Рішення № 28865606, 15.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-17/18151-2012 15.01.13

за позовом приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах»

про стягнення 1 158,59 грн.

Суддя Удалова О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача Юхименко С.Ю. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» (далі - ПрАТ «УПСК») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (ПрАТ «СК «Інкомстрах») про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 2 158,59 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ «УПСК» на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № К033/000/110182454 від 03.03.2011 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована ПрАТ «СК «Інкомстрах». Позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 2 158,59 грн. в судовому порядку.

Ухвалою суду від 18.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-17/18151-2012 та призначено її до розгляду на 15.01.2013 р.

14.01.2013 р. через канцелярію суду представник відповідача надав відзив на позов, в якому відхилив позовні вимоги з огляду на те, що відсутній експертний висновок з визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Також позивачем при визначенні ціни позову не врахована франшиза, передбачена полісом відповідача.

15.01.2013 р представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій зменшив ціну позову до 1 158,59 грн., тобто на суму франшизи в розмірі 1 000,00 грн., передбаченої полісом. Також позивачем були подані документи на виконання ухвали суду від 18.12.2012 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Представник відповідача не з'явився.

Розглянувши подані документи та наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд

ВСТАНОВИВ:

03.03.2011 р. між позивачем та Фодлашем Володимиром Даниїловичем (страхувальником) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № К033/000/110182454. Цим договором застраховано майнові інтереси страхувальника з володіння, користування, розпорядження транспортним засобом - Citroen C5, державний номерний знак АН9765ВТ.

25.05.2011 р. о 10:55 год. Хуссейн Алаа Хамед Аль-Араджі, керуючи автомобілем Mitsubishi Lancer, державний номерний знак АН4257НІ, в м. Донецьку, на просп. 25-річчя РККА, виїжджаючи заднім ходом з парковки, не забезпечив безпеку руху та скоїв зіткнення з автомобілем Citroen C5, державний номерний знак АН9765ВТ. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 16.06.2011 р. у справі № 3-1876/11 Хуссейна Алаа Хамеда Аль-Араджі визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Страхувальник звернувся до позивача з заявою на виплату страхового відшкодування від 09.06.2011 р.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 118, згідно з яким пошкодження транспортного засобу Citroen C5, державний номерний знак АН9765ВТ, внаслідок ДТП, яка сталася 25.05.2011 р., визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 2 158,59 грн.

При визначенні розміру страхового відшкодування позивач враховував наряд-замовлення № РЗ-0000239 від 31.05.2011 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Моркон-Моторс».

01.07.2011 р. позивач сплатив страхове відшкодування в розмірі 2 158,59 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 480.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована ПрАТ «СК «Інкомстрах», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/4075092.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № АА/4075092 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля Mitsubishi Lancer, державний номерний знак АН4257НІ.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 158,59 грн. (вих. № 6992 від 05.09.2012 р.). Відповідач відмовив у задоволенні вищевказаної заяви на підставі відсутності експертного висновку з визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням коефіцієнту фізичного зносу. Аналогічні підстави зазначені у відзиві на позовну заяву.

Щодо заяви про уточнення позовних вимог від 15.01.2013 р. суд зазначає наступне.

Пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Керуючись вищезазначеними нормами, суд розцінює вищевказану заяву як зменшення розміру позовних вимог.

Згідно з 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, - про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

Таким чином, до стягнення позивачем заявлено страхове відшкодування в розмірі 1 158,59 грн.

Суд погоджується з позовними вимогами з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Статтею 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Згідно з полісом № АА/4075092 франшиза дорівнює 1 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при визначенні ціни позову врахував франшизу, зменшивши позовні вимоги до 1 159,59 грн.

Заперечення відповідача щодо відсутності експертного висновку та не врахування коефіцієнту фізичного зносу суд не приймає до уваги з огляду на наступне.

Позивач на підтвердження розміру вартості відновлювального ремонту надав копії наряда-замовлення № РЗ-0000239 від 31.05.2011 р. товариства з обмеженою відповідальністю «Моркон-Моторс» та фіскального чеку.

У зв'язку з тим, що між позивачем та страхувальником було укладено саме договір добровільного страхування транспортного засобу правовідносини в даному випадку регламентуються законом України «Про страхування» (далі - ЗУ «Про страхування»).

Статтею 25 Закону України «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу № К033/000/110182454 від 03.03.2011 р. вартість матеріального збитку встановлюється згідно з актом товарознавчої експертизи або калькуляції Audatex чи СТО, погодженої із страховиком.

Згідно зі ст. 27 ЗУ «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, позивачем було визначено вартість матеріального збитку - відновлювального ремонту на підставі калькуляції СТО, що не суперечить укладеному договору та нормам ЗУ «Про страхування», у зв'язку з чим позивачем правомірно заявлено до відповідача регресну вимогу.

Аналогічного висновку дійшов Вищий господарський суд України в постанові від 04.12.2012 р. у справі № 5011-68/7859-2012.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача стягнення шкоди в порядку регресу в сумі 1 158,59 грн. підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлена ставка судового збору за подання позову майнового характеру в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено мінімальний розмір судового збору, у зв'язку з чим останній поверненню не підлягає, а розподіляється за правилами ст. 49 ГПК України та покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 72, оф. 32-33, код 31282951) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код 206026881) страхове відшкодування в розмірі 1 158 (одна тисяча сто п'ятдесят вісім) грн. 59 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Повне рішення складено 25.01.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова