Рішення № 28866161, 21.01.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.13 Справа № 5021/1924/12.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Облсумиліфт», м. Суми

до відповідача: Спільного Українсько-Білоруського підприємства «Укртехносинтез» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Суми

про стягнення 6 559 грн. 68 коп.

Суддя Лугова Н.П.

Представники:

Від позивача: Олійник В.О., довіреність №1 від 03.01.2012 р.

Від відповідача: Архипенко О.І., довіреність №02/09-000305 від 10.01.2013 р.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.

Суть спору: відповідно до вимог позовної заяви № 229 від 18.12.2012 року позивач просить суд стягнути з відповідача по справі на свою користь 6 559 грн. 68 коп., з яких: 6 161 грн. 64 коп. основного боргу, 232 грн. 44 коп. неустойки, 22 грн. 62 коп. інфляційних збитків, 142 грн. 98 коп. - 3% річних, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору №27 на часткове технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 03.01.2012 р., а також витрати по сплаті судового збору.

21.01.2013 р. позивач подав суду заяву №9-01 від 18.01.2013 р. про зменшення позовних вимог по справі №5021/1924/12, в якій просить суд зобов'язати сторони здійснити звірку взаємних розрахунків за Договорами №27 від 04.01.2011 р. та №27 від 03.01.2012 р. за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. та зобов'язати відповідача надати до суду акти звіряння, підписані обома сторонами; стягнути з відповідача на свою користь 6 559 грн. 63 коп., з яких: 6 166 грн. 79 коп. основного боргу; 227 грн. 24 коп. неустойки, 22 грн. 62 коп. інфляційних збитків, 142 грн. 98 коп. - 3% річних, а також 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Суд не вбачає правових підстав для прийняття даної заяви позивача до розгляду, виходячи з наступного. Згідно протоколу судового засідання від 10.01.2013 р. у справі №5021/1924/12 судом було розпочато розгляд справи по суті. Крім того, судом встановлено, що позивач під час звернення в господарський суд з позовом посилався в обґрунтування позовних вимог на укладений між сторонами договір №27 на часткове технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 03.01.2012 р. В той же час в заяві про зменшення позовних вимог №9-01 від 18.01.2013 р. позивач посилається на інший укладений між цими ж сторонами договір №27 на часткове технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 04.01.2011 р. як на підставу стягнення суми заборгованості з відповідача. Відповідно до п. 3.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися зі статтею 54 ГПК України з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК України. Таким чином, заява ТОВ «Облсумиліфт» №9-01 від 18.01.2013 р. про зменшення позовних вимог по справі №5021/1924/12 підлягає поверненню позивачу на підставі ч.1 ст. 63 ГПК України без розгляду.

Відповідач в письмовому відзиві №02/09-000307 від 10.01.2013 р. проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що послуги, надані позивачем, оплачені в повному обсязі відповідно до банківської виписки від 14.02.2012 р.; 30 січня 2012 р. відповідач письмово повідомив позивача про намір розірвати договір №27 від 03.01.2012 р., надіслав на його адресу відповідну додаткову угоду, а з 01.02.2012 р. уклав договір на часткове технічне обслуговування ліфтів з Комунальним підприємством «Вертикаль».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача, а також дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:

03 січня 2012 року між Спільним Українсько-Білоруським підприємством «Укртехносинтез» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю і Товариством з обмеженою відповідальністю «Облсумиліфт» був укладений договір №27 на часткове технічне обслуговування та ремонт ліфтів, відповідно до умов якого відповідач доручив і зобов'язувався оплачувати, а позивач взяв на себе зобов'язання по здійсненню організації та виконання робіт по частковому технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів на об'єктах відповідача.

Згідно п. 3.1. Договору вартість предмету Договору узгоджена сторонами і на день його укладення складає 2 053 грн. 88 коп. на місяць, а саме: вартість робіт - 1956 грн. 08 коп. та єдиний податок - 97 грн. 80 коп., і 24 646 грн. 56 коп. за весь період дії Договору. Оплата робіт за Договором щомісячно коригується відповідно до Актів здачі-приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів, відповідно до умов Договору.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що оплата фактично виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів здійснюється згідно підписаного сторонами Акту здачі-приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця. Оплата виконаних робіт здійснюється у безготівковій формі, шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на поточний рахунок позивача (п.6.2. Договору).

Зі змісту п. 7.3. Договору вбачається, що у кінці поточного місяця позивач надає відповідачу 2 примірники Акту здачі-приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів з зазначенням їх вартості та кількості працюючих ліфтів. Акт пред'являється відповідачу не раніше 25 числа поточного місяця.

Позивач посилається в обґрунтування позовних вимог на акти здачі-приймання виконаних робіт за січень-лютий 2012 р. на 2 053 грн. 88 коп. кожний. Крім того, в матеріалах справи міститься акт №27 приймання виконаних робіт по техобслуговуванню ліфтів за березень 2012 р., який підписаний та скріплений печаткою лише з боку позивача. Даний акт надісланий відповідачу з супровідним листом №109 від 16.03.2012 р. разом з рахунком на оплату №108 від 14.03.2012 р., що підтверджується відповідним описом вкладення від 19.03.2012 р.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що згідно п. 7.4. Договору відповідач протягом 3 календарних днів з дати одержання Акту здачі-приймання виконаних робіт по технічному обслуговуванню ліфтів зобов'язаний направити позивачу оформлений (підписаний та засвідчений печаткою) Акт або обґрунтовану відмову від приймання виконаних робіт. Якщо відмова в підписанні Акту не надіслана відповідачем в обумовлені строки, виконані роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті, а отже як вважає позивач, оскільки відповідачем не подано доказів надсилання на адресу позивача обґрунтованої відмови від приймання виконаних робіт за березень 2012 р., відповідно до умов укладеного між сторонами Договору вказаний акт приймання виконаних робіт вважається підписаним сторонами належним чином, а послуги позивача за березень 2012 р. повинні бути оплачені в повному обсязі.

Відповідач, в свою чергу, обґрунтовує свої заперечення тим, що 30 січня 2012 р. надіслав на адресу відповідача лист, в якому з посиланням на неякісне та несвоєчасне виконання позивачем взятих на себе зобов'язань повідомляв останнього про намір розірвати Договір та відмову від отримання в подальшому послуг позивача, починаючи з 01 лютого 2102 р. Крім того, відповідач надіслав на адресу відповідача разом із вказаним листом два примірники додаткової угоди про розірвання раніше укладеного між сторонами Договору.

З матеріалів справи вбачається, що лист і додаткова угода отримані позивачем 30.01.2012 р., про що свідчить відповідна відмітка позивача із зазначенням вхідного номеру №22.

В матеріалах справи також містяться адресовані позивачу листи з вимогою відповідача про повернення 1 примірника підписаної додаткової угоди про розірвання Договору та повідомлення про невиконання позивачем своїх зобов'язань по Договору (а.с. 47-49).

Відповідно до п. 11.1 Договору зміна або розірвання цього Договору допускається лише за письмовою згодою Сторін та/або: за рішенням суду; настанням форс-мажорних обставин (випадку або непереборної сили) та в інших випадках, передбачених діючим законодавством України. Зміна або розірвання цього Договору оформлюється письмово Додатковою угодою до Договору, що підписується обома Сторонами (п.11.2. Договору).

Крім того, відповідно до поданих відповідачем копій журналів ремонту і огляду ліфтів рег. №2098, №2077, №2174, №2175, позивачем були виконані роботи по Договору лише за січень 2012 р., що підтверджується відповідними записами, зробленими представниками позивача в журналах.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 053 грн. 88 коп. основного боргу за березень 2012 р. є безпідставними, не підтверджуються належними письмовими доказами, а отже задоволенню не підлягають.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача з приводу того, що ним не був підписаний акт за лютий 2012 р., оскільки в матеріалах справи міститься належним чином підписаний та скріплений печатками акт №27 приймання виконаних робіт по техобслуговуванню ліфтів у лютому 2012 р. (а.с. 28).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

В матеріалах справи містяться докази часткової сплати відповідачем основного боргу - копія банківської виписки від 14.02.2012 р., яка підтверджує оплату виконаних позивачем робіт за січень 2012 р. в розмірі 2 053 грн. 88 коп.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по Договору підтверджується в сумі 2 053 грн. 88 коп., а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 053 грн. 88 коп. основного боргу за лютий 2012 року є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про відмову.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 232 грн. 44 коп. неустойки.

Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання своїх договірних обов'язків Сторони несуть відповідальність відповідно до Договору та згідно чинного законодавства України. У випадку порушення зобов'язань за цим Договором відповідач сплачує неустойку в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день порушення (п.8.3. Договору).

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи сплату основного боргу відповідачем за січень 2012 р. в розмірі 2 053 грн. 88 коп. та необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу за березень 2012 р. в розмірі 2 053 грн. 88 коп., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки підлягають частковому задоволенню - за лютий 2012 р: в сумі 77 грн. 82 коп. неустойки.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача на свою користь 22 грн. 62 коп., нараховані за період з лютого 2012 р. по листопад 2012 р. включно, а також 3% річних в розмірі 142 грн. 98 коп., нарахованих за січень 2012 р., лютий 2012 р. та березень 2012 р.

Судом встановлено факт сплати основного боргу відповідачем за січень 2012 р. та необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу за березень 2012 р. в розмірі 2 053 грн. 88 коп., а отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача необхідно стягнути інфляційні збитки за лютий 2012 р. в розмірі 08 грн. 22 коп., а також 3% річних за лютий 2012 р.: за період з 11.03.2012 р. по 18.12.2012 р. та за березень 2012 р.: за період з 11.04.2012 р. по 18.12.2012 р., в розмірі 47 грн. 77 коп.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Облсумиліфт» заяву №9-01 від 18.01.2013 р. про зменшення позовних вимог по справі №5021/1924/12 без розгляду на підставі ч.1 ст. 63 ГПК України.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути зі Спільного Українсько - Білоруського підприємства «Укртехносинтез» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (40020, м. Суми, пр. Курський, 6, код 21127532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Облсумиліфт» (40021, м. Суми, пров. Громадянський, 7, код 34743296) 2 053 грн. 88 коп. основного боргу, 77 грн. 82 коп. неустойки, 08 грн. 22 коп. інфляційних збитків, 47 грн. 77 коп. - 3% річних, а також 536 грн. 77 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 28.01.2013 року.

СУДДЯ Н.П. ЛУГОВА