'ять років - до 28.06.2006р. Додатковою угодою від 27.06.2006р. договір продовжений до 28.06.2011р., додатковою угодою від 19.05.2011р. - до 28.06.2016р.

01.01.2005р. сторонами підписано додаткову угоду, якою внесено зміни до договору оренди від 28.06.2001р. №847, зокрема доповнено його п.5.13, яким встановлено, що орендар зобов'язаний сплачувати в установленому законом порядку плату за землю.

Додатковою угодою від 19.05.2011р. внесено зміни до договору в частині зміни орендаря з Колективного підприємства «Кровельщик» на Товариство з обмеженою відповідальністю «КП»Кровельщик» та орендодавця з Управління комунальної власності Запорізької міської ради на Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради. Комунальну установу «Центральна клінічна лікарня №4 Заводського району» визначено балансоутримувачем.

Додатковою угодою від 30.04.2009р. вносилися зміни до пунктів договору, що стосуються орендної плати. Орендна плата перераховується Орендарем згідно рахунків КУ «Центральна клінічна лікарня №4 Заводського району» на розрахунковий рахунок в УДК Запорізької області щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Встановлена орендна плата за лютий 2009 року в розмірі 3239,97 грн. х Іінф.(02/2009), що складає 3288,57 грн., далі - з урахуванням щомісячного індексу інфляції (п.3.1).

Відповідно до пункту 5.2 договору орендар зобов'язався своєчасно і у повному обсязі вносити орендну плату.

Прокурор звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі позивачів, предметом якої є стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати з ПДВ в розмірі 21 357,39 грн. та земельного податку з ПДВ в розмірі 2883,20 грн., яка згідно з наданим розрахунком утворилася за період липень - листопад 2012 року включно. Всього заявлена до стягнення сума, з урахуванням пені, складає 24 670 грн.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) є, зокрема, договір.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 вказаного Закону орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Частинами 1, 3 ст. 19 Закону визначено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п.10.10 договору взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регламентуються чинним законодавством.

Закон України "Про податок на додану вартість" (№168/97-ВР від 03.04.1997р.) був чинний на час укладення і дії договору і втратив чинність з 01.01.2011р. - дати набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п.14.1.178 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Згідно зі свідоцтвом №100267258 НБ №215687 Комунальна установа «Центральна клінічна лікарня №4 Заводського району» є платником податку на додану вартість з 03.02.2010р.

Відповідач не довів ні нормативно, ні документально, що підстави для нарахування ПДВ в цій частині позовних вимог відсутні.

Додатковою угодою від 30.04.2009р. орендна плата за лютий 2009р встановлена в розмірі 3288,57грн. (3239,97грн. х 101,5 (інфляція за лютий 2009). Розмір плати за наступні місяці оренди обчислюється з корегуванням плати за попередній місяць на індекс інфляції поточного місяця.

За здійсненим судом перерахунком згідно умов договору, розмір орендної плати за липень 2012 року становить 4029,72 грн., серпень 2012 р. - 4017,63 грн., за вересень 2012р. - 4021,65грн., жовтень 2012р. - 4021,65 грн., листопад 2012р. - 4017,63 грн., із урахуванням ПДВ:4714,77грн., 4700,63 грн., 4705,33грн., 4705,33грн., 4700,63 грн. відповідно. В розрахунку позивача-2 нараховані за ці місяці суми є більшими.

На підставі розрахунку позивача-2 розмір орендної плати за липень 2012 року з урахуванням часткової оплати становить 1779,24 грн. За таких обставин, фактичний розмір орендної плати за період з липня по листопад 2012 року, що належав до сплати на момент пред'явлення позовної заяви становив 20591,16 грн., а не 21 357,39 грн. як заявлено у позові.

Згідно з наданими відповідачем у судовому засіданні квитанціями, копії яких долучено до матеріалів справи, та актом звірки відповідач сплатив після порушення провадження у даній справі суму боргу із призначенням платежу «орендна плата», тобто на час судового засідання 21.01.2013р. заборгованість по орендній платі за спірний період у сумі 20591,16 грн. (яка визначена судом) відсутня.

У зв'язку з цим провадження в частині стягнення суми 20 591,16 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору. У частині стягнення суми 766,23грн. орендної плати судом відмовляється.

Прокурор та позивачі також просять стягнути з відповідача на користь позивача-2 плату за землю на підставі п.5.13 договору в редакції додаткової угоди від 01.01.2005р.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В даному випадку на прокурора та позивачів покладений обов'язок доведення обґрунтованості вимог в частині стягнення плати за землю, в тому числі ПДВ, їх розмір, наявності підстав для стягнення цієї плати з відповідача на користь КП «Центральна клінічна лікарня Заводського району».

Відповідно до п.п.286.1 ст.286, п.п.287.1. ст.287 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пункт 5.13 договору, яким обґрунтовано вимоги, не містить визначення розміру плати за землю, порядок розрахунків, строку виконання зобов'язання в цій частині, отримувача коштів. Із змісту наведеного вище законодавства, що регулює відносини оренди, слідує, що плата за землю не входить до складу орендної плати. Документів, як то договір оренди, державний акт на право постійного користування, які б підтверджували право власності або користування КП «Центральна клінічна лікарня Заводського району» земельною ділянкою, на якій розташовані орендовані відповідачем будівлі, а також виникнення у позивача-2 права на одержання плати за землю, суду не представлено. Із копії податкової декларації з плати за землю, наданої в судовому засіданні 21.01.2013р., неможливо достовірно встановити, що саме відповідач є користувачем земельної ділянки площею 1469,40 кв.м., за яку позивач-2 щомісячно нараховував 480,53грн. земельного податку.

Приписами ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Враховуючи викладене, договір оренди окремо стоячих будівель не може бути підставою для стягнення з відповідача плати за землю. Отже, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ «КП «Кровельщик» плати за землю з ПДВ є безпідставними, не підтверджені належними доказами, тому у задоволенні вимог в цій частині відмовляється

Крім того, до стягнення заявлена пеня в розмірі 429,41 грн. за період з 01.07.2012р. по 05.11.2012р. (згідно з розрахунком, наданим у судовому засіданні 21.01.2013р.).

Згідно з п.3.5 договору оренди в редакції додаткової угоди від 01.01.2005р. орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується в бюджет відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати. Обов'язок щодо нарахування пені покладається на Орендаря. В разі не здійснення Орендарем нарахування пені та сплати її до бюджету, нарахування та стягнення пені виконує Орендодавець в установленому порядку.

Частина 3 статті 549 ЦК України визначає, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, пеня нараховується на суму простроченого зобов'язання, починаючи з дати прострочення, яка згідно з договором настає 11 числа місяця, наступного за звітним.

Однак, в наданому позивачем-2 розрахунку пені зазначені суми, на які нараховується пеня, не відповідають за розміром сумам заборгованості з орендної плати, які існували в ці періоди згідно з його розрахунку. Вказані періоди нарахування пені не відповідають умовам договору щодо строку виконання зобов'язання 10 числа.

За таких обставин, а також враховуючи вищевикладені обставини щодо дійсного розміру орендної плати, що підлягала до сплати відповідачем у спірний період, на який належить здійснювати нарахування, позовні вимоги про стягнення з відповідача 429,41 грн. пені є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Суд не бере до уваги ствердження позивачів та прокурора про відсутність предмету спору у зв'язку зі сплатою, оскільки призначенням платежу у наданих платіжних документах вказано орендна плата. Податок на землю не є складовою частиною орендною плати, пеня за порушення строку сплати орендної плати також не є боргом з орендної плати (боргом є невиконане в строк зобов'язання), а згідно з ст.ст.610,611 ЦК України пеня є неустойкою, тобто відповідальністю за порушення зобов'язання. Наданий позивачем у судовому засіданні 21.01.2013р. підписаний сторонами акт звірки суд також не бере до уваги, оскільки звірка проведена станом на 17.10.2012р., а не на час розгляду спору в суді.

Стосовно заперечень відповідача слід зазначити, що викладені у відзиві обставини, з посиланням на відповідні правові норми та докази, щодо здійсненої ним переплати за договором, яка підлягає поверненню орендарю або заліку в рахунок наступних платежів, можуть бути предметом дослідження судом у разі звернення до суду із зазначених підстав для захисту своїх прав та охоронюваних інтересів. Зустрічний позов до початку розгляду справи по суті не заявлено.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь Державного бюджету України суд вважає за необхідне стягнути суму 1609,50 грн. судового збору, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, сума основного боргу сплачувалась ним після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст.22, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми 20591 (двадцять тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн. 16коп. заборгованості з орендної плати за відсутністю предмета спору.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Кровельщик" (69009, м.Запоріжжя, вул. Л.Чайкіної, 71, код ЄДРПОУ 22148625) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м.Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, р/р31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409) суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Повне рішення складено 25.01.2013р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.