Рішення № 28865637, 24.01.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.13 Справа№ 5015/5115/12

Суддя О.Запотічняк при секретарі М.Драгус розглянула матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький завод пакувальних виробів «ВІНТАР», м. Вінниця.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовий торговий дім 02», м. Львів.

Про: стягнення 120 709 грн. 69 коп.

За участю представників:

Від позивача: Хоміч О.О. - представник;

Від відповідача: не з'явився;

Стороні роз'яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме її процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Технічна фіксація судового процесу не здійснювалась за клопотанням представника позивача.

Суть спору: 16 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінницький завод пакувальних виробів «ВІНТАР» звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовий торговий дім 02» про стягнення 120 709 грн. 69 коп.

Ухвалою від 17.10.2012р. у справі № 5024/1502/2012 господарський суд Херсонської області прийняв позовну заяву до розгляду та призначив судове засідання на 22.11.2012р.

Відповідач 21.11.2012р. через канцелярію суду подав копії статуту та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Із наданих Відповідачем документів вбачається, що станом на 12.11.2012р. місцезнаходження відповідача: 79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93.

У зв'язку з вищевикладеним, господарський суд Херсонської області прийшов до висновку, що справа йому не підсудна та ухвалою від 22.11.2012р. матеріали справи № 5024/1502/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький завод пакувальних виробів «ВІНТАР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовий торговий дім 02» про стягнення 120 709 грн. 69 коп. направлено за підсудністю до господарського суду Львівської області.

4 грудня 2012 року справа надійшла за підсудністю до господарського суду Львівської області і за результатами автоматизованого розподілу для її розгляду призначено суддю Запотічняк О.Д. та присвоєно номер справи - 5015/5115/12.

Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 06.12.2012 року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 14.12.2012року.

Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Представник Позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задоволити.

Відповідач явки уповноваженого представника в жодне судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату та місце судового розгляду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № № 7901407751844, вимог ухвали суду не виконав.

Враховуючи, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

22 серпня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницький завод пакувальних виробів «ВІНТАР» (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Херсонський оптовий торговий дім 02» (далі - Покупець) укладено договір поставки № 98/173 (далі - Договір).

На виконання Договору Постачальник поставив Покупцю товар, кількість, асортимент та ціна якого вказувалася у видаткових накладних. На підтвердження факту поставки Позивач надав суду копії відповідних накладних, а саме:

- видаткова накладна №В-00000516 від 17.04.12 - поставлено товар (консерви рибні) на суму 24 694,56 грн (а.с. 12).;

- видаткова накладна №В-00000515 від 17.04.12 - поставлено товар (консерви рибні) на суму 24 409,68 грн (а.с. 13).;

- видаткова накладна №В-00000514 від 17.04.12 - поставлено товар (консерви рибні) на суму 45 169,50 грн.(а.с. 14);

- видаткова накладна №В-00000517 від 17.04.12 - поставлено товар (консерви рибні) на суму 25 082,16 грн.;

Таким чином, як стверджує Позивач, борг Покупця перед Постачальником становить усього 119 355,90 грн.

Як зазначає Позивач, для врегулювання спору мирним шляхом ТзОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «ВІНТАР» направило Відповідачу претензію №135 від 03.09.2012р. з вимогою погасити заборгованість за Договором в сумі 119 355,90 грн за чотири партії поставленого товару по накладних: №В-00000516 від 17.04.12 р.; №В-00000515 від 17.04.12 р.; №В-00000514 від 17.04.12р.; №В-00000517 від 17.04.12р. Окрім цього, у претензії Позивач просив Відповідача сплатити неустойку в сумі 1353,79 грн.

Однак, Відповідач відповіді на претензію не надав, зобов'язання за Договором не виконав.

У зв'язку з наведеним, Позивач просить стягнути з Відповідача 119 355, 90 грн - основної заборгованості та 1353,79 грн неустойки.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до умов договору поставки №98/173 від 22.08.11 ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «ВІНТАР» передало у власність ТОВ «Херсонський оптовий торговий дім 02» товар, кількість, асортимент та ціна якого вказувалася у видаткових накладних.

За умовами п. 1.1. Договору Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити кожну партію товару.

Відповідно до умов п. 2.2. Договору партією товару визнається кількість продукції, що вказана у одній видатковій накладній.

За умовами п. 3.1. Договору Покупець здійснює оплату партії товару по

факту відвантаження на складі Постачальника. Згідно п. 7.1.2. Покупець зобов'язаний оплатити товар на умовах даного договору у відповідності до п 3.1. «Умови оплати товару».

Як стверджує Позивач, Постачальник виконав свої зобов'язання за Договором у повному обсязі. Позовні вимоги Постачальника ґрунтуються на видаткових накладних, які підтверджують факт поставки товару, а саме:

- згідно видаткової накладної №В-00000526 від 17.04.12 поставлено товар

(консерви рибні) на суму 24 694,56 грн.;

- згідно видаткової накладної №В-00000514 від 17.04.12 поставлено товар

(консерви рибні) на суму 45 169,50 грн.;

- згідно видаткової накладної №В-00000517 від 17.04.12 поставлено товар

(консерви рибні) на суму 25 082,16 грн.;

- згідно видаткової накладної №В-00000515 від 17.04.12 поставлено товар

(консерви рибні) на суму 24 409,68 грн.;

Таким чином, борг Покупця перед Постачальником становить усього 119 355,90 грн.

03.09.12 на адресу ТОВ «Херсонський оптовий торговий дім 02» направлено претензію №135 з проханням перерахувати 120 709,69 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Вінницький завод пакувальних виробів «ВІНТАР» .

Вказану претензію ТОВ «Херсонський оптовий торговий дім 02» отримало 10.09.12, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 19), проте станом на 10.10.12 відповідь на цю претензію на адресу ТОВ «Він ницький завод пакувальних виробів «ВІНТАР» не надійшла.

Суд, проаналізувавши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника Позивача, дійшов до висновку, що основна сума заборгованості за договором -. є обґрунтованою, підтвердженою первинними документами та не спростованою Відповідачем, а, отже, підлягає до задоволення у повному обсязі у розмірі 119 355,99 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами п. 8.3. Договору у випадку невиконання однією з сторін своїх обов'язків по цьому договору винна сторона зобов'язана повністю відшкодувати заподіяні збитки.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначає Позивач, станом на 03.09.12 року (дата звернення Постачальника до Покупця з претензією) Покупець прострочив оплату за поставлений товар всього на 138 днів. У зв'язку з чим, Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних за період з 18.04.2012 року по 02.09.2012 року в сумі 1353,79 грн.

В результаті проведеного розрахунку (додається до матеріалів справи) суд прийшов до висновку, що розмір 3% річних підлягає до задоволення у повному обсязі в сумі 1353,79 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, Відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі в сумі 119 355,90 грн. - основного боргу та 1353,79 грн. - 3% річних.

Судовий збір суд покладає на винну сторону Відповідача в сумі 2 415,00 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, 193 ГК України, ст. ст. 33 , 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонский оптовый торговый дом - 02» (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, ідентифікаційний код: 32125630) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінницький завод пакувальних виробів «ВІНТАР» ( 21100, м. Вінниця, вул. Некрасова, 87, ідентифікаційний код: 00383679) - 119 355,90 грн. - основного боргу , 1353,79 грн. - 3% річних та 2 415,00 грн - судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.01.2013р.

Суддя Запотічняк О.Д.